Решение № 136807976, 25.05.2026, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/556/26

Провадження № 2/559/987/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року м.Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючого судді Томіліна О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позов мотивовано тим, що 18.09.2019 між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 було укладено Договір №0988226087 у порядку, визначеному ЗУ «Про електронну комерцію», шляхом підписання електронним підписом відповідача в якості аналога власноручного підпису позичальника. Відповідно до умов Договору позики Кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом 20000 грн., в межах строку дії Договору - 36 календарних місяців з дня підписання Договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту, не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами. Строк та умови користування кожним траншем є окремим та визначається сторонами відповідно до умов Договору. Всі інші умови які визначають порядок і умови надання ТОВ «Інфінанс» грошових коштів у позику на умовах фінансового кредиту, права та обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання та належного виконання умов договору та електронного договору, а також регулюють відносини, що виникають між товариством і позичальником викладені у правилах, з якими ознайомився Позичальник до укладення Договору, та які є невід`ємною частиною Договору. Пропозиція (оферта) на отримання траншу згідно Заявки-анкети № 2628554504 від 10.02.2020 в рамках договору про надання позики №0988226087 від 18.09.2019 підписано позичальником 18.09.2019 , електронним цифровим підписом (одноразовий ідентифікатор в якості особистого підпису), який було надіслано за допомогою СМС повідомлення на телефонний номер зазначений позичальником в особистому кабінеті на сайті кредитодавця.

14.07.2021 було укладено договір № 14-07/21 відповідно до якого ТОВ «Інфінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0988226087 щодо відповідача.

10.03.2023 було укладено договір № 10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0988226087 щодо відповідача.

28.08.2025 було укладено договір № 28-08/25 відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0988226087. Таким чином, ТОВ«Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за цим договором.

Крім того, 18.02.2020 між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором укладено Договір № 555124196600, за умовами якого позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти на суму у загальному розмірі 3000 грн. шляхом перерахування позикодавцем позики на банківський картковий рахунок позичальника за реквізитами його банківської платіжної картки, зазначений у реєстраційної анкеті клієнта - позичальника у системі «Loany» на строк встановлений Договором позики зі сплатою 649.46 % річних за користування позикою.

18.12.2023 було укладено договір № 18/12-2023 відповідно до якого ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 555124196600. Таким чином ТОВ«Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за цим договором.

Після відступлення позивачу права грошової вимоги, відповідачка не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «Факторинг Партнерс», ні на рахунки попередніх кредиторів. На даний час відповідачка продовжує ухилятися від виконання зобов`язань і заборгованість у розмірі 77028,14грн. не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «Факторинг Партнерс», однак, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь суму заборгованість за Договором №0988226087 від 18.09.2019 лише у розмірі 43086,97, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 4499,99 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 38586,98 грн., а за кредитним договором Договором №555124196600 від 18.02.2020 в розмірі 4596,40 грн, з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 3000 грн., - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 1596,40 грн. Також позивач просив стягнути судові витрати у справі по сплаті судового збору - 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу - 16000 грн.

Ухвалою судді від 26.02.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Роз`яснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.

