Решение № 136769621, 06.05.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/16660/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді - Якимець О. І.,

за участю секретаря судових засідань Карпишиної К.С.,

учасники справи - не з`явились,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

в с т а н о в и в:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

В обґрунтування позовних вимог, зокрема, вказується, що з 01.05.2018 КП (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» є виконавцем комунальних послуг, а саме: з 01.05.2018 до 31.10.2021 є виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води (послуги з ЦО/ЦПГВ); з 01.11.2021, у зв`язку із зміною законодавства, позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води (послуги з ТЕ/ПГВ).

Зазначається, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 в цілому під`єднаний до мереж тепло- та водопостачання. як наслідок, квартира за вказаною адресою під`єднана до внутрішньо-будинкової системи тепло- та водопостачання, а отже, відповідач є споживачем послуг з ЦО/ЦПГВ, а з 01.11.2021 споживачем послуг з ТЕ/ПГВ.

При цьому, зауважується, що відповідач від послуг з ЦО/ЦПГВ, а з 01.11.2021 від послуг з ТЕ/ПГВ, у встановленому чинним законодавством порядку, не відключався/не відмовлявся.

Як стверджується у позові, відповідач, у порушення вимог законодавства у сфері комунальних послуг, своєчасно не сплачував за спожиті послуги з ЦО/ЦПГВ та з ТЕ/ПГВ, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 31.08.2025 складає 56 876,14 грн, а саме: за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 заборгованість за послуги з централізованого опалення в розмірі 4 374,82 грн, заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 10 862,01 грн, за період з 01.11.2021 заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 23 384,09 грн; заборгованість за послуги з постачання гарячої води у розмірі 17 351,73 грн.

У позові звертається увага на те, що відповідно до ст. 14 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» від 09.11.2017, плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з ТЕ/ПГВ включає в себе також й плату за абонентське обслуговування.

При цьому, позивач зазначає, що у відповідача також існує заборгованість за період з 01.11.2021 з плати за абонентське обслуговування з послуг з постачання теплової енергії у розмірі 625,04 грн; з плати за абонентське обслуговування з послуг з постачання гарячої води у розмірі 278,45 грн.

У позові наголошується, що позивач, на підставі Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 № 602-18, укладеного між ПАТ «Київенерго» та КП (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», набув право вимоги до відповідача з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення у розмірі 12 929,49 грн та з централізованого постачання гарячої води у розмірі 2 298,90 грн.

Також акцентується, що згідно норм чинного законодавства позивачем було нараховано розмір 3% річних, інфляційних втрат та пені.

06.05.2026 до суду надійшли пояснення відповідача, в яких останній просить:

- застосувати наслідки спливу позовної давності.

- відмовити в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за послуги гарячого водопостачання 43 442,13 грн, інфляційної складової 4 491,03 грн, три відсотки річних 1 267,54 грн, пені 781,48 грн, плати за абонентське обслуговування з ПГВ 278,45 грн у зв?язку з недоведеністю позовних вимог.

- відмовити в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за послуги постачання теплової енергії в частині 9208,99 грн у зв?язку зі спливом позовної давності.

За твердженням відповідача, враховуючи факт пред`явлення позову 21.10.2025, не підлягають задоволенню позовні вимоги за нарахуваннями, здійсненими до 21.05.2017. Таким чином, не підлягають до стягнення 9208,99 грн за послуги постачання теплової енергії.

Додатково вказується, що ОСОБА_1 зареєстрований у даній квартирі з 05.10.2016 року і будь-які нарахування, здійснені до його реєстрації у зазначеній квартирі позбавлені правової підстави.

У поясненнях зазначається, що починаючи з 2018 року комунікації з постачання гарячої води перебувають у аварійному стані, у зв?язку з чим тиск у трубі гарячого водопостачання не дозволяє фізично здійснювати доставку води вище п?ятого поверху, в той час як квартира АДРЕСА_1 знаходиться на 12-ому поверсі будинку та не має доступу до ГВП 2018 року. Відповідно, відсутні підстави для нарахування заборгованості за ГВП з 2018 року по сьогоднішній день, а також похідних вимог від неї.

