Приговор № 136790982, 25.05.2026, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/3480/25

Провадження № 1-кп/309/267/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2026 року м. Хуст

в складі: головуючого-судді: ОСОБА_1

секретаря судового засідання: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю прокурора: ОСОБА_4

обвинуваченого: ОСОБА_5

потерпілої: ОСОБА_6

захисника: ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст кримінальне провадження №12025071050000508 від 31.07.2025 року відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , освіта середня, розлученого, офіційно непрацюючого, раніше судимого вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 18.03.2025 р. за ч. 2 ст. 125 КК України до штрафу у розмірі 850 гривень; вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 24.07.2025 р. за ч. 1 ст. 162 КК України до штрафу 1700 гривень,

обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

30 липня 2025 року приблизно о 12 годині, ОСОБА_5 , знаходячись у приміщенні будинку АДРЕСА_2 , після розпивання алкогольних напоїв з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцем АДРЕСА_2 , між ними виник раптовий конфлікт, який переріс у бійку, в ході якої ОСОБА_5 повалив на підлогу ОСОБА_8 та умисно спричинив останньому декілька ударів руками та ногами взутими в кросівки в область голови, внаслідок чого заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді забійних ран правої тім`яної ділянки, крововиливу під м`які тканини голови зі сторони внутрішньої поверхні, перелому кісток склепіння черепу, перелому кісток основи черепу, субдуральної гематоми, епідуральної гематоми, крововиливу під м`яку мозкову оболонку, дрібно-крапкових крововиливів в речовину головного мозку, які згідно висновку експерта № 120-Х від 12.09.2025 р. кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, від яких ОСОБА_8 помер.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України не визнав повністю. Пояснив, що 30.07.2025 р. вранці біля 05 години пішов в ліс по гриби. Назбиравши грибів у відро, повернувся в село, де здав гриби та отримав кошти. Потім пішов у центр села в магазин купити продуктів, де до нього підійшов знайомий ОСОБА_8 та розмовляючи попрохав «похмелити» його. Він купив пляшку горілки і ОСОБА_8 запросив до себе додому. У нього вдома у коридорчику вживали спиртне та розмовляли про його знайому на ім`я ОСОБА_9 . В процесі раптово виникла сварка, вони обмінялись декількома ударами по обличчю, однак одразу примирились і продовжували вживати спиртне. На це додому до ОСОБА_8 зайшов ОСОБА_10 почав кричати і вигнав його з будинку. Після цього ОСОБА_8 він не бачив, останній хто залишився в будинку - це був ОСОБА_11 .. Інкримінованого йому злочину не вчиняв, вважає себе невинуватим.

Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_8 був її рідним дядьком. Про інцидент 30.07.2025 р. їй стало відомо з телефонного дзвінка сусідів, які повідомили, що обвинувачений ОСОБА_5 побив її дядька ОСОБА_8 і його забрала карета швидкої допомоги. Наступного дня їй повідомили, що дядько помер. ОСОБА_8 жив сам, був спокійним, нікого не чіпав. Зі слів сусідів ОСОБА_5 чіплявся до ОСОБА_8 ..

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що 30.07.2025 р. біля 13 години йшов по вулиці повз будинку, де проживав ОСОБА_8 та побачив як ОСОБА_12 виганяв з будинку ОСОБА_5 .. Побачивши його ОСОБА_8 сказав, що обвинувачений не дає йому спокою та просив допомогти вигнати його. Обвинувачений був у п`яному стані, вийшов з будинку та пішов. Він декілька хвилин зачекав, щоб переконатись, що обвинувачений не повернеться і теж пішов, потерпілий залишився вдома один. Обвинувачений ОСОБА_5 залишив у ОСОБА_8 пластикове відро. Через деякий час коли повертався з грибів, то побачив біля будинку лежачого ОСОБА_8 з побитою головою і з рота йшла піна. ОСОБА_8 не був конфліктною людиною.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні суду показала, що працює продавцем магазину продовольчих товарів. Вдень 30.07.2025 р. обвинувачений ОСОБА_5 був у магазині, взяв кавун, поклав у відро та відмовлявся розрахуватись, між ними відбулася сварка. Одягнутий був у темне, не по сезону, у обвинуваченого ОСОБА_5 обличчя було розцарапане. Померлого ОСОБА_8 впізнавала, проживав сам. В селі всі добре ставились до нього.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показала, що вона разом з бригадою екстреної допомоги ближче вечора приїхала на виклик швидкої допомоги у с. Рокосово Хустського району. Побачили чоловіка, який повідомив про побиття, потерпілий ОСОБА_8 був без свідомості, у вкрай важному стані. На обстановку у хаті не звернула увагу.

