Постановление суда № 136803679, 25.05.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/6071/25

Провадження № 6/159/41/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Смалюха Р. Я.,

за участю:

секретаря судового засідання Клевецької О. М.,

позивач - не з`явився,

відповідач - не з`явився,

представника відповідача - Півня Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 23 березня 2026 року у цивільній справі № 159/6071/25 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 14.04.2025-100001518 від 14.04.2025 у розмірі 55 440,00 грн (з яких: 28 000,00 грн простроченої заборгованості за сумою кредиту та 27 440,00 грн простроченої заборгованості за процентами за період з 14.04.2025 по 20.07.2025), а також судовий збір у сумі 1 823,83 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню за рішенням суду, становить 57 263,83 грн. Зазначене судове рішення набрало законної сили 23 квітня 2026 року.

27 квітня 2026 року боржник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про розстрочення виконання вказаного судового рішення на суму 57 263,83 грн строком до 15.04.2026 із щомісячним здійсненням платежів рівними частинами.

Заява обґрунтована тим, що заявник не має наміру оскаржувати судове рішення та бажає його виконати, проте не має можливості сплатити суму боргу одним платежем у зв`язку з різким погіршенням стану його фізичного та психологічного здоров`я впродовж останніх років та виникненням вкрай скрутного матеріального становища. На підтвердження виняткових обставин боржник зазначає, що у період з 2021 по 2025 роки він неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні у Ковельській ЦРЛ та КП «Волинська обласна клінічна лікарня» з приводу дегенеративно-дистрофічних змін поперекового відділу хребта, вертеброгенної радикулопатії L5-S1 зі стійким больовим синдромом та форамінальним стенозом, переніс операцію з видалення жовчного міхура та операцію дискектомії L5-S1 ліворуч (12.08.2024). Крім того, у період з 19.11.2025 по 05.12.2025 перебував на стаціонарному лікуванні у КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька Волинської обласної ради» з діагнозом: органічний емоційно-лабільний розлад (внаслідок перенесених множинних ЧМТ 2003, 2008 рр.) з агресивною поведінкою (код F06.06 за МКХ-10). Через хронічний характер захворювань та потребу у значних фінансових витратах на лікування, а також через фізичні обмеження, які унеможливлюють виконання некваліфікованої роботи, пов`язаної з фізичними навантаженнями, боржник не має можливості знайти постійне джерело доходу та сплатити борг одноразово.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заперечень проти задоволення заяви боржника про розстрочення виконання судового рішення не надало.

Ухвалою від 28.04.2026 суд прийняв до свого провадження заяву ОСОБА_1 , судове засідання у справі призначив на 25.05.2026.

У судове засідання прибув представник заявника адвокат Півень Г.В., який підтримав вимоги заяв просив її задовольнити частково з врахуванням здійсненого заявником платежу в розмірі 4772,00 грн, які останній здійснив на погашення кредитної заборгованості 06.05.2026, про що свідчить копія квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 06.05.2026, які просив долучити до матеріалів справи.

Інші учасники провадження у судове засідання не з`явились з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином відповідно до вимог ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 435 ЦПК України їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про розстрочення виконання судового рішення.

Дослідивши матеріали заяви, письмові докази та матеріали цивільної справи № 159/6071/25, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1.ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2.щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3.стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Частиною 5 статті 435 ЦПК України передбачено, що розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Суд встановив, що ОСОБА_1 дійсно страждає на ряд хронічних захворювань хребта, органів травлення та нервової системи, що підтверджується копіями виписок із медичної карти стаціонарного хворого та результатами МРТ-досліджень доданими до заяви про розстрочення виконання судового рішення. Зазначені захворювання обмежують працездатність боржника та вимагають постійних фінансових витрат на лікування.

Також суд встановив, що відповідно до відповіді № 2665700 від 28.04.2026 з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми доходів, ОСОБА_1 у 20252026 роках отримав дохід на загальну суму лише 49581,30 грн (з урахуванням податків і зборів), при цьому останній дохід ним було отримано ще у липні 2025 року. Також суд звертає увагу, що одним із джерела доходів заявника у червні, липні 2025 було отримання виграшів та призів.

Зазначене у сукупності, на переконання суду, підтверджує скрутне матеріальне становище боржника на момент розгляду справи, відсутність стабільних доходів та об`єктивну неможливість виконати судове рішення в повному обсязі одним платежем.

