Решение № 136802852, 25.05.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/4298/26

РІШЕННЯ

іменем України

25 травня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом Першого заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави , Державної екологічної інспекції України у Хмельницькій області до Ярмолинецької селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави, Державної екологічної інспекції України у Хмельницькій області звернувся до суду з позовом до Ярмолинецької селищної ради, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Ярмолинецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області (код ЄДРПОУ 05399248) щодо не оформлення документації із землеустрою на земельну ділянку площею 1 га, раду Хмельницького району Хмельницької області (код ЄДРПОУ 05399248) вчинити дії та зобов`язати виготовити документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1 га за межами села Москалівка Ярмолинецької територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області, для розміщення на ній сміттєзвалища, винесення в натурі та встановлення на місцевості меж земельної ділянки, а також здійснення державної реєстрації прав на дану земельну ділянку.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що Ярмолинецька селищна рада не забезпечила виконання вимог чинного законодавства в частині виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1 га, за межами смт Ярмолинці Хмельницького району Хмельницької області під розміщення сміттєзвалища, а також державної реєстрації прав на таку земельну ділянку. Просить задовольнити позов.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Оскільки відповідач правом на подання відзиву не скористався, то відповідно до вимог частини 6 статті 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв`язку та сукупності, суд встановив таке.

Відповідно до інформації, наданої Ярмолинецькою селищною радою Хмельницького району Хмельницької області (листи від 08.12.2025 №2094, 26.01.2026 №178) на території ради функціонує сміттєзвалище с. Москалівка Хмельницького району. Паспорт місця видалення відходів для зазначеного сміттєзвалища не виготовлявся, договори про вивіз відходів із вказного населеного пункту іншими підприємствами відсутні. Державна реєстрація земельної ділянки для розміщення сміттєзвалища за межами населеного пункту с. Москалівка не здійснена, межі в натурі не виділялися.

Згідно з інформацією Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області (далі - Інспекція) № 206/03/01 від 29.01.2026 Інспекцією проведено планову перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства в частині виконання делегованих повноважень органів виконавчої влади Ярмолинецької селищної ради Хмельницького району у період з 03 по 11 квітня 2024 року (Акт від 11.04.2024 №10/02/01).

За результатами проведеної перевірки було встановлено, у тому числі, факт відсутності державної реєстрації речових прав на земельні ділянки на яких розташовані місяця видалення відходів.

З метою усунення виявлених порушень Ярмолинецькій селищній раді вказано на необхідність забезпечення належного контролю за додержанням вимог природоохоронного законодавства.

Станом на 29.01.2026 інформація про усунення виявлених порушень від Ярмолинецької селищної ради не надходила.

Прокурор, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів із забезпечення розроблення та затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для потреб розміщення місця видалення відходів, з метою захисту інтересів держави звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до приписів статті 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене положеннями статті 2, 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) та статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно із абзацом 1 частини третьої статті 23 Закону №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною четвертою статті 53 КАС України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 зазначено, що із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia (суд знає закони) під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні також послалася на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, згідно з яким Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, зокрема зазначив, що за змістом частини третьої статті 23 Закону № 1697-VІІ прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Враховуючи, що інтереси держави до цього часу залишаються не захищеними, наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до статті 26 цього закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради поряд з іншими вирішуються питання регулювання земельних відносин, надання відповідно до законодавства згоди на розміщення на території села, селища, міста нових об`єктів, у тому числі місць чи об`єктів для розміщення відходів, сфера екологічного впливу діяльності яких згідно з діючими нормативами включає відповідну територію.

Статтею 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо організації управління побутовими відходами, відходами будівництва та знесення, знешкодження та захоронення трупів тварин.

В силу вимог статті 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Враховуючи наведене, органом, уповноваженим управляти комунальним майном, яке знаходиться на території Ярмолинецької селищної об`єднаної територіальної громади на час виникнення спірних правовідносин та розгляду справи в суді є Ярмолинецька селищна рада Хмельницького району Хмельницької області.

Правові, організаційні, економічні засади діяльності щодо запобігання утворенню, зменшення обсягів утворення відходів, зниження негативних наслідків від діяльності з управління відходами, сприяння підготовці відходів до повторного використання, рециклінгу і відновленню з метою запобігання їх негативному впливу на здоров`я людей та навколишнє природне середовище визначає Закон України "Про управління відходами".

