Решение № 136802281, 25.05.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/4887/26

РІШЕННЯ

іменем України

25 травня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України , Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький, в якому просить визнати протиправними дії об`єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький, що полягають у відмові у виключенні квартири ОСОБА_1 , з розряду службової та підготувати список надання житлової площі для постійного проживання та відмови у передачі Списку для розгляду Комісії із контролю за забезпеченням військовослужбовців ЗСУ та членів їх сімей житловими приміщеннями з метою прийняття рішення про виключення з числа службового житла та надання для постійного проживання двохкімнатної квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 зі складом сім`ї 3 (три) особи. Зобов`язати об`єднану житлову комісію військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути рапорт та документи до рапорту та прийняти рішення про виключення з числа службового житла та надання для постійного проживання дврхкімнатну квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , житлова площа складає 26,21 кв.м. для надання постійного житла ОСОБА_1 зі складом сім`ї 3 (три) особи. Зобов`язати Квартирно-експлуатаційний відділ міста Хмельницький підготувати Список надання житлової площі для постійного проживання та передати його для розгляду Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців ЗСУ та членів їх сімей житловими приміщеннями для прийняття рішення про виключення з числа службового житла та надання для цостійного проживання двохкімнатну квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , житлова площа складає 26,21 кв.м. для надання постійного житла ОСОБА_1 зі складом сім`ї 3 (три) особи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що позивач з серпня 1994 року по даний час проходить військову службу в Збройних силах України. Вислуга років за час проходження військової служби складає повний 31 календарний рік.

Перебуває на квартирному обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов у Старокостянтинівському гарнізоні при військовій частині НОМЕР_1 з 06.10.2000. Разом з ним на житловому обліку перебуває дружина ОСОБА_2 , 1982 року народження, син ОСОБА_3 , 2016 року народження.

Вказує, що звернувся до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький, з заявою на виведення квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 жилою площею 26,21 м2 із ряду службової та передачі для постійного проживання.

18 березня 2026 від Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький надійшов лист з вихідним № 577/11/1540 про відмову у виведенні квартири за адресою: АДРЕСА_1 жилою площею 26,21 м2 із ряду службової та забезпечення для постійного проживання.

Вважає таку відмову протиправною, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Від військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України на адресу суду надійшов відзив, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що сам по собі факт проживання в службових жилих приміщеннях не є підставою для їх виключення з числа службових, адже обов`язковою умовою для цього є отримання відповідного висновку, який може бути наданий виключно уповноваженими на те органами (посадовими особами) про відсутність потреби у його подальшому використанні в якості службового.

Від Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький на адресу суду надійшов відзив, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що КЕВ м. Хмельницький не отримував від військової частини жодних документів та рішень щодо надання військовослужбовцю ОСОБА_1 постійного житла, необхідних для подальшого направлення на погодження до вищого керівництва. Більше того, згідно матеріалів справи військова частина НОМЕР_1 відмовила у виключенні вказаної квартири з числа службової.

Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що ОСОБА_1 , з серпня 1994 року по даний час проходить військову службу в Збройних силах України. Вислуга років за час проходження військової служби складає повний 31 календарний рік, що підтверджується довідкою.

Позивач перебуває на квартирному обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов у Старокостянтинівському гарнізоні при військовій частині НОМЕР_1 з 06.10.2000 разом із дружиною та сином.

Службову квартиру де проживає позивач із сім`єю, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 жилою площею 26,21 м2, отримано ним відповідно до Ордеру №605 від 27.09.2007 року.

Наказом командира військової частини №72 від 27.02.2026 затверджено рішення об`єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до протоколу засідання об`єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.02.2026 року №1, про відмову у виключенні квартири підполковника ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 жилою площею 26,21 м2 зі складом сім`ї 3 (три) особи, з розряду службової. Підставою відмови було рішення Міністра оборони України №7571/з/2 від 17.12.2025.

Позивач звернувся до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький, з заявою на виведення квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 жилою площею 26,21 м2 із ряду службової та передачі для постійного проживання.

