Решение № 136803594, 21.05.2026, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/1196/26

Провадження № 2/0158/712/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2026 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Костюкевича О.К.,

за участю секретаря судового засідання Хмілевської І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В

Позивач ТОВ «Цикл Фінанс» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.02.2022 року між ТОВ «ФК Гвадіана» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у позику № F-00029215, відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти в сумі 2000 грн., строком на 20 днів зі сплатою 2,5% на добу.

07.05.2024 року між ТОВ «ФК Гвадіана» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено договір факторингу №1, відповідно до умов якого ТОВ «ФК Гвадіана» відступило на користь ТОВ «Цикл Фінанс» право грошової вимоги до боржників, у тому числі за договором про надання коштів у позику № F-00029215 від 13.02.2022 року, укладеним між ТОВ «ФК Гвадіана» та ОСОБА_1 .

Стверджує, що відповідач свої зобов`язання за вказаним договором позики не виконав, тому позивач просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Цикл Фінанс» заборгованість в загальній сумі 7356,25 грн., а також судові витрати.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

На підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше.

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 07.04.2026 року відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

В період розгляду спрощеного позовного провадження по даній справі заяв, клопотань та заперечень у порядку ст. 182 ЦПК України, сторонами подано до суду не було. Крім того, відзиву на позовну заяву відповідачем до суду подано не було.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Дослідивши представлені письмові докази в справі, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 13.02.2022 ТОВ «Фінансова компанія «Гвадіана» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) уклали договір надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту №F-00029215, за умовами якого (п. 2.1) кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у сумі 2 000 грн на засадах строковості, зворотності, платності та забезпеченості, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором.

Основні умови кредитування згідно цього кредитного договору: сума кредиту - 2 000 грн (п. 1.1); строк кредитування - 20 днів (2.1); процентна ставка - 2,50 % в день (п. 2.6);

- кредит надається позичальнику в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки НОМЕР_1 (п. 2.2);

- позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом з дотриманням Графіка відповідно до Додатку 1 до кредитного договору, що є невід`ємною частиною цього договору (п. 2.4);

- позичальник має право подовжити (пролонгувати) строк повернення кредиту. Для цього він зобов`язаний у повному обсязі сплатити нараховані на дату пролонгації проценти за користування кредитом та пеню/штраф у разі наявності. Продовження строку надання кредиту доступне всім Позичальникам до 90 (дев`яностого) дня прострочення зобов`язання включно. З 91 (дев`яносто першого) дня прострочення зобов`язання продовження строку надання кредиту доступне тільки для клієнтів, сума (тіло) кредиту яких перевищує розмір мінімальної заробітної плати. Оплата в повному обсязі нарахованих процентів за Кредитом є підтвердженням згоди Позичальника щодо активації/продовження строку надання Кредиту та потребує підписання додаткових угод до цього Договору (п. 4.1).

13.02.2022 ТзОВ «Фінансова компанія «Гвадіана» надало (перерахувало) ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 2 000 грн (довідка №772/05 від 13.05.2024, відповідь на запит суду АБ «Сенс Банк» №6005-БТ-32.3/2026 від 16.04.2026).

07.05.2024 ТзОВ «Фінансова компанія «Гвадіана»» (клієнт) та ТзОВ «Цикл Фінанс» (фактор) уклали договір факторингу №1, на підставі якого до фактора перейшло право вимоги за кредитним договором №F-00029215 від 13.02.2022 до ОСОБА_1 (реєстр прав вимог від 07.05.2024, акт приймання-передачі прав вимог від 07.05.2024, платіжна інструкція №6141 від 07.05.2024.

Відповідно до реєстру прав вимоги від 07.05.2024 до Договору факторингу № 1 ТОВ «Цикл Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 2550 грн., з яких: 2000 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 550 грн. - заборгованість за процентами.

Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.ч. 3, 4, 7, 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За встановлених фактичних обставин справи та з урахуванням релевантних джерел права суд дійшов таких висновків.

ТзОВ «Фінансова компанія «Гвадіана» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) уклали в електронному вигляді договір надання коштів у позику №F-00029215 від 13.02.2022, який за правовою природою є кредитним договором.

На підставі цього кредитного договору відповідач отримав кредит в сумі 2 000 грн, взяв на себе зобов`язання повернути кредит та сплатити проценти за користуванням кредитом, однак не виконав їх.

Право вимоги за цим кредитним договором на підставі правочину факторингу перейшло від ТзОВ «Фінансова компанія «Гвадіана» до ТзОВ «Цикл Фінанс». В зв`язку з цим у позивача виникло право вимагати від відповідача повернення тіла кредиту в розмірі 2 000 грн та сплати процентів за користування кредитом.

Визначаючи розмір заборгованості за процентами, суд виходить з таких міркувань.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (такий правовий висновок викладений в п. 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12).

Оскільки, відповідно до реєстру прав вимоги від 07.05.2024 до Договору факторингу № 1 ТОВ «Цикл Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 2550 грн., з яких: 2000 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 550 грн. - заборгованість за процентами, саме ця сума заборгованості за кредитним договором №F-00029215 від 13.02.2022 підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Обставини продовження чи пролонгації строку кредитування позивачем не обґрунтовувалися (ч. 1 ст. 81 ЦПК України) та судом не встановлені. В цьому аспекті суд відхиляє посилання позивача на положення Паспорту споживчого кредиту. Потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту (див. постанову Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.05.2022 у справі №393/126/20).

Щодо судового збору

Враховуючи результат вирішення спору, керуючись ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам (34,66 %) в розмірі 922,79 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу

Позивач заявив до стягнення 5 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, на підтвердження яких надав акт прийому-передачі наданих послуг №123 від 12.01.2026, платіжну інструкцію №AODI131 від 05.03.2026, договір про надання правничої допомоги №12/01/26 від 12.01.2026, додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги від 03.03.2026, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю .

Вивчивши заяву позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов таких висновків.

Статтею 137 ЦПК встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15 та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Враховуючи результат вирішення спору, керуючись ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеним вимогам (34,66 %) в розмірі 1733 грн.

Щодо поштових витрат

Позивач заявив до стягнення 120 грн поштових витрат, на підтвердження яких надав фіскальний чек та список відправлень.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Враховуючи результат вирішення спору, керуючись ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на оплату поштових відправлень пропорційно задоволеним вимогам (34,66 %) в розмірі 41,60 грн.

Висновки щодо необхідності розподілу судових витрат, понесених у зв`язку оплатою поштових відправлень, узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в додатковій постанові від 20.09.2022 у справі №756/11978/16.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 89, 95, 141, 247, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, ст. ст. 6, 15, 16, 205, 207, 526, 626, 628, 638-639, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, суд-

У Х В А Л И В

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором №F-00029215 від 13.02.2022 в розмірі 2550 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» судовий збір в розмірі 922 (дев`ятсот двадцять дві) грн. 79 коп. та 1733 (одна тисяча сімсот тридцять три) грн. витрат на правничу допомогу та 41 (сорок одну) грн. 60 коп. витрат на оплату поштового відправлення.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 43453613, місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, будинок 8.

Відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Текст рішення складений 21.05.2026 року.

Суддя Ківерцівського районного суду О.К. Костюкевич