Постановление суда № 136802548, 22.05.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/12731/25

УХВАЛА

22 травня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву про відвід судді Польового Олександра Леонідовича в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , в.о. начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області Квятківської Марії Францівни про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Хмельницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому позивачка просить:

- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, в.о. начальниці цього управління Квятківської Марії Францівни завідомо протиправною з непроведения індексації та компенсації суми пенсійної виплати помісячно 444,89 грн. у розрізі місяців з березня 2024 р. по січень 2025 р., разом в обсязі 4893,79 грн., що була виплачена 22.01.2025 p. на виконання рішення суду від 07.08.2024 р. у справі №560/7794/24;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області нарахувати та виплатити індексацію несвоєчасно нарахованої та виплаченої суми пенсії щомісячно 444,89 грн. у розрізі місяців з березня 2024 р. по січень 2025 р. згідно із законами «Про індексацію грошових доходів населення» й «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», що станом на час подання цього позову становлять: індексація - 3 661,38 грн., компенсація - 606,39 грн;

- зобов`язати відповідачів згідно зі ст. 56 Конституції України відшкодувати заподіяну моральну шкоду, у рівних пропорціях, яка оцінюється у розмірі 1600000 (один мільйон шістсот тисяч) гривень, заподіяну ОСОБА_1 протиправною бездіяльністю; грубими порушеннями, з ознаками кримінальних правопорушень, її прав на належний, розмір пенсійної виплати та ін.;

- відповідно до ч. 9 ст. 249 КАС України постановити окрему ухвалу про ознаки кримінальних правопорушень за фактами умисного зловживання службовими повноваженнями ОСОБА_2 , заволодіння пенсійними коштами ОСОБА_1 , ст.ст. 364, 366 КК, та ін. для розгляду вчинених нею злочинів проти охоронюваних законом її прав і свобод в окремій кримінальній справі та направити її до Хмельницької обласної прокуратури для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідних відомостей згідно зі ст. 214 КП К України;

- у разі задоволення позову відповідно до ст. 382 КАС України встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача ОСОБА_2 подати звіт про виконання цього рішення.

ОСОБА_1 22.05.2026 подано заяву про відвід судді Польового О.Л.

Заява про відвід обґрунтована тим, що заявниця вважає суддю Польового Олександра Леонідовича упередженим та таким, що, на її думку, допустив порушення під час розгляду адміністративних справ за її участю. Заявниця зазначає про подання нею заяв щодо можливого вчинення суддею кримінальних та дисциплінарних правопорушень, а також посилається на наявність кримінального провадження у Вищому антикорупційному суді. Крім того, заявниця вказує, що участь судді у розгляді справи викликає у неї недовіру до об`єктивності та неупередженості судового розгляду, а також негативно впливає на стан її здоров`я.

Ухвалою суду від 22.05.2026 заявлений ОСОБА_1 відвід судді Польовому Олександру Леонідовичу визнано необґрунтованим; адміністративну справу №560/12731/25 передано для вирішення питання про відвід судді Польового Олександра Леонідовича в порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 22.05.2026 для розгляду заяви про відвід визначено суддю Печеного Є.В..

При вирішенні питання про наявність підстав для відводу судді, суд виходить з такого.

Згідно із частиною 1 статті 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Так, у заяві про відвід судді Польового Олександра Леонідовича позивачка вказує, що вказаний суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу, у зв`язку з наявністю обставин, які викликають у позивачки сумніви щодо неупередженості або об`єктивності судді з підстав, зазначених вище.

Водночас, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Щодо безсторонності Європейський суд з прав людини висуває дві вимоги: по-перше, бути суб`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об`єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності. Щоб задовольнити ці вимоги, суд повинен відповідати суб`єктивному і об`єктивному тесту: безсторонність для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися суб`єктивним тестом, тобто на підставі особистого переконання окремого судді в даній справі, і за об`єктивним тестом, тобто з`ясування, чи має суддя гарантії, достатні для виключення будь-якого законного сумніву стосовно його безсторонності.

Статтею 2 Закону України 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини (надалі - також "ЄСПЛ") є обов`язковими для виконання Україною. Вказаний Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі також - "Конвенція") та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду.

Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK).

Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ у справі Le Comte, Van Leuveni De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.

У справі П`єрсак проти Бельгії (Piersac vs Belgium) ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.

У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу.

Отже, на основі зазначеного вище, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі Хаушильд проти Данії зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи.

При чому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

При цьому, враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі Фей проти Австрії ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві, повинні апріорно викликати в учасників процесу.

Згідно із сталою практикою Європейського суду з прав людини при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною.

Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 року, п. 58).

З огляду на викладене вище, посилання заявниці на упередженість судді, зокрема твердження про те, що суддя Польовий Олександр Леонідович є «злочинцем», здійснює «зухвалі корупційні злочини», «фальсифікує обставини справи», «зловживає службовими повноваженнями», а також доводи щодо «категоричної недовіри» до судді та неможливості брати участь у судовому засіданні за його участю, не можуть вважатися об`єктивно обґрунтованими, оскільки ґрунтуються виключно на особистому переконанні заявниці, її суб`єктивному сприйнятті процесуальних дій судді та незгоді з ухваленими у справах судовими рішеннями.

Крім того, наведені у заяві обставини щодо нібито вчинення суддею ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, корупційних дій, службових підроблень та інших протиправних дій не підтверджені належними та допустимими доказами, а сам факт подання заявницею відповідних заяв чи повідомлень до правоохоронних органів, а також посилання на наявність провадження у Вищий антикорупційний суд не свідчать про встановлення обставин упередженості судді та не можуть бути самостійною підставою для його відводу у розумінні статті 36 КАС України.

Також, із матеріалів справи вбачається, що ці обставини не стосуються заявленого в позовній заяві предмета спору.

Отже, суд виходить з того, що наведені позивачкою обставини на обґрунтування її заяви про відвід судді Польового О.Л. не містять об`єктивних підстав, які б, у розумінні пункту 4 частини 1 статті 36 КАС України, зумовлювали відведення вказаного судді від розгляду цієї справи.

Інших підстав, передбачених ст.ст. 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України, які б унеможливлювали участь у розгляді справи № 560/12731/25 судді Польового О.Л. і викликали необхідність у його відводі, судом не встановлено.

За таких обставини і правових підстав, суд дійшов висновку про те, що заява ОСОБА_1 про відвід судді Польового Олександра Леонідовича є необґрунтованою, а тому, задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 39, 40, 41, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Польового Олександра Леонідовича у справі № 560/12731/25.

Справу № 560/12731/25 передати для продовження розгляду відповідно до вимог КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддя Є.В. Печений