18 березня 2026 від Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький надійшов лист з вихідним № 577/11/1540 про відмову у виведенні квартири за адресою: АДРЕСА_1 жилою площею 26,21 м2 із ряду службової та забезпечення для постійного проживання. У вказаній відмові зазначено, що дану квартиру не можливо вивести із ряду службових відповідно до рішення Міністра оборони України №7571/з/2 від 17.12.2025, додатково роз`яснено, що забезпечення постійним житлом для постійного проживання шляхом виключення його з числа службового, здійснюється стосовно осіб з інвалідністю І чи II групи, а також сім`ям військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули (пропали) або пропали безвісти під час проходження військової служби.

Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Згідно ст.118 Житлового кодексу України службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв`язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ради.

Відповідно до ст.1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана з захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава забезпечує військовослужбовців житлом або за їхнім бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання житло відповідно до цього Закону та інших законів України.

Військовослужбовцям, які мають вислугу в календарному обчисленні 20 років і більше, а також особам, звільненим з військової служби за станом здоров`я, за віком, у зв`язку із скороченням штату або проведенням інших організаційних заходів, та членам їх сімей, членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або зникли безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, безоплатно надається у власність житло (у тому числі житло, яке вони займають у будинках державного житлового фонду або житлового фонду територіальних громад, якщо таке житло придбане або збудоване за рахунок коштів державного бюджету та передане у комунальну власність) або за їхнім бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання житло за рахунок коштів державного бюджету.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року №1081 затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями (далі - Порядок 1081).

Відповідно до Порядку 1081, наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року №380 затверджено Інструкцію з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, яка визначає зміст та методику забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової служби), а також осіб, звільнених в запас або відставку, що залишилися перебувати після звільнення з військової служби на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання (далі - Інструкція 380).

Відповідно до пункту 1 Розділу VI Інструкції 380 житловими приміщеннями для постійного проживання забезпечуються військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» набули права та не забезпечувалися постійним житлом протягом усього часу проходження військової служби і мають календарну вислугу на військовій службі 20 років і більше, зареєстровані в населеному пункті дислокації військової частини, в якій військовослужбовець проходить службу та перебуває на відповідному обліку.

Згідно пункту 1 розділу VII Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 №380, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.09.2018 за №1020/32472, визначено, що особи, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання, забезпечуються жилим приміщенням згідно з чергою у військовій частині, що визначається часом зарахування на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання житлових приміщень, або до списків осіб, які користуються правом позачергового одержання житлових приміщень) за рішенням житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії), яке затверджується наказом командира військової частини.

Відповідно до пункту 3 розділу VII Інструкції №380 для прийняття рішення про надання жилих приміщень для постійного проживання житлова комісія військової частини (об`єднана житлова комісія) протягом одного місяця з дня затвердження командиром військової частини протоколу з питань, вказаних у пункті 7 розділу III цієї Інструкції, розглядає документи облікових справ військовослужбовців.

Після розгляду документів облікової справи житлова комісія військової частини (об`єднана житлова комісія) приймає рішення про надання житлового приміщення для постійного проживання.

Затверджений у встановленому законодавством порядку протокол засідання житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) є підставою для підготовки наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю жилого приміщення для постійного проживання, який видається протягом трьох робочих днів з дня затвердження протоколу.

Протягом трьох робочих днів з дня видання наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю жилого приміщення для постійного проживання облікова справа військовослужбовця разом з витягом із затвердженого у встановленому законодавством порядку протоколу засідання житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) та зазначеного наказу направляються військовою частиною до КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району.

Згідно з пунктом 4 розділу VII Інструкції №380 на підставі отриманих документів КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району протягом п`яти робочих днів з дня їх надходження готує список надання жилої площі для постійного проживання (додаток 23) (далі - список надання постійного житла), який затверджується командиром військової частини.

Список надання постійного житла, підписаний начальником КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, з обліковою справою військовослужбовця, витягом із наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю жилого приміщення для постійного проживання, копією протоколу засідання житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) невідкладно в межах строку, визначеного абзацом першим цього пункту, направляються до ЦУПЗ для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю.

