Решение № 136758934, 11.05.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/12226/25

Провадження № 2-др/161/69/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Смоковича М.В.,

при секретарі судового засідання - Хилько О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку заяву позивача ОСОБА_1 , подану через свого представника - адвоката Кушнірука Анатолія Валерійовича про ухвалення додаткового судового рішення в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» про стягнення матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15.04.2026 року в цивільній справі № 161/12226/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» про стягнення матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 24981, 59 грн.

16.03.2026 року представник позивача адвокат Кушнірук А.В., подав до суду клопотання, в якому, окрім іншого, повідомив суд, що стороною позивача, у визначеному ч. 8 ст. 141 ЦПК України порядку, буде подано докази на підтвердження розміру витрат, які його довіритель понесла у зв`язку з розглядом даної справи.

21.04.2026 року позивачем ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Кушнірука А.В. було подано до суду заяву про компенсацію понесених судових витрат (ухвалення додаткового судового рішення). В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що у зв`язку з розглядом справи № 161/12226/25, понесла витрати на правничу допомогу в сумі 10000 грн.

23.04.2026 року до суду від представника відповідача надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить у задоволенні заяви відмовити в повному обсязі. Свої заперечення обґрунтовує тим, що стороною позивача не надано належних та допустимих доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, а заявлена до стягнення сума витрат на правничу допомогу є неспівмірною зі складністю справи та наданими послугами.

В судове засідання позивач та її представник не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Представник відповідача у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду була повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи та заяву про ухвалення додаткового рішення, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення або/чи не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом з тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У своїй постанові від 13.12.2018 року у справі № 816/2096/17 Верховний Суд прийшов до висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, як зазначив суд попередньої інстанції. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.

У пункті 26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Із наведеного вище слідує, що сторона, яка заявляє вимогу про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, зобов`язана надати відповідні докази, які у причинно-наслідковому зв`язку підтверджують затрачений час на правову допомогу, надану в справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги та фактичну передачу виконаних адвокатом робіт, які, зокрема, можуть міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Судом встановлено, що між адвокатом Кушніруком А.В. та позивачем ОСОБА_1 26.12.2024 року було укладено Договір про надання правничої допомоги.

Також, 25.06.2025 року між адвокатом Кушніруком А.В. та позивачем ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання правничої допомоги, якою, окрім іншого, було погоджено розрахунок за надані послуги протягом 30 днів з дня набрання законної сили рішенням суду.

Як вбачається із акту приймання-передачі наданих послуг від 26.05.2025 року, адвокатом Кушніруком А.В. було надано своєму клієнту правничі послуги, загальна вартість яких становить 10000,00 грн., а саме: 1. Збір доказів для підготовки позовної заяви, складення та подання адвокатських запитів, опрацювання доказів; 2. Підготовка матеріалів та складання позовної заяви про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з ПАТ «СК «Перша» та ОСОБА_2 .

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд також виходив з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та складності), розумності їхнього розміру та конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

Зокрема, у рішеннях у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006 року (пункт 80), у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009 року (пункти 34-36), у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 року, у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015 року (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Також, суд наголошує на такому.

Так, внаслідок запровадження з 15.12.2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду при вирішенні питання розподілу судових витрат, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, які наводяться сторонами, та не може діяти на користь будь-якої із сторін.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року в справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої сторони.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог ч. 5 ст. 137 ЦПК України за наявності клопотання іншої сторони.

До такого висновку прийшов Верховний Суд у своїй постанові від 28.09.2021 року при розгляді справи № 160/12268/19.

Врахувавши конкретні обставини цієї справи, суд дійшов переконання, що зазначені стороною позивача витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію розумності їхнього розміру з огляду на підготовку лише одного процесуального документа - позовної заяви в справі, яка є нескладною, що виникає з відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП. Обсяг наданих адвокатами послуг не є великим. В зв`язку з таким, суд вважає, що справедливо буде відшкодувати позивачу за рахунок відповідача 8000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем було заявлено позовні вимоги в загальному розмірі 88311,23 грн., з них до відповідача, ПАТ «СК «Перша», у розмірі 24981,59 грн., що складає 28,29% від загального розміру позовних вимог, до відповідача, ОСОБА_2 , в розмірі 63329,64 грн. (53329,64 грн. - майнової шкоди та 10000,00 грн. - моральної шкоди), що складає 71,71% від загального розміру позовних вимог.

Оскільки, вимогу про стягнення матеріальної шкоди, пред`явлену до відповідача, ПАТ «СК «Перша», у розмірі 24981,59 грн. задоволено у повному обсязі, то стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених вимог, а відтак з відповідача, ПАТ «СК «Перша», на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 2263,20 грн. (28,29%).

Іншу частину витрат на правничу допомогу у розмірі 5736,80 грн. (71,71%) мало б бути стягнуто з відповідача, ОСОБА_2 , у разі задоволення позовних вимог, пред`явлених до даного відповідача, однак позивач відмовилась від позовних вимог до даного відповідача та дана відмова була прийнята судом, а тому, наразі, питання про відшкодування позивачу витрат на сплату судового збору в цій частині судом не розглядається.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 141, 247, 259, 262-265, 270, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 , подану через свого представника - адвоката Кушнірука Анатолія Валерійовича - задовольнити частково.

Постановити додаткове рішення в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» про стягнення матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати на правничу допомогу в сумі 2263 (дві тисячі двісті шістдесят три) грн. 20 коп.

В іншій частині заяви - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша», адреса місцезнаходження: 03150 м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 30, ЄДРПОУ 31681672.

Повний текст додаткового рішення складений 21.05.2025 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області М.В. Смокович