Відповідач наголошує, що в наданих розрахунках позивач не деталізує період 2018 року та подає заборгованість за послуги гарячого водопостачання та централізованого опалення за період липень 2015 - травень 2018 - єдиним балансом, що позбавляє можливості розрахувати розмір необґрунтованої заборгованості за ГВП від послуг постачання теплоенергії.

Таким чином, відповідач вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги за період до травня 2018 року в розмірі тіла заборгованості 12 929,49 грн; інфляційну складову 2 185,08 грн., 3% річних 614,24 грн.

26 листопада 2025 року заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва задоволено позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

26.12.2025 року відповідач звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, в якій просив скасувати заочне рішення Подільського районного суду міста Києва від 26.11.2025 року у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

13 лютого 2026 року ухвалою суду прийнято заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Подільського районного суду міста Києва від 26.11.2025 року по цивільній справі № 758/16660/25 та призначено до розгляду.

19 лютого 2026 року заяву відповідача про перегляд заочного рішення Подільського районного суду м. Києва від 26.11.2025 у справі № 758/16660/25 було задоволено. Заочне рішення суду від 26.11.2025 у справі № 758/16660/25 скасовано та призначено справу до розгляду у спрощеному позовному провадженні.

Представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи у відсутності позивача. Позовні вимоги підтримує повністю та просить такі задовольнити.

У поданих відповідачем поясненнях, останній просить суд провести судове засідання 06.05.2026 за його відсутності.

Згідно з ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що КП (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» є виконавцем комунальних послуг, а саме: з 01.05.2018 до 31.10.2021 є виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води (послуги з ЦО/ЦПГВ); з 01.11.2021 у зв`язку із зміною законодавства, позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води (послуги з ТЕ/ПГВ).

Відповідно до наданого позивачем витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва (а.с. 5), станом на 04.09.2025 у квартирі за адресою АДРЕСА_1 , зареєстровано 2 осіб, а саме:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зазначене в сукупності свідчить про те, що відповідач є споживачем послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, постачання теплової енергії та постачання гарячої води (які надає позивач) за вказаною адресою.

11.10.2018 між ПАТ «Київенерго» та Комунальним підприємством (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» укладено Договір № 602-18 про відступлення права вимоги (цесії), за яким ПАТ «Київенерго» відступило право вимоги, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов`язань перед Кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 01.08.2018 з урахуванням оплат, що отримані Кредитором за період 01.08.2018 до дати укладення цього договору. Перелік договорів (особових рахунків), споживачів та сум грошових зобов`язань (основний борг), право вимоги яких відступається за цим договором, зазначається у Додатку № 1 та Додатку № 2 до цього договору (а.с. 30).

Судом встановлено, що з 01.05.2018 надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води здійснює КП «Київтеплоенерго».

Відповідно до п. 1.3 Договору, кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги також будь-яких інших передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов`язань (неустойка, штраф, пеня), 3% річних, інфляційні нарахування, судові витрати, витрати пов`язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь-які без виключень та обмежень, що нараховані кредитором та/або виникли до дати укладення договору у зв`язку з неналежним виконанням споживачем (споживачами) зобов`язань з послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання за договорами та споживачами, які зазначені у Додатку № 1 та Додатку № 2 до цього Договору (а.с. 30).

В матеріалах справи містяться витяги з додатків №№ 1, 2 до договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 № 602-18, з яких вбачається що до Переліку споживачів послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання, а також зобов`язань, право вимоги яких відступається, включено особовий рахунок НОМЕР_1 , який відкритий на ім`я ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 , із заборгованістю з послуги централізованого опалення - 12 929,49 грн та послуги гарячого водопостачання - 2 298,90 грн (а.с. 28, 29).

