Решение № 136779445, 21.05.2026, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 159/9552/25

Провадження № 2-а/163/11/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2026 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі: головуючої судді Гайдук А.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департамента патрульної поліції про визнання протиправною, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6425220 від 28 грудня 2025,

в с т а н о в и в :

У позові ОСОБА_1 просить ухвалити рішення, яким визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 6425220 від 28 грудня 2025 року та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Заявлені вимоги позивач обґрунтував тим, що поліцейським роти №5 батальйону №1 відділу організації несення служби в м. Ковель Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Семенюком Володимиром Костянтиновичем неправомірно винесено відносно нього постанову про адміністративне правопорушення від 28.12.2025 серії ЕНА №6425220 за ч. 1 ст.122 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Відповідно до цієї постанови він, «керуючи транспортним засобом, рухався зі швидкістю 73 км/год в межах населеного пункту, позначеного дорожнім знаком 5.49 при дозволеній швидкості руху 50 км/ год., чим порушив п.12.4 ПДР». При цьому, в постанові інспектором зроблено висновок, що зазначеними діями скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП «Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину …», яке передбачає накладення штрафу в розмірі 340 грн. Вважає, що оскаржувана постанова винесена протиправно та підлягає скасуванню з огляду на те, що сама фіксація швидкості відбулася з порушенням встановленого порядку, а саме працівник поліції перебував з приладом «Трукам» у населеному пункті на відстані декілька метрів кінця населеного пункту і фіксував автомобіль, який в момент фіксації перебував поза населеним пунктом та їхав з дозволеною швидкістю в межах 69 км/год (п.2.1 розділу ІІ позову); на ділянці дороги, на якій перебував автомобіль під час встановлення швидкості руху поза межами населених пунктів, допустима швидкість передбачена 90 км/ год (п.2.2 розділу ІІ позову); «Trucam» знаходився у руках інспектора і більше того, під час фіксації інспектор фактично швидкими кроками йшов йому назустріч, тому вимірювання в такий спосіб швидкості прямо суперечить закону та спотворює його результати, а отже не може тягнути за собою правових наслідків, які порушують права громадян (п.2.3 розділу ІІ позову); навіть якщо умовно припустити правильність технічної фіксації швидкості на рівні 73 км/год, то з урахуванням передбаченої заводом похибки ±2 км/ год фактична швидкість могла становити 71 км/год або навіть менше. Більше того, ручне утримання приладу в момент вимірювання і фактично швидке наближення інспектора назустріч автомобілю, яке заборонене законом, створює додаткову механічну нестабільність та вібрацію. Отже, фактична швидкість руху автомобіля могла відповідати показнику 69 км/год, що підтверджує відсутність перевищення та спростовує наявність складу адміністративного правопорушення (п.2.4 розділу ІІ позову); фіксація швидкості приладом «TruCam» здійснювалась у дощову вологу погоду, яка відповідно до інструкції приладу впливає на отримання відбитого сигналу та достовірність результату, а «режим поганої погоди» передбачає обмеження дистанції вимірювання до 61 м і потребує спеціальної активації. Оскільки вимірювання проводилось під час опадів та на відстані орієнтовно 200300 м, отриманий показник швидкості є сумнівним і не може вважатися належним та допустимим доказом (п.2.5 розділу ІІ позову).

