Постановление суда № 136756828, 19.05.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/16776/26

Провадження № 1-кс/127/6393/26

У Х В А Л А

Іменем України

19 травня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді: ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання: ОСОБА_2

за участю:

прокурора: ОСОБА_3 ,

підозрюваного: ОСОБА_4 ,

захисників: адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_7 про продовження строку тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , адвоката ради адвокатів Донецької області, раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 186, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 353 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майор поліції ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_8 , про продовження строку тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання мотивовано тим, що слідчими відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025020030000513 від 06.10.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 186, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 353 КК України.

В межах даного кримінального провадження 23.12.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було затримано у порядку ст. 615 КПК України та 23.12.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викрадені чужого майна (грабежі), поєднаному з проникненням у житло, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, вчиненому в особливо великих розмірах.

Слідчим суддею Вінницького міського суду Вінницької області до підозрюваного ОСОБА_4 25.12.2025 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) днів з моменту затримання, тобто до 20.02.2026 включно із визначенням застави у розмірі 13 000 000 (тринадцять мільйонів) гривень.

Крім того, слідчим суддею Вінницького міського суду Вінницької області підозрюваному ОСОБА_4 19.02.2026 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) днів з моменту затримання, тобто до 19.04.2026 включно із визначенням застави у розмірі 13 000 000 (тринадцять мільйонів) гривень.

У подальшому, в ході досудового розслідування даного кримінального провадження, ОСОБА_4 повідомлено про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 186, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 353 КК України, тобто у відкритому викрадені чужого майна (грабіж), поєднаному з проникненням у житло, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, вчиненому в особливо великих розмірах; у самовільному присвоєнні владних повноважень, поєднаному із вчиненням суспільно небезпечного діяння, пов`язане з використанням форменого одягу та службового посвідчення працівника правоохоронного органу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду ОСОБА_9 було продовжено строк досудового розслідування в даному кримінальному провадженні до 5 (п`яти) місяців, тобто до 23.05.2026.

Стороні захисту 13.04.2026 повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів кримінального провадження відповідно до вимог ст. 290 КПК України, на теперішній час виконання вимог ст. 290 КПК України не завершено.

Крім того, слідчим суддею Вінницького міського суду Вінницької області підозрюваному ОСОБА_4 16.04.2026 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 39 (тридцять дев`ять) днів, тобто до 12:37 годин 23.05.2026 включно із визначенням застави у розмірі 13000000 (тринадцять мільйонів) гривень.

Установлено, що наразі продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КК України.

ОСОБА_4 підозрюється серед іншого у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від восьми до тринадцяти років з конфіскацією майна, а тому може в будь-який момент покинути місце проживання та, усвідомлюючи можливість призначення йому суворого покарання, може здійснити спроби переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, в тому числі за межами України, тобто наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Здобуті докази дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на волі без застосування дієвого запобіжного заходу, може незаконно впливати у кримінальному провадженні на свідків, потерпілих, іншого підозрюваного, а також інших осіб, причетних до вчинення злочинів, які йому інкриміновані, а також знищити, сховати, спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, тобто наявні ризики, передбачені п. 2 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, характер вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення дає підстави вважати, що перебуваючи на волі без застосування дієвого запобіжного заходу, він може продовжити протиправну діяльність та вчинити інший злочин, що є ризиком передбаченим п. 5 ч. 1 ст. 177 КК України.

Всі вищевказані обставини, у своїх сукупності свідчать про те, що застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 не зможе запобігти встановленим ризикам, а тому існує необхідність у продовженні застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.Також установлено, що під час вчинення кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4 , у потерпілих викрадено грошові кошти в іноземній та національній валютах, ювелірні вироби та інше майно на загальну суму яка еквівалентна 17175282 (сімнадцять мільйонів сто сімдесят п`ять тисяч двісті вісімдесят дві) гривні.