Таким чином, позивач набув право вимоги по заборгованості за спожиті послуги з централізованого постачання гарячої води та прийняв право вимоги будь-яких інших передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов`язань у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань з оплати за спожиті послуги по квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

Пропозицію укласти договір (оферту), що містить істотні умови договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води опубліковано 28 березня 2018 року в газеті «Хрещатик» за № 34. Відповідно до умов оферти договір послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води є договором приєднання (далі - договір). Цей договір вважається акцептованим усіма споживачами, які у встановленому порядку не надали заперечення щодо його умов.

Таким чином, оскільки зазначений договір є публічним та договором приєднання, то відповідно відповідач приєднався до умов такого шляхом фактичного користування такими послугами.

За змістом долученого позивачем розрахунку заборгованості за період 01.07.2015-31.08.2025 за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за адресою споживача: АДРЕСА_1 , особовий рахунок НОМЕР_1 (а.с. 18-19), заборгованість відповідача за послуги централізованого опалення та постачання гарячої води становить 15 228,39 грн, та складається з:

- 12 929,49 грн - сума заборгованості за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення;

- 2 298,90 грн - сума заборгованості за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води.

За змістом наданого позивачем розрахунку заборгованості за період 01.05.2018-31.08.2025 за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за адресою споживача: АДРЕСА_1 особовий рахунок НОМЕР_1 (а.с. 12-13), загальна заборгованість відповідача становить 15 236,83 грн, та складається з:

- 4 374,82 грн - сума заборгованості за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення;

- 10 862,01 грн - сума заборгованості за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого постачання гарячої води.

За змістом підготовленого позивачем розрахунку заборгованості за період з 01.11.2021-31.08.2025 за послуги постачання теплової енергії та постачання гарячої води за адресою споживача: АДРЕСА_1 особовий рахунок НОМЕР_1 (а.с. 14), загальна заборгованість відповідача становить 40 735,82 грн, та складається з:

- 23 384,09 грн - сума заборгованості за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії;

- 17 351,73 грн - сума заборгованості за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води.

Відповідно до долученого позивачем розрахунку заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуг за постачання теплової енергії та гарячої води за період з 01.11.2021-31.08.2025 за адресою споживача: АДРЕСА_1 особовий рахунок НОМЕР_1 (а.с. 15), загальна заборгованість відповідача становить 903,49 грн, та складається з:

- 625,04 грн - сума заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуг за постачання теплової енергії;

- 278,45 грн - сума заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуг за постачання гарячої води.

З розрахунку, що сума боргу за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення становить 4 374,82 грн, матеріали справи містять розрахунок інфляційної складової та 3% річних (а.с. 6):

- 1 110,16 грн - інфляційна складова боргу;

- 303,53 грн - 3% річних.

Згідно з долученим до матеріалів справи розрахунком інфляційної складової та 3% річних за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого постачання гарячої води (а.с. 7), з урахуванням, що сума боргу за спожиті послуги становить 10 862,01 грн, інфляційна складова боргу - 1 835,68 грн; 3% річних - 516,02 грн.

На а.с. 8 наявний розрахунок інфляційної складової, 3% річних та пені заборгованості за постачання теплової енергії з урахуванням, що сума боргу за спожиті послуги становить 23 384,09 грн, відповідно до якого:

- 3 214,74 грн - інфляційна складова боргу;

- 918,44 грн - 3% річних;

- 1 117,43 грн - пеня.

Відповідно до долученого до матеріалів справи розрахунку інфляційної складової, 3% річних та пені заборгованості за постачання гарячої води враховуючи, що сума боргу за спожиті послуги становить 17 351,73 грн (а.с. 9) інфляційна складова боргу - 2 266,84 грн; 3% річних - 642,31 грн; пеня - 781,48 грн.

Згідно з розрахунком інфляційної складової та 3% річних заборгованості за послуги з постачання гарячої води, надані до 01.05.2018 ПАТ «КИЇВЕНЕРГО», та право вимоги, на які було відступлено на користь КП «Київтеплоенерго», відповідно до договору відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 року № 602-18 (а.с. 10) інфляційна складова боргу становить 388,51 грн, а 3% річних становить 109,21 грн.

