Решение № 136849415, 26.05.2026, Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області (до 25.04.2025 - Комсомольський міський суд Полтавської області)

Справа №534/2958/25

Провадження №2/534/73/26

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2026 року м. Горішні Плавні

Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області

в складі суду: головуючого судді Морозова В.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Костюченко О.А.,

представника позивача адвоката Лобача О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої ДТП,

УСТАНОВИВ:

Представник Приватного акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» звернувся до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої ДТП.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що ОСОБА_1 (далі також Відповідач) працюючи на посаді водія транспортних засобів 3 класу ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» здійснив дорожно-транспортну пригоду далі ДТП зіткнувшись. Керуючи авто марки «Toyota Hilux», державний номерний знак НОМЕР_1 , з автомобілем марки ГалАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належав і належить на праві власності ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» чим завдав матеріальної шкоди ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (далі також Позивач) у розмірі 416370 грн. та витрат на проведення транспортно-товарознавчого дослідження у розмірі 4000 грн.

Просив суд позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 матеріальні збитки нанесені Позивачу в розмірі 416370 грн. Стягнути з Відповідача на користь ПРАТ «Полтавський ГЗК» вартість проведених експертних досліджень у сумі 4000 грн. 00 коп. Судові витрати в розмірі 6306 грн. покласти на відповідача ОСОБА_1 .

Представник Відповідача позов не визнав, як і відповідач, так і його представник правом подання відзиву не скористались. Заперечили проти задоволення позову; центральним доводом стало те, що у цій справі необхідно суду застосувати преюдицію, а саме відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, в діях Відповідача, встановлену постановою Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 22 вересня 2025 справа №534/1952/25 (провадження №3/534/443/25).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача повністю заперечив проти позову, надав пояснення, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заяви, клопотання; інші процесуальні дії у справі.

Під час розгляду цієї справи судом задоволено клопотання: про виклик та допит свідків, протокольною ухвалою від 01.04.2026 клопотання про долучення доказів.

Встановлені судом фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Між сторонами виникли спірні правовідносини щодо відшкодування майнової шкоди підприємству, завданої його працівником, який перебував у нетверезому стані.

14 березня 2013 року ПрАТ «Полтавський ГЗК» уклав трудовий договір з ОСОБА_1 прийнявши його на роботу на посаду механіка автомобільної колони.

01 липня 2023 року ОСОБА_1 переведено на посаду майстра контрольного.

02 січня 2025 року ОСОБА_1 переведено на посаду водія автотранспортних засобів 3 класу.

За ОСОБА_1 , було закріплено автомобіль марки «Toyota Hilux», державний номерний знак НОМЕР_1 .

24.07.2025 року відповідач здійснив ДТП, зіткнувшись на автомобілі марки Toyota Hilux, державний номерний знак НОМЕР_1 , з автобусом, марки «ГалАЗ», державний номерний знак НОМЕР_2 ., керувавши вказаним транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Наказом від 25.07.25 року №2188 «Про призначення групи з визначення корінних причин інциденту» (далі - наказ) було сформовано групу з визначення корінних причин інциденту. Відповідно до вимог наказу групі необхідно визначити корінні причини інциденту, розробити коригувальні та запобіжні заходи, скласти звіт про визначення корінних причин інциденту у відповідності до «Порядку дій персоналу при виникнення інцидентів» (а.с. 20-62).

Таким чином в ході з`ясування корінних причин інциденту групою встановлено та зазначено в звіті, що автомобіль марки «Toyota Hilux», державний номерний знак НОМЕР_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 є власністю ПРАТ «Полтавський ГЗК».

Відповідач 24.07.25 року працював згідно графіку роботи №*01 (5 ти денний з 2 вихідними днями в суботу, неділю з тривалістю робочої зміни 8 годин з 08.00 год. до 17.00 год. Обідня перерва тривалістю 1 година з 12.00 год. до 13.00 год.)

