Постановление суда № 136837604, 21.05.2026, Турківський районний суд Львівської області

Справа № 458/1071/24

1-кп/458/20/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2026 м. Турка

Турківський районний суд Львівської області в складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі сторін кримінального провадження

сторона обвинувачення:

прокурор Турківського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 ,

потерпіла сторона:

потерпіла ОСОБА_4 ,

представник потерпілої адвокат ОСОБА_5 ,

сторона захисту:

обвинувачений ОСОБА_6 ,

захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Турка Львівської області заяву представника потерпілої адвоката ОСОБА_5 від 21.05.2026 року про відвід прокурора у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.09.2024 року №12024141340000154 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

04.11.2024 року начальником Турківського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_8 передано до Турківського районного суду Львівської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.09.2024 року №12024141340000154 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286-1 КК України.

Згідно вимог ст.ст.127,129 Конституції України правосуддя здійснюють професійні судді і судочинство провадиться суддею одноособово.

Згідно ч.2 ст.31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється професійним суддею одноособово. Суддя для розгляду кримінального провадження визначається у порядку, передбаченому ст.35 КПК України.

У відповідності до вимог ч.3 ст.35 КПК України визначено суддю для розгляду кримінального провадження, оскільки відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 04.11.2024 року справу було передано на розгляд судді ОСОБА_1 .

Ухвалою суду 04.11.2024 року призначено підготовче судове засідання.

Підготовчі судові засіданні визначено 06.11.2024 року, 07.11.2024 року, 19.11.2024 року, 09.12.2024 року, 17.12.2024 року.

Ухвалою суду 06.11.2024 року клопотання прокурора Турківського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 від 05.11.2024 року про продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язків, передбачених ч. 5 ст194 КПК України у зв`язку із внесенням застави і при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави задоволено, продовжено ОСОБА_6 строк дії покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави, до 05.01.2025 року включно, а саме: прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту де зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а також проживає за адресою: АДРЕСА_2 без дозволу прокурора або суду; здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утриматися від спілкування з свідками по справі.

В підготовчому судовому засіданні 17.12.2024 року стороною захисту заявлено клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки згідно довідки форми №5 від 29.11.2024 року, виданої військовою частиною НОМЕР_1 вбачається, що старший сержант ОСОБА_6 проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 .

Ухвалою суду 17.12.2024 року клопотання сторони захисту про зупинення провадження у справі у зв`язку з мобілізацією ОСОБА_6 задоволено, провадження у кримінальній справі № 458/1071/24 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.09.2024 року №12024141340000154 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286-1 КК України - зупинено до припинення перебування ОСОБА_6 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, тобто до закінчення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду 23.05.2025 року відновлено провадження у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.09.2024 року №12024141340000154 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.

Підготовчі судові засіданні визначено 03.06.2025 року, 11.06.2025 року, 26.06.2025 року, 06.08.2025 року, 13.08.2025 року, 03.09.2025 року, 09.09.2025 року, 23.09.2025 року, 02.10.2025 року, 09.10.2025 року, 22.10.2025 року, 18.11.2025 року, 26.11.2025 року, 10.12.2025 року, 23.12.2025 року, 24.12.2025 року.

Ухвалою суду 06.08.2025 року накладено на обвинуваченого ОСОБА_6 грошове стягнення у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 3028,00 грн.

Ухвалою суду 03.09.2025 року накладено на обвинуваченого ОСОБА_6 грошове стягнення у розмірі 1,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 4542,00 грн.

Ухвалою суду 06.08.2025 року клопотання сторони обвинувачення прокурора Турківського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 та потерпілої сторони про застосування приводу до обвинуваченого ОСОБА_6 задоволено, застосовано привід до обвинуваченого ОСОБА_6 .

Ухвалою суду 22.10.2025 року клопотання сторони обвинувачення прокурора Турківського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 та потерпілої сторони про застосування приводу до обвинуваченого ОСОБА_6 задоволено, застосовано привід до обвинуваченого ОСОБА_6 .