Винність обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, крім показів потерпілої ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , також підтверджується письмовими доказами, перевіреними та дослідженими в судовому засіданні, а саме:

- рапортом чергового Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області від 30.07.2025 р. ОСОБА_15 (т. 1, а.с. 107);

- витягом про внесення відомостей до ЄРДР від 31.07.2025 року про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України (т. 1, а.с. 106);

- протоколом огляду від 31.07.2025 р. та ілюстративними фото таблицями до нього по місцю проживання ОСОБА_5 під час якого виявлено куртку чорного кольору (т. 1, а.с. 111-120);

- протоколом огляду від 31.07.2025 р. та ілюстративними фото таблицями до нього по місцю проживання ОСОБА_5 під час якого виявлено верхній одяг (т. 1, а.с. 122-130);

- протоколом огляду будинку АДРЕСА_3 від 30.07.2025 р. та ілюстративними фото таблицями до нього (т.1, а.с. 131-148);

- протоколом огляду трупа ОСОБА_8 від 31.07.2025 р. (т. 1, а.с. 149-153);

- протоколом огляду від 31.07.2025 р. під час якого виявлено пластмасове відро та чорну шапку (т. 1, а.с. 154-156);

- постановою прокурор Хустської окружної прокуратури про відібрання біологічних зразків для проведення експертизи від 31.07.2026 р. та протоколом отримання зразків нігтів пальців рук, змивів з кистей обох рук у ОСОБА_5 для експертизи від 31.07.2025 р. (т.1, а.с. 157, 158);

- постановою прокурор Хустської окружної прокуратури про відібрання біологічних зразків для проведення експертизи від 31.07.2026 р. та протоколом отримання зразків для експертизи букального епітелію у ОСОБА_5 від 31.07.2025 р. (т. 1, 159-161);

- висновком експерта № 120-х труп від 31.07.2025 р., яким стверджується, що смерть ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 настала внаслідок відкритої черепно-мозкової травми, яка проявила себе багатоуламковим переломом кісток склепіння черепа, лінійним переломом кісток склепіння та основи черепа, субдуральною гематомою, епідуральною гематомою, крововиливами під м`яку оболонку головного мозку та ускладнилась забоєм, набряком речовини головного мозку, що і явилось безпосередньою причиною його смерті. Дані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії тупих твердих предметів, якими могли бути руки затиснуті в кулак, обуті ноги сторонньої особи, або який-небудь сторонній предмет, що діяв по механізму удару, є прижиттєвими і вкладаються в час події, яка мала місце 30.07.2025 р. (т.1, а.с. 164-168);

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 31.07.2025 року (т. 1, а.с. 172-174);

- постановою про уточнення даних місця проживання потерпілого ОСОБА_8 (т.1, а.с.194-195);

- висновком експерта № СЕ-19/107-25/10526-БД від 10.09.2025 р., яким встановлено генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_8 та ілюстративними таблицями до нього (т. 1, а.с. 198-204);

- висновком експерта № СЕ-19/107-25/10529-БД від 10.09.2025 р., яким встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_5 (т.1, а.с.207-213);

- висновком експерта № СЕ-19/107-25/10701-БД від 11.09.2025 р. та ілюстративними таблицями до нього (т.1, а.с. 216-232);

- висновком експерта № СЕ-19/107-25/10703-БД від 12.09.2025 р. та ілюстративними таблицями до нього (т.1, а.с. 235-245);

- флеш носієм з відеозаписом з камери зовнішнього відеоспостереження, який є додатком до протоколу огляду від 25.09.2025 р. (т.1, а.с. 247);

- протоколом огляду від 25.09.2025 р. флеш носія з відеозаписом (т.2, а.с. 6-7);

- висновком експерта № СЕ-19/107-25/10530-БД від 08.05.2026 р. та фото таблицями до нього (т. 2, а.с. 49-60).

У ході судового слідства суд дослідив всі докази, надані сторонами обвинувачення і захисту, із дотриманням принципу змагальності і свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведені перед судом їх переконливості.

Наведені вище докази взаємопов`язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено особу винного, подію злочину, винуватість обвинуваченого та інші обставини, зазначені у статті 91 КПК України. Всі докази взаємодоповнюють один одного і в сукупності підтверджують вину ОСОБА_5 у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 121 КК України.

Крім того, судом перевірялася версія обвинуваченого щодо застосування щодо нього насильства з боку поліції.

Так, ухвалою суду від 25.03.2026 р. надано доручення Територіальному управлінню ДБР у м. Ужгород провести дослідження заявлених обвинуваченим обставин.

За відповіддю ТУ ДБР у м. Львові від 01.04.2026 р. за результатом розгляду ухвали та враховуючи положення ст. 216 КПК України встановлено, що на теперішній час ознак кримінального провадження підслідних ДБР не вбачається.

