Решение № 136803699, 25.05.2026, Локачинський районний суд Волинської області

Справа № 931/214/26

Провадження № 2/931/249/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

25 травня 2026 року селище Локачі

Локачинський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Безп`ятко О.І.,

з участю секретаря судового засідання - Левчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

23 березня 2026 року позивач через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 12 січня 2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 947552993 у формі електронного документа з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора MNV267МТ. Згідно з умовами кредитного договору первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти у сумі 1000 грн шляхом перерахування через банк-провайдер, проте в подальшому відповідач збільшив суму кредиту, що становить 25750 грн. 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01 та в подальшому було укладено додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу. На виконання договору факторингу первісний кредитор та ТОВ «Таліон плюс» підписали реєстр прав вимоги № 175 від 05.05.2022 року. 23 лютого 2024 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» укладено договір факторингу № 23/0224-01, на виконання якого ними підписано реєстр прав вимоги № 1 від 23.02.2024 року до договору факторингу. 15 липня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» укладено договір факторингу № 15/07/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право вимоги до відповідача за кредитним договором. Також зазначає, що від відповідача не надходили жодні платежі на погашення заборгованості ні на рахунки ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», ні на рахунки позивача. Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором на момент подання позовної заяви становить 32360,89 грн, яка складається із 25749,11 грн заборгованості по тілу кредиту, 6611,78 грн заборгованості по несплаченим відсотках за користування кредитом, 0 грн заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 947552993 від 12 січня 2022 року у розмірі 32360,89 грн, а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Ухвалою судді Локачинського районного суду Волинської області від 24 березня 2026 року відкрито провадження у даній справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 22 квітня 2026 року.

Ухвалою Локачинського районного суду Волинської області від 22 квітня 2026 року задоволено клопотання представника позивача та витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо рахунків ОСОБА_1 , у зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 25 травня 2026 року.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, що стверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с. 138 на звороті). Одночасно у позовній заяві просить розгляд позовної заяви здійснювати за його відсутності, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с. 8).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився повторно, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, що підтверджується розпискою про одержання судової повістки (а.с. 139). Про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань, заяв, відзиву на позов від нього не надійшло.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди позивача, а також за одночасного існування вищевказаних умов, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши та оцінивши представлені у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 12 січня 2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 947552993 (далі - кредитний договір), який є електронним документом та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV267VN (а.с. 15 на звороті-18).

Крім того, 12 січня 2022 року ОСОБА_1 в електронній формі підписав паспорт споживчого кредиту продукту «Смарт» до договору № 947552993 від 12.01.2022 року та заявку на отримання коштів в кредит від 17.12.2021 року (а.с. 14-15, 26).

Положеннями п. 5.14 кредитного договору передбачено, що цей Договір є електронним документом, створеним і збереженим в Інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму.

Відповідно до умов договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 29900 грн. Перший транш за договором в сумі 1000 грн кредитодавець надає позичальнику за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 . Дисконтний період становить 30 днів від дати отримання кредиту із відсотковою ставкою 0,51 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним (п. 1,7, п. 1.9.1 Договору). За умови продовження дисконтного періоду відсоткова ставка становитиме 2,05% в день від суми кредиту за кожний день користування ним (п. 1.9.2 Договору). З наступного дня після закінчення дисконтного періоду процентна ставка становитиме 2,98% в день від суми кредиту за кожний день користування ним (п. 1.12.2 Договору).

Згідно п. 1.12.1 Договору зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з ч. 12 цієї статті електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

За ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (ст. 1 Закону України "Про електронну комерцію").

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно порядку дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та довідки щодо дій позичальника вбачається, що ОСОБА_1 12 січня 2022 року о 11:50:26 на номер телефону НОМЕР_2 направлено одноразовий ідентифікатор MNV267VN для підтвердження поданої заявки на кредит та договір № 947552993 від 12.01.2022 року (а.с. 27-33, 34).

Отже, кредитний договір № 947552993 від 12.01.2022 року є укладеним з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що підтверджує погодження сторонами усіх істотних умов такого договору.