13.03.2026 до суду надійшов письмовий відзив на позов представника відповідача, у якому сторона відповідача позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з тих підстав, що позивачем не доведено факту укладання кредитного договору та факту перерахування кредитних коштів відповідачці крім того, а наданий розрахунок заборгованості вважає неналежним, оскільки він не відповідає вимогам чинного законодавства, з вказаних довідок про перерахунок коштів неможливо встановити ні власника рахунку/картки, ні даних по здійсненій операції, а також, даних, стосовно кредитного договору, за яким здійснювались перекази. У матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем кредитних коштів, позивач не заявляв клопотання про витребування інформації про належність платіжної картки відповідачу та підтвердження зарахування грошових коштів за двома кредитними договорами.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, отримання ним логіну та паролю в даній системі, подання заявки на отримання кредиту, а також ознайомлення з усіма істотними умовами договору. Позивачем не долучено до матеріалів справи будь-яких доказів, які прямо чи опосередковано свідчать, що електронний підпис (або ідентифікатор) належить саме відповідачу. Крім того, незважаючи на недоведеність позовних вимог, сторона відповідача вважає, що проведений позивачем розрахунок заборгованості не відповідає нормам закону та долучених позивачем договорів. Зазначає, що при стягненні заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, якими визначено ціну кредиту і строк кредитування, а не завуальованими умовами, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом, оскільки це не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності. Крім цього, положення кредитного договору повинні бути сформульовані таким чином, щоб вони були зрозумілі усім споживачам, оскільки, якщо такі положення будуть незрозумілі пересічним громадянам без відповідної юридичної чи економічної освіти, то такі положення будуть спрямовані на введення споживача в оману. стягнення кредитної заборгованості у визначеному розмірі не відповідає принципам справедливості, добросовісності та розумності. В підсумку просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Також представник відповідача заперечував проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 16 000 грн., вважаючи такий розмір значно завищеним. Зазначає, що з огляду на обставини справи, позицію сторони відповідача, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, ціну позову, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, тривалість судового розгляду, значення справи для сторін, розмір витрат позивача є непропорційним до предмету позову, вартість послуг є вочевидь завищеною та вказані витрати не відповідають обсягу наданих послуг та вимогам розумності та справедливості. Натомість просив стягнути з позивача на користь відповідачки витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 500 грн.

17.03.2026 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій він просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з підстав, фактично викладених у позові.

Головуючий суддя перебував у плановій відпустці з 13.04.2026 по 17.04.2026 включно.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом ч.ч. 4, 5 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення у даній справі є 25.05.2026, тобто дата складання повного тексту рішення.

Судом встановлено, що 18.09.2019 року між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір позики, у тому числі на умовах фінансового кредиту № 0988226087 в електронній формі, підписаний одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов договору кредит (транш) надається позичальнику на підставі заповненої та особисто підписаної заявки-анкети, яка є невід`ємною частиною даного договору. Згідно умов договору позики (п.1.2) кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом 20000,00 грн., в межах строку дії договору - 36 календарних місяців з дня підписання з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту, не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами. Згідно п.1.6 в рамках дії договору сторони погодили наступні умови: діючий ліміт кредиту - 20000 грн., максимальний строк користування кредиту - 30 календарних днів, максимальна відсоткова ставка, нараховується за один календарний день на суму фактичного залишку заборгованості - 1,75%. Згідно пропозиції надання 2 траншу кредиту та акцепту оферти від 10.02.2020 на отримання 2 траншу кредиту згідно заявки-анкети №2628554504 від 10.02.2020 в рамках договору надання позики №0988226087 позичальнику надано кредит в розмірі 4500 грн., строк користування кредитом - 30 днів, строк дії договору - 3 роки, відсоткова ставка - 1,75 % за один день користування кредитом, реальна річна процентна ставка становить 638,75%, загальна вартість кредиту становить 2363 грн. Строк та умови користування кожним траншем є окремим та визначається сторонами відповідно до умов Договору (а.с. 84-89).

Укладаючи вищевказаний кредитний договір відповідачка та ТОВ «Інфінанс» вчинили дії, визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідачка підписала кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Видача грошових коштів ОСОБА_1 підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення», відповідно до якого 10.02.2020 успішно перераховано грошові кошти у розмірі 4500 грн. на картку № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 48423493, призначення платежу: Зачисление 4500 грн на карту НОМЕР_1 (а.с.95).