Ухвалою суду 10.12.2025 року клопотання сторони обвинувачення, представника потерпілої адвоката ОСОБА_5 та потерпілої ОСОБА_4 про застосування приводу до обвинуваченого ОСОБА_6 задоволено, застосовано привід у судові засідання 23.12.2025 року, 24.12.2025 року до обвинуваченого ОСОБА_6 .

Ухвалою суду 24.12.2025 року провадження у кримінальній справі зупинено до припинення перебування ОСОБА_6 до 30.04.2026 року включно, тобто до закінчення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі. З часу закінчення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, тобто після 30.04.2026 року, відновити провадження у справі, попередньо визначивши дати судових засідань 04.05.2026 року 16.30 год, 05.05.2026 року 16.30 год.

Ухвалою суду 04.05.2026 року відновлено провадження у кримінальному провадженні, призначено підготовче судове засідання.

Підготовчі судові засіданні визначено 04.05.2026 року, 05.05.2026 року, 21.05.2026 року.

В підготовчому судовому засіданні 05.05.2026 року потерпіла сторона заявила відвід прокурору ОСОБА_3 в даному провадженню.

Інші учасники провадження в підготовчому судовому засіданні 05.05.2026 року заперечили проти заяви потерпілої сторони про відвід прокурора мотивуючи тим, що така заява невмотивована. Судом надано можливість потерпілій стороні обґрунтувати заяву про відвід.

21.05.2026 року на адресу суду від представника потерпілої надійшло клопотання про відвід прокурора, де потерпіла сторона просить усунути прокурора ОСОБА_3 від участі у даному кримінальному провадженні та визначити іншого прокурора для здійснення процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення.

В підготовчому судовому засіданні 21.05.2026 року потерпіла сторона підтримала заяву з причин і підстав, вказаних в заяві.

Інші учасники провадження в підготовчому судовому засіданні 21.05.2026 року заперечили проти поданої заяви про відвід, оскільки така безпідставна.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні категорично заперечив проти заявленого йому відводу. Вказав, що немає обставин які б вказували на його зацікавленість чи упередженість у цьому кримінальному провадженні. Додатково пояснив, що судом двічі провадження зупинялось у зв`язку із проходження обвинуваченим військової служби. Ним підготовлено та 26.11.2025 року скеровано до суду клопотання про звернення застави в дохід держави бо вважає що обвинувачений таку порушив. Більше того, 04.05.2026 року до суду подано клопотання про змін обвинуваченому запобіжного заходу на тримання під вартою. У 2026 році ним скеровано запити на адресу військової частини за фактом служби обвинуваченого та 08.05.2026 року отримано відповідь, що обвинувачений з військової служби є звільнений.

Прокурор вказав, що, відповідно до ч.2 ст.184 КПК України копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу чи його зміна, надається прокурором обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання і таке було виконано.

Вказав, що виконав всі передбачені КПК України дії для того щоб обвинувачений постав перед судом та знову ж таки вказав на необґрунтованість поданого клопотання про його відвід і у такому просив відмовити.

Адвокат ОСОБА_7 проти заявленого клопотання про відвід заперечив. Пояснив, що прокурор належно виконує свої обов`язки та заявлене клопотання є безпідставне.

Обвинувачений ОСОБА_6 вказав, що на адресу військової частини де він проходив військову службу приходили листи від прокуратури та на них керівництвом військової частини надавались відповіді. Щодо відводу то послався на думку суду і паралельно підтримав свого захисника.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши матеріали кримінального провадження, та заяву про відвід, суд приходить до наступних висновків.

21.05.2026 року адвокат ОСОБА_5 в інтересах потерпілої ОСОБА_4 через підсистему "Електронний суд" подав на розгляд Турківського районного суду Львівської області заяву, в якій просить про відвід прокурора Турківського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 від кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024141290000154 від 12.09.2024 року, справа № 458/1071/2024, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 кримінального кодексу України.