Враховуючи викладене, слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до суду з вищевказаним клопотанням та просив його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав, просив продовжити підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисники адвокати ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в письмових запереченнях та в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, просили відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначити заставу в розмірі передбаченому статтею 182 КПК України.

Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження №12025020030000513, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисників, дійшов висновку, що клопотання слідчого про продовження строку дії запобіжного заходу підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що слідчими відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025020030000513 від 06.10.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 186, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 353 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений слідством час, але не пізніше 05.10.2025, за невстановлених обставин, ОСОБА_4 , переслідуючи корисливий мотив, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та невстановленою досудовим розслідуванням особою, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна (грабіж) та усвідомлюючи, що у зв`язку з повномасштабним вторгненням 24.02.2022 російської федерації на територію України, та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони Президент України підписав Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, дію якого продовжено до 05.02.2026 включно, невстановленим шляхом одержали інформацію про наявність великої суми грошових коштів та інших цінностей у приватному домоволодінні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , в якому проживали особи похилого віку ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ..

Використовуючи отриману інформацію з метою досягнення спільного корисливого мотиву та мети заволодіння чужим майном, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_10 та невстановленою досудовим розслідуванням особою, спланували вчинення грабежу з проникненням у вищезазначений будинок під вигаданим приводом проведення обшуку, представившись співробітниками Управління Служби безпеки України в Харківській області, якими вони насправді не були.

Так, реалізуючи свій злочинний план, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_10 та невстановленою досудовим розслідуванням особою 05.10.2025 близько 20:30 години, одягнувшись у камуфльований тактичний одяг зеленого кольору із шевронами та наліпками Служби безпеки України та використовуючи автомобіль марки «Deawoo Lanos» у кузові сірого кольору, на якому були встановлені державні номерні знаки НОМЕР_1 , прибули до приватного домоволодіння, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Академічна, 15.

Продовжуючи свої спільні протиправні дії, спрямовані на заволодіння чужим майном, перебуваючи на подвір`ї біля вказаного будинку, вони представились потерпілій ОСОБА_12 співробітниками УСБУ в Харківській області та пред`явили їй документ, зовні схожий на службове посвідчення, повідомивши неправдиві відомості про необхідність проведення санкціонованого постановою прокурора обшуку домоволодіння.

У подальшому, в період часу з 20:30 годин до 23:15 години 05.10.2025 ОСОБА_4 за попередньою змовою із ОСОБА_10 та невстановленою досудовим розслідуванням особою, реалізуючи спільний умисел на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), проникли у домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , під вигаданим приводом проведення обшуку будинку, та перебуваючи у ньому, відкрито заволоділи майном потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , а саме: грошовими коштами в сумі 280000 Євро, що згідно з офіційним курсом Національного банку України становило 13546904 гривні та 100000 гривень, ювелірними виробами загальною вартістю 3462496 гривень, мисливською рушницею марки «АDLER ARMS CORPORATION моделі НТ-109» калібру 12 мм. № 17 V0011 вартістю 15099,90 гривень, мобільним телефоном марки «Apple» моделі «Ірhone X» вартістю 8749,85 гривень, мобільним телефоном марки «Apple» моделі «Ірhone 12» вартістю 16176,69 гривень, мобільним телефоном марки «Apple» моделі «Ірhone 14» вартістю 25855,50 гривень.

Після цього ОСОБА_4 разом з ОСОБА_10 та невстановленою досудовим розслідуванням особою із викраденим майном залишили будинок потерпілих та в подальшому розпорядились ним на власний розсуд.

Крім того, 05.10.2025 близько 20:30 години, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_10 та невстановленою досудовим розслідуванням особою, одягнувшись у камуфльований тактичний одяг зеленого кольору із шевронами та наліпками Служби безпеки України та використовуючи автомобіль марки «Deawoo Lanos» у кузові сірого кольору, на якому були встановлені державні номерні знаки НОМЕР_2 , прибули до приватного домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , у якому проживали ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

Переслідуючи корисливий мотив, маючи умисел на вчинення грабежу, поєднаного з проникненням в житло, під час спілкування з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та їхньою сусідкою ОСОБА_13 , для полегшення викрадення майна представились їм співробітниками правоохоронного органу, а саме Управління Служби безпеки України у Харківській області, якими вони насправді не були, пред`явили документ, зовні схожий на службове посвідчення, повідомивши неправдиві відомості про необхідність проведення санкціонованого постановою прокурора обшуку домоволодіння.