Відповідач отримавши згоду адміністрації на паркування службового автомобіля біля будинку, де проживав в с. Піддубному, та не отримавши згоди на раннє звільнення з роботи, об 12.51 24.07.25 року приїхав до місця проживання для підготовки для раннього виїзду у відрядження.

Відповідач разом зі знайомим вживав алкогольні напої та визнав свою вину в скоєнні ДТП, та нанесеної ПРАТ «Полтавський ГЗК» матеріальної шкоди повністю.

О 17 год. 49 хв. 24.07.2025 року відповідач, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння , не отримавши згоди від представника власника на використання службового автомобіля, розпочав рух на автомобілі марки «Toyota Hilux», державний номерний знак НОМЕР_1 у напрямку садового товариства «Ромашка».

Також об 17 год. 56 хв. 24.07.2025 року водій ОСОБА_1 під час керування службовим автомобілем марки «Toyota Hilux», державний номерний знак НОМЕР_1 на автодорозі по вул. Строна м. Горішні Плавні , напроти ТСЦ 5348 (територіальний сервісний центр МВС № 5348), користувався мобільним телефоном тримаючи його у руці (розмовляв з матір`ю - згідно пояснювальної записки відповідача), не вибравши безпечної швидкості і руху та не дотримався безпечного інтервалу здійснив зіткнення з автобусом марки ГалАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

На автомобілі марки «Toyota Hilux», державний номерний знак НОМЕР_1 пошкоджено: бампер передній з кріпленнями лівим та центральним; демпфер бампера переднього; підсилювач бампера переднього; капот з навісами; фара передня ліва; склоочисник з облицюванням фари лівої; протитуманна фара передня ліва з облицюванням та кріпленням; крило переднє ліве з кріпленням; підкрилок передній лівий; панель передка в зборі; підсилювачі та розпірки колісної арки передньої лівої; вітрове скло; водостік під вітровим склом (жабо); бачок омивача з насосом та трубою: конденсатор кондиціонера; радіатор; інтеркулер; АКБ; блок запобіжників з кришкою та панеллю; колісна арка передня ліва; двері передні ліві.

Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Toyota Hilux», державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок пошкодження в ДТП, яка сталася 24.07.2025 року з врахуванням втрати товарної вартості складає 416370 грн. з врахуванням ПДВ 20 % на запасні складові.

Вартість проведеного транспортно-товарознавчого дослідження, згідно платіжної інструкції № 16246 від 31.07.25 року, складає 4000 грн.

Наказом №2196 від 25.07 25 року «Про проведення інвентаризації ОЗ» створено комісію з проведення інвентаризації основних засобів ЦБТ. Відповідно до проведеної інвентаризації комісією встановлено пошкодження 21 елемента автомобіля марки «Toyota Hilux», державний номерний знак НОМЕР_1 , на загальну суму 416370 грн. За даними бухгалтерського обліку первісна вартість автомобіля на момент ДТП складала 945290,34 грн.

Відповідач не відшкодував заподіяю шкоду.

Оцінка наведених учасниками справи аргументів, норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, надавши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, доказам у справі у цілому, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів , беручи до уваги, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили , ґрунтуючись на засадах верховенства права, законності і обґрунтованості судового рішення, суд дійшов таких висновків.

Згідно ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Згідно з ч. 4 п. 7 ст. 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли шкоду завдано працівником, який був у нетверезому стані та шкоди завдано не при виконанні трудових обов`язків;

Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України , особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а збитками, зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

З огляду на вищевикладені норми відповідальність за шкоду несе безпосередньо винуватець ДТП особа, яка завдала шкоди. Така особа, відповідно до ст. 1192 ЦК України має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до п. 6 ст. 28 ЦПК України позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди. Оскільки дорожньо-транспортна пригода трапилась на вулиці Строна, м. Горішні Плавні, то даний позов підсудний саме Горішньоплавнівському міському суду м. Горішні Плавні.

За правилом статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з приписами статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У частині першій статті 89 ЦПК України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18 вказано, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.01.2025 у справі № 362/643/21, про те, що правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення та створюються передумови для виникнення «колізії» судових рішень (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2023 року в справі № 442/3663/20 (провадження № 61-6501св21)).