Зі змісту долученого позивачем розрахунку інфляційної складової та 3% річних заборгованості за послуги з централізованого опалення, надані до 01.05.2018 ПАТ «КИЇВЕНЕРГО», та право вимоги, на які було відступлено на користь КП «Київтеплоенерго», відповідно до договору відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 року № 602-18 (а.с. 11) інфляційна складова боргу складає 2 185,08 грн, а 3% річних - 614,24 грн.

Також, до матеріалів справи долучено копії корінців нарядів за адресою АДРЕСА_1 : № 1441 від 19.10.2018; № 730 від 06.04.2019; № 410 від 25.10.2019; № 701 від 05.04.2020; № 363 від 16.10.2020; № 611 від 12.04.2021; № 1539 від 28.10.2021; № 343 від 28.03.2022; № 1411 від 25.10.2022; № 275 від 08.04.2023; № 2590 від 20.10.2023; № 2077 від 28.03.2024; № 765 від 30.10.2024; № 1730 від 24.03.2025 (а.с. 20-26).

Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальними послугами визначається результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з ст. 5 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуги з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема, прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

За змістом ст. 6 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» учасниками право відносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Виконавцями комунальних послуг є: 1) послуг з постачання та розподілу природного газу - постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об`єкти газоспоживання споживача; 2) послуг з постачання та розподілу електричної енергії - енергопостачальник або інший суб`єкт, визначений законом; 3) послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація; 4) послуг з постачання гарячої води - суб`єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води; 5) послуг з централізованого водопостачання - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання; 6) послуг з централізованого водовідведення - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення; 7) послуг з управління побутовими відходами - адміністратор послуги з управління побутовими відходами, а у разі його відсутності - визначений у встановленому законодавством порядку суб`єкт господарювання, який здійснює збирання та перевезення побутових відходів.

Пунктом 6 частини 1 статті 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг визначені статтями 7, 8 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право, зокрема, одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Зі свого боку, виконавець комунальної послуги, зокрема, зобов`язаний: забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи правління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором (п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно з ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до п. 18, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005, чинних на період спірний правовідносин (далі - Правила), розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк. Споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

Правовідносини з постачання теплової енергії та гарячої води між постачальною організацією та споживачем (фізичною особою) починаючи з 01.11.2021 здійснюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 630 від 11.12.2019 № 1182 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуг з постачання гарячої води» та постанови № 830 від 21.08.2019 «Про затвердження Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії».

Відповідно до п. 8 Правил послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відповідно до ч. 7 ст. 26 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» договір про надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання.

На підтвердження заборгованості за спожиті відповідачами до 01.05.2018 послуги, позивач надав копію договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 № 602-18, укладеного між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго», за умовами якого останній прийняв право вимоги до відповідача щодо виконання зобов`язань з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та/або з централізованого постачання гарячої води.

Відповідно до п. 1.3 вказаного договору цесії кредитор відступає, новий кредитор набуває право вимоги також будь-яких інших, передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов`язань (неустойка, штраф, пеня), 3% річних, інфляційні нарахування, судові витрати, витрати пов`язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь-які інші без виключень та обмежень), що нараховані Кредитором та/або виникли до дати укладення цього договору у зв`язку з неналежним виконанням споживачем (споживачами) зобов`язань з оплати послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання за договорами та споживачами, які зазначені у Додатку № 1 та у Додатку № 2 до цього Договору.

Згідно з ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з ст.ст. 156, 162 Житлового кодексу України (далі - ЖК України) власник зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки.

Відповідно до ст.ст. 19, 25 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії теплопостачальної організації остання має право на стягнення заборгованості.

Факт відсутності договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг (див. постанову Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15).

З зазначеного вбачається, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 18.05.2020 у справі № 176/456/17 (провадження № 61-63св18), у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 14-280цс18.

