Постановление суда № 136820290, 26.05.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/6812/25

н/п 1-кс/766/2817/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2026 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву захисника ОСОБА_5 про відвід судді у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025230000000198 від 11.04.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 Кримінального кодексу України (далі КК)

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області (суддя ОСОБА_6 ) на розгляді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 22025230000000198 від 11.04.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 подав до суду заяву про відвід судді ОСОБА_6 , мотивуючи свою заяву декількома обставинами, які свідчать, на його думку про ознаки необ`єктивності та упередженості судді, а саме: під час проведення судового засідання суддею ОСОБА_6 , за власною ініціативою, необґрунтовано та невмотивовано, було змінено встановлений порядок судового розгляду, з переходом до допиту свідків. До допиту вказаного свідка сторона захисту не була готова, оскільки не знала про те, що порядок буде змінений, у зв`язку з чим суддею був наданий час для підготовки до допиту вказаного свідка тривалістю 10 хвилин. Під час допиту свідка було встановлено, що для участі у розгляді судового засідання свідок був викликаний не судом, а слідчим Слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Херсонській області, що, на думку захисника, свідчить про поза процесуальний виклик свідків. Під час судового засідання, свідок ОСОБА_7 відмовився відповідати на деякі питання сторони захисту, без належного реагування зі сторони суду, що на думку заявника, свідчить про порушення права на перехресний допит. Також при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої, захиснику не було вручено копію відповідного клопотання, чим порушено право на захист та змагальність процесу, та вимоги кримінально-процесуального законодавства. В ухвалах суду про продовження строку тримання під вартою суддею вказуються шаблонні формулювання, та посилання на одні й ті самі ризики. Вважає, що вказані обставини свідчить про наявність обґрунтованого сумніву в неупередженості судді ОСОБА_6 . Просив задовольнити його заяву про відвід.

Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала заяву обвинуваченого та просила її задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 висловив думку про необґрунтованість заявленого відводу.

Проаналізувавши доводи заяви про відвід, суддею встановлено наступне:

Статтею 75 КПК України визначено перелік обставин, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Отже, враховуючи зміст викладених норм, особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести обставини, які викликають в неї сумнів у неупередженості судді, який розглядає справу по суті.

Відповідно до ст. 76 КПК України, суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді касаційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або постанови суду касаційної інстанції.

Розглядаючи підстави для відводу, суд бере до уваги два критерії: об`єктивний та суб`єктивний.

Суб`єктивний критерій має визначатися на підставі особистих переконань та поведінки головуючого у конкретній справі - тобто, суд не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у складу суду достатні гарантії для того, щоб виключити будь-яку зацікавленість, що може бути перевірена.

Ключовим моментом відводу як цілісного інституту кримінального провадження є встановлення упередженості суб`єкта процесуальної діяльності при вирішенні поставлених перед ним питань. Поняття «інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості» є оціночним, і його тлумачення залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує. Як вбачається із формулювань ст. 77 КПК України, інші обставини, які викликають обґрунтований сумнів в неупередженості, мають бути обумовлені конкретними фактами, які можуть бути перевірені.

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Олександр Волков проти України» від 09 квітня 2013 року (Заява № 21722/11), зазначається, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104 Рішення).

Стосовно суб`єктивного критерію, оцінюючи наявність обґрунтованих підстав для відводу, суд дійшов переконання про відсутність підстав стверджувати, що суд виявляє особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості особи діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.

За об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність суду.

Зі змісту поданої заяви про відвід та матеріалів справи вбачається, що фактично захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_5 незгодний із рішеннями суду та діями головуючої. Проте, суддя при вирішенні питання про наявність підстав для відводу іншому судді не вправі розглядати та вирішувати питання, пов`язані з наданням оцінки обставинам проведення процесуальних дій під час судового розгляду, про законність та обґрунтованість проведення таких дій, а також давати оцінку щодо наслідків таких дій та прийнятих процесуальних рішень головуючого. Тобто, така незгода учасника кримінального провадження не є тими обставинами, що можуть свідчити про упередженість суду та не може бути підставою для його усунення від участі в кримінальному провадженні за наслідками розгляду заяви про відвід.

Обставини, на які посилається захисник, не можуть бути визнані підставою для відводу згідно діючого кримінального процесуального законодавства, а також такими, які самі по собі свідчать про упередженість судді.

Будь яких інших, передбачених статтями 75, 76 КПК України, обставин, які б унеможливлювали участь судді ОСОБА_6 у даному судовому провадженні, не встановлено.

За таких обставин, суд вважає викладені у заяві про відвід обставини не свідчать про наявність обставин, які б викликали сумнів у неупередженості та об`єктивності судді, у зв`язку з чим у задоволенні заяви захисника обвинуваченої ОСОБА_5 про відвід судді Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_6 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 75, 81, 369 КПК України, суд, -

постановив:

У задоволенні заяви захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про відвід судді Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР 11.04.2025 за № 22025230000000198 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяОСОБА_1