14.07.2021 між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт капітал» було укладено договір № 14-07/21 відповідно до якого ТОВ «Інфінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0988226087 до відповідача у розмірі 43086,97 грн., що підтверджено також підписаним сторонами та скріпленим їх печатками Актом прийому - передачі Реєстру боржників, реєстром боржників до договору факторингу №14-07/21. На виконання умов Договору факторингу №14-07/21 від 14.07.2021 ТОВ «Вердикт Капітал» сплатило ТОВ «Інфінанс» грошові кошти у розмірі 1561454,09 грн. згідно платіжного доручення №М1 від 14.07.2021 (а.с.110-126).

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором № 0988226087, у неї виникла заборгованість перед ТОВ «Інфінанс», яка згідно розрахунку заборгованості становить 43086,97 грн., з яких 4499,99 грн. - заборгованість по основній сумі кредиту, 38586,98 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с.97-103).

10.03.2023 між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект центр» було укладено договір №10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0988226087 до відповідача у розмірі 43086,97 грн., що підтверджено також підписаним сторонами та скріпленим їх печатками Актом прийому - передачі Реєстру боржників та реєстром боржників до договору факторингу від 10.03.2023 (а.с.128-137).

Згідно розрахунку заборгованості наданого ТОВ «Вердикт капітал» станом на 10.03.2023 вбачається, що заборгованість відповідача за договором № 0988226087 не погашена становить 77028 грн., з яких 4499,99 грн. - заборгованість по основній сумі кредиту, 38586,98 грн. - сума заборгованості за відсотками на дату відступлення прав вимоги, 33941,17грн. - нараховані відсотки згідно кредитного договору (а.с.104).

28.08.2025 між ТОВ «Коллект центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір № 28-08/25 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Коллект центр» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0988226087 до відповідача у розмірі 77028,14 грн., що підтверджено також підписаним сторонами та скріпленим їх печатками Актом прийому - передачі Реєстру боржників та реєстром боржників до договору факторингу від 28.08.2025 (а.с.28-31, 37-38,43, 44-47).

Відповідно до наданого кредитором ТОВ «Коллект центр» розрахунку заборгованості за кредитом, станом на 28.08.2025 заборгованість відповідача за договором кредиту № 0988226087 складає 77028,14 грн., яка складається з наступного: 4499,99 грн. - заборгованість по основній сумі кредиту, 72528,15 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с.105).

На дату звернення позивачем до суду заборгованість відповідача за договором № 0988226087 не погашена та становить 77 028,14 грн., тобто з даного розрахунку вбачається, що ТОВ «Факторинг Партнерс» не здійснювало жодних додаткових нарахувань після отримання прав вимоги. Однак, позивач просить стягнути з відповідача не повну суму заборгованості, а лише частково, у розмірі 43086,97грн. , що складається з наступного: 4499,99 грн. - заборгованість по основній сумі кредиту, 38586,98 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Крім того, 18.02.2020 між ТОВ «Київська Торгово-інвестиційна Компанія» та ОСОБА_3 було укладено Договір позики №555124196600, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит у розмірі 3000 грн. на строк 30 календаних днів під 649,46% річних. Укладаючи вищевказаний кредитний договір відповідачка та ТОВ «Київська Торгово-інвестиційна Компанія» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідачка підписала кредитний договір шляхом використання електронного підпису- одноразового ідентифікатора 78435000. Згідно умов договору позичальник здійснює повернення позики і сплачує поценти згідно із загальними умовами та відповідно до графіку платежів, що є додатком №1 до цього договору, є його невід`ємно частиною, та підписаний позичальником (а.с.106-107,127).

Ідентифікація позичальника ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) здійснена первісним кредитором ТОВ "Київська Торгово-інвестиційна Компанія". Договір підписаний позичальником із застосуванням електроннного підпису одноразовим ідентифікатором 78435000, який надісланий на номер її мобільного телефону, що підтверджується довідкою про ідентифікацію від 18.02.2020 (а.с.56).

Крім того, в матеріалах справи міститься Паспорт позики, який підписаний ОСОБА_5 одноразовим ідентифікатором, та в якому містяться персональні дані позичальника, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови, що свідчить проте, що відповідач особисто та свідомо підписала кредитні документи та погодилася на виконання умов договору (а.с.18).