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 82 ЦПК України).

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені (частина п`ята статті 82 ЦПК України).

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року в справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17)).

Подібні правові висновки висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2018 року у справі № 917/1345/17 (провадження № 12-144гс18).

Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень.

Тому копія постанови Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області (а.с. 160-162) від 22 вересня 2025 у справі про адміністративне правопорушення №534/1952/25 (провадження №3/534/443/25), якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, є неналежним доказом, які суд не бере до уваги, невинуватості Відповідача у завданні матеріальної шкоди ДТП Позивачу, оскільки у вказаній справі про адміністративне правопорушення не встановлено потерпілого «ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», а також, що означена справа не є господарською, цивільною, адміністративною.

Належними, допустимим э наступны докази.

Копії наказів ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» про взяття на роботу Відповідача на посаду механіка автомобільної колони, його переведення.

Копія наказу № 424к ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», яким звільнено Відповідача на підставі п. 7 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з появою на роботі у нетверезому стані.

Доказом закріплення за Відповідачем транспортного засобу марки «Toyota Hilux», державний номерний знак НОМЕР_1 є розпорядження Позивача № 236 від 10.06.2025 (а.с. 13).

Копія постанови Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 22 вересня 2025 у справі про адміністративне правопорушення №534/1950/25 (провадження №3/534/442/25) є встановлено, що Відповідач 24.07.2025 о 18 год 32 хв у м.Горішні Плавні, вул. Строни, 9, керував транспортним засобом «Toyota Hilux», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння (а.с. 14-16).

Копією пояснювальної записки Відповідача є належним, допустимим доказом обставин керування транспортним засобом, у стані алкогольного сп`яніння, встановлених судом і викладених у постанові Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 22 вересня 2025 у справі про адміністративне правопорушення №534/1952/25 (провадження №3/534/443/25), а також причетності Відповідача у ДТП 24.07.2025, керуючи автомобілем «Toyota Hilux», державний номерний знак НОМЕР_1 у чому Відповідач вину визнав повністю (а.с. 17 та на звороті).

Копія наказу № 2196 від 25.07.2025 Позивача є належним, допустимим доказом створення існування комісії для підтвердження факту пошкодження майна ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» внаслідок ДТП за його участі і вини (а.с. 19).

Позивачем призначено групу з визначення корінних причин інциденту щодо вищевказаних обставин за участі Відповідача (наказ № 2188 від 25.07.2025, а.с. 20).

Повноваження комісії визначені у Порядку дій персоналу при виникненні інцидентів (а.с. 21-62).

Звітом цієї комісії виявлені пошкодження 21 елемента автомобіля марки «Toyota Hilux», державний номерний знак НОМЕР_1 та первісну його вартість на момент ДТП 945290 грн. 34 коп. (а.с. 63-74).

Належним, допустимим доказом належності на праві власності автомобіля «Toyota Hilux», державний номерний знак НОМЕР_1 , є копія свідоцтва про реєстрацію технічного засобу (а.с. 77).

Висновок експерта за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження № 99 від 30.07.2025 яким встановлено вартість матеріального збитку, яка складає 416370 грн. 61 коп. є належним, допустимим доказом (а.с. 78-99).

Копія пояснення ОСОБА_2 (а.с. 211) про те, що о 17 год. 55 хв. 24.07.2025 в автобус, яким керував ОСОБА_2 , в`їхав автомобіль «Тойота», копія схеми місця ДТП (а.с. 212-213) є належним, допустимим доказом факту ДТП за участю Відповідача.

Судом допитано у судовому засіданні свідків.

Так, свідок ОСОБА_2 надав наступні, за змістом, покази.

Свідок знайомий з Відповідачем у контексті ДТП.