На позовну заяву представник відповідача подала відзив, у якому вказала на безпідставність позову. На обґрунтування такої позиції зазначила, що 28.12.2025 поліцейським Семенюком В.К. було винесено постанову серії ЕНА №6425028 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за ч.1 ст. 122 КУпАП. Водночас, у позовній заяві позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №6425220 від 28.12.2025, копію якої долучено додатком до позовної заяви. Щодо фактичних обставин винесення оскаржуваної постанови зазначила, що доводи позивача спростовуються, а факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, підтверджується належними та допустимими доказами, зокрема фотознімками, відеозаписами з лазерного вимірювача швидкості, відеозаписами із нагрудного портативного відеореєстратора поліцейського, які долучені додатками до відзиву. Щодо доводів позивача про те, що фіксація швидкості руху здійснювалася поза межами населеного пункту, де допустимою є швидкість руху 90 км/год, зазначила, що додатком 1 до Наказу Департаменту патрульної поліції від 10.04.2025 №1399 «Про вдосконалення роботи з лазерними вимірювачами швидкості «TruCam LTI 20/20» визначено, що контроль швидкісного режиму здійснюється, зокрема, на автомобільній дорозі Р-15 «Ковель-Володимир-Червоноград-Жовква» на відрізку з 0 км по 5 км. У постанові серії ЕНА №6425028 місцем вчиненням правопорушення зазначено м. Ковель, а/д Р-15 «Ковель-Володимир-Червоноград-Жовква», 4км, тобто в межах населеного пункту, що доводиться і шляхом введення географічних координат місця фіксації, отриманих з портативного нагрудного відеореєстратора поліцейського №477991, 51.18360?N, 24.66500?Е у відкритих картографічних сервісах. На спростування доводів позивача про недостовірність результатів приладу «TruCam» вказала, що лазерний вимірювач швидкості пройшов повірку та відповідає вимогам технічної документації на вимірювач, може використовуватися як у ручному, так і в автоматичному режимах, конструктивно створений для утримання в руці під час вимірювань, а твердження про те, що при здійсненні фіксації інспектор рухався повільними кроками не підтвержуються відеозаписом з бодикамери поліцейського. Доводи позивача про те, що фіксація швидкості здійснювалася в дощову вологу погоду з відстані 200-300 метрів повністю заперечила з огляду на те, що згідно фотознімка із технічного приладу лазерного вимірювача швидкості фіксування здійснювалося з відстані 151,5 метра, а з відеозапису з нагрудного відеорестратора працівника поліції чітко видно, що погода є ясною, без туману та опадів, крім того, «TruCam» навіть за несприятливих погодніх умов має відповідний режим зйомки «Режим погоди», де лазер визначає швидкості лише тих цілей, які знаходяться в зоні, де погода не впливає на вимірювальні властивості лазера, цілі повинні бути на відстані більше 61 метра. З урахуванням вищевикладеного просила повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні в поряду ч.5 ст. 262 КАС України від учасників справи не надходило, з огляду на що суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами справи.

Аналізом доказів по справі суд встановив такі фактичні обставини.

28 грудня 2025 року поліцейський 2 взводу 5 роти 1 батальйону відділу організації несення служби в м.Ковель УПП у Волинській області Семенюк Володимир Костянтинович виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №6425220 про те, що 28.12.2025 року о 13 годині 37 хвилині в м. Ковель по автомобільній дорозі Р-15 «Ковель-Володимир-Шептицький-Жовква» Цьось Б.І., керуючи автомобілем марки «LAND ROVER RANGE ROVER SPORT», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 73 км/год в межах населеного пункту, позначеного дорожнім знаком 5.49, при дозволеній швидкості руху 50 км/год, чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху, що встановлено вимірювальним приладом «Trucam 000698», чим порушив п.12.4. ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП.

Таким чином, доводи представника відповідача щодо невідповідності предмета позову фактичним обставинам справи, зокрема те, що позивач у позові просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №6425220 від 28.12.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.1 ст. 122 КУпАП, однак щодо ОСОБА_1 поліцейським Семенюком В.К. було винесено постанову серії ЕНА №6425028 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 122 КУпАП, не знайшли свого підтвердження матеріалами у справі.

Згідно з п. 12.4 Правил дорожнього руху у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.

Частина 1 статті 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне право-порушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відео-запису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України № 580-VIII від 02 липня 2015 року «Про Національну поліцію» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Статтею 40 вказаного Закону встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може застосовувати такі технічні прилади: фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз; безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню; спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп`яніння; спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.

Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Як вбачається з п.5 оскаржуваної постанови, вчинення позивачем адміністративного правопорушення (перевищення максимально допустимої швидкості руху у населеному пункті) встановлено за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 серійний номер TС000698, а також зазначено, що до постанови додається відео з портативного реєстратора 477991.

Стосовно приладу вимірювання швидкості руху автомобіля TruCam LTI 20/20 серійний номер TС000698, суд зазначає таке.

Лазерні вимірювачі швидкості TruCAM дозволяється застосовувати за умови позитивних результатів їх повірки.

Так, правомірність використання відповідачем технічного приладу вимірювання швидкості TruCam LTI 20/20 серійний номер TС000698, підтверджується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/34203, чинного до 24 червня 2026 року, відповідно до якого за результатом повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20, серійний номер TС000698, відповідає вимогам технічної документації на вимірювач, при цьому діапазон вимірювання швидкості від 2 км/год до 320 км/год, максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимі: +-2 км/год в діапазоні від 2 км/год до 200 км/год; +1% в діапазоні від 201 км/год до 320 км/год.

Також правильність використання приладу вимірювання швидкості TruCam LTI 20/20, серійний номер TС000698, виробництва Laser Technology Inc., США, підтверджується наявністю виданого Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України експертного висновку № 04/04/02/-15478/ВН від 18.09.2024, який зазначає про правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування AES, визначеного п. 5.2 ДСТУ ISO/IEC 18033-3:2015 (у режимі ЕСВ, визначеному ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 (у режимі ECB, визначеному ДСТУ ISO/IEC 10116:2019, із довжиною ключа 128 біт).

Відповідно до сертифікату перевірки типу від 26.12.2018 № UA.TR.001 241-18 Rev.0 технічний засіб TruCam LTI 20/20 відповідає типу засобу вимірювальної техніки застосовним вимогам Технічного регламенту.

Можливість використання даного приладу як в ручному, так і в автоматичному режимі підтверджується посібником користувача даного приладу, доданим відповідачем додатком до відзиву.

Так, у постанові від 28 жовтня 2025 року по справі N? 308/8639/25 суд підтвердив, що TruCam LTI 20/20 N? TC 000618 не є автоматичним засобом вимірювальної техніки, наголосив, що законодавство не містить жодних імперативних вимог використовувати цей прилад виключно стаціонарно чи в автоматичному режимі, та зазначив, що можливість ручного вимірювання прямо випливає зі свідоцтва про повірку, сертифіката, інструкції з експлуатації та конструкції приладу, зокрема наявності ручки для утримання в руках.

У цей же день, 28 жовтня 2025 року, у справі N? 349/680/25 суд встановив, що TruCam за своїми технічними характеристиками належить до ручних вимірювачів швидкості, конструктивно призначений для утримання в руках, а також може працювати на тринозі в автоматичному режимі, що лише підтверджує багаторежимність приладу та правомірність його використання у будь-якому із передбачених виробником режимів.

Раніше, 24 вересня 2025 року, у справі N? 607/8404/25 суд наголосив, що стаття 40 Закону України «Про Національну поліцію» регламентує застосування поліцією автоматичної фото- і відеотехніки, однак спірне правопорушення у цій справі було зафіксоване не в автоматичному режимі, а сам TruCam є засобом вимірювальної техніки, а не пристроєм автоматичної фото- чи відеофіксації, при цьому його застосування відповідає Закону «Про метрологію і метрологічну діяльність» та правилам превентивних заходів, визначених статтею 31 Закону «Про Національну поліцію».

Отже, згідно технічних характеристик прилад, за допомогою якого проводився замір швидкості, TruCam LTI 20/20, серійний номер TС000698, спроможний робити фото- та відеозйомку, тому його показники є допустимим доказом у цій справі про вчинення адміністративного правопорушення, а твердження позивача про неправомірність використання приладу TruCam в ручному режимі є необґрунтованими.