Видача грошових коштів у сумі 3000 грн. ОСОБА_6 підтверджується долученою до справи квитанцією від 18.02.2020 про перерахування коштів на банківську картку № НОМЕР_3 (а.с.65).

Згідно довідки, наданої АТ КБ «Приват Банк» від 01.04.2026 вбачається, що на банківську картку № НОМЕР_4 , емітовану на ім`я ОСОБА_1 , було успішно зараховано грошові кошти у розмірі 4500 грн. за період 10.02.2020-25.02.2020 та 3000 грн. за період 10.02.2020-25.02.2020, що підтверджується випискою по картковому рахунку (а.с.197-199).

18.12.2023 ТОВ «Київська Торгово-інвестиційна Компанія» на підставі договору факторингу №18/12-2023 відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за договором №555124196600 до відповідача у розмірі 4596,40грн., що підтверджено також підписаним сторонами та скріпленим їх печатками Актом приймання - передачі Реєстру боржників та реєстром боржників до договору факторингу від 18.12.2023(а.с.10-17, 21-27). За відступлення прав вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» сплатило ТОВ «Київська Торгово-інвестиційна Компанія» грошові кошти у розмірі 1100000 грн. згідно платіжної інструкції №793 від 27.12.2023 (а.с.20).

Відповідно до наданого кредитором ТОВ «Київська Торгово-інвестиційна Компанія» розрахунку заборгованості за кредитом, станом на 18.02.2020 заборгованість відповідачки за договором №555124196600 становить 4596,40 грн.(а.с. 67).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

В силу частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як передбачено частиною першою статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Із положень частини третьої статті 11 Закону України від 03 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» (тут і надалі в редакції на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №675-VIII) слідує,що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону №675-VIII пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

За змістом частини шостої статті 11 Закону №675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону

України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону №675-VIII).

В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Частиною першою статті 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно зі статтею 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За положеннями частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У частині першій статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Згідно з п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно правового висновку Великої Палатою Верховного Суду №202/4494/16-ц від 31.10.2018 право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

За змістом статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів.

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

За своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, яка визнається укладеною з моменту передачі грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Такий договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами.

Сторони вправі укласти договір позики у електронній формі шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Цей договір скріплюється електронним підписом сторін і прирівнюється до письмового договору.

Предметом виконання грошового зобов`язання за договором позики є певна грошова сума, що має бути сплачена позичальником позикодавцю.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

За загальним принципом кожна сторона цивільного спору зобов`язана суду довести свою позицію. Відповідач позов не визнає та подала відзив, де висловила свою позицію, однак на підтвердження своїх заперечень не надала суду жодного доказу. Суд зазначає, що для укладення кредитних договорів (зокрема у електронному вигляді) сторонам таких договорів необхідно здійснити певну послідовність дій, направлених на реальне укладення договору та отримання коштів, відповідно нездійснення чи не завершення якоїсь дії унеможливлює його укладання і вивчивши матеріали справи, в даному випадку суд вважає, що всі ці дії були повністю здійснені сторонами при укладенні цих кредитних договорів.Суд звертає увагу, що всі істотні умови кредитних договорів сторонами, а саме: тип кредиту, процентна ставка, строк дії кредиту, графік платежів за кредитними договорами тощо - встановлені саме у кредитних договорах, на які ОСОБА_1 погодилася з власного волевиявлення та підписала їх за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», та отримала кредитні кошти, що повністю підтверджено матеріалами справи. Відтак, суд робить висновок, що ОСОБА_1 заперечуючи факти укладення договорів та отримання коштів скоріше за все намагається уникнути виконання взятих на себе зобов`язань, тому в цій частині доводи представника відповідача суд відхиляє.