Заява обґрунтована тим, що прокурор ОСОБА_3 не вживає всіх необхідних та передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України заходів для належного представлення та захисту інтересів потерпілої сторони у даному кримінальному провадженні. Зокрема, прокурором не забезпечується належна процесуальна активність, яка є необхідною для повного, всебічного та об`єктивного судового розгляду справи. Так, прокурор не сприяв забезпеченню явки обвинуваченого у судові засідання, не здійснював належної перевірки його фактичного місцезнаходження, не ініціював застосування передбачених КПК України процесуальних механізмів для забезпечення виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків та не вжив інших необхідних заходів реагування. Крім того, бездіяльність прокурора підтверджується і тим, що ним не було вжито передбачених КПК України заходів реагування у зв`язку з порушенням обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Окрім цього, ухвалою Турківського районного суду від 24.12.2025 року прокурорів Турківського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області, які входять до складу групи прокурорів та беруть участь у судових засіданнях, зобов`язано щомісячно здійснювати перевірку наявності обставин, що зумовили зупинення провадження у справі. Разом з тим, у матеріалах справи відсутні будь-які відомості чи документи, які б підтверджували виконання прокурором зазначеної ухвали суду, зокрема відсутні запити до відповідних органів, відповіді на них або інші докази здійснення щомісячної перевірки.

Вказано також, що аналіз поведінки прокурора ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні свідчить про наявність обґрунтованих сумнівів у його неупередженості та об`єктивності. При цьому упередженість прокурора підтверджується також поведінкою сторони захисту у судовому засіданні.

Так, після заявлення представником потерпілої сторони відводу прокурору, захисники обвинуваченого категорично заперечували проти такого відводу та зазначали, що прокурор нібито виконує свої обов`язки «у повному обсязі та навіть на 150%».

Вказана позиція сторони захисту у сукупності з фактичною бездіяльністю прокурора, його пасивною процесуальною поведінкою, відсутністю належного реагування на порушення обвинуваченим процесуальних обов`язків та невжиттям передбачених законом заходів забезпечення кримінального провадження, викликає обґрунтовані сумніви щодо дійсної неупередженості прокурора та його належної зацікавленості у повному, всебічному й об`єктивному розгляді справи.

В суді адвокат ОСОБА_5 подане клопотання підтримав та вказав, що постановою керівника Самбірської окружної прокуратури створено групу прокурорів у кримінальному провадженні № 12024141290000154 від 12.09.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 кримінального кодексу України та вказав, що відвід прокурора не вплине на хід судового розгляду.

Потерпіла ОСОБА_4 в суді підтримала подане адвокатом клопотання, однак пояснити в чому саме проявляється упередженість прокурора не змогла. Зазначила, що повністю підтримує свого адвоката.

При вирішенні поданого відводу судом враховано те, що прокурор є одним із учасників кримінального провадження, який належить до сторони обвинувачення, та якому може бути заявлено відвід за наявності підстав, передбачених ст.75 КПК України.

Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід прокурору, передбачений ст.77 КПК України

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.77 КПК України прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 80 КПК України Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження..

При цьому, відвід повинен бути вмотивованим ( ч. 5 ст. 80 КПК України).

Відвід прокурора під час судового провадження розглядає суд, який його здійснює. (ч. 2 ст. 81 КПК України).

У ході розгляду заяви про відвід прокурора, суд встановив, що на розгляді Турківського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 Кримінального кодексу України.

З матеріалів кримінального провадження № 12024141290000154 від 12 вересня 2024 року, провадження № 458/1071/2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 Кримінального кодексу України суд встановив, що під час судового розгляду прокурором 26.11.2025 року скеровано до суду клопотання про звернення застави в дохід держави. На даний час дане клопотання прокурора не вирішено.

Поряд із цим, 04.05.2026 року до суду подано клопотання про змін обвинуваченому запобіжного заходу на тримання під вартою, яке також не вирішено.

У судовому засіданні прокурором долучено до справи письмові запити, які ним скеровано до військової частини з метою встановлення проходження ОСОБА_9 військової служби та 21.05.2026 року в підготовчому судовому засіданні, на виконання ухвали Турківського районного суду від 24.12.2025 року подано письмові відповіді із військової частини де вбачається, що обвинувачений з військової служби є звільнений.

