Решение № 136834052, 17.04.2026, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №676/7223/25

Номер провадження 2/676/859/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 року м. Кам`янець-Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючої судді Швець О.Д.

з участю секретаря Михайловської І.А.

представника позивача ОСОБА_1

представника третьої особи Бевз Л.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам`янець-Подільському цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Виконавчий комітет Кам`янець-Подільської міської ради в особі органу опіки та піклування про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини разом з батьком,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Виконавчий комітет Кам`янець-Подільської міської ради як орган опіки та піклування про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини разом з батьком. В обгрунтування позовних вимог зазначає, що 18 жовтня 2003 року сторони одружились. Від даного шлюбу у подружжя двоє малолітніх дітей: донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне життя у позивача з відповідачем не склалось через систематичну відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні цінності, внаслідок чого між подружжям дедалі частіше почали виникати непорозуміння та сварки, що призвело до того, що відповідач в березні 2024 р разом з молодшою донькою, Устиною, залишила позивача і виїхала на інше місце проживання. Починаючи з березня 2024 р. по даний час сторони проживають окремо. Старша донька, ОСОБА_4 , залишилась проживати з позивачем, який самостійно опікується її вихованням та утриманням без жодної участі відповідача. В силу наведених обставин даний шлюб носить формальний характер, примирення не можливе, наполягає на розірванні шлюбу. Протягом останнього року старша дитина постійно проживає з позивачем за місцем проживання батька. Позивач самостійно займається вихованням та утриманням дитини, забезпечує доньку матеріально і піклується про неї, щодня відвозить та забирає зі школи, цікавиться її станом здоров`я та успіхами. Позивачем створені належні умови для проживання та розвитку дитини. Донька почуває себе поряд з батьком у безпеці та спокійно. Таким чином зі сторони позивача відсутні будь-які об`єктивні обставини, які б унеможливлювали проживання дитини разом з ним, чи негативно впливали на виховання та розвиток дитини. Раніше, коли сторони фактично проживали разом і між подружжям виникали сварки дитина часто почувала себе пригніченою, знервованою, відповідач, як м ати, належної уваги, турботи та піклування дитині не надавала, а натомість опікувалась лише собою. Наведене свідчить про фактичне самоусунення відповідача від належного виконання своїх материнських обов`язків щодо виховання та утримання дитини. Протягом роздільного проживання відповідачка не бере участі у вихованні та утриманні доньки, ці обов`язки виконує позивач. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дитини може бути обмежений судом в інтересах дитини. При цьому має істотне значення, хто з батьків виявляє більшу увагу до дитину і турботу про неї, її вік, прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання. З фактичних обставин вбачається, що позивач самостійно займається вихованням та утриманням дитини, повністю забезпечує доньку матеріально та піклується про дитину, а відповідач як мати належним чином не виконує свої материнські обов`язки по вихованню старшої доньки, протягом тривалого часу не цікавиться життям, здоров`ям, розвитком дитини, не бере участі у її утриманні. На переконання позивача визначення місця проживання доньки з батьком є об`єктивно виправданим і не суперечить інтересам дитини. Просить шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , зареєстрований 18 жовтня 2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Кам`янець-Подільського міського управління юстиції у Хмельницької області, актовий запис № 840 розірвати. Визначити місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з її батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в зв`язку із самостійним вихованням та утриманням дитини батьком без участі матері.

Рух справи.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 03.10.2025 р. відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 03.03.2026 р. закрито підготовче засідання та справу призначено до судового розгляду.

В суді представник позивача позов підтримав, просить задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, подала клопотання про розгляд справи у її відсутності, не заперечила проти задоволення позову.

Представник органу опіки та піклування в суді не заперечила проти задоволення позову, мотивує тим, що проживання малолітньої дитини з батьком відповідатиме її якнайкращим інтересам. Думка дитини щодо предмету спору була з`ясована представниками органу опіки та піклування, шляхом опитування і на засіданні комісії підтвердила, що бажає проживати з батьком. Після народження молодшої дитини ОСОБА_5 у Дарини почали проявлятись ревнощі до матері та сестри, і ці почуття загострились під час розлучення. Мати дитини пояснила, що хотіла б аби ОСОБА_4 проживала з нею, проте через важкі сімейні стосунки, пов`язані з розлученням, погоджується з рішенням дочки аби уникнути відсторонення дитини від матері. Відповідачка пояснила, що докладатиме зусиль, щоб не втратити зв`язок з ОСОБА_4 та спілкування сестер. Дарина на засіданні комісії з питань захисту прав дитини висловила категоричне бажання проживати з батьком. Враховуючи викладена орган опіки та піклування надав висновок про доцільність проживання дитини разом з батьком, оскільки він самостійно займається її вихованням.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши представника позивача, третьої особи, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступне.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб 18 жовтня 2003 року, про що вчинений актовий запис № 840 та видано свідоцтво про шлюб Серія НОМЕР_1 від 18.10.2003 р.

В шлюбі народились діти: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження Серія НОМЕР_2 від 01.03.2018 р.); ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження Серія НОМЕР_3 від 01.10.2020 р.).

Позивач зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 ; ОСОБА_3 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується інформацією з Єдиного державного демографічного реєстру.

Малолітня ОСОБА_10 зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_1 .

Малолітня ОСОБА_9 зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади.

Відповідно довідки №02-14/97 від 16.07.2025 р. Кам`янець-Подільського ліцею № 17, вбачається, що донька заявника, ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), у 20242025 навчальному році навчалася у 7-Б класі зазначеного ліцею. ОСОБА_4 характеризується як старанна, зацікавлена в навчанні та дисциплінована учениця. Вона регулярно відвідувала уроки, поводилася ввічливо й культурно, мала охайний вигляд та коректно спілкувалася з учителями й однолітками. Зазначається, що батько відповідально ставиться до виховання та навчання доньки. Він постійно підтримує зв`язок із ліцеєм, бере участь у зборах, вчасно реагує на звернення педагогів і забезпечує дитину всім необхідним для навчання. Педагогічний колектив підкреслює високий рівень його батьківської участі; зауважень щодо виконання ним обов`язків не надходило. Також вказано, що батько особисто привозить і забирає доньку зі школи та створює належні умови для її розвитку й безпеки. Окремо наголошено, що мати ОСОБА_4 протягом усього періоду навчання дівчинки в закладі жодного разу не контактувала з адміністрацією та не цікавилася справами доньки.

Норми права, застосовані судом.

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї (частина восьма статті 7 СК України).

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України).

За правилами ст. ст. 110, 114 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно ст. 55 СК України подружжя зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги; спільно дбати про матеріальне забезпечення сім`ї.

За змістом ст. ст. 24 ч. 1, 104 ч. 2, 110 ч. 1, 112 СК України, ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Кожен із подружжя має в сім`ї рівні права та обов`язки. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін (частина четверта статті 15 СК України).

Учасники сімейних правовідносин можуть мати особисті

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 Сімейного кодексу України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

Водночас розлучення має відбутися таким чином, щоб батько і матір, як і раніше, співпрацювали при виконанні батьківських обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи, згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Відповідно до частин першої, другої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

При визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Рівність прав батьків стосовно дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й першочергово повинні бути визначені й враховані інтереси дитини з урахуванням об`єктивних обставин спору. При визначенні місця проживання дитини судам потрібно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Отже, під час розгляду справ щодо визначення місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах (постанова Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 466/1017/20).

При оцінці та визначенні найкращих інтересів дитини підлягають врахуванню такі базові елементи: (а) погляди дитини; (б) індивідуальність дитини; (в) збереження сімейного оточення і підтримання відносин; (г) піклування; захист і безпека дитини; (ґ) вразливе положення; (д) право дитини на здоров`я; (е) право дитини на освіту (постанова Верховного Суду від 04 серпня 2021 року у справі № 654/4307/19).

Також підлягають врахуванню: (1) спроможність кожного з батьків піклуватися про дитину особисто; (2) стосунки між дитиною і батьками в минулому; (3) бажання батьків бути опікунами; (4) збереження стабільності в оточенні дитини, йдеться про місце проживання (дім), школу, друзів; (5) бажання дитини.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показав, що 3 роки тому в сім`ї почали виникати сварки, непорозуміння внаслідок чого подружжя припинили спільне проживання і ведення спільного господарство. Загородня ОСОБА_12 разом з меншою донькою ОСОБА_5 переїхали проживати до батьків ОСОБА_12 в с. Вербка. Дарина прийняла сторону батька в конфлікті між батьками і залишилась з ним. За своїм характером з дитинства ОСОБА_4 більше тягнулась до батька, проводила з ним більше часу. А з часу народження ОСОБА_5 почала конфліктувати з матір`ю. Позивач взяв на себе обов`язки за батька та матір і створив безпечне середовище для доньки.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_13 суду показала, що з весни 2024 р. подружжя не проживають разом, ОСОБА_12 з донькою ОСОБА_5 проживає в своїх батьків. ОСОБА_14 залишився проживати в місті і з ним проживає донька ОСОБА_4 . З сім`єю спілкується тривалий час і завжди спостерігає, що батько більше часу проводив за ОСОБА_4 , вона його улюблениця. На сьогодні батько повністю забезпечує потреби ОСОБА_4 .