На виконання умов кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було перераховано ОСОБА_1 грошові кошти на загальну суму 25750 грн на картку № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту, а саме: 12.01.2022 року - 1000 грн, 20.01.2022 року - 7900 грн, 23.01.2022 року - 1000 грн, 24.01.2022 року - 700 грн, 25.01.2022 року - 400 грн, 31.01.2022 року - 1000 грн, 01.02.2022 року - 2800 грн, 01.02.2022 року - 500 грн, 04.02.2022 року - 100 грн, 08.02.2022 року - 250 грн, 09.02.2022 року - 9000 грн, 20.02.2022 року - 1000 грн, 20.02.2022 року - 100 грн, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 37-43) та інформаційними довідками ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 21.09.2025 року (а.с. 112-118).

Із відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 29.04.2026 року № 20.1.0.0.0/7- 260427/59925-БТ на виконання ухвали суду вбачається, що картку № НОМЕР_3 банком емітовано на ім`я ОСОБА_1 , фінансовий номер телефону НОМЕР_4 був/є фінансовим номером та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 . На рахунок НОМЕР_3 були наступні зарахування коштів: 12.01.2022 року - 1000 грн, 20.01.2022 року - 7900 грн, 31.01.2022 року - 1000 грн, 23.01.2022 року - 1000 грн, 24.01.2022 року - 700 грн, 25.01.2022 року - 400 грн, 01.02.2022 року - 2800 грн, 01.02.2022 року - 500 грн, 04.02.2022 року - 100 грн, 08.02.2022 року - 250 грн, 09.02.2022 року - 9000 грн, 20.02.2022 року - 1000 грн, 20.02.2022 року - 100 грн (а.с. 141, 142-144).

Таким чином, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» повністю виконало свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.

Однак, ОСОБА_1 не виконав свого обов`язку та не повернув наданий кpeдит в строки, передбачені договором, що спричинило виникнення заборгованості.

Згідно розрахунку заборгованості, сформованого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», у ОСОБА_1 станом на 05 травня 2022 року виникла заборгованість у розмірі 31150,01 грн, з яких 25749,11 грн тіло кредиту, 5400,90 грн проценти (а.с. 95-96).

Правильність наданих товариством розрахунків заборгованості не спростована відповідачем в установленому законом порядку, вказаний розрахунок суд приймає до уваги як належний та допустимий доказ. У спростування зазначених представником позивача доводів відповідач будь яких доказів не надав.

Відповідно до ч. 1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» переходить до ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до боржників за відповідним реєстром права вимоги (а.с. 57-62).

В подальшому між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено ряд додаткових угод, згідно яких сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору, востаннє до 31 грудня 2024 року включно, а саме: 28 листопада 2019 року укладено додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, 31 грудня 2020 року укладено додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, 31 грудня 2021 року укладено додаткову угоду №27 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, 31 грудня 2022 року укладено додаткову угоду №31 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, 31 грудня 2023 року укладено додаткову угоду №32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (а.с. 62 на звороті-69).

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 175 від 05.05.2022, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 947552993 від 12.01.2022 року на загальну суму 31150,01 грн, з яких 25749,11 грн заборгованість по основному боргу (тіло кредиту), 5400,90 грн заборгованість по відсотках (а.с. 70-71).

Починаючи з 05 травня 2022 по 08 червня 2022 року ТОВ «Таліон Плюс» здійснювало нарахування відсотків за користування кредитом, оскільки ОСОБА_1 і надалі не сплачував заборгованість. Крім того, 13.06.2022, 02.07.2022, 12.07.2022 та 12.10.2022 відповідач сплатив заборгованість у загальній сумі 2327 грн в рахунок погашення відсотків. Наведене підтверджується розрахунком заборгованості, сформованим ТОВ «Таліон Плюс», згідно якого заборгованість станом на 23.02.2024 року становить 32360,89 грн, з яких 25749,11 грн - тіло кредиту, 6611,78 грн - відсотки (а.с. 97).

23 лютого 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №23/0224-01, згідно умов якого ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язується відступити ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» за плату права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги (а.с. 73-77).

Відповідно до реєстру прав вимоги № 1 від 23 лютого 2024 року підписаного між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання договору факторингу 23/0224-01 від 23 лютого 2024 року, укладеного між ними, ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 947552993 від 12.01.2022 року на загальну суму 32360,89 грн, з яких 25749,11 грн - тіло кредиту, 6611,78 грн - відсотки (а.с. 78-79).