Для розгляду Списку надання постійного житла Комісією з контролю на її засідання можуть запрошуватися голови житлових комісій військових частин (об`єднаних житлових комісій).

За результатами розгляду Списку надання постійного житла Комісія з контролю приймає рішення окремо щодо кожного військовослужбовця про: погодження надання постійного житла; відмову в погодженні надання постійного житла із зазначенням причини такої відмови. Рішення Комісії з контролю оформлюється протоколом.

У разі прийняття Комісією з контролю рішення щодо відмови в погодженні надання постійного житла воно підлягає новому розподілу у встановленому цією Інструкцією порядку протягом одного місяця та є підставою для скасування наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю житлового приміщення для постійного проживання.

Рішення Комісії з контролю є обов`язковим для виконання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, ТЦК та СП та військовими частинами.

ЦУПЗ на підставі рішення Комісії з контролю протягом п`яти робочих днів з дня проведення засідання Комісії з контролю готує список надання постійного житла у Збройних Силах України та надає його до ГУКВ.

ГУКВ протягом одного дня подає список надання постійного житла заступнику Міністра оборони України (згідно з розподілом обов`язків), який затверджує цей список протягом десяти робочих днів з дня його надходження.

Затверджений Список надання постійного житла у Збройних Силах України є підставою для оформлення протягом десяти робочих днів КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району та подання до виконавчих органів районної, міської, районної у місті ради документів для видачі ордеру на постійну житлову площу, який є єдиною підставою для вселення в надане житлове приміщення.

Пунктом 10 Розділу VII Інструкції 380 також зазначено, що військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, а також особи, звільнені з військової служби за станом здоров`я, віком, у зв`язку із скороченням штатів, особи з інвалідністю І чи II групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, що забезпечені службовими житловими приміщеннями незалежно від місця його знаходження, мають право на виключення цього житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання за умови перебування на обліку та в порядку, визначеному пунктами 3-7 цього розділу.

Вказані норми Інструкції 380 щодо обов`язковості перебувати на квартирному обліку узгоджуються з пунктом 31 Порядку 1081 та статтею 42 Житлового кодексу України, які також наголошують, що житлові приміщення надаються тільки громадянам (в тому числі військовослужбовцям), що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

Виключення квартир з числа службових для забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється на підставі клопотання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району за встановленим порядком.

Відтак, нормами статті 12 Закону №2011-XII, пункту 11 Порядку №1081 та пункту 10 розділу VII Інструкції №380 прямо передбачено право військовослужбовця з вислугою 20 років та більше, який перебуває на квартирному обліку, на забезпечення житлом для постійного проживання у спосіб надання житла, виключеного із числа службових.

Повноваження квартирно-експлуатаційного органу як органу військового управління системи Міністерства оборони України у даному випадку з приводу висловлення заперечень та вчинення відмов у процедурі виключення конкретної квартири з числа службового житла обмежені виключно випадками відсутності у військовослужбовця права на забезпечення житлом або істотного (суттєвого) порушення процедури розгляду питання про забезпечення житлом.

Верховний Суд у постанові від 04.03.2020 у справі №636/1514/19 погодився з правовим висновком суду першої і апеляційної інстанції та підсумував, що визначальними обставинами - матеріальними підставами для задоволення позовних вимог (визнання права на виключення житла з числа службового та зобов`язання подання відповідного клопотання КЕВ м. Харків) є: перебування позивача на військовій службі, наявність календарної вислуги від 20 років, перебування на квартирному обліку та, до того ж, наявність статусу учасника бойових дій, що надає право на забезпечення постійним житлом, в тому числі і шляхом виключення квартири з числа службових.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.11.2020 у справі №640/10473/19, від 03.02.2021 у справі №636/1480/19, від 04.03.2020 у справі №636/1514/19, від 23.02.2022 у справі №953/17339/20, від 17.09.2024 у справі №520/14989/23.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що КЕВ м. Хмельницький не отримував від військової частини жодних документів та рішень щодо надання військовослужбовцю ОСОБА_1 постійного житла, необхідних для подальшого направлення на погодження до вищого керівництва.