Згідно листа заступника начальника слідчого управління ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_16 від 05.05.2026 р. за результатами проведеного службового розслідування встановлено, що ні ОСОБА_5 , ні його захисник на стадії досудового слідства, зокрема, при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу та інтерв`юванні при затриманні, про неправомірні дії відносно підозрюваного не повідомляли. Відомості, які б підтверджували неправомірне застосування у ході здійснення досудового слідства у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 фізичної сили та психологічного примусу, не встановлено.

Позиція обвинуваченого щодо не визнання ним своєї вини у вчиненні даного кримінального правопорушення на думку суду є неправдивою, направленою на пом`якшення своєї вини, та розцінюється судом як спосіб захисту власних інтересів, оскільки дана позиція повністю спростовується сукупністю зібраних по справі доказів.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та допустимих відомостях, визнаних доказами, або відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, критерієм доведення винуватості особи у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є те, що саме прокурор має довести вину обвинуваченого поза межами розумного сумніву, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд має бути переконаний поза межами розумного сумніву, що кожен із суттєвих елементів інкримінованого особі кримінального правопорушення є доведеним (справа Дж. Мюрей проти Сполученого Королівства).

Дії ОСОБА_5 кваліфіковані правильно за ч. 2 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Обставин, які пом`якшують покарання судом не встановлено.

Обставини передбачені ст. 67 КК України, що обтяжують покарання вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Статтею 50 КК України встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а відповідно до ст. 65 КК України встановлено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а тому суд враховуючи вищезазначене, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, посередню характеристику з місця проживання, вік обвинуваченого, раніше не судимий, його стан здоров`я, на обліку у психіатра, нарколога не перебуває, не працює, вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, що відповідає принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових злочинів.

При призначенні обвинуваченому покарання, суд бере до уваги ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, та враховує відомості про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, розлучений, не працює, за місцем проживання характеризується негативно. Зокрема, з характеристики наданої Старостою Рокосівського СО № 90/10.15-12 від 14.07.2025 р. вбачається, що ОСОБА_5 у громадському житті села та вулиці не приймає, зловживає алкоголем, неодноразово був замішаний у бійках і регулярних крадіжках. З сусідами та мешканцями села відносини погані, які скаржаться на конфліктність, неадекватну і агресивну поведінку ОСОБА_17 , часто у стані алкогольного сп`яніння, погрожує розправою за будь-яке зауваження.

З урахуванням всіх цих обставин у сукупності з відомостями про особу обвинуваченого, його ставлення до скоєного, суд прийшов до висновку, що з метою захисту інтересів суспільства, виправлення та запобігання вчиненню нових правопорушень, обвинуваченому необхідно призначити покарання в межах санкцій кримінального закону та вважає, що виправлення останнього не можливе без ізоляції його від суспільства і не знаходить підстав для застосування до обвинуваченого положення ст.ст. 69, 75 КК України.

На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання є справедливим, співмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами.

Відносно обвинуваченого під час досудового розслідування був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк якого продовжувався судом.

Оскільки в матеріалах кримінального провадження не міститься даних, які б свідчили про відсутність або зміну рівня раніше встановленого ризику переховування, що виправдовує застосування відносно обвинуваченого найбільш суворого запобіжного заходу, на думку суду, такий запобіжний захід до набрання вироком законної сили є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, у тому числі пов`язаної із виконанням вироку у разі набрання ним законної сили.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню на проведення молекулярно-генетичних експертиз у загальному розмірі 19334 гривні 22 копійки підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_5 ..

Керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та призначити покарання у виді дев`яти років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 відраховувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 31 липня 2025 року.

Обраний відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою - залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на проведення молекулярно-генетичних експертиз у розмірі 19334 (дев`ятнадцять тисяч триста тридцять чотири) гривні 22 копійки.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України арешт на тимчасово вилучене майно, яке було вилучено за ухвалою слідчого судді Хустського районного суду Закарпатської області від 01.08.2025 року - скасувати.

Речові докази по справі:

флеш носій з відеозаписом, отриманого з камери відеоспостереження залишити у матеріалах кримінального провадження;

зішкріб рідини бурого кольору із волоссям із порогу дверей, волокна волосся із кута одвірка зліва, порожню пляшку горілки, сліди папілярних ліній пальців рук, які знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області знищити;

пару чорних кросівок із білою підошвою, пару шкарпеток зеленого кольору, штани чорного кольору, футболку з довгим рукавом червоного кольору, наволочку із подушки білого кольору із візерунками, підодіяльник білого кольору із візерунками, пластикове відро чорного кольору, металеву кавоварку та нижню частину металевої кавоварки, куртку чорного кольору, пластикове відро зеленого кольору, матерчату шапку чорного кольору, які знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області повернути власнику.

На вирок може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду через Хустський районний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.

Суддя Хустського

районного суду ОСОБА_1