Частиною першою статті 1 Закону України "Про управління відходами" передбачено, що управління відходами це комплекс заходів із збирання, перевезення, оброблення (відновлення, у тому числі сортування, та видалення) відходів, включаючи нагляд за такими операціями та подальший догляд за об`єктами видалення відходів.

Отже, вирішення питання щодо визначення територіального розташування місця видалення відходів, яке належить до повноважень органу місцевого самоврядування, та оформлення відповідної земельної ділянки (їх формування, використання на умовах права власності, оренди, постійного користування з оформленням відповідних правовстановлюючих документів) у повній відповідності з вимогами законодавства є одним з основних елементів організації управління відходами.

Згідно із статтею 21 Закону України "Про відходи" в редакції, яка діяла до 09.07.2023 (повноваження органів місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами) органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують виконання вимог законодавства про відходи, вирішення питань щодо розміщення на своїй території об`єктів поводження з відходами. Органи місцевого самоврядування приймають рішення про відвід земельних ділянок для розміщення відходів і будівництва об`єктів поводження з відходами.

Статтею 33 вказаного закону визначено, що на кожне місце чи об`єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об`єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об`єктів. Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про управління відходами" полігон це місце захоронення відходів, призначене для їх розміщення на поверхні чи під поверхнею (підземне) землі.

Отже, місце видалення відходів повинно розміщуватись на спеціально відведеній для нього у встановленому законом порядку земельній ділянці та відповідати вимогам екологічного та земельного законодавства.

Частиною першою статті 26 цього Закону встановлено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері управління відходами належить вирішення питань щодо розміщення на території відповідних територіальних громад об`єктів оброблення відходів, створення пунктів роздільного збирання побутових відходів.

Органи місцевого самоврядування здійснюють й інші повноваження у сфері управління відходами відповідно до закону (частина 3 цієї статті).

Згідно зі статтею 40 Закону України "Про управління відходами" захоронення відходів здійснюється на полігонах, що відповідають вимогам законодавства та технологічне обладнання яких забезпечує захист ґрунтових вод, вилучення та знешкодження біогазу та фільтрату, контроль викидів в атмосферне повітря, забруднення грунтів і підземних вод.

Статтею 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території.

Відповідно до статті 19 цього закону виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у галузі охорони навколишнього природного середовища в межах своєї компетенції організують управління побутовими відходами, відходами будівництва та знесення на своїй території.

Статтею 12 Земельного кодексу України встановлено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, крім іншого, розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад, організація землеустрою, вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Таким чином, органи місцевого самоврядування наділені досить широкими повноваженнями у сфері поводження з відходами, зокрема саме вони надають згоду на розміщення на своїй території місць чи об`єктів для розміщення відходів, приймають рішення про виділення земельних ділянок для цих цілей, здійснюють управління відходами, тощо.

Статтею 79-1 Земельного кодексу України визначено, що земельна ділянка як об`єкт цивільних прав передбачає її формування з визначенням її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про землеустрій" до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать:

а) організація та здійснення землеустрою, проведення інвентаризації земель та земельних ділянок усіх форм власності;

б) здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою;

в) координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності;

г) інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм;

ґ) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

Землеустрій проводиться в обов`язковому порядку (стаття 20 цього закону) на землях усіх категорій незалежно від форми власності.

Оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, яка використовується для розміщення місця видалення відходів, є передумовою для дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, зокрема у сфері управління відходами.

Статтею 22 Закону України "Про землеустрій" визначено, що землеустрій здійснюється на підставі: рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою; укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; судових рішень.

До документації із землеустрою поряд з іншим відповідно до статті 25 вказаного закону належить технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Згідно зі статтею 55 Закону України "Про землеустрій" встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.

Замовниками документації із землеустрою відповідно до статті 26 Закону України "Про землеустрій" можуть бути органи державної влади, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території за заявою їх власників.

Відповідно до пункту 115 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, державна реєстрація земельних ділянок, переданих у власність (користування) без проведення їх державної реєстрації (в тому числі у разі, коли відомості про земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, не внесені до державного реєстру земель), здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельних ділянок державної чи комунальної власності) в порядку, визначеному для державної реєстрації земельної ділянки.

Відповідно до статті 202 Земельного кодексу державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.

Статтями 125 та 126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Статтею 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" визначено, що державна реєстрація земельної ділянки - це внесення до Державного земельного кадастру відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

За визначенням статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесенням відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частинами першою, другою статті 3 вказаного закону, загальними засадами державної реєстрації прав є: гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; публічність державної реєстрації прав; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відтак, органи місцевого самоврядування наділені повноваженнями щодо організації та здійснення землеустрою, який проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності, та здійснюється зокрема на підставі рішень органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою, укладених договорів між землевласниками та розробниками документації із землеустрою.

