Постановление суда № 136812943, 19.05.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/2010/15-к

Номер провадження1-о/173/1/2026

УХВАЛА

іменем України

повна

19 травня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

заявника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, заяву ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами та скасування ухвали Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2018 року про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України у зв`язку із закінченням строків давності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулася до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування заяви зазначає, що під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування їй стали відомі обставини, які, на її думку, свідчать про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження, а також про наявність нововиявлених обставин у розумінні ст. 459 КПК України.

Заявниця посилається на те, що тривалий час їй, на її переконання, безпідставно обмежувався доступ до матеріалів кримінального провадження, незважаючи на її звернення до суду та правоохоронних органів, чим було порушено принцип змагальності сторін, передбачений ст. 22 КПК України.

Як зазначає ОСОБА_4 , у 2018 році ухвалою суду її було визнано винною у підробленні пенсійної довідки та підпису бухгалтера. Разом із тим, наприкінці 2024 року було встановлено місцезнаходження бухгалтера ОСОБА_5 , яка, за твердженням заявниці, підтвердила справжність власного підпису на відповідній довідці та висловила готовність брати участь у проведенні експертного дослідження.

У зв`язку із цим ОСОБА_4 звернулася до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, однак ухвалою суду у задоволенні заяви було відмовлено. Надалі апеляційний суд скасував відповідну ухвалу та призначив новий розгляд, звернувши увагу на необхідність повного та всебічного дослідження доводів заявниці. Проте, як вказує ОСОБА_4 , під час повторного розгляду суд першої інстанції не виконав вказівок апеляційного суду та повторно відмовив у задоволенні заяви, а апеляційний суд залишив відповідне рішення без змін, дійшовши висновку про відсутність нововиявлених обставин.

Крім того, заявниця вважає, що під час досудового розслідування та судового розгляду їй не було забезпечено належного та ефективного захисту. На її думку, адвокат ОСОБА_6 не вжив необхідних заходів для захисту її прав та інтересів, не оскаржував допущені, на її переконання, порушення, а також перебував у професійних зв`язках зі слідчою, яка здійснювала досудове розслідування у кримінальному провадженні.

Також ОСОБА_4 посилається на наявність, на її думку, численних порушень під час досудового розслідування, зокрема щодо відкриття та об`єднання кримінальних проваджень, визначення розміру завданих збитків, дотримання строків давності та оформлення процесуальних документів. Заявниця стверджує, що службовими особами штучно було збільшено суму збитків, а окремі документи містять ознаки службового підроблення.

На переконання заявниці, нововиявленими обставинами у справі є встановлення свідка, який може підтвердити обставини щодо справжності підпису на пенсійній довідці, а також відсутність належного та ефективного захисту під час кримінального провадження.

Крім того, ОСОБА_4 зазначає, що внаслідок тривалого судового розгляду, утримання частини пенсійних виплат та пов`язаного із цим психологічного навантаження стан її здоров`я істотно погіршився, у зв`язку з чим їй було проведено оперативне втручання.

Посилаючись на наведені обставини, заявниця просить суд переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами та ухвалити нове рішення у справі, яким виправдати її у вчиненні кримінального правопорушення.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_4 підтримала заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та просила скасувати ухвалу Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 01.10.2018 року. Заявниця наполягала на допиті ОСОБА_7 , посилаючись на те, що саме остання підписала довідку про заробіток, яка була предметом дослідження у кримінальному провадженні, а встановлення цієї обставини, на її думку, є нововиявленою обставиною у розумінні ст. 459 КПК України. Крім того, ОСОБА_4 зазначила, що після ухвалення судового рішення їй стали відомі обставини, які, на її переконання, свідчать про допущення під час досудового розслідування істотних порушень вимог кримінального процесуального закону. Також заявниця вважає нововиявленою обставиною той факт, що її захисник ОСОБА_6 раніше був безпосереднім керівником слідчої, яка здійснювала досудове розслідування у кримінальному провадженні, у зв`язку з чим, на думку заявниці, мав місце конфлікт інтересів та було порушено її право на захист.

Прокурор в судовому засіданні просив залишити заяву без задоволення, послався на безпідставність заявлених ОСОБА_4 обставин для перегляду кримінального провадження за нововиявленими обставинами, оскільки зазначені зазначені заявником обставини не є нововиявленими у розумінні норм КПК України.

Представник потерпілого у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без участі представника.

Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали заяви, матеріали кримінального провадження, надані докази та матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 01.10.2018 року задоволено заявлене клопотання ОСОБА_4 , про звільнення її від кримінальної відповідальності в зв`язку із закінченням строків давності. Звільнено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.190, ч.1 ст. 358, ч.3 ст. 358 КК України у зв`язку із закінченням строків давності. Кримінальне провадження № 12015040430000532 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених за ч.1 ст.190, ч.1 ст. 358, ч.3 ст. 358 КК України - закрито, у зв`язку із звільненням ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності.

