Постановление суда № 136806211, 22.05.2026, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/768/26

Провадження № 2-о/379/45/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 рокум.Тараща

Суддя Таращанського районного суду Київської області Зінкін В.І., розглядаючи матеріали заяви ОСОБА_1 , «зацікавлена особа»: Білоцерківська міська рада,

про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю на час відкриття спадщини не менше п`яти років,

У С Т А Н О В И В:

Заявниця звернулася до суду з даною заявою, у якій просить суд:

встановити факт, що вона, ОСОБА_1 , постійно проживала однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини із спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою судді від 06.05.2026 заяву залишено без руху, надано заявниці десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення вказаних недоліків у спосіб подання заяви в новій редакції із зазначенням:

1) суб`єктного складу усіх заінтересованих осіб;

2) про наявність чи відсутність спору про право, мети встановлення факту, що має юридичне значення;

3) посилання на докази щодо наявності інших спадкоємців після смерті спадкодавця, на права та обов`язки яких може вплинути рішення у справі;

4) подання до суду копій уточненої заяви з додатками відповідно до кількості заінтересованих осіб.

Як убачається із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію ухвали суду заявниця отримала 15.05.2026.

15.05.2026 заявницею подано до суду заяву про усунення недоліків, з якої вбачається, що недоліки усунуто частково в частині: суб`єктного складу усіх заінтересованих осіб, посилання на докази щодо наявності інших спадкоємців після смерті спадкодавця, на права та обов`язки яких може вплинути рішення у справі.

Інші недоліки, на які звертає увагу суд в ухвалі від 06.05.2026, заявницею не усунуто, а саме не зазначено конкретно мету звернення з заявою про встановлення факту постійного проживання.

Так, згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутністю такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи викладене, оскільки виявлені судом недоліки позовної заяви, викладені в ухвалі суду, позивачем не усунуто, позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.).

Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

На підставі наведеного та керуючись статтями 10, 185 ч. 3, 260, 261, 294, 353 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 , «зацікавлена особа»: Білоцерківська міська рада, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю на час відкриття спадщини не менше п`яти років вважати неподаною та повернути заявниці.

Роз`яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України http://tr.ko.court.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяВ. І. Зінкін