Постановление суда № 136771841, 21.05.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/3626/26

1-кс/0203/2731/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року Центральний районний суд м.Дніпра в складі:

слідчого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,-

ВСТАНОВИВ:

До Центрального районного суду міста Дніпра надійшла вищезазначена скарга ОСОБА_3 , подана в порядку п.1 ч.1 ст.303 КПК України. В останній зазначено, що 06.04.2026 року він звернувся до начальника Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.382 КК України керівником Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 . Посилаючись на те, що станом на дату подачі скарги відомості щодо виконання слідчим вимог ст.214 КПК України відсутні, скаржник просив зобов`язати начальника Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, внести до ЄРДР відомості за заявою, визначити орган та слідчого, які будуть вести досудове слідство та визнати заявника потерпілим у кримінальному провадженні, надіславши йому витяг з ЄРДР.

від 13.03.2026 року, з наданням відповідного витягу з ЄРДР.

В призначене судове засідання скаржник не з`явився. В поданій скарзі просив розглядати останню за його відсутності.

Представник органу досудового розслідування до суду також не з`явився, про причини неявки не повідомив.

За вказаних обставин, враховуючи положення ст.ст.26,28 КПК України, а також положення ч.3 ст.306 КПК України, з метою дотримання розумних строків розгляду скарги, слідчий суддя вважає за можливе провести розгляд скарги по суті за відсутності сторін.

Перевіривши викладені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Частиною 5 ст.214 КПК України передбачено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім`я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.

Положення ст.214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч.1 ст.2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до п.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора №298 від 30.06.2020 року, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п.4 ч.5 ст.214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Верховний Суд у своїй постанові від 30.09.2021 року по справі №556/450/18, провадження №51-4229км20, вказав, що: «…слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР».

В постанові від 16.05.2019 року (справа №761/20985/18, провадження №51-8007км18) Верховний Суд наголосив: «...якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин».

Відповідно до висновку зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі №818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Таким чином, реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення.

Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).

Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає та є очевидним, що обставини, викладені в них, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР, що слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Згідно ч.1 ст.382 КК України передбачено кримінальну відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню; за частиною 2 - за ті самі дії, вчинені службовою особою, а за частиною 3 за дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб.

З поданої ОСОБА_3 заяви від 06.04.2026 року вбачається, що в останній ставилось питання про внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.382 КК України керівником Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 .

В заяві від 06.04.2026 року ОСОБА_3 посилався на те, що 13.01.2026 року слідчим було винесено постанову про закриття кримінального провадження №62022170030000155, яка була ним оскаржена та ухвалою слідчого судді від 05.02.2026 року скасована.

02.03.2026 року ОСОБА_3 звернувся до керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 зі скаргою на недотримання розумних строків процесуальним керівником Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №62022170030000155, додавши копію ухвали слідчого судді від 05.02.2026 року.

04.03.2026 року за підписом в.о.начальника відділу обласної прокуратури ОСОБА_6 він отримав листа, в якому зазначено, що слідчим 13.01.2026 року було прийнято рішення про закриття кримінального провадження №62022170030000155; що надана ухвала слідчого судді належним чином не завірена, прокурор про розгляд справи належним чином не повідомлявся, участі в судовому засіданні не приймав, що позбавляє можливості перевірити достовірність ухвали. Також в листі зазначено, що в розумінні ч.1 ст.220, ч.1 ст.308 КПК України, він не є особою, що має право звертатись зі скаргою на недотримання розумних строків досудового розслідування та клопотаннями.

05.03.2026 року він звернувся до слідчого судді зі скаргою, в якій просив зобов`язати керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 розглянути подану скаргу від 02.03.2026 року на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні. 11.03.2026 року ухвалою слідчого судді скаргу було задоволено та зобов`язано керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 розглянути скаргу від 02.03.2026 року.

