Постановление суда № 136851423, 25.05.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

25 травня 2026 року Справа 160/13528/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Центру оцінювання функціонального стану особи (ЦОФСО) ДУ УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

20.05.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Центру оцінювання функціонального стану особи (ЦОФСО) ДУ УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ України, в якому позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення експертної команди ЕКОПФО №72/25/2755/Р від 11.08.2025 та № 3335/25/1044 від 13.11.2025;

- зобов`язати відповідача провести повторне заочне оцінювання повсякденного функціонування моєї особи з урахуванням усіх медичних документів, відеозаписів та положень Постанови № 1338, зокрема п. 86 Додатка I, та встановити мені III групу інвалідності безстроково (пожиттєво) з датою встановлення, що відповідає моменту звернення.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

За приписами пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, в тому числі повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Порушуючи вказану норму, у позовній заяві не вказано: поштовий індекс позивача, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача та відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Частинами 1, 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Приписами частини четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно пункту 7 статті 161 КАС України, до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Так, позовна заява надійшла на електронну адресу суду та скріплена кваліфікованим електронним підписом (КЕП) позивача.

Водночас у порушення вимог пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 160 та частин четвертої, сьомої статті 161 КАС України, позивачем до позовної заяви не додано оскаржуваних рішень експертної команди ЕКОПФО №72/25/2755/Р від 11.08.2025 та № 3335/25/1044 від 13.11.2025, а також жодних належних доказів на підтвердження обставин, викладених у позові.

Замість безпосереднього долучення документів до матеріалів позову, позивач у тексті заяви зазначив гіперпосилання на особисте хмарне сховище «Google Drive», доступ до якого пропонується суду для ознайомлення з доказами.

Оцінюючи такий спосіб надання доказів, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За приписами статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, визначеному законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Таким чином, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи. Електронні докази подаються до суду в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис. Учасники справи також мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в установленому законом порядку.

Надання посилання на зовнішній інтернет-ресурс (зокрема, на приватне хмарне сховище «Google Drive») не є тотожним належному представленню електронного доказу у розумінні статті 99 КАС України. Гіперпосилання за своєю суттю є лише цифровим шляхом доступу до зовнішнього джерела інформації, а не безпосередньо документом.

Суд наголошує, що такий спосіб надання доказів є неприпустимим о огляду на: 1) ризики інформаційної безпеки, оскільки перехід за сторонніми інтернет-посиланнями несе пряму загрозу безпеці інформаційно-телекомунікаційної системи суду через високий ризик зараження шкідливим програмним забезпеченням (вірусами); 2) порушення засад незмінності та автентичності доказів, оскільки позивач як «власник» та розпорядник приватного хмарного сховища має технічну можливість у будь-який момент (як під час, так і після розгляду справи) змінити вміст файлів за посиланням, видалити їх або повністю закрити доступ, що унеможливлює фіксацію точного змісту доказу на момент його подання та суперечить вимогам процесуального закону.

За таких обставин інші учасники процесу та суд позбавлені можливості бути впевненими у незмінності та достовірності матеріалів справи, що прямо порушує основні засади адміністративного судочинства, закріплені у статті 2 КАС України, а саме: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі, а також свідчить про неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Подання електронних доказів має здійснюватися шляхом їх безпосереднього вкладення до матеріалів заяви у формі окремих файлів (наприклад, у форматі *.pdf), засвідчених КЕП, зокрема через захищену підсистему «Електронний суд» ЄСІТС, що гарантує їх фіксацію, незмінність та безпеку.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що розміщене в тексті позову посилання на зовнішній ресурс хмарного сховища «Google Drive» без долучення самих електронних доказів безпосередньо до позовної заяви не може бути прийнято судом до уваги.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним запропонувати позивачу надати суду копії оскаржуваних рішень експертної команди ЕКОПФО №72/25/2755/Р від 11.08.2025 та № 3335/25/1044 від 13.11.2025, а також всі наявні докази на підтвердження обставин, викладених у позові.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно абзацу 1 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку.

Відповідно до частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Аналіз наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що законодавець передбачив, що в разі, якщо особа не знала про допущене порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржує рішення експертної команди ЕКОПФО в № 72/25/2755/Р від 11.08.2025 та № 3335/25/1044 від 13.11.2025.

В той же час, з цією позовною заявою позивач звернувся до суду 20.05.2026, тобто після закінчення строку, установленого законом.

При цьому, заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду позивачем не надано.

Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивачу необхідно запропонувати подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску вказаного строку та докази на підтвердження таких обставин.

Крім того, відповідно до ч.3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року у розмірі 3328,00 грн.

Розміри ставок судового збору визначені у статті 4 Закону №3674-VI.

Згідно із приписами статті 4 Закону №3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1331,20 грн.

Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Як вбачається з позовних вимог, позивач звертається до суду з двома вимогами немайнового характеру у частині визнання протиправними та скасування двох рішень експертної команди ЕКОПФО, а також похідної від первісної вимоги у частині зобов`язання провести повторне заочне оцінювання повсякденного функціонування особи.

Приписами абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI передбачено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже, звертаючись до суду з немайновою вимогою, позивач повинен був сплатити судовий збір в сумі 2662,40 грн (1331,20 грн х 2 вимоги немайнового характеру).

Судом встановлено, що до позовної заяви позивачем не додано доказів на підтвердження сплати судового збору.

Частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, тому згідно частини першої статті 169 цього Кодексу, вона підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку на усунення вказаних недоліків.

Згідно частини другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2662,40 грн, за наступними платiжними реквiзитами для перерахування судового збору в гривнях:

отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632

код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу:

*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

За таких обставин, суд вважає за необхідне дану позовну заяву залишити без руху, із наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Відповідно до ч.3 статті 169 КАС, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Центру оцінювання функціонального стану особи (ЦОФСО) ДУ УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду:

- уточнену позовну заяву із зазначенням: ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача; поштового індексу позивача; відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету сторін;

- копії рішень експертної команди ЕКОПФО №72/25/2755/Р від 11.08.2025 та № 3335/25/1044 від 13.11.2025;

- докази на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві;

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску вказаного строку та докази на підтвердження таких обставин;

- документу про сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець