Решение № 136831985, 21.05.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 21.05.2026

Справа № 334/1439/26

Провадження № 2/334/1822/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої: судді Телегуз С.М., при секретарі Каряченко А.О., розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ:

23.02.2026 року до суду звернувся представник ТДВ «Страхова група «Оберіг» - адвокат Войціховський А.В. з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу.

В обґрунтування позовних вимог посилалися на те, що 30.04.2021 року сталася ДТП за участю «ВАЗ 21063», державний номер НОМЕР_1 , та «Chery Amulet», державний номер НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а їх власникам було завдано матеріальних збитків.

В судовому порядку відповідача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124, ст.122-4 та ч.4 ст.130 КУпАП, таким чином було встановлено факт, що відповідач після ДТП за його участю самовільно залишив місце пригоди, а також вживав алкоголь до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Цивільно-правова відповідальність відповідача, як водія транспортного засобу «ВАЗ 21063», державний номер НОМЕР_1 , станом на дату настання ДТП була забезпечена в ТДВ «СГ «Оберіг» за полісом №ЕР-203 627554.

Позивачем було здійснено врегулювання страхового випадку та обчислено розмір страхового відшкодування відповідно Закону № 1961-IV, що підтверджується матеріалами страхової справи. ТДВ «СГ «Оберіг» здійснило обчислення суми належної до виплати в якості відшкодування позивачем шкоди третій особі за полісом страхування у зв`язку з пошкодженнями внаслідок ДТП транспортного засобу «Chery Amulet», державний номер НОМЕР_2 . За полісом страхування було передбачено суму франшизи (за ризиком нанесенню шкоди майну третіх осіб 2500 грн.), яку було утримано з кінцевого розміру страхового відшкодування до виплати. Належний кінцевий розмір страхового відшкодування за вирахуванням франшизи до виплати склав 6100 грн.

Позивач на виконання полісу страхування на підставі заяви про виплату страхового відшкодування з метою відшкодування шкоди третій особі за пошкодження транспортного засобу «Chery Amulet», державний номер НОМЕР_2 , здійснив виплату страхового відшкодування в сумі 6100 грн., що підтверджується платіжними документами.

Враховуючи винність відповідача у настанні ДТП, порушення ним обов`язків, встановлених Законом № 1961-ІУ, а також здійснення виплати страхового відшкодування, ТДВ «СГ «Оберіг» отримало право звернутися до відповідача за компенсацією виплаченого страхового відшкодування в розмірі виплаченого страхового відшкодування.

Розрахунок позовних вимог: на підставі положень ЦК України, Закону № 1961-ІУ відповідач зобов`язаний компенсувати позивачу 6100 грн., що відповідає виплаченому розміру страхового відшкодування. Крім того, позивач вважає за необхідне заявити вимогу про стягнення з відповідача штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов`язань, а саме: інфляційні втрати; пеню та три відсотки річних. Оскільки письмова досудова вимога до відповідача не направлялась, подання позовної заяви є першим пред`явленням вимоги у розумінні ч.2 ст.530 ЦК України. Відповідно, боржник вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання, з наступного дня після подання позову. Саме з цієї дати підлягають нарахуванню передбачені ЦК України інфляційні втрати, пеня та три відсотки річних до дня фактичного виконання рішення суду.

Позивач не має можливості одночасно із поданням позову надати розрахунок штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов`язань у зв`язку з відсутністю у позивача необхідної інформації щодо дати прийняття рішення (яка буде кінцевою датою нарахування штрафних санкцій). У зв`язку з цим здійснити такий розрахунок станом на дату подання позову не представляється можливим.

Позивач станом на момент подання позовної заяви очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8022,50 грн.

Прохали стягнути з ОСОБА_1 на користь ТДВ «Страхова група «Оберіг» грошові кошти в розмірі 6100 грн. суму виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу та штрафні санкції, а саме: інфляційні втрати, пеню та три відсотки річних за несвоєчасне виконання зобов`язань за період з дати подання позову до суду включно до дати ухвалення судового рішення, розрахунок яких необхідно здійснити судом; стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8022,50 грн. та судовий збір в розмірі 3328 грн.; розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи проводити за відсутності представника, проти заочного розгляду справи не заперечують.

27.02.2026 року ухвалою судді відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду в судове засідання з викликом сторін.

21.05.2026 року представник позивача в судове засідання не з`явився, в позові прохали проводити розгляд справи за відсутності представника.

21.05.2026 року відповідач в судове засідання не з`явився повторно, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи у його відсутність не надав, відзив на позов не подав.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України якщо відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи по суті повідомлений завчасно і належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, то за згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Тому, суд на підставі ч.4 ст.223, ст.280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.

Виходячи з положень ч.3 ст.211 ЦПК України суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні судового засідання за відсутності учасників процесу.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився відповідач ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповіддю №2377366 від 24.02.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру.

16.04.2021 року між ТДВ «Страхова група «Оберіг» та ОСОБА_1 було укладено Поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-203627554, забезпечений транспортний засіб «ВАЗ 21063», державний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_4 , ліміт за шкоду життю і здоров`ю - 260000 грн., ліміт за шкоду майну 130000 грн., розмір франшизи 2500 грн.

30.04.2021 року о 18 год. 05 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Молодіжна, 27 в м. Енергодар, не врахував дорожньої обстановки, не впорався з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення з автомобілем Chery д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався у зустрічному напрямку. В результаті ДТП автомобілі зазнали механічних пошкоджень з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п.11.3, 11.4 ПДР України.

Крім того, 30.04.2021 року о 18 год. 05 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Молодіжна, 27 в м. Енергодар, скоїв зіткнення з автомобілем Chery д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався у зустрічному напрямку, після чого місце ДТП залишив. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п.2.10а ПДР України.

Крім того, 30.04.2021 року о 21 год. 20 хв. водій ОСОБА_1 після скоєння ДТП за його участі, яке мало місце 30.04.2021 року о 18 год. 05 хв. по вул. Молодіжна, 27 в м. Енергодар, вживав алкоголь до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п.2.5, 2.10є ПДР України.

Відповідно Постанови Енергодарського міського суду Запорізької області від 24.06.2021 року у справі №316/1205/21 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4, ст.124, ч.4 ст.130 КУпАП, та призначено стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.

06.07.2021 року Постанова Енергодарського міського суду Запорізької області від 24.06.2021 року у справі №316/1205/21 набрала законної сили.

Згідно ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

01.07.2021 року власник автомобіля «Chery Amulet», державний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3 звернулася до ТДВ «Страхова група «Оберіг» з заявою на виплату страхового відшкодування в сумі 6100 грн. за наслідком страхового випадку 30.04.2021 року за договором страхування № ЕР-203627554 від 16.04.2021 року.

01.07.2021 року ТДВ «Страхова група «Оберіг» складено страховий акт №30045/1, відповідно якого виплата страхового відшкодування власнику автомобіля «Chery Amulet», державний номер НОМЕР_2 , склала 6100 грн.

02.07.2021 року ТДВ «Страхова група «Оберіг» виплатило ОСОБА_3 суму страхового відшкодування в розмірі 6100 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції № 80 від 02.07.2021 року.

Суд, задовольняючи позов частково, виходить з наступного.

Відповідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В статті 15 ЦК України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.1, ч.2 п.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.

Відповідно ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно ст.1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно ст.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно ч.1 ст.22 вказаного Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно п.38.1 ст.38 вказаного Закону Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Відповідно ст.27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно ч.6 ст.261 ЦК України за регресним зобов`язанням перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов`язання.

Судом встановлено, що до суду звернувся позивач, як страховик, який виплатив страхове відшкодування на користь власника автомобіля «Chery Amulet», державний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , який отримав механічні пошкодження в результаті ДТП 30.04.2021 року, з позовом до відповідача, як водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, з вимогою відшкодувати завдані збитки в порядку регресу у розмірі сплаченого останнім страхового відшкодування в сумі 6100 грн.

Суд доходить висновку, що оскільки відповідач, як водій забезпеченого транспортного засобу, є винним у вчиненні ДТП, після дорожньо-транспортної пригоди за його участю вжив алкоголь та залишив місце ДТП, що підтверджується Постановою Енергодарського міського суду Запорізької області від 24.06.2021 року у справі №316/1205/21, то в розумінні ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у відповідача виникло зобов`язання відшкодувати ТДВ «Страхова група «Оберіг» завдані збитки в порядку регресу у розмірі сплаченого останнім страхового відшкодування в сумі 6100 грн. При цьому, право регресної вимоги виникло у ТДВ «Страхова група «Оберіг» з моменту виплати страхового відшкодування в повному обсязі, тобто 02.07.2021 року.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню в порядку регресу сума сплаченого страхувальником страхового відшкодування в сумі 6100 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій, а саме: інфляційні втрати, пеню та три відсотки річних за несвоєчасне виконання зобов`язань за період з дати подання позову до суду включно до дати ухвалення судового рішення, розрахунок яких необхідно здійснити судом.

Відповідно ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Даною нормою закону визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. Аналогічний правовий висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 28.03.2018 року у справі №758/1303/15-ц та від 16.05.2018 року у справі № 686/21962/15-ц.

В Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі №910/1238/17 зазначено, що термін «користування чужими грошовими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Згідно п.38.1 ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Тобто, нормами ЦК України, які регулюються взаємовідносини регресу та суброгації, а також Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено стягнення з винної особи в ДТП пені, інфляційних втрат та 3% річних при стягненні понесених страховиком виплат за умовами договору.

Таке право у позивача може виникнути лише на підставі судового рішення про стягнення коштів у порядку регресу у випадку невиконання відповідачем такого обов`язку.

При цьому, суд не зобов`язаний самостійно здійснювати розрахунок замість позивача, оскільки, позивач має надати обґрунтований розрахунок сум, що стягуються.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновку, що відповідач не може вважатися боржником у розумінні вимог ст.625 ЦК України, який прострочив виконання грошового зобов`язання, а тому підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

Крім того, відповідно ч.1,8 ст.178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Так як відповідач відзив на позов не подав, в судове засідання не з`явився, будь-яких заперечень суду не надав, то суд вирішив справу за наявними матеріалами.

Таким чином, за наявними матеріалами справи, позов підлягає задоволенню в тій частині, що ґрунтується на законі, підтверджена встановленими обставинами та наданими суду доказами.

Відповідно ч.1 п.6 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

А тому судовий збір у сумі 3328 грн., який був сплачений позивачем при подачі позовної заяви, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката.

За змістом ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Позивачем надано суду докази на підтвердження понесених витрат: копію Договору про надання професійної правничої допомоги від 16.07.2025 року між ТДВ «СГ «Оберіг» та ФОП адвокат Войціховський А.В.; копію Додаткової угоди від 01.01.2026 року до Договору про надання професійної правничої допомоги від 16.07.2025 року; копію Акту прийому-передачі наданих послуг №30045/30045/1 від 14.01.2026 року; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВЛ №1208 від 20.03.2020 року.

Так, згідно копії Акту прийому-передачі наданих послуг №30045/30045/1 від 14.01.2026 року визначено склад, обсяг та види наданої правничої допомоги: 1) ознайомлення та наліз документів страхової справи - 1 година на суму 1604,50 грн.; 2) надання клієнту консультацій і роз`яснень з правових питань 0,5 годин на суму 802,25 грн.; 3) складання позовної заяви - 3 години на суму 4813,50 грн., 4) підготовка додатків, підписання та направлення всіх підготовлених документів до суду та іншим учасникам справи 0,5 годин на суму 802,25 грн., всього в сумі 8022,50 грн.

У правовому висновку Великої Палати Верховного Суду у Постанові від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15 зазначено «При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір».

Також, згідно правового висновку у Постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року у справі № 362/3912/18 «Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час».

Суд, дослідивши документи на підтвердження надання позивачу правничої допомоги, враховуючи складність справи, значення справи для сторін, розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без явки сторін та їх представників, з урахуванням вимог розумності та справедливості, реальності та обґрунтованості адвокатських витрат, з урахуванням ціни позову, дійшов висновку про зменшення їх розміру до суми 1604,50 грн., що буде справедливим.

Оскільки відповідач зареєстрований на тимчасово окупованій території України в м. Енергодар Запорізької області, то відповідно ч.2 ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», останній має бути повідомлений про ухвалення судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади.

Керуючись ст.ст. 19, 76-83, 137, 141, 211, 223, 247, 258-259, 264-265, 268, 280-283, 289, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_3 , на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» (код ЄДРПОУ 39433769) суму виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 6100 грн. (шість тисяч сто гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_3 , на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» (код ЄДРПОУ 39433769) витрати на сплату судового збору в сумі 3328 грн. та витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 1604,50 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повідомити відповідача про ухвалення судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади.

Повний текст рішення складено 26 травня 2026 року.

Суддя: С.М. Телегуз