№ 136807857, 25.05.2026, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/1163/26

Провадження № 3/545/281/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" травня 2026 р. суддя Полтавського районного суду Полтавської області Стрюк Л.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , інші відомості суду не відомі,

за ч.1 ст. 130, ст.124 КУпАП,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 11.03.2026 року о 22:10 год на автодорозі Полтава-Олександрія 3км + 50м, керуючи з явними ознаками алкогольного сп`яніння автомобілем марки VOLKSWAGEN PASSAT д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Михайла Грушевського на перехресті з вул. Кременчуцька, здійснюючи поворот праворуч, при виїзді з перехрещення проїзних частин, виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення з автомобілем марки BMW X5 д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по вул. Кременчуцькій. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим потерпілому завдано матеріальної шкоди. Від проходження медичного огляду для визначення ступеня алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку, а саме: проїхати до ПОНД чи за допомогою алкотесту «Драгер» на місці зупинки, у присутності свідків відмовився, що зафіксовано на бодікамеру.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив:

-п.п. 10.5 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП;

-п.2.5 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП;

Постановою суду від 13.05.2026 року обидва протоколи об`єднані в одне провадження.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що не керував зазначеним у протоколі транспортним засобом, а перебував у ньому як пасажир. Зазначав, що власник автомобіля проходить військову службу у лавах ЗСУ, який попросив забрати транспортний засіб на зберігання. Він викликав особу для здійснення перегону автомобіля, так званого «драйвера», який і керував ним на момент ДТП.

Потерпілий пояснив, що він рухався за кермом автомобіля BMW X5 з н.з. НОМЕР_3 по автодорозі з боку м. Полтави у напрямку м. Кременчука, також з ним на пасажирському сидінні перебувала ОСОБА_3 . Раптом на його полосу руху виїхав з перехресної дороги автомобіль марки VOLKSWAGEN PASSAT д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого відбулося зіткнення. Після чого із-за керма вийшов ОСОБА_1 , інших осіб в автомобілі не було. Під час розмови з ОСОБА_1 виявив у нього ознаки алкогольного сп`яніння, зокрема, він хитався та був виражений запах алкоголю з ротової порожнини. Через декілька хвилин після ДТП та до приїзду працівників поліції на місце події приїхали знайомі ОСОБА_1 , один з яких намагався видати себе за водія ТЗ. Працівники поліції пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння, проте той відмовився.

Свідок ОСОБА_3 пояснила, що перебувала у салоні автомобіля під керуванням ОСОБА_2 на передньому пасажирському сидінні. Раптом на полосу руху їхнього автомобіля виїхав з перехресної дороги автомобіль марки VOLKSWAGEN PASSAT д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого відбулося зіткнення. Із-за керма автомобіля вийшов ОСОБА_1 , від нього відчувався запах спиртного. Інших осіб на той час в автомобілі не було. Через 1-2 хв після цього приїхали знайомі ОСОБА_1 .

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали, вважаю, що ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.124 та ч.1 ст.130 КУпАП, з таких підстав.

Відповідно положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст.252 КУпАП).

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати поряд із іншими обставинами, що мають значення для правильного вирішення справи також чи винна ця особа у вчиненні адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст.62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинили пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно з ч.1 ст. 130 КУпАП відповідальність за цією нормою настає, зокрема, у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення алкогольного, наркотичного чи іншого, сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Зі змісту п. 2 Розділу 1 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735, вбачається, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

За змістом п. 6 Розділу І Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005, керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи в їх сукупності, а саме: даними, що містяться в протоколах про адміністративне правопорушення, у протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння; письмовими поясненнями учасників ДТП та показаннями потерпілого, свідка; відеозаписом з боді-камери поліцейського.

Дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати:

-за ч.1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортним засобом особою з явними ознаками алкогольного сп`яніння, яка відмовилася від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку;

-за ст. 124 КУпАП, як порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Відповідно до ч.2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Суд не бере до уваги заперечення ОСОБА_1 щодо відсутності у його діях складу адміністративних правопорушень з огляду на таке.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Чинне законодавство, в т.ч. й ПДР, не містить визначення терміну «керування транспортним засобом». Таке визначення було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Так, допитані судом потерпілий ОСОБА_2 та свідок ОСОБА_3 беззаперечно підтвердили суду факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом під час ДТП. Будь-яких переконливих аргументів щодо наявності підстав для його обмови з боку потерпілого та свідка ним не наведено.

Окрім того, ОСОБА_1 не надав суду будь-яких доказів керування спірним автомобілем іншою особою.

Дослідивши матеріали справи, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, характер вчинених правопорушень, приходжу до висновку про винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ст.124 КУпАП, та накладення на нього стягнення у межах санкції статті, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Керуючись ст. ст. 8, 24, 36,ч.1 ст.130, 283-285, 287-290, 294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ст.124 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн, на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн, отримувач ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Копія платіжного документу подається до суду.

Відповідно до ст. 308 КУпАП У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Л.І.Стрюк