15 липня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» укладено договір факторингу №15/07/25-Е, згідно умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» зобов`язується за плату відступити ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» право грошової вимоги до боржників, зазначених в реєстрі боржників, що є невід`ємною частиною цього договору (а.с. 81-86).

Згідно акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №15/07/25-Е від 15 липня 2025 року, ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» передало, а ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» прийняло реєстр боржників (а.с. 89).

Із витягу Реєстру боржників за договором факторингу №15/07/25-Е від 15 липня 2025 року, вбачається, що у ОСОБА_1 згідно кредитного договору № 947552993 сума заборгованості становить 32360,89 грн, з яких 25749,11 грн заборгованість по основному боргу (тіло кредиту), 6611,78 грн заборгованість по відсотках (а.с. 87-89).

Отже, ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 947552993 від 12.01.2022 року.

Згідно виписки з особового рахунка за кредитним договором № 947552993 від 12.01.2022 року, сформованого ТОВ «Фінансова компанія «Ейс», сума заборгованості ОСОБА_1 становить 32360,89 грн, з яких заборгованість за сумою кредиту - 25749,11 грн, заборгованість за процентами - 6611,78 грн (а.с. 98).

Надаючи оцінку фактичним обставинам справи, суд виходить з таких норм права.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, того самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. У відповідності до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене та, враховуючи, що у судовому засіданні знайшов підтвердження факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань за вищенаведеним кредитним договором щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами, розмір боргу відповідачем не спростовано, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, а відтак, з відповідача на користь позивача належить стягнути заборгованість за кредитним договором № 947552993 від 12 січня 2022 року у розмірі 32360,89 грн, з яких з яких 25749,11 грн - сума кредиту, 6611,78 грн - сума нарахованих процентів за користування кредитом.

Щодо вирішення питання судових витрат, суд зазначає таке.

У відповідності до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України)

Згідно з правилами пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження факту надання професійної правової допомоги представником позивача до матеріалів справи долучено договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року, укладений між адвокатським бюро «Соломко та партнери» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» (а.с. 99-100), додаткову угоду №25770986064 від 01.09.2025 року до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року (а.с. 101); акт прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025 року (а.с. 102), з яких вбачається перелік наданих правових та юридичних послуг, кількість годин та вартість послуг, а саме: складання позовної заяви ТОВ «ФК «Ейс» до позичальника, яким є ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 947552993 від 12.01.2022, 2 год. - 5000 грн; вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з позичальника, яким є ОСОБА_1 , за кредитним договором № 947552993 від 12.01.2022, 2 год. - 1000 грн; підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 947552993 від 12.01.2022 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 , 1 год. - 500 грн; підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 947552993 від 12.01.2022 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 , 1 год. - 500 грн, а всього 7000 грн.

Крім того, у матеріалах справи наявна копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 7073/10 виданого 19 жовтня 2018 року ОСОБА_2 (а.с. 103).

При цьому, суд наголошує, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат та визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, що за результатами розгляду цієї справи підлягає стягненню із відповідача на користь позивача, суд виходить з принципів співмірності, розумності судових витрат та враховує характер правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг позивачу, складність справи, яка визнана судом як незначної складності та розглядалась у спрощеному провадженні з викликом сторін, необхідність процесуальних дій сторони, реальність наданих адвокатських послуг, подання позивачем заяви про розгляд справи без участі представника позивача та незабезпечення явки представника у жодне із судових засідань, розумність їхнього розміру та вважає, що обґрунтованим є розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн.

Згідно із частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн.

На підставі ст. ст. 526, 614, 626, 628, 639, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 77-81, 141, 247, 263-265, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за договором кредитної лінії № 947552993 від 12 січня 2022 року в розмірі 32360 (тридцять дві тисячі триста шістдесят) грн 89 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», адреса місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрій Поправки, 6, кабінет 13, код ЄДРПОУ 42986956;

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 .

Повний текст рішення складено 25.05.2026 року.

Суддя Локачинського районного суду О.І. Безп`ятко