Водночас, при вирішенні питання про розстрочення виконання судового рішення суд зобов`язаний оцінити процесуальну поведінку сторін та ступінь вини відповідача у виникненні й затягуванні спору.

З матеріалів цивільної справи № 159/6071/25 вбачається, що під час розгляду справи по суті відповідач ОСОБА_1 та його представник займали суперечливу та непослідовну процесуальну позицію. Зокрема, відповідач активно заперечував проти позову, зазначаючи, що взагалі не укладав кредитний договір та не отримував кредитні кошти. Крім того, відповідач та його представник неодноразово заявляли клопотання про відкладення судових засідань, зокрема призначених на 06.11.2025 та 23.01.2026 роки, чим затягували розгляд справи по суті.

Така процесуальна поведінка відповідача свідчить про умисне створення перешкод для вирішення спору, що призвело до тривалого відновлення порушених прав позивача та ускладнило вирішення справи у розумні строки.

Вирішуючи питання розстрочки виконання рішення, суд повинен виходити із засад доцільності та необхідності захисту інтересів, насамперед, стягувача, права якого підтверджені судовим рішенням, але при цьому дотримувати баланс інтересів і боржника.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18): «чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу. Розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не припиняє договірного зобов`язання відповідача, а тому не звільняє його від наслідків порушення відповідного зобов`язання, зокрема шляхом сплати сум, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України» (п. 41, 48 Постанови).

Суд звертає увагу, що розстрочення виконання рішення суду є лише заходом, який полегшує боржникові процедуру добровільного виконання рішення та запобігає його надмірному фінансовому обтяженню, проте воно не звільняє його від матеріальної відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання і не порушує майнових прав стягувача у довгостроковій перспективі.

Враховуючи викладене, надання боржнику розстрочки на заяалений ним 12-місячний строк в умовах його попереднього безпідставного заперечення проти позовних вимог та свідомого затягування судового процесу призведе до надмірного і неспівмірного порушення майнових інтересів стягувача ТОВ «Споживчий центр», крім того, воно не відповідає вимогам ч. 5 ст. 435 ЦПК України.

За таких обставин, з метою дотримання балансу інтересів сторін, суд вважає за необхідне задовольнити заяву боржника частково та надати розстрочення виконання судового рішення на коротший строк, а саме на період з 15 червня 2026 року по 15 листопада 2026 року. Такий строк, з одного боку, враховує підтверджений фінансовий і медичний стан заявника, а з іншого компенсує стягувачеві процесуальні затримки, спричинені поведінкою відповідача під час розгляду справи по суті.

Представник відповідача у судовому засіданні надав докази часткової сплати відповідачем коштів за кредитним договором 4772,00 грн. Отже, загальна сума, що підлягає стягненню за судовим рішенням, становить 52491,83 грн (57263,83 грн - 4772,00 грн). При розстроченні вказаної суми на період з 15.06.2026 по 15.11.2026 (всього 6 щомісячних платежів) розмір щомісячного платежу становитиме 8748,63 грн, а останній платіж з метою округлення та повного закриття залишку складе 8748,68 грн.

Керуючись статтями 258-261, 353, 354, 435 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення задовольнити частково.

Розстрочити виконання рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 23 березня 2026 року у цивільній справі № 159/6071/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованості за кредитним договором та судового збору в загальному розмірі 52491,83 грн на період з 15 червня 2026 року по 15 листопада 2026 року включно, встановивши наступний графік щомісячних платежів:

-до 15 червня 2026 року 8748,63 грн;

-до 15 липня 2026 року 8748,63 грн;

-до 15 серпня 2026 року 8748,63 грн;

-до 15 вересня 2026 року 8748,63 грн;

-до 15 жовтня 2026 року 8748,63 грн;

-до 15 листопада 2026 року 8748,68 грн;

В іншій частині заявлених вимог щодо розстрочення виконання судового рішення відмовити.

Роз`яснити боржнику, що в разі невиконання або ухилення від сплати чергових платежів за встановленим графіком розстрочки, стягувач має право звернутися до виконавчих органів (державного чи приватного виконавця) для примусового стягнення всієї суми заборгованості, що залишилася невиплаченою.

Копію ухвали негайно надіслати сторонам у справі для відома та виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя Р.Я. Смалюх