Нормами ч.5 ст. 80 КПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим, тобто, має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Особа, що заявила відвід, повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов`язує усунення прокурора від участі в судовому провадженні.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про прокуратуру» неупередженість та об`єктивність є одними із засад діяльності прокуратури.

Неупередженість прокурора є необхідною умовою успішного виконання своїх конституційних функцій (ст. 121 Конституції України) та виконання своїх повноважень на досудовому розслідуванні й в судовому провадженні (ст. 36 КПК України) для здійснення завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК України) та забезпечення законності (ст. 9 КПК України).

Так, однією з складових засад законності є обов`язок прокурора та інших учасників кримінального провадження з боку обвинувачення всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Неупередженість (об`єктивність) дослідження обставин провадження, зокрема, прокурором, передбачає вчинення ними процесуальних дій, ухвалення процесуальних рішень лише з підстав, встановлених КПК, та на основі зібраних фактичних даних, без обвинувального ухилу та особистої зацікавленості у вирішенні справи.

У свою чергу, поняття «обставини, які викликають сумнів у його неупередженості», на які покликається заявник у заяві про відвід, є оціночним, використання якого залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує та з`ясовує його сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

Тобто, за змістом вказаної процесуальної норми у зв`язку з виникненням певних обставин, прокурор може бути усунений від участі у кримінальному провадженні, оскільки через таке відсторонення виключається можливий вплив на досудове розслідування будь-яких об`єктивних чи суб`єктивних чинників.

Оцінивши мотиви заявленого відводу суд дійшов висновку, що обставини, на які покликається адвокат ОСОБА_5 не є доказами упередженості чи певної зацікавленості прокурора у наслідках проведення судового розгляду даного кримінального провадження і його результатів.

Суд вважає, що наведені мотиви в заяві про відвід не є об`єктивним критерієм для визначення упередженості прокурора у цьому кримінальному провадженні і не дають підстав категорично і беззаперечно стверджувати про особисту зацікавленість прокурора в кримінальному провадженні, що викликає обґрунтовані сумніви у його неупередженості.

Суд також звертає увагу, що наведені адвокатом ОСОБА_5 обставини та їх обґрунтування в заяві про відвід зводяться до незгоди саме з процесуальними діями прокурора, що, в свою чергу може бути предметом розгляду у кримінальному провадженні за скаргою на дії чи бездіяльність прокурора.

Обставинами, які на думку сторони потерпілих підтверджують упередженість прокурора, є його процесуальна діяльність, а саме факти не звернення до суду із клопотаннями про зміну запобіжного заходу та звернення застави в дохід держави, що не підтверджено.

Також один із фактів упередженості прокурора сторона потерпілих вказує на поведінку сторони захисту у судовому засіданні де після заявлення представником потерпілої сторони відводу прокурору, захисники обвинуваченого категорично заперечували проти такого відводу та зазначали, що прокурор нібито виконує свої обов`язки «у повному обсязі та навіть на 150%».

Частиною 1-2 статті 36 КПК України встановлено, що прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Позиція прокурора як учасника судового розгляду, не може вважатися упередженістю та відповідно слугувати підставою для його відводу, оскільки зумовлена процесуальним статусом та процесуальними повноваженнями прокурора, визначеними ст. 36 КПК України.

Будь-яких інших підтверджень упередженості прокурора судом не встановлено та стороною потерпілих не надано.

Суд вважає, що вказане законодавцем формулювання «існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості» є суто оціночним і залежить від використання правосвідомості особи, що подає таку заяву і трактує його сутність виходячи із свого внутрішнього переконання та обставин пережитого.

З боку суду зауважень до процесуальної поведінки прокурора не встановлено.

Поряд із цим, судом також досліджено і другу та третю прохальну частини клопотання про відвід, зокрема: усунути прокурора ОСОБА_3 від участі у даному кримінальному провадженні; визначити іншого прокурора для здійснення процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення.