При цьому питання щодо повернення кредиту, нарахування і сплати процентів за користування кредитом, комісії визначаються умовами кредитного договору.

Суд робить висновок, що 18.09.2019 виникли договірні відносини між первісним кредитором ТОВ «Інфінанс», правонаступником якого є позивач, та відповідачкою у зв`язку з укладенням Договору №0988226087. ОСОБА_7 будучи вільною в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаною з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписала кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами. Згідно вказаного договору ОСОБА_7 отримала у позику грошові кошти у розмірі 4500 грн. Даний договір був укладений в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідач отримала грошові кошти, що підтверджено матеріалами справи і у неї виникло зобов`язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначені в кредитному договорі, однак вона не виконала обов`язок з повернення кредитних коштів і позивач, як правонаступник первісного кредитора, вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку. Тому суд вважає підтвердженою заборгованість відповідача за тілом кредиту у розмірі 4499,99 грн.

Що стосується стягнення заборгованості за відсотками, то суд зазначає наступне. Згідно п.1.2. Договору кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом 20000 грн., в межах строку дії договору - 36 календарних місяців з дня підписання з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту, але не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами у додатку №1 та №2 - при наданні першого траншу кредиту, та додатку №3 та №4 - при наданні другого та наступних траншів кредиту. Строк користування кожним траншем є окремим та визначається відповідно до умов договору. З матеріалів справи встановлено, що відповідачу в рамках договору надання позики від 18.09.2019 було надано один транш кредиту на наступних умовах: розмір кредиту -4500 грн, строк користування кредитом (траншем) - 30 днів, відсоткова ставка в день - 1,75%, при цьому строк дії договору позики в рамках якого надаються транші визначено 3 роки. Суд зазначає, що надання позичальнику інших траншів кредиту, окрім одного у сумі 4500 грн. матеріали справи не містять.

Суд зауважує, що відповідач є споживачем кредитних послуг наданих ТОВ «Інфінанс» (первісного кредитора), то на дані правовідносини поширюється дія Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про захист прав споживачів». Згідно частини 1 та 2 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача

Крім цього, положення кредитного договору повинні бути сформульовані таким чином, щоб вони були зрозумілі усім споживачам, оскільки, якщо такі положення будуть незрозумілі пересічним громадянам без відповідної юридичної чи економічної освіти, то такі положення будуть спрямовані на введення споживача в оману. Схожі висновки викладені у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.08.2022 у справі №156/268/21. Відтак, зазначення в кредитному договорі двох різних строків кредитування призвело до неясності таких умов договору для позичальника, що дає підстави вважати, що нарахування позивачем відсотків поза межами 30 днів (строк користування кредитом (траншем), погоджений сторонами) є неправомірним.

В цьому випадку право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статі 1050 ЦК України.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12).

Окрім того, за положеннями ч.8 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів" нечіткі або двозначні положення договорів тлумачаться на користь споживача, а тому суд зазначає, що при стягненні заявленої позивачем заборгованості необхідно ґрунтуватися на чітко обумовлених між контрагентами кредитного договору умовах, якими визначено ціну кредиту і строк кредитування, а не завуальованими умовами, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом, тому посилання представника позивача на правові підстави нарахування відсотків, суд вважає необгрунтованим та незаконним, і відхиляє доводи позивача в частині стягнення нарахованих відсотків.

Отже, при стягненні заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватися виходячи з чітко обумовлених між контрагентами кредитного договору умов, якими визначено ціну кредиту і строк кредитування саме у 6863,00 грн. (4500 грн. - тіло кредиту, 2363 грн. - відсотки за кредитом) нараховані 30 днів користування кредитом за процентною ставкою 1,75%. Отже, суд позовні вимоги в цій частині задовольняє частково, а саме: 4499,99 грн. - тіло кредиту, 2363 грн. - відсотки за кредитом.