Надалі, в період часу з 20:30 годин до 23:15 години 05.10.2025 ОСОБА_4 за попередньою змовою із ОСОБА_10 та невстановленою досудовим розслідуванням особою, реалізуючи спільний умисел на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), проникли у домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , під вигаданим приводом проведення обшуку будинку, та перебуваючи у ньому, відкрито заволоділи майном потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , а саме: грошовими коштами в сумі 280000 Євро, що згідно з офіційним курсом Національного банку України становило 13546904 гривні та 100000 гривень, ювелірними виробами загальною вартістю 3462496 гривень, мисливською рушницею марки «АDLER ARMS CORPORATION моделі НТ-109» калібру 12 мм. № 17 V0011 вартістю 15099,90 гривень, мобільним телефоном марки «Apple» моделі «Ірhone X» вартістю 8749,85 гривень, мобільним телефоном марки «Apple» моделі «Ірhone 12» вартістю 16176,69 гривень, мобільним телефоном марки «Apple» моделі «Ірhone 14» вартістю 25855,50 гривень.

Крім того, 23.12.2025 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_3 , було виявлено та вилучено: 152 (сто п`ятдесят два) патрони калібру 5,45х39 мм, зразку 1974 року, призначеними для стрільби з автоматів та кулеметів конструкції Калашникова (АК-74, РПК-74), 1 (один) патрон до нарізної вогнепальної зброї калібру 9х18мм, призначений для стрільби з пістолетів «Беркут», «Сокіл», «Кобра», оборонну осколкову ручну гранату «М/50», оборонну осколкову ручну гранату «Ф-1» та наступальну осколкову ручну гранату «М67», що являються бойовими припасами. Також 23.12.2025 в автомобілі та під час обшуку автомобіля належного ОСОБА_10 , а саме марки «HONDA» моделі «FR-V», з номерним знаком НОМЕР_3 та VIN-номером НОМЕР_4 , було виявлено та вилучено телескопічну дубинку, що являється холодною зброєю.

23.12.2025 ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 615 КПК України та 23.12.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викрадені чужого майна (грабежі), поєднаному з проникненням у житло, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, вчиненому в особливо великих розмірах.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25.12.2025 по справі №127/40468/25 застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто з 23.12.2025 по 20.02.2026 включно з одночасним визначенням застави у розмірі 13 000 000 (тринадцять мільйонів) гривень.

Цією ж ухвалою, у разі внесення застави покладено на ОСОБА_4 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, або в суд за першою їх вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватись від спілкування з особами, які являються потерпілими, свідками, підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

В подальшому, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18.02.2026 по справі №127/4810/26 продовжено строк досудового розслідування по кримінальному провадженні №12025020030000513 внесеному до ЄРДР 06.10.2025, за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України, а також за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, до 5 (п`яти) місяців, тобто до 23 травня 2026 року.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 19.02.2026 по справі №127/5277/26 продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, тобто до 19.04.2025.

13.04.2026 ОСОБА_4 повідомлено про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 186, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 353 КК України, тобто у відкритому викрадені чужого майна (грабіж), поєднаному з проникненням у житло, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, вчиненому в особливо великих розмірах; у самовільному присвоєнні владних повноважень, поєднаному із вчиненням суспільно небезпечного діяння, пов`язане з використанням форменого одягу та службового посвідчення працівника правоохоронного органу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Окрім того, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16.04.2026 по справі №127/12431/26 продовжено строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 38 (тридцять вісім) днів, тобто до 12 години 37 хвилини 23 травня 2026 року, в межах строку досудового розслідування.