Отж,е подача документів для забезпечення житлом має здійснюватися через військову частину, яка повинна прийняти відповідне рішення та направити необхідні документи до КЕВ м. Хмельницький.

А тому, КЕВ м.Хмельницький не мав правових підстав самостійно ініціювати процес, що регламентується іншими органами та структурами.

Враховуючи наведене вище, виконання КЕВ м. Хмельницький рішення ставиться у пряму залежність від дій та рішень житлової комісії, на обліку якої перебуває позивач, відтак покладення зобов`язання на КЕВ м. Хмельницький може бути обґрунтованим виключно після виконання відповідних зобов`язань житловою комісією відповідної військової частини.

При цьому, військова частина НОМЕР_1 відмовила у виключенні квартири за адресою: АДРЕСА_1 жилою площею 26,21 м2 з розряду службової на підставі рішення Міністра оборони України №7571/з/2 від 17.12.2025, а тому суд вважає, що в діях Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький відсутня протиправність, оскільки не було дотримано встановленої процедури визначеної Інструкцією №380, зокрема виключення квартири з числа службових та направлення відповідних документів військовою частиною НОМЕР_1 , а тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними.

Щодо позовних вимог до військової частини НОМЕР_1 , суд зазначає наступне.

Згідно підпункту 121 пункту 4 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 № 671 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2025 № 905) Міноборони відповідно до покладених на нього завдань організовує відповідно до законодавства забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та членів їх сімей жилими приміщеннями.

З метою забезпечення ефективного використання житлового фонду Міністерства оборони України, запобігання додатковим витратам бюджетних коштів та одночасного забезпечення соціальних гарантій осіб з інвалідністю 1 та II груп, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, Міністром Оборони України прийнято рішення №7571/з/2 від 17.12.2025 (засвідчена копія додається) про те, що до набрання чинності Законом України "Про основні засади житлової політики" та прийняття нормативно-правових актів, необхідних для його реалізації, командирам військових частин (установ, організацій), начальникам квартирно-експлуатаційних підрозділів, житловим комісіям (об`єднаним житловим комісіям), комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями розгляд питань щодо забезпечення постійним житлом шляхом його виключення із числа службового здійснювати виключно стосовно: 1) осіб з інвалідністю І чи ІІ групи, а також 2) членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби.

Вказаним рішенням наказано опрацювати питання внесення змін до Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року №380 (далі Інструкція №380), якими визначити, що під час дії воєнного стану не розглядаються питання виключення житла з числа службового, за винятком забезпечення житлом осіб з інвалідністю І чи II групи, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби.

Згідно абзацу 1 пункту 11 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року №1081 зазначено, що житлове приміщення виключається з числа службового, якщо відпала потреба в його використанні, а також якщо в установленому порядку його виключено з числа житлових приміщень.

Отже, сам по собі факт проживання в службових жилих приміщеннях не є підставою для їх виключення з числа службових, адже обов`язковою умовою для цього є отримання відповідного висновку, який може бути наданий виключно уповноваженими на те органами (посадовими особами) про відсутність потреби у його подальшому використанні в якості службового.

Виходячи з наведеного вище, суд вважає, що рішення оформлене протоколом №1 від 20 лютого 2026 року (витяг з протоколу знаходиться в матеріалах справи) позивачу відмовлено у виключені наданої йому квартири АДРЕСА_2 з числа службових і таке рішення відповідно до вимог пункту 8 розділу II Інструкції №380 було затверджене наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 27 лютого 2026 року №72, витяг з якого також знаходиться в матеріалах справи, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

З огляду на наведене вище, суд вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідачі:Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ) Квартирно-експлуатаційний відділ міста Хмельницький (вул. Героїв АТО, буд. 3/1,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29006 , код ЄДРПОУ - 07928461)

Головуючий суддя О.П. Шевчук