Постановление суда № 136844252, 26.05.2026, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/130/25

УХВАЛА

іменем України

26 травня 2026 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

представника потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Теребовля клопотання про продовження строку тримання під вартою та проведення медичного обстеження у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024210000000220 від 14.05.2024 про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває кримінальне провадження за №12024210000000220 від 14.05.2024 про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Прокурор відділу Тернопільської обласної прокуратури звернувся до Теребовлянського районного суду Тернопільської області із клопотанням про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 .

Клопотання прокурора мотивоване тим, що ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,

Прокурор зазначає, що обвинувачення у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які є в матеріалах справи, а продовження застосованого до ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою згідно із ст.177 КПК України забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Наявність ризиків, передбачених п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, свідчать про те, що вони продовжують існувати та не зменшилися.

Прокурор вказав, що, враховуючи наявність обгрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_7 тяжкого злочину, наявність ризиків переховування від суду та незаконного впливу на свідків, застосування менш суворих запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та для запобігання ризикам, а підставами для продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою є те, що ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, а також встановлені обставини, які виправдовують даний запобіжний захід і підтверджують наявність ризиків.

Крім того, беручи до уваги зазначені обставини, а також те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства, є підстави не визначати розміру застави у даному кримінальному провадженні (п.1 ч.4 ст.183 КПК України).

На даний час відсутні відомості, які б вказували на неможливість утримування ОСОБА_7 під вартою, а тому, застосувавши більш м`який запобіжний захід, неможливо запобігти вказаним ризикам.

Представник потерпілих підтримала клопотання прокурора.

Захисник ОСОБА_8 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора та продовження строку застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вказав, що ним неодноразово зверталася увага не те, що обвинувачений досить тривалий період перебуває під вартою, що ризики на які посилається прокурор зменшились або перестали існувати, оскільки були допитані свідки, обвинувачений не має наміру на них впливати. Також захисник вказував, що обвинувачений потребує медичного обстеження для отримання належної медичної допомоги, зміна запобіжного заходу на більш м`який дозволить ОСОБА_7 лікувати хронічні хвороби.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав позицію свого захисника, вказав, що не має наміру і можливості впливати на свідків, а також зобов`язується дотримуватися процесуальних обов`язків, не переховуватись від суду. Просив взяти до уваги, що віне має зареєстроване місце поживання, має на утриманні матір похилого віку.

Ознайомившись із клопотанням прокурора, заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора з наступних підстав.

Відповідно до ч.1,2,3 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

З метою правильного вирішення питання продовження строків тримання під вартою суд має встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Діянню ОСОБА_7 , надана правова кваліфікація за ч.2 ст. 121 КК України.

Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилався прокурор у клопотанні про продовження строку тримання під вартою, суд приходить до наступного: ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду.

У судовому засіданні встановлено, що залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_7 опинившись на волі, зможе переховуватись від суду. Доказів, які б підтверджували ту обставину, що обвинувачений не може перебувати під вартою у зв`язку з погіршенням стану здоров`я стороною захисту не надано, в судовому засіданні не здобуто.

Розгляд кримінального провадження на цей час триває, дослідження доказів сторони обвинувачення та захисту не завершено, суд приходить до висновку про наявність високого ступеня ймовірності поза процесуальних дій обвинуваченого та реально існуючий ризик неправомірної поведінки обвинуваченого, що у своїй сукупності свідчить про те, що вказані прокурором ризики на цей час не зменшилися, є реальними та продовжують існувати.

З огляду на наведене, приймаючи до уваги, що ризики встановлені в ухвалі слідчого судді про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, продовжують існувати, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , відсутність відомостей про наявність тяжких захворювань у обвинуваченого, які унеможливлюють перебування останнього у слідчому ізоляторі, дані про особу обвинуваченого, а також те, що при застосуванні більш м`якого запобіжного заходу, обвинувачений буде мати можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

На думку суду застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу, про що просить сторона захисту, не буде достатнім для запобігання існуючим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

При цьому, суд зазначає, що підстав для визначення застави немає, оскільки ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину, пов`язаного із застосуванням насильства щодо потерпілого (п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України).

В судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_7 заявлено клопотання про проведення медичного обстеження. Ухвалою суду від 03.04.2026 зобов"язано службових осіб державної установи "Чортківська установа виконання покарань № 26" надати медичні послуги, а саме: на здійснення медичного огляду обвинуваченого ОСОБА_7 у лікаря гастроентеролога та проведення йому фіброгастродуоденоскопії з приводу наявності у нього відповідних захворювань поза межами місця тримання під вартою.

На виконаня ухвали суду надіслано медичні документи щодо стану здоров`я ОСОБА_7 .

Вказано, що ОСОБА_7 проведено огляд в лікаря гастроентеролога на базі КНП «Чортківська ЦМЛ» ЧМР, призначено амбулаторне лікування.

В судових засіданнях обвинувачений ОСОБА_7 подає скарги на медичне обслуговування. Вказує, що з медичних препаратів він отримує обезболюючі, ОСОБА_9 , вказані медичні препарати не відповідають тим призначенням, які вказані у консультаційному висновку. Крім того, обвинувачений наполягає на необхідності проведення фіброгастродуоденоскопії, вказує, що огляд в гастроентеролога був проведений поверхнево, формально без будь яких досліджень, стан його здоров`я погіршується.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про попереднє ув`язнення» медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув`язнення організуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров`я.

Згідно із п.2.3 Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров`я України від 10 лютого 2012 року № 239/5/104, медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров`я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО. Під час медичного обстеження особи, узятої під варту, з метою встановлення діагнозу лікар медичної частини СІЗО використовує дані анамнезу, медичної документації, яка долучена до особової справи, результати огляду, дані лабораторних, рентгенологічних і функціональних методів дослідження. За необхідності керівництво СІЗО подає запит до закладу охорони здоров`я, який надавав медичну допомогу особі, узятій під варту, щодо результатів диспансерного, амбулаторного, стаціонарного нагляду або лікування. У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров`я. Керівництво СІЗО забезпечує допуск відповідного лікаря-фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СІЗО закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку.

Враховуючи викладене, з огляду на скарги обвинуваченого ОСОБА_7 щодо незадовільного стану здоров`я, суд вважає за необхідне надати дозвіл керівництву Державної установи «Чортківська установа виконання покарань №26» обстежити і при необхідності надати медичну допомогу (лікування) ОСОБА_7 фахівцями в галузі гастроентерології поза межами місця тримання під вартою.

На підставі викладеного та керуючись ст. 176, 177, 178, 181, 196, 331 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 у виді тримання під вартою задовольнити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити тримання під вартою, продовживши строк тримання під вартою на два місяці до 24 липня 2026 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, та направити для відома та виконання начальнику Державної установи «Чортківська установа виконання покарань № 26».

Датою закінчення дії ухвали вважати 23 год. 59 хв. 24 липня 2026 року.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити.

Зобов"язати службових осіб державної установи "Чортківська установа виконання покарань № 26" надати медичні послуги, а саме: на здійснення медичного огляду обвинуваченого ОСОБА_7 у лікаря гастроентеролога та проведення йому фіброгастродуоденоскопії з приводу наявності у нього відповідних захворювань поза межами місця тримання під вартою.

Медичні довідки про стан здоров"я обвинуваченого направити на адресу суду.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 27.05.2026.

Суддя ОСОБА_1