Постановление суда № 136779849, 21.05.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/2829/26

Провадження № 2/357/3890/26

У Х В А Л А

іменем України

21 травня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Орєхова О.І.,

за участі секретаря Кича М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2026 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» звернулось до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи тим, що 04.12.2019 АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 уклали Договір про надання кредиту № 491015688, відповідно до умов якого, АТ «Альфа-Банк» надав позичальнику кредит у сумі 26 443,97 грн, строком кредиту на 60 місяців на споживчі потреби з відсотковою ставкою 39,90%. Договір кредитної лінії укладено з відповідачем у електронній формі. АТ «Альфа-Банк» виконав умови кредитного договору та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в сумі 26 443,97 грн, в свою чергу, позичальник не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого виникла заборгованість. 22.02.2021 між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Форт» було укладено договір факторингу, за умовами якого, права вимоги перейшло до ТОВ «ФК «Форт». В подальшому, 23.02.2021 між ТОВ «ФК Форт» то ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» було укладено договір факторингу, за умовами якого, права вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Еліт Фінанс». Таким чином, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло статусу кредитора за кредитним договором від 04.12.2019, укладеним між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем. Згідно детального розрахунку заборгованості станом на 23.02.2021 загальний розмір заборгованості відповідача становить 40 046,32 грн, яка складається з тіла кредиту в розмірі 26 443,97 грн, заборгованості по відсоткам в сумі 12 802,35 гривень. Просили суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 491015688 від 04.12.2019 в розмірі 40 046,32 грн, судовий збір та витрати на правничу допомогу в сумі 9 200 гривень.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2026 головуючим суддею визначено Орєхова О.І. та матеріали передані для розгляду.

На виконання вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК України, суддею було отримано відповідьз Єдиного державного демографічного реєстру щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача № 2381929 від 25.02.2026, згідно якої, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 23.04.2009 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що позивачем пред`явлено позов до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у відповідності до вимог ч. 1 ст. 27 ЦПК України, що узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 29.10.2020 року у справі № 263/14171/19.

Ухвалою судді від 26 лютого 2026 року прийнято позовну заяву до провадження та відкрито провадження у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Постановлено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання у справі на 02 квітня 2026 року.

04.03.2026 судом отримано відзив на позовну заяву, зареєстрований за вх. № 14375, який відповідачем сформований в системі «Електронний суд», а 05.03.2026 клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, зареєстровано з вх. № 14380.

11.03.2026 отримано судом від позивача відповідь на відзив, зареєстровано за вх. № 15695.

02.04.2026 розгляд справи було знято з розгляду у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги в Білоцерківському районі Київської області та відкладено на 21.05.2026.

В судове засідання 21.05.2026 сторони по справі не з`явились.

Позивач ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» свого представника в судове засідання не направив, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи свідчить наявна Довідка про доставку електронного документуу вигляді «Довідка про відкладення с-з (знято з розгляду)» від 02.04.2026, доставлено електронний документ до електронного кабінету 04.04.2026.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання 21.05.2026 не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що в матеріалах справи свідчить наявна Довідка про доставку електронного документу у вигляді «Довідка про відкладення с-з (знято з розгляду)» від 02.04.2026, доставлено електронний документ до електронного кабінету 04.04.2026.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Згідно п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п`ята статті 14 ЦПК України).

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов`язковому порядку.

Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в добровільному порядку (частина шоста статті 14 ЦПК України).

Зміст вказаної процесуальної норми свідчить про те, що для цілей ЦПК України офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Вказаний висновок також узгоджується з правовою позицією щодо належного виклику учасника справи засобами електронної пошти, викладеною Верховним Судом у постановах від 01 червня 2022 року у справі № 761/42977/19 (провадження № 61-1933св22) та від 26 жовтня 2022 року у справі № 761/877/20 (провадження № 61-11706св21).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Водночас, 03.03.2026 судом отримано заяву від представника позивача, зареєстрована за вх. № 13597, в якій представник Плачинда К.О. просив розгляд справи проводити без участі представника ТОВ «Еліт Фінанс».

До того ж, звертаючись до суду з відзивом на позовну заяву, представник відповідача Мартинюк М.Р. просила розгляд справи проводити без участі відповідача та його представника.

Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів ( ч. 3 ст. 211 ЦПК України ).

В свою чергу, учасники справи скористувались вимогами ч. 3 ст. 211 ЦПК України.

Тому, суд приходить до висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності учасників справи, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 361/8331/18 від 1 жовтня 2020 року.

В зазначеній постанові Верховний Суд виходив з такого: «якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні».

Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки учасники судового розгляду в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження в справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв`язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи. Отже, підставами закриття провадження в справі є обставини, які підтверджують: 1) неправомірність виникнення процесу, 2) неможливість його подальшого продовження, 3) недоцільність його продовження. Тому закриття провадження в справі виключає можливість повторного порушення в суді тотожної справи.

Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, з урахуванням підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до духу Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З огляду на викладене відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або спірні питання врегульовано самими сторонами.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21).

Вказана правова позиція висловлена і Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 26 квітня 2022 року у справі № 757/46995/17-ц ( провадження № 61- 7236св21).

Така правова позиція висловлена і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 р. у справі № 13/51-04.