На питання представника Позивача свідок повідомив, що ДТП відбулося у м. Горішні Плавні 24 липня, свідок рухався на базу після закінчення робочого часу перед поворотом на базу зупинився та зайняв крайню ліву полосу, потім відчув поштовх в задню частину автомобіля. Свідок вийшовши з авто побачив, як автомобіль який в`їхав ззаду припаркувався попереду. Свідок повідомив, що повз цієї ДТП проїжджали поліцейські, які повідомили свідку про відео-фіксацію вказаного ДТП. Потім свідок викликав поліцію. Свідок пам`ятає, що від водія, який скоїв ДТП відчувався запах спиртного. Стан алкогольного сп`яніння водія (Відповідача) було зафіксовано на приборі Драгер. На автобусі на якому рухався свідок було пошкоджено заднє праве крило, бампер, ліхтар повороту. Автомобіль який скоїв ДТП мав пошкодження лівого крила, бамперу, витік охолоджуючої рідини із радіатора, розбита фара. Свідок пам`ятає, що зі слів працівників поліції Драгер показав, що у Відповідача 3,19 проміле. Свідок бачив, як Відповідач поставив підпис у протоколі про проходження Драгеру. Свідок повідомив, що відносно нього ніяких документів не складалося.

На питання головуючого свідок повідомив, що подія сталася 24 липня 2025 року. Свідок керував т/з автобус «Галас»д.н.з. НОМЕР_2 . Свідка не перевіряли на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння, у свідка при собі був путевий лист в якому проставлена відмітка про проходження механіка та лікаря. Свідку відомий водій ОСОБА_3 , який був учасником ДТП, прізвище невідоме. Свідок повідомив, що ОСОБА_3 мав розмову по телефону свідка з директором підприємства де працює свідок. Т/з на якому рухався ОСОБА_3 був « ОСОБА_4 » типу пікап. Стан здоров`я свідка після ДТП був не задовільний, свідок нервував, медична допомога після ДТП не надавалася, лікування не проходили.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні надав наступні, за змістом, покази.

ОСОБА_5 працює на ПрАТ Полтавський ГЗК з 2015 року на посаді начальник гаражу легкового транспорту. Відносин з Головятинським-Корнієвським не підтримую. До моменту ДТП останній був підлеглим свідка. 24 липня о 17 год. 57 хв. свідку зателефонував ОСОБА_3 він же Відповідач та повідомив, що останній втрапив у ДТП та попросив свідка приїхати на місце ДТП. Після чого свідок набрав по телефону в.о. начальника цеха ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повідомивши останнім про ДТП та виїхав на місце ДТП. На місці свідок побачив автобус зеленого кольору «Галас»(д.н.з. свідок не пам`ятає) та розбитий автомобіль підприємства Полтавський ГЗК «Тойота хайлюкс». Підійшовши до автомобіля свідок побачив, що на пасажирському передньому сидінні з правої сторони сидів ОСОБА_3 , а поряд з ним стояв працівник поліції. Свідок побачив у ОСОБА_3 ознаки алкогольного сп`яніння, останній мав обличчя червоного кольору та порушення мови. Потім на місце приїхали ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також ОСОБА_8 . Свідок бачив як на Драгері показало відмітку 3,19 проміле.

На питання представника Позивача свідок повідомив, що прибувши на місце ДТП свідок побачив, що у автомобіля Тойота хайлюкс були пошкодження розбите крило, бампер капот, бампер, фара, протікання радіатору, вітрове скло, ліві передні двері та ліве переднє крило. Потім через якийсь час була проведене експертиза пошкоджень та виставлено рахунок на ремонт автомобіля. Відповідач ОСОБА_9 був присутній при огляді автомобіля експертом.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні надав наступні, за змістом, покази.

24 липня 2025 року приблизно о 18 год. 00 хв. свідку зателефонував ОСОБА_5 та повідомив, що було скоєно ДТП в якому прийняв участь автомобіль, який належить ПрАТ «Полтавський ГЗК». Приїхавши на місце скоєння ДТП свідок побачив два автомобілі, а саме «Тойота хайлюкс» д.н.з. НОМЕР_4 та автобус «Галас», а також працівників поліції. У автомобіля «Тойота хайлюкс» були пошкодження розбите крило, бампер капот, бампер, фара, протікання радіатору, вітрове скло, ліві передні двері та ліве переднє крило. Свідок вбачав ознаки алкогольного сп`яніння у Головятинського-Корнієвського. Після проведення експертизи сума збитків становила 416370 грн. та послуги експерта 4000 грн. Свідок задавав питання ОСОБА_10 щодо його причетності та вини у скоєному на що отримав відповідь «ТАК».