17.03.2026 року він знову звернувся до керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 , додавши ухвалу слідчого судді від 11.03.2026 року, але 20.03.2026 року в.о.начальника відділу ОСОБА_7 відмовив йому і знов додав до свого листа копію листа від 04.03.2026 року.

22.03.2026 року він знову звернувся до керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 стосовно розгляду скарги від 02.03.2026 року, але 25.03.2026 року знов отримав відповідь в.о.начальника відділу ОСОБА_8 , в якій йому знов було відмовлено з вищевказаних безпідставних причин та додано копію листа від 04.03.2026 року.

27.03.2026 року він в черговий раз звернувся до керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 стосовно розгляду скарги від 02.03.2026 року, додавши копію листа слідчого про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні, а також копії ухвал слідчого судді від 05.02.2026 року та 11.03.2026 року. Але 31.03.2026 року він отримав електронного листа від ОСОБА_8 про направлення його звернення до Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Днірі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, для організації розгляду звернення від 27.03.2026 року в частині виконання ухвали слідчого судді від 05.02.2026 року щодо відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя враховує, що наведені ОСОБА_3 в заяві про вчинення кримінального правопорушення від 06.04.2026 року свідчать про його незгоду з порядком розгляду його скарг на недотримання розумних строків досудового розслідування у кримінальному провадженні, що може бути предметом оскарження в порядку ст.303 КПК України.

Крім того, фактичний розгляд зазначених вище скарг не здійснювався керівником Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 .

Таким чином, слідчий суддя вважає, що в поданій ОСОБА_3 заяві від 06.04.2026 року не наведено будь-яких об`єктивних та наявних даних, які б свідчили про вчинення діянь чи бездіяльності керівником обласної прокуратури, що утворюють ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 КК України, та, таким чином, остання не є заявою про вчинення кримінального правопорушення в розумінні ст.214 КПК України, не внесення по цій заяві відомостей до ЄРДР не є бездіяльністю, про яку зазначає скаржник.

Окрім цього, слідчий суддя враховує, що до скарги не долучено доказів на підтвердження направлення заяви від 06.04.2026 року до Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві та її отримання адресатом.

На запит суду Тертім слідчим відділом (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, було надано відповідь про те, що станом на 15.05.2026 року заява ОСОБА_3 від 06.04.2026 року до відділу не надходила.

Вказана обставина також виключає бездіяльності з боку органу досудового розслідування щодо невиконання вимог ст.214 КПК України.

В свою чергу скаржник, будучі зареєстрованим в електронному суді та належним чином повідомленим про день та час слухання справи, в жодне з призначених судових засідань не з`явився, в поданій скарзі просивши розглядати справу без його участі.

Слідчий суддя враховує, що дії заявника, який звернувся до суду зі скаргою, а згодом попри імперативний характер ч.3 ст.306 КПК України проігнорував судові засідання, суперечать одна одній і містять ознаки недобросовісності.

При цьому, слідчий суддя зважає на неможливість вирішення справи в іншій спосіб (зокрема, повернення скарги), оскільки відповідної правової підстави, передбаченої ч.2 ст.304 КПК України, у справі не встановлено.

Крім того, слідчий суддя враховує нехтування заявником інституту розгляду справ у режимі відеоконференції (у разі неможливості з`явитися до суду) та не вбачає підстав для подальшого відкладення розгляду справи, оскільки таке відкладення потягне істотне порушення строків, визначених ч.2 ст.306 КПК України.

Таким чином, оскільки заявник, який ініціював судове провадження і об`єктивно мав відповідні процесуальні важелі впливати на провадження, протягом усього часу розгляду справи в судові засідання не з`явився, доказів направлення та отримання органом досудового розслідування поданої заяви про вчинення кримінального правопорушення не надав, а також враховуючи, що з цієї заяви не вбачається об`єктивних даних про вчинення кримінального правопорушення зазначеною в заяві посадовою особою, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст.26,28,214,303,307,369-372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Слідчий суддя ОСОБА_1