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 04.12.2019 АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 уклали Договір про надання кредиту № 491015688, відповідно до умов якого, АТ «Альфа-Банк» надав позичальнику кредит у сумі 26 443,97 грн, строком кредиту на 60 місяців на споживчі потреби з відсотковою ставкою 39,90%. Договір кредитної лінії укладено з відповідачем у електронній формі.

Як встановлено матеріалами справи, Банк ( первісний кредитор ), взяті на себе зобов`язання за кредитним договором № 491015688 від 04.12.2019 виконав у повному обсязі, та перерахував відповідачу вищевказані кредитні кошти у розмірі 26 443,97 грн, що підтверджується випискою по особовому банківському рахунку відповідача за період з 04.12.2019 по 22.02.2021.

22.02.2021 між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Форт» було укладено договір факторингу, за умовами якого, права вимоги перейшло до ТОВ «ФК «Форт».

В подальшому, 23.02.2021 між ТОВ «ФК Форт» то ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» було укладено договір факторингу, за умовами якого, права вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Еліт Фінанс».

Таким чином, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло статусу кредитора за кредитним договором від 04.12.2019, укладеним між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем.

Так, у зв`язку із невиконанням відповідачем зобов`язань за вищевказаним кредитним договором, позивач, як новий кредитор, звернувся до суду з даним позовом та вказував в тексті позовної заяви, що відповідач має заборгованість, яка станом на 23.02.2021 складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 26 443,97 грн та заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитом в сумі 12 802,35 гривень.

Тобто, загальна сума заборгованості становить 39 246,32 грн ( 26 443,97 грн - заборгованість за тілом кредиту + 12 802,35 грн заборгованість за нарахованими відсотками ).

На підтвердження заборгованість стороною позивача долучено до позовної заяви Виписки по особовим рахункам з 04.12.2019 по 22.02.2021, Витяг з додатку до договору факторингу № 01-23-02/21 від 23.02.2021, реєстр договорів, права вимоги за яким відступаються, та боржників за такими договорами, в якому зазначено відповідача, номер кредитного договору, дата договору, залишок по тілу кредиту ( 26 443,97 грн ) та залишок по відсотках ( 12 802,35 грн ), загальний залишок заборгованості ( 40 046,32 грн ),заборгованість за комісіями та штрафними санкціями відсутня, а також розрахунок заборгованості за кредитом за період з 04.12.2019 по 05.02.2021.

Водночас, звертаючись до суду з відзивом на позовну заяву, представник відповідача вказувала на те, що станом на 22.02.2021, на момент укладання договору факторингу, заборгованість відповідача перед первісним позичальником АТ «Альфа-Банк» була відсутня, що підтверджуються випискою по особовому рахунку, де станом на 22.02.2021 було погашено відсотки на суму 12 802,35 грн та тіло у розмірі 26 443,97 грн, що і є ціною позову.

Так, дійсно з доданої Виписки по особовим рахункам від 04.12.2019 по 22.02.2021 вбачається, що кредит надано в розмірі 26 443,97 грн, на виконання його умов, відповідач ОСОБА_1 сплатила в погашення кредиту за кредитним договором № 491015688 від 04.12.2019 на загальну суму 26 443,97 грн двома платежами на суму 2 510,76 грн та на суму 23 933,21 грн, тобто, достроково повернула кредитні кошти, а також сплатила процентів за вказаним кредитним договором за період його користування на загальну суму 12 802,35 грн чотирма платежами на суму 46,58 грн, на суму 450 грн, на суму 493,59 грн та на суму 11 811,24 гривень.

Отже, відповідач ОСОБА_1 виконала в повному обсязі взяті на себе зобов`язання за кредитним договором № 491015688 від 04.12.2019 та станом 22.02.2021, тобто на момент укладання договору факторингу, заборгованість відповідача перед первісним позичальником АТ «Альфа-Банк» була відсутня.

Оскільки, стороною відповідача кредитні зобов`язання за кредитним договором № 491015688 від 04.12.2019 виконані в повному обсязі, між сторонами відсутні спірні питання щодо предмета спору ( стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками ) та не залишилося неврегульованих питань, тобто предмет спору між сторонами відсутній, що унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову.

У відповідності до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Окрім того, у відповідності до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Поняття судових витрат міститься в п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», де судові витрати передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Звертаючись до суду вищевказаними позовними вимогами позивач сплатив судовий збір в розмірі 3 328 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи Платіжною інструкцією № 243 від 19 січня 2026 року.

За вказаних обставин, сплачена сума судового збору підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 12, 211, 247, 255, 256, 258, 260-261, 263, 353-355 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у цивільній справі за позовною заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - закрити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики сплачену ним суму судового збору в розмірі 3 328 гривень ( три тисячі триста двадцять вісім гривень ).

Зобов`язати Білоцерківське управління Державної казначейської служби України Київської області, яке розташоване за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого буд. 36, код ЄДРПОУ - 38009832, повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (03035, м. Київ, пл. Солом`янська, 2, ЄДРПОУ: 40340222 ), суму сплаченого судового збору у розмірі 3 328 гривень ( три тисячі триста двадцять вісім гривень ), одержувач ГУК у Київ.обл./Білоцерків.міс/22030101, код: 37955989, банк одержувача Казначейство України в м. Київ, Платіжна інструкція № 243 від 19.01.2026.

Роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 21 травня 2026 року.

Суддя О. І. Орєхов