Доданим представником відповідача відеозаписом з портативного реєстратора 477991 спростовуються доводи позивача про здійснення працівником поліції руху під час встановлення швидкості автомобіля НОМЕР_1 за допомогою технічного засобу TruCam.

Як вбачається з долученого до матеріалів справи фотознімку, отриманого за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20, серійний номер TС000698, курсор приладу чітко наведений на автомобіль марки «LAND ROVER RANGE ROVER SPORT», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , керування яким не заперечується позивачем та який рухався в м. Ковель по автомобільній дорозі Р-15 «Ковель-Володимир-Шептицький-Жовква», зі швидкістю 73 км/год., при максимально дозволеній 50 км/год. Поміряна дистанція: 151,5 метра.

Записом з нагрудного відеореєстратора поліцейського стверджується, що вказаний автомобіль було зупинено працівниками поліції в місці за геграфічними координатами 51.18360?N, 24.66500?Е.

Перенісши координати 51.18360?N, 24.66500?Е до загальнодоступної карти "Google Мар" встановлено, що прилад знаходився в межах населеного пункту м. Ковель.

Щодо доводів позивача про неправдивість показників приладу TruCam з огляду на погодні умови суд зазначає, що з доданих позивачем скріншоту з погодного сайту та відеозапису не можливо встановити дату, коли вони були здійснені.

Технічний засіб лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 навіть за наявності несприятливих погодніх умов має відповідний режим зйомки «Режим погоди», за якого лазер визначає швидкості лише тих цілей, які знаходяться в зоні, де погода не впливає на вимірювальні властивості лазера. Цілі повинні бути на відстані більше 61 метра.

Згідно Розділу 8 «Захист від вологи та пилу» посібника користувача приладу TruCam технічний засіб є герметизованим, що забезпечує захист при експлуатації в польових умовах. Він захищений від пилу та легкої вологи.

Таким чином, наявні у справі докази підтверджують факт перевищення встановленого обмеження швидкості автомобілем позивача, а саме те, що 28.12.2025 о 13 год 37 хв в м. Ковель по автомобільній дорозі Р-15 «Ковель-Володимир-Шептицький-Жовква», водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «LAND ROVER RANGE ROVER SPORT», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 73 км/год при дозволеній швидкості 50 км/год, чим порушив п.12.9 б ПДР України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання вимог ст. 77 КАС відповідач виконав обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення та довів правомірність складення постанови щодо відповідача.

Позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростували правильність результатів здійснених технічним засобом вимірювань швидкості та правильність використання вказаного приладу, результат якого зафіксовано на долученому до матеріалів справи фотознімку з приладу TruCam LTI 20/20 TС000698.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У частині 2 статті КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

У частині 1 статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в по-рядку, встановлених законом.

Згідно із ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, на підставі досліджених у справі доказів суд дійшов висновку, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, знайшов своє належне та обґрунтоване підтвердження, розгляд справи поліцейським проведено без порушення прав позивача, а отже постанова серії ЕНА №6425220 від 28 грудня 2025 року прийнята поліцейським правомірно, відповідно до закону, в межах повноважень та у спосіб встановлений законодавством.

Згідно п.1 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Враховуючи вищенаведені висновки стосовно суті спору та заявлених вимог, судом встановлено підстави для відмови у задоволенні позову.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.242-247 КАС України, суд -

у х в а л и в :

Постанову поліцейського роти з обслуговування м. Ковель УПП у Волинській області ДПП Семенюка Володимира Костянтиновича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №6425220 від 28 грудня 2025 року про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, і накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 про скасування цієї постанови без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його складення.

Інформація про сторін:

Ім`я позивача ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Найменування відповідача Департамент патрульної поліції; місцезнаходження вулиця Ф.Ернста, 3, місто Київ; ЄДРПОУ - 40108646.

Головуюча: суддя А.Л. Гайдук