Вказана ухвала заявником в апеляційному порядку оскаржена не була.

Відповідно до обвинувального акту, що міститься в матеріалах кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_4 пред`явлено обвинувачення в тому, що в період часу з 01 по 12 вересня 2005 року, в денний час з 08.00 до 17.00 години, знаходячись в невстановленому слідством місці, з метою подальшого використання для призначення пенсії, умисно, з корисливих мотивів внесла завідомо неправдиві відомості в довідку про заробіток для обчислення пенсії № 80 від 12.09.2005 року, видану заводом «Керміконд», в якій зазначалося, що заробіток ОСОБА_4 , який враховується при обчисленні пенсії, в період з лютого 1996 року по травень 2005 року склав 17483,29 грн. Також зазначено, що « ОСОБА_4 власноручно кульковою ручкою, на бланку довідки про заробіток для обчислення пенсії, виконала рукописні записи та внесла завідомо неправдиві відомості, збільшивши розмір своєї заробітної плати за вищевказані роки, які не відповідають дійсності, що було підтверджено проведенням зустрічної перевірки Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі».

Заявниця ОСОБА_4 як підставу для перегляду зазначеної вище ухвали посилається на свідка, про якого не було відомо суду під час судового розгляду та ухвалення судового рішення, на виявлені, на її думку, численні процесуальні порушення під час проведення досудового розслідування, а також на обставину, що їй не було відомо про те, що призначений їй захисник за системою безоплатної правової допомоги у минулому обіймав посаду начальника слідчого відділу, у підпорядкуванні якого перебувала слідча ОСОБА_8 , що здійснювала досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо її обвинувачення.

Так, відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Глава 34 КПК України визначає підстави та порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами, строки звернення й вимоги до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Частиною 1 ст. 467 КПК України встановлено, що суд має право скасувати вирок чи ухвалу і ухвалити новий вирок чи постановити ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Так, нововиявленими обставинами визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Під нововиявленими обставинами розуміють встановлені розслідуванням або вироком суду, що набрав законної сили, і викладені у заяві учасників судового провадження юридичні факти, які знаходяться у зв`язку з елементами предмета доказування у кримінальній справі і спростовують їх через невідомість та істотність висновків, що містяться у вироку як такі, що не відповідають об`єктивній дійсності.

Обов`язковою умовою розгляду справи за нововиявленими обставинами є те, що обставини, які наводяться як підстава для поновлення справи, повинні бути абсолютно новими, раніше невідомими слідчим органам, суду, самому засудженому, що в матеріалах справи не висвітлені і потребують окремого розслідування.

Нововиявлені обставини характеризуються такими ознаками, як їх невідомість суду з причин, від нього незалежних; їх істотне значення для провадження; їх наявність в об`єктивній дійсності до ухвалення вироку; неможливість урахування під час провадження у справі та ухвалення вироку у зв`язку з їх невідомістю суду; їх відкриття тільки після набрання вироком законної сили.

Тобто необхідна наявність двох умов для визнання обставини нововиявленою: це обставини, які об`єктивно існували на момент вирішення кримінального провадження та не були і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі.

Верховний Суд у ряді справ № 754/4860/14-к, № 423/1623/15-к, № 583/2535/17 висловив своє бачення щодо нововиявлених обставин, а саме: це встановлені розслідуванням, вироком суду, що набрав законної сили, або викладені у заяві учасників судового провадження юридичні факти, які знаходяться в органічному зв`язку з елементами предмета доказування у кримінальній справі і спростовують їх через попередню невідомість та істотність висновків, що містяться у вироку чи ухвалі як такі, що не відповідають об`єктивній дійсності.

Роль суду при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами зводиться лише до встановлення наявності таких обставин, оцінки їх з точки зору істотності для даної конкретної справи, їх дослідження та прийняття відповідного рішення. Однак суд не уповноважений збирати докази існування нововиявлених обставин, у тому числі шляхом переоцінки вже досліджених доказів, лише на підставі припущення сторони кримінального провадження про існування таких обставин та доказів, що їх підтверджують.

Крім цього, відповідно до правової позиції Верховного суду від 23 січня 2020 року у справі № 315/793/16-к, провадження № 51-3062км19, де зазначено, що процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами за своєю правовою природою не є повторним розглядом справи по суті, повторною апеляцією чи касацією, вона не передбачає ново встановлення фактичних обставин кримінального провадження та усунення суперечностей у доказах. У цьому випадку суд лише перевіряє наявність передбачених ч. 2 ст. 459 КПК України обставин, на які учасники судового провадження посилаються як на нововиявлені, та надає оцінку тому, чи могли вказані обставини, що не були відомі суду на час розгляду справи, вплинути на правильність рішення суду, яке належить переглянути.