В судовому засіданні свідок ОСОБА_15 суду показав, що між подружжям розладилися взаємини, зникло взаєморозуміння, бажання спілкуватись і спільно вирішувати проблеми, що виникають в сім`ї. ОСОБА_12 ображена на чоловіка і поновлювати шлюбні відносини не бажає. На сьогодні склалась конфліктні взаємини між ОСОБА_4 та матір`ю, ОСОБА_4 відкрито конфліктує з матір`ю, виявляє ревнощі у зв`язку з тим, що мати більше уваги приділяє ОСОБА_5 . У зв`язку з цим ОСОБА_4 залишилась проживати з батьком.

Письмові докази інформація Кам`янець-Подільського ліцею № 17 № 02-14/97 від 16.07.2025 р., довідка Кам`янець-Подільського ЦПМСД від 17.07.2025 р. підтверджує, що батько, ОСОБА_2 цікавиться навчанням доньки ОСОБА_4 , сприяє здобуттю нею освіту, контролює процес навчання у зв`язку з чим дитина виявляє успіхи у навчанні; батько слідкує за здоров`ям дитини, дитина регулярно відвідує лікаря, виконує рекомендації під час захворювання. Комунікація між батьком та медичними працівниками відбувається на належному рівні. Мати дитини протягом останнього року з лікарем щодо стану здоров`я дитини не спілкувалась.

В судовому засіданні малолітня ОСОБА_10 пояснила, що хоче проживати з батьком, так як він її розуміє, прислухається до її думки, підтримує та орієнтує у прийнятті рішення. З мамою проживати не хоче, тому що мати постійно конфліктує з нею, батьком. Крім того, на даний час вона проживає поруч з школою, де в неї склалось коло спілкування, проживають друзі, з якими подобається проводити дозвілля, є можливість займатись творчістю. Якщо вона переїде проживати в село де живе мати, така можливість буде втрачена, так як потрібно більше часу добиратись в школу та додому.

Оцінюючі зібрані у справі докази у їх сукупності, враховуючи ставлення дитини до матері ОСОБА_3 , наявність усталених життєвих зв`язків, утворених під час проживання з батьком, позитивну характеристику, надану батькові навчальним закладом та медичною установою, відсутність зауважень до батька, суд дійшов висновку, що проживання дитини з батьком відповідатиме найкращим інтересам малолітньої дитини.

Суд також бере до уваги небажання малолітньої ОСОБА_7 змінювати повсякденні життєві зв`язки та оточення, емоційний зв`язок дитини із батьком та необхідність забезпечення психологічного комфорту дитини та відновлення стосунків з матір`ю в подальшому.

Обставини, які свідчили про перешкоджання батьком матері брати участь у вихованні та утриманні дітей не встановлені.

Висновки суду.

Особа має право вільно вирішувати питання щодо укладення шлюбу та його збереження, а також розірвання шлюбу та припинення шлюбних відносин.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.

Позивач та відповідач не бажають поновити шлюбні відносини.

Відповідно до ч. 9 ст. 7 Сімейного кодексу України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Таким чином, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, позивач заперечує проти поновлення шлюбних відносин, збереження шлюбу суперечить особистим інтересам позивача.

Оскільки думка дитини є значущою для вирішення справи, що стосується життя дитини, повно та всебічно оцінивши всі наявні у справі докази та пояснення учасників спору, суд дійшовши висновку про обґрунтованість визначення місця проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з батьком ОСОБА_2 , а позовні вимоги задоволенню.

Керуючись ст.ст.18, 19, 161, 162 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 12, 13, 81-83, 89, 141, 262-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Виконавчий комітет Кам`янець-Подільської міської ради в особі органу опіки та піклування про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини разом з батьком задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , зареєстрований 18 жовтня 2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Кам`янець-Подільського міського управління юстиції у Хмельницької області, актовий запис № 840 розірвати.

Визначити місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з її батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в зв`язку із самостійним вихованням та утриманням дитини батьком без участі матері.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Виконавчий комітет Кам`янець-Подільської міської ради в особі органу опіки та піклування, ЄДРПОУ 04060542, юридична адреса: майдан Відродження, 1, м. Кам`янець-Подільський, Хмельницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового засідання складено 17 квітня 2026 року.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Швець О.Д.