Постановление суда № 136815365, 26.05.2026, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/4762/26

Провадження № 2/635/5935/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року Суддя Харківського районного суду Харківської області Якішина О.М., розглянувши позовну заяву ПАТ «Страхова компанія «УСГ» до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Страхова компанія «УСГ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Відповідно до відомостей Єдиного державного демографічного реєстру № 2749276 від 18.05.2026 р. ОСОБА_1 13.11.2025 р. знятий з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

З відповіді № 2749379 від 18.05.2026 р. щодо підтвердження відповідності реєстраційних даних фізичної особи даним Державного реєстру фізичних осію платників податків вбачається, що реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_1 знято з обліку.

Ухвалою суду від 19.05.2026 року витребувано копію актового запису про смерть ОСОБА_1 .

Як вбачається з актового запису про смерть № 320 від 13.11.2025 року ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до частин першої, другої статті 25 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження.

У статті 26 ЦК України визначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

Відповідно до частини першої статі 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Частиною першою статті 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частини перша, друга статті 48 ЦПК України).

Згідно із частиною четвертою статті 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Відповідно до статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Процесуальне правонаступництво це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Разом із тим, цивільне-процесуальне законодавство України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.

Отже, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Таким чином процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства.

До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 473/1433/18 (провадження № 14-35цс20).

Встановлено, що позов заявлено до відповідача, який на час звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором помер і тому, відповідно до вищезазначених положень законів, він не може бути учасником цивільно-процесуальних відносин у суді.

Процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе лише в порядку ст. 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника, а не зміни відповідача, однак за умови, що фізична особа відповідач помер після відкриття провадження по справі. Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що сталось ще до відкриття провадження по справі.

Пунктом 1 частини 1 статті 186 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи наведені обставини та оскільки позовні вимоги заявлені до особи, яка не може бути стороною у справі, бо є померлою і немає цивільної право- та дієздатності, а отже не може нести права та обов`язки відповідача в суді, суддя вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження по даній справі з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі та поверненні позову.

Враховуючи, що позивачу відмовлено у відкритті провадження, тому суддя вважає за необхідне повернути йому сплачений судовий збір.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 122, 209, 210, 293 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ПАТ «Страхова компанія «УСГ» до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Зобов`язати ГУДКСУ у Харківській області повернути ПАТ «Страхова компанія «УСГ» (ЄДРПОУ 30859524) судовий збір у загальному розмірі, який був сплачений останнім 06.05.2026 року, платіжна інструкція № 6945 (рахунок платника: UA46 325365 0000002650901902545; отримувач: ГУК Харків обл/ХарківР/22030101; код отримувача: 37874947; р/р отримувача: НОМЕР_1 ) у сумі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн. 00 коп.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.М. Якішина