Суд також робить висновок, що 18.02.2020 виникли договірні відносини між первісним кредитором ТОВ «Київська Торгово-інвестиційна Компанія», правонаступником якого є позивач, та відповідачкою у зв`язку з укладенням Договору №555124196600. ОСОБА_7 будучи вільною в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаною з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписала кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами. Згідно вказаного договору ОСОБА_7 отримала у позику грошові кошти у розмірі 3000 грн. Даний договір був укладений в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», що повністю підтверджується матеріалами справи. Відповідач отримала грошові кошти, що підтверджено матеріалами справи і у неї виникло зобов`язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначені в кредитному договорі, однак вона не виконала обов`язок з повернення кредитних коштів і позивач вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку.

Суми, які підлягають стягненню, відповідають умовам Договору та строку його дії, а саме заборгованості заборгованості за тілом кредиту - 3000 грн., за відсотками - 1596,40 грн. Тобто, сума нарахованих процентів відповідає наданим стороною позивача розрахункам та умовам Договору.

В підсумку, суд позовні вимоги суд задовольняє частково, зокрема у загальному розмірі 11459,39, з яких: 7499,99 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням, 3959,40грн. - заборгованість за нарахованими відсотками.

При розподілі судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, від 22.01.2021 року у справі №925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 03.02.2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17.02.2021 року у справі №753/1203/18.

Як вбачається з матеріалів справи, понесені ТОВ «Факторинг Партнерс» витрати на правничу допомогу в розмірі 16 000 грн., підтверджуються матеріалами справи: Договором №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024 укладеного між позивачем та Адвокатським об`єднанням "Лігал Ассістанс", прайс-листом АО "Лігал Ассістанс", заявкою на надання юридичної допомоги №958 від 01.01.2026, витягом з акту №27 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026, згідно якого вбачається, що вказані послуги складаються з наступного: надання усної консультації з вивчення документів 2 год. - вартість 4000 грн., складання позовної заяви про стягенення боргу для подачі до суду 4 години - вартість 12000 грн. (а.с.57-64).

За положеннями ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, серед іншого, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обгрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес. Враховуючи категорію та складність справи, ціну позову, сталу судову практику щодо розгляду подібних справ, обсяг наданих адвокатом послуг та керуючись принципами справедливості і розумності, суд вважає, шо з відповідача належить стягнути на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до положень ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.10 ст.141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Відповідно до положень ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при зверненні до суду з позовом був сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн., який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача у розмірі пропорційно до задоволених позовних вимог, які задоволені судом на 24,03% (у грошовому виразі 11459,39 грн.).

Отож, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог сума судових витрат у справі, зокрема: судового збору, що становить 639,83грн. (11459,39грн.х2662,40грн./47683,37грн.) та витрат на оплату правової допомоги, що становить 3845,16 грн. (11459,39грн.х16000 грн./47683,37грн.), а загалом 4484,99 грн. судових витрат.

Представником відповідача заявлено вимогу про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6500 грн. З урахуванням обставин справи, обсягом виконаних робіт, суд вважає, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правову допомогу у розмірі пропорційно до задоволених позовних вимог, які задоволені судом на 24,03% (в грошовому виразі 11459,39грн.), відповідно відмовлено на 75,97% (в грошовому виразі 36223,98 грн.), а саме у розмірі 4937, 90 грн.(36223,98грн. х 6500 грн./ 47683,37грн.)

Однак, зарахувавши взаємні витрати, керуючись ч.10 ст.141 ЦПК України, з позивача на користь відповідачки підлягає стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 452,91 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 11459 (одинадцять тисяч чотириста п`ятдесят дев`ять) гривень 39 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» на користь ОСОБА_1 452 (чотириста п`ятдесят дві) гривні 91 копійку на відшкодування судових витрат.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду складено 25.05.2026.

Позивач: Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс", код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: вул. Гедройця Єжи, 6, офіс 521, м. Київ, електронна адреса officce@factoring.in.ua

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя О.М.Томілін