На питання представника Позивача свідок повідомив, що останній разом із інженером з охорони праці ОСОБА_7 після ДТП відвезли Головятинського-Корнієвського до його матері у дачний кооператив «Ромашка». Свідок був присутній при огляді Головятинського-Корнієвського на стан алкогольного сп`яніння.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні надав наступні, за змістом, покази.

ОСОБА_7 працює на ГЗК більше 28 років. Головятинського знав як водія автопарку, 24.07.25 близько 18.00-18.15 свідку зателефонував ОСОБА_11 і повідомив про ДТП. Свідок прийшов на місце ДТП, по дорозі зателефонував ОСОБА_12 . Прийшов і побачив пошкоджені авто, на нашому авто було пошкоджено капот, крило, фара, решітка радіаторна, розлита якась рідина. Головятинський був в алкогольному сп`янінні, драгер показав 3,19проміле. Потім свідок з іншим свідком відвезли на дачу до мами. Він постійно вибачався по дорозі.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні надав наступні, за змістом, покази.

ОСОБА_8 є працівником з 2005 року на ГЗК, з ОСОБА_9 мав тільки службові відносини. 24.07.25 о 18.15 свідку зателефонував ОСОБА_13 і повідомив про ДТП. Свідок зібрався і приїхав на місце ДТП і побачив пошкодження автомобілі. Головятинський був в стані алкогольного сп`яніння, драгер показав 3,19 проміле. Свідок відігнав із свідком ОСОБА_11 авто на територію автопарку ГЗК.

Покази свідків не мають суперечностей.

Суд дійшов висновку, що Відповідачем не спростовано, Позивачем доведено належними, допустимими, достовірними, достатніми доказами, які є взаємопов`язаними в їх сукупності, факту керування Відповідачем у стані алкогольного сп`яніння транспортним засобом автомобілем «Toyota Hilux», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить Позивачу, факту ДТП, яке трапилось з вини Відповідача, внаслідок чого пошкоджено вказаний транспортний засіб, та завдано установлену в мотивувальній частині розмір матеріальних збитків.

Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, згідно зі ст. 19 Конвенції, його забезпеченні дотримання Високими Договірними Сторонами їхніх зобов`язань за Конвенцією та Протоколами до неї. Зокрема, питання помилок щодо фактів та права, які начебто були припущені національним судом, не належить до компетенції Суду доти, доки такі помилки не порушують прав та свобод, що захищаються Конвенцією (див. Garcia Ruiz v. Spain). Більше того, тоді як ст. 6 Конвенції гарантує право на справедливий суд, вона не встановлює ніяких правил стосовно допустимості доказів чи способу їх оцінки. Це питання регулюється, головним чином, національними законодавством та судами. Суд нагадує, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди аргументувати прийняті ними рішення, це не можна розуміти як вимогу надавати вичерпну відповідь на кожне питання, підняте стороною під час судового розгляду справи.

Судові витрати підлягають стягненню з Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 10-13, 76-81, 89, 264-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої ДТП, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» матеріальні збитки, нанесені Приватному акціонерному товариству «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», в розмірі 416370 грн. та вартість проведених експертних досліджень у розмірі 4000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» судові витрати в розмірі 6306 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Повне найменування позивача: Приватне акціонерне товариство «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» ЄДРПОУ 00191282, адреса: 39800, Полтавська обл. Кременчуцький р-н., м. Горішні Плавні, вул. Будівельників, б.16.

Відомості, які суд не оголошує щодо учасників справи при проголошенні рішення суду:

Повне ім`я відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя В`ячеслав МОРОЗОВ

Повний текст рішення виготовлено 26.05.2026.