13.04.2026 стороною обвинувачення повідомлено стороні захисту про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів кримінального провадження відповідно до вимог ст. 290 КПК України.

Проаналізувавши зміст поданого клопотання та додані до нього документи слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки це підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025020030000513 від 06.10.2025; протоколом огляду місця події за адресою: м. Вінниця, вул. Академічна, буд. 15, від 06.10.2025; показаннями потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ; протоколами проведення пред`явлення для впізнання за голосом з потерпілими ОСОБА_12 та ОСОБА_11 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ; протоколом огляду документів, отриманих від ТОВ «ІНТЕРНЕТ-РЕКЛАМА РІА»; протоколом огляду документів, отриманих від ПрАТ «Київстар»; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 ; протоколом проведення відносно ОСОБА_10 , негласних слідчих(розшукових) дій; висновком експерта Вінницького НДЕКЦ МВС за результатами проведення судової біологічної експертизи; протоколом огляду документів, які містять інформацію про телефонні з`єднання ОСОБА_4 та ОСОБА_10 ; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину; повідомленням про підозру, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру; іншими доказами та матеріалами кримінального провадження, отриманими у встановленому порядку під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

Як зазначено вище, 13 квітня 2026 року визнавши зібрані докази під час досудового розслідування достатніми, підозрюваним та їх захисникам було повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

З матеріалів справи слідує, що після відкриття матеріалів досудового розслідування стороні захисту для ознайомлення в порядку ст. 290 КПК України, станом на 13.04.2026 відлік строку досудового розслідування, який визначався до 23.05.2026 та становив відповідно 41 день, зупинився, а відтак після ознайомлення стороною захисту з матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України, відновить перебіг строку досудового розслідування, який становить 41 день.

При цьому, строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 закінчується 23 травня 2026 року, однак як пояснив у судовому засіданні прокурор, закінчити досудове розслідування на даний час не представляється за можливе, оскільки потрібно ще виконати вимоги ст. 290 КПК, а також скласти та вручити обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Зі змісту положень частини п`ятої статті 199 КПК України вбачається, що слідчий суддя зобов`язаний продовжити строк тримання під вартою, якщо прокурором, слідчим буде доведено, що обставини, зазначені у частині 3 названої статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, зокрема, що заявлені ризики не зменшилися, а також є обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування.

Згідно зі статтею 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Вирішуючи питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги пунктів 3 і 4 статті п`ятої Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до статті 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, не допускається автоматичне продовження строків тримання під вартою (справи «Тейс проти Румунії», «Чанєв проти України»).

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з того, що «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин (справа «Нечипорук і Йонкало проти України»).

На підставі викладеного, слідчий суддя при вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання враховує у своїй сукупності доведеність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання, наявність таких ризиків як можливість підозрюваного переховування від органу досудового розслідування або/та суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних тощо, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а також особу підозрюваного, який на час розгляду клопотання підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, відповідальність за яке передбачена у виді позбавлення волі на строк від восьми до тринадцяти років.

Також судом враховано особливості та заплановану тривалість досудового слідства, пов`язану з необхідністю додаткового часу для проведення слідчих дій та неможливістю у зв`язку з цим проведення всіх необхідних слідчих дій, які в свою чергу свідчать про наявність однієї з підстав надання строку для продовження тримання підозрюваного під вартою.

Слідчий суддя звертає увагу та наголошує, що згідно з матеріалами кримінального провадження, кримінальне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 186 КК України вчинено ОСОБА_4 , за попередньою змовою з ОСОБА_10 та невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка залишається невстановленою і на даний час, незважаючи на те, що органом досудового розслідування та прокурором прийнято рішення про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів стороні захисту.

Суд також звертає увагу на те, що на час розгляду клопотання вищевказані ризики, що встановлені ухвалами суду про застосування запобіжного заходу та його продовження не зменшилися. Відомостей, які б вказували про категоричну неможливість перебування ОСОБА_4 в місцях затримання, судом