Як зазначено у постановах Верховного Суду України від 11.11.2015 у справі № 6-1192ц15 та № 6-1706ц15, підведення централізованого опалення до точки розподілу свідчить про виконання послуг постачальником. При самовільному відключенні від центрального теплопостачання, споживач не звільняється від оплати центрального теплопостачання в повному розмірі.

На підтвердження надання послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, постачання теплової енергії та постачання гарячої води в будинок за адресою: АДРЕСА_1 , позивачем надано корінці нарядів про включення та відключення будинку.

Наведене свідчить про те, що послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, постачання теплової енергії та постачання гарячої води в квартирі АДРЕСА_1 , в період виникнення заборгованості надавались в повному обсязі, відтак позивач має право вимагати від відповідача виконання обов`язку щодо оплати спожитих послуг.

При цьому суд враховує, що матеріали справи не містять доказів того, що відповідач звертався до позивача із заявами з приводу неправомірного нарахування йому заборгованості, без врахування показників лічильників, встановлених у квартирі.

Доказів, які б спростували визначений позивачем розмір заборгованості, відповідачем в ході судового розгляду справи не надано, як і не надано допустимих доказів належного виконання ним зобов`язань по сплаті за житлово-комунальні послуги.

Таким чином, долучені до матеріалів справи розрахунки заборгованості за надані послуги АДРЕСА_1 , детально відображають нарахування, оплату, споживання, діючий тариф, у сукупності з іншими доказами у справі доводять споживання відповідачем відповідних послуг у вказаному обсязі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач набув право вимоги заборгованості до відповідача за спожиті послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води та прийняв право вимоги до відповідача будь-яких інших, передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов`язань у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань з оплати за спожиті послуги.

За змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19 (провадження № 12-95гс20) у процесуальному та матеріальному законодавстві передбачено обов`язок доказування, який слід розуміти як закріплену міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах. Цей склад фактів визначається нормою права, що регулює спірні правовідносини. Відповідно, звертаючись із позовом на захист свого порушеного права, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами підстави виникнення в боржника обов`язку та зміст цього обов`язку згідно з нормами права, що регулюють спірні правовідносини. У свою чергу процесуальні обов`язки відповідача полягають також у здійснені ним активних процесуальних дій, наведенні доводів та наданні доказів, що спростовують існування цивільного права позивача. Тож виходячи з принципу змагальності сторін у процесі на позивача за загальним правилом розподілу тягаря доказування не може бути покладено обов`язок доведення обставин, за які відповідає відповідач, зокрема, якщо відповідач нехтує своїми процесуальними обов`язками.

При цьому, як зазначено у постанові Верховного Суду від 08.06.2022 № 913/618/21, справі про стягнення заборгованості, доказувати факт здійснення відповідачем оплати, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач.

Суд зазначає, що відповідач доводів позивача про вказану заборгованість не спростував, контррозрахунок заборгованості та доказів сплати заборгованості не подав, факт ненадання позивачем відповідних послуг, або відмови від отримання таких послуг - не довів.

Позивач також просить суд, у зв`язку з простроченням щодо оплати спожитих житлово-комунальних послуг, стягнути з відповідача три проценти річних, інфляційні втрати та пеню.

За змістом ст. 610, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17.08.2022 у справі № 757/37126/18 (провадження № 61-406св21) загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позовних вимог, що стосуються, зокрема, грошових вимог (дослідження обґрунтованості, правильності розрахунку, доведеності розміру відсотків та пені, наявності доказів, що їх підтверджують).

Перевіривши розрахунки 3% річних, інфляційні втрат та пені, надані позивачем, судом встановлено вірність здійснених нарахувань. Вказані розрахунки суд покладає в обґрунтування рішення, оскільки він здійснений арифметично вірно і не спростований відповідачем.

Разом з тим, заперечуючи проти позову, відповідач ОСОБА_1 подав заяву про застосування строку позовної давності до позовних вимог.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID - 19, спричиненої корона вірусом SARS - CоV - 2» на всій території України встановлено карантин з 12.03.2020 до 22.05.2020, дія якого постановами Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392, від 22.07.2020 № 641 (з урахуванням змін, внесених постановами Кабінету Міністрів України від 26.08.2020 № 760, від 13.10.2020 № 956), від 09.12.2020 № 1236 продовжена до 30.06.2021.