Водночас Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у світлі принципів верховенства права та правової визначеності охоплює вимогу остаточності судових рішень. Зокрема, після того як суди остаточно вирішили спір між сторонами, їхні рішення не повинні ставитися під сумнів (рішення у справі «Брумареску проти Румунії» [ВП], № 28342/95, § 61; «Ґражулявічюте проти Литви», № 53176/17, § 72).

ЄСПЛ також зазначає, що принцип правової визначеності передбачає повагу до res judicata остаточності судових рішень, відповідно до якого жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення виключно з метою повторного розгляду справи та ухвалення нового рішення. Повноваження судів щодо перегляду остаточних рішень мають використовуватися з метою виправлення судових помилок або істотних недоліків правосуддя, а не для проведення повторного розгляду справи як прихованої апеляції.

У рішеннях від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» та від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» неодноразово наголошено, що одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто остаточності рішення. Відступ від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими та непереборними обставинами.

Процедура скасування остаточного рішення передбачає виникнення суттєвих для справи обставин, які раніше не були відомі. Особа, яка порушує питання про скасування, має довести, що не мала можливості надати зазначені докази на остаточному розгляді і що вони є суттєвими. Така процедура сама по собі не суперечить вимозі щодо юридичної визначеності в тій мірі, в якій вона використовується для виправлення помилок правосуддя (рішення ЄСПЛ у справах «Попов проти Молдови», «Правєдная проти Росії»).

Враховуючи викладене, суд вважає, що доводи заявника ОСОБА_4 про наявність нововиявлених обставин, які є підставою для перегляду ухвали суду, не є такими, що відповідають критеріям, визначеним ст. 459 КПК України.

Так, доводи заявника ОСОБА_4 про те, що довідку підписувала бухгалтер ОСОБА_7 , а відтак це, на її думку, спростовує висновки суду щодо її винуватості, вже були предметом судового розгляду та оцінки під час постановлення ухвали суду від 19.06.2025, яка залишена без змін Дніпровським апеляційним судом. Наведені доводи фактично зводяться до незгоди заявника з оцінкою доказів, наданою судом під час первісного розгляду справи, та спрямовані на їх повторне переосмислення, що не відповідає правовій природі інституту перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Щодо доводів заявника про неналежне здійснення захисту у зв`язку з обставинами, пов`язаними із попередньою службовою діяльністю захисника ОСОБА_9 , суд зазначає, що вони не можуть бути визнані нововиявленими обставинами у розумінні ст. 459 КПК України, оскільки не містять даних про істотні обставини, які не були і не могли бути відомі суду під час розгляду справи та які мають значення для правильного вирішення питання, що було предметом судового розгляду.

Водночас суд виходить із того, що для визнання порушення права на захист істотним у розумінні кримінального процесуального закону необхідно встановити не лише формальну наявність певних службових або професійних зв`язків, а й доведення факту реального конфлікту інтересів, який об`єктивно вплинув або міг вплинути на ефективність здійснення захисту, обсяг процесуальних прав обвинуваченої та результат судового розгляду.

Натомість заявником не наведено належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що зазначені обставини перешкоджали реалізації права на захист, обмежували процесуальні можливості захисника або вплинули на зміст ухваленого судового рішення.

Таким чином, наведені доводи не відповідають критеріям нововиявлених обставин, визначених ст. 459 КПК України, та не можуть бути підставою для перегляду судового рішення.

Посилання ОСОБА_4 на нібито допущені під час досудового розслідування процесуальні порушення також не можуть бути визнані нововиявленими обставинами, оскільки такі доводи стосуються порядку збирання та оцінки доказів, а також дотримання процесуальної процедури під час досудового розслідування і судового розгляду, тобто є предметом перевірки під час апеляційного та касаційного оскарження, але не становлять обставин, які існували на момент ухвалення судового рішення, не були і не могли бути відомі заявнику.

Суд додатково враховує, що кримінальне провадження перебувало на розгляді суду протягом тривалого часу, у ході якого були допитані учасники провадження, досліджені письмові докази, а сторона захисту, у тому числі захисник заявника, користувалася процесуальними правами, передбаченими КПК України, заявляла клопотання, надавала пояснення та докази на підтвердження своєї позиції.

При цьому обвинувачена не визнавала своєї вини, мала достатньо процесуальних можливостей для реалізації права на захист, надання доказів та доведення своєї позиції та особисто заявила клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності, що свідчить про активне використання нею процесуальних прав у межах обраної позиції захисту.

Відповідно до ч.1 ст.463 КПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку через незнання про існування таких обставин. У ч.1 ст.467 КПК України, закріплено право суду, який переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами, скасувати вирок чи ухвалу й ухвалити новий вирок чи постановити ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення.

Таким чином, враховуючи, що наведені заявником обставини не відповідають критеріям нововиявлених у розумінні ст. 459 КПК України, заява про перегляд судового рішення підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст. 369-372, 395, 459-467 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами та скасування ухвали Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2018 року про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України у зв`язку із закінченням строків давності - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1