Суд звертає увагу, що ч.1 ст.83 КПК України визначено, що у разі задоволення відводу прокурора в кримінальному провадженні повинні бути невідкладно призначені інший прокурор - керівником органу прокуратури.

Отже таке не входить до компетенції суду та розгляду не підлягає.

Водночас, та обставина, що процесуальний прокурор двічі підтримав позицію адвокатів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про зупинення провадження по справі у зв`язку із проходженням обвинуваченим військової служби за мобілізацією та винесенні судом ухвала про таке, очевидно викликали в адвоката ОСОБА_5 і потерпілої ОСОБА_4 певні сумніви щодо неупередженості прокурора під час виконання обов`язку всебічно, повно і неупереджено розгляду кримінального провадження, сіють протиріччя між стороною обвинувачення та стороною потерпілого, призводять до незгоди та є наслідком саме такої позиції прокурора.

Суд зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 77 Кримінального процесуального кодексу України прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні якщо, зокрема, існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Як вбачається із змісту заяви про відвід, в самій заяві висловлено незгоду саме із процесуальними діями та рішеннями прокурора, що в окремих випадках може розцінюватись «як інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості». Інших підстав для відводу суд не вбачає.

Водночас норми кримінального процесуального законодавства не містять переліку ознак, які б розкривали сутність упередженості та давали виключний перелік вказаної поведінки. Наведене дає підстави для висновку про оціночний характер цієї категорії, яка має встановлюватися у кожному випадку на підставі конкретних обставини, які підтверджені відповідними доказами.

Окрім цього, згідно практики ЄСПЛ, відображеної в рішеннях у справі «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії», «Пуллар проти Сполученого Королівства», «Білуха проти України», наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст.6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Проте, між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка прокурора не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його неупередженості з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

У випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної неупередженості отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). Оскільки в такому випадку йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві державні органи повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).

Як зазначає ЄСПЛ у рішенні від 24.05.1989 року у «Справі Гаусшильдта», найголовніше це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (заява № 11/1987/134/188, § 48).

Отже, на думку суду, існують обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості прокурора Турківського відділу Самбірської окружної прокуроратури Львівської обласної прокуратури в результатах кримінального провадження, відтак суд дійшов висновку про те, що слід частково задоволити заяву представника потерпілої адвоката ОСОБА_5 від 21.05.2026 року про відвід прокурора у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.09.2024 року №12024141340000154 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286-1 КК України виключно в частині відведення прокурора Турківського відділу Самбірської окружної прокуроратури Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 від участі у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.09.2024 року №12024141340000154 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286-1 КК України. В іншій частині заяви представника потерпілої адвоката ОСОБА_5 від 21.05.2026 року про відвід прокурора слід відмовити.

При цьому, суд відповідно до ч.2 ст.110 КПК України приймає рішення виключно у формі ухвали, постанови або вироку.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини як джерела права, суд зобов`язаний обґрунтовувати своє рішення, але це не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, а міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від його характеру (рішення Європейського суду з прав людини у справах: "Салов проти України", "Проніна проти України", "Серявін та інші проти України", "Руїс Торіха проти Іспанії").

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст.77,80,81,83,369-372,375,376 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву потерпілої сторони - представника потерпілої адвоката ОСОБА_5 від 21.05.2026 року про відвід прокурора, яка підтримана в судовому засіданні потерпілою ОСОБА_4 та її представником адвокатом ОСОБА_5 про відвід прокурора задовольнити частково.

Відвести прокурора Турківського відділу Самбірської окружної прокуроратури Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 від участі у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.09.2024 року №12024141340000154 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286-1 КК України.

В іншій частині заяви представника потерпілої адвоката ОСОБА_5 від 21.05.2026 року про відвід прокурора відмовити.

Ухвала суду, яка не може бути оскаржена, набирає законної сили з моменту її оголошення

Повний текст ухвали складено 26.05.2026 року.

Суддя ОСОБА_1