Виготовлена документація з землеустрою є підставою для присвоєння земельній ділянці кадастрового номера, тобто для її формування, винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки та як наслідок для її державної реєстрації у Державному земельному кадастрі та державної реєстрації речових прав на неї.

У той же час, відповідачем не забезпечено виконання вимог чинного законодавства в частині виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Ярмолинецької селищної ради під розміщення сміттєзвалища, а також державної реєстрації прав на дану земельну ділянку.

Крім того, відповідачем допущене довготривале порушення вимог законодавства у екологічній та земельних сферах та як наслідок протиправну бездіяльність, яке полягає у не вжитті всіх необхідних дієвих заходів наслідком яких має бути оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під місцем видалення відходів, а саме розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж вказаної земельної ділянки в натурі (на місцевості), здійсненні у встановленому законом порядку державної реєстрації цієї земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та реєстрації прав на неї.

Виходячи з вищевикладеного суд дійшов висновку, що відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку під місцем видалення відходів, як наслідок, порушення вимог законодавства та бездіяльності Ярмолинецької селищної ради, суперечить інтересам держави та суспільства, впливає на реалізацію прав, свобод та інтересів мешканців територіальної громади у сфері поводження з відходами, створює передумови для порушення інших вимог екологічного законодавства під час використання зазначеної земельної ділянки, ризики для нормального функціонування місця видалення відходів, що може призвести до негативного впливу на навколишнє природне середовище, інженерно-технічний і санітарний стан території, її естетичний вигляд, а також погіршення стану здоров`я, санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Не винесення меж земельні ділянки під місцем видалення відходів в натурі (на місцевості), не визначення цільового призначення земельної ділянки та не присвоєння їй кадастрового номера, загрожує забрудненням сусідніх територій відходами, створення екологічної небезпеки для навколишнього природного середовища.

У випадку припинення експлуатації вказаного місця розміщення відходів (полігону, звалища) згідно з регіональним планом управління відходами власник (балансоутримувач) такого місця повинен забезпечити розроблення та виконання проекту рекультивації місця розміщення відходів та догляд за ним після припинення експлуатації протягом 30 років, як це визначено частиною п`ятою статті 40, абзацу 3 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про управління відходами".

Суд зазначає, що клопотання Ярмолинецької селищної ради про закриття провадження у справі не підлягає задоволенню, оскільки самі лише дії щодо укладення договору №133 на надання інженерних послуг у сфері землеустрою від 24.03.2026, не є доказом повного усунення вимог Закон України "Про управління відходами", та не вирішують проблему в цілому.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога про зобов`язання Ярмолинецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області вчинити дії та забезпечити виготовлення документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1 га за межами села Москалівка Ярмолинецької територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області, для розміщення на ній сміттєзвалища, винесення в натурі та встановлення на місцевості меж земельної ділянки, а також здійснення державної реєстрації прав на дану земельну ділянку, підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час судового розгляду позивач довів протиправну бездіяльність відповідача щодо оформлення документів на земельну ділянку площею 1 га для розміщення на ній сміттєзвалища. Тому, позовні вимоги необхідно задовольнити.

Судові витрати, сплачені позивачем при поданні позовної заяви, відповідно до частини другої статті 139 КАС України, з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Першого заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави, Державної екологічної інспекції України у Хмельницькій області до Ярмолинецької селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Ярмолинецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області щодо не оформлення документації із землеустрою на земельну ділянку площею 1 га, для розміщення на ній сміттєзвалища.

Зобов`язати Ярмолинецьку селищну раду виготовити документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1 га за межами села Москалівка Ярмолинецької територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області, для розміщення на ній сміттєзвалища, винесення в натурі та встановлення на місцевості меж земельної ділянки, а також здійснення державної реєстрації прав на дану земельну ділянку.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Перший заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави (вул. Бориса Антоненка-Давидовича, 10,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29018 , код ЄДРПОУ - 0291110221) Державна екологічна інспекція України у Хмельницькій області (вул. Івана Франка, 2/2,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , код ЄДРПОУ - 38045514) Відповідач:Ярмолинецька селищна рада (вул. 600-річчя Ярмолинець, 1,с-ще Ярмолинці,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,32100 , код ЄДРПОУ - 05399248)

Головуючий суддя О.П. Шевчук