З урахуванням п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та часу введення в Україні карантину у межах позовної давності знаходиться період з березня 2017 року.

Відтак, КП «Київтеплоенерго» в межах строку позовної давності мало право на стягнення лише заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, яка утворилася, починаючи з 12 березня 2017 року. Заборгованість, яка утворилася до вказаної дати стягненню не підлягає.

Як вбачається з наданих розрахунків КП «Київтеплоенерго» заборгованість за період з 01 липня 2015 року по 31 серпня 2025 року, нарахована поза межами позовної давності, а тому в позовних вимогах про стягнення заборгованості з 01 липня 2015 року до 12 березня 2017 року, необхідно відмовити у зв`язку з пропуском позивачем позовної давності.

За таких обставин, заборгованість з 12 березня 2017 року до 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення складає 5 741,36 грн (розрахунок: 12 929,49 /борг нарахований за період з 01.07.2015 по 31.08.2025/ - 7 711,72 /борг станом на 01.04.2017/ + 523,59 /борг за 19 кал. днів березня 2017/ = 5 741,36 грн), інфляційна складова боргу становить 1 076,12 грн, а 3% річних 286,91 грн; за спожиті з 12 березня 2017 року до 01.05.2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води заборгованість становить 1 149,95 грн (розрахунок: 2 298,90 /борг нарахований за період з 01.07.2015 по 31.08.2025/ - 1 289,99 /борг станом на 01.04.2017/ + 141,04 /борг за 19 кал. днів березня 2017/ = 1 149,95 грн), інфляційна складова боргу становить 215,54 грн а 3% річних 57,47 грн.

Разом з тим, суд враховує, що відповідачем долучено звернення щодо відсутності гарячого водопостачання від 20.12.2025.

Однак вказане звернення саме по собі не є належним та достатнім доказом ненадання послуг гарячого водопостачання протягом усього спірного періоду, починаючи з 2018 року.

При цьому матеріали справи не містять доказів систематичного звернення відповідача до виконавця послуг упродовж спірного періоду із заявами чи актами-претензіями щодо неналежного надання або ненадання послуг, складених у порядку, визначеному законодавством у сфері житлово-комунальних послуг.

Саме лише посилання на відсутність гарячого водопостачання без належного документального підтвердження не може бути достатньою підставою для звільнення споживача від обов`язку з оплати житлово-комунальних послуг.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням часткового задоволення позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 2 694,92 грн (3 028,00 / 100 х 89), пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-80, 259, 265, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість у загальному розмірі 78 110 (сімдесят вісім тисяч сто десять) гривень 12 копійок, з яких: сума заборгованості за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 5 741,36 грн, інфляційна складову боргу у розмірі 1 076,12 грн; три проценти річних у розмірі 286,91 грн; сума заборгованості за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 1 149,95 грн, інфляційна складову боргу у розмірі 215,54 грн; три проценти річних у розмірі 57,47 грн; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 4 374,82 грн; інфляційна складова боргу у розмірі 1 110,16 грн; три проценти річних у розмірі 303,53 грн; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 10 862,01 грн; інфляційна складова боргу у розмірі 1 835,68 грн; три проценти річних у розмірі 516,02 грн; заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 23 384,09 грн; інфляційна складова боргу у розмірі 3 214,74 грн; три проценти річних у розмірі 918,44 грн; пеня у розмірі 1 117,43 грн; заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 17 351,73 грн; інфляційна складова боргу у розмірі 2 266,84 грн, три проценти річних у розмірі 642,31 грн, пеня у розмірі 781,48 грн; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 625,04 грн; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 278,45 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судовий збір у сумі 2 694,92 грн.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч. 2 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасники справи:

позивач Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», місцезнаходження - місто Київ, площа І.Франка, будинок № 5, код ЄДРПОУ 40538421,

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя О.І.Якимець