Постановление суда № 136838997, 06.05.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/6412/26

Провадження № 1-кс/201/1738/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року Соборний районний суд міста Дніпра

у складі: слідчого судді ОСОБА_1

з секретарем: ОСОБА_2

за участю: прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

захисника адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Дніпропетровськ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, не одруженого, військовослужбовця, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, внесене під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12026042130000571 від 04 травня 2026 року, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням, погодженим із прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, стосовно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий вказав на те, що солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період військової частини НОМЕР_1 , якого відряджено до військової частини НОМЕР_2 , курсанта 2 зведеної навчальної роти зведеного навчального батальйону «Граніт-1» військової частини НОМЕР_2 , 03 травня 2026 року у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 20.00 години, підозрюваний ОСОБА_7 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті сталих неприязних відносин зі своїм дядьком ОСОБА_8 , внаслідок словесного конфлікту на фоні неприязних відносин з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел, спрямований на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, ОСОБА_4 , перебуваючи за вищевказаною адресою у вказаний час, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наблизився до потерпілого ОСОБА_8 та наніс в область голови останнього не менше трьох ударів заздалегідь заготовленим предметом, а саме молотком, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми середнього ступеню тяжкості, перелому склепіння черепа, забою головного мозку II ступеню з геморагічним вогнищем в лівій лобній частці, пневмоцефалії, втисненого багатоуламкового перелому лобної кістки ліворуч, втисненого перелому тім`яної кістки праворуч, забійної рани голови.

У подальшому ОСОБА_8 вдалося втекти з квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , після чого він був госпіталізований до КП «ДОКЛ ім. Мечникова» ДОР», а ОСОБА_4 , в свою чергу, залишився за місцем скоєння злочину, виконавши таким чином усі дії, які він вважав необхідними для доведення злочинного умислу до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у закінченому замаху на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.

Відомості про даний факт 04 травня 2026 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026042130000571, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.

05 травня 2026 року, ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.

На підставі вищезазначеного, в клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 , у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з тим, що підозрюваний вчинив особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років, у зв`язку з чим, останній може переховуватись від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримала та просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник адвокат ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на необґрунтованість зазначених у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та просили застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вислухавши думки сторін, дослідивши матеріали клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, враховуючи необхідність забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. При цьому, слідчий суддя виходить з наступного.

Судом встановлено, що 04 травня 2026 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026042130000571, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.

04 травня 2026 року, ОСОБА_4 було затримано на підставі ст. 208 КПК України.

05 травня 2026 року, ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з вимогами ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено підстави для застосування запобіжного заходу, до яких відносяться: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий або прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам або ризику, зазначеним у клопотанні.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 28 жовтня 2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якого для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30 серпня 1998 року у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Крім того, у своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 чт. 1 ст. 115 КК України, про що свідчать наступні докази, зокрема рапорт від 04 травня 2026 року, протокол огляду місця події від 04 травня 2026 року, протокол допиту потерпілого ОСОБА_8 від 04 травня 2026 року, протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 04 травня 2026 року, протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 04 травня 2026 року, а отже, сукупність цих фактичних даних на даному етапі досудового розслідування надають можливість переконатись в обґрунтованості підозри до такого ступеня, за якого об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

При цьому, слідчий суддя під час розгляду клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не вирішує питання щодо доведеності винуватості останнього у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень і правильності кваліфікації його дій, що є предметом судового провадження.

Також, на думку слідчого судді, доведеним є ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачене максимальне покарання у виді п`ятнадцяти років позбавлення волі. Таким чином, враховуючи зазначені обставини, підозрюваний ОСОБА_4 має можливість переховуватись від суду, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення. Окрім цього, зазначені ризики об`єктивно збільшуються з урахуванням введення в Україні воєнного стану, який суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку. Так, підозрюваний, розуміючи складність проведення досудового розслідування та судового розгляду в умовах дії воєнного стану, усвідомлюючи неможливість повного контролю державною владою кордонів та території України в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України може переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому існують ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Поряд із цим, слідчий суддя вважає недоведеним під час розгляду клопотання наявність ризиків, визначених п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, з підстав його необґрунтованості та відсутності будь-яких достатніх доказів на підтвердження його існування.

В той же час, прокурором доведена і недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачене максимальне покарання у виді п`ятнадцяти років позбавлення волі, що підтверджується копією пред`явленої йому підозри, тому перебуваючи на волі, з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення може переховуватись від органів досудового слідства, тому з урахуванням встановлених вище ризиків, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити належне виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальним законом обов`язків.

Виходячи з вищенаведеного, а також враховуючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень; вік та стан його здоров`я, які не перешкоджають застосуванню такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою; майновий стан останнього, слідчий суддя переконаний, що такий запобіжний захід, як тримання під вартою, забезпечить дотримання підозрюваним ОСОБА_4 процесуальних обов`язків під час досудового слідства та в суді. Підстав для застосування менш суворого запобіжного заходу суд не вбачає.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним або іншою юридичною чи фізичною особою застави. У зв`язку з цим, а також враховуючи положення п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , а також майновий та сімейний стан останнього, дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240,00 гривень, оскільки саме такий розмір застави є необхідним і достатнім у даному випадку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 193, 194, 196, 197, 369-372, 376, 395 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4», до 02 липня 2026 року.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваного ОСОБА_4 , під вартою, є 02 липня 2026 року.

Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240,00 грн. (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень.

Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_4 , або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ в м. Київ, одержувач платежу ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240,00 грн. (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, ОСОБА_4 підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти, зобов`язати його прибувати за кожною вимогою до суду або до слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження, а також покласти на останнього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі не з`явлення його за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов`язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Повний текст ухвали суду буде складений і оголошений о 15.40 годині 07 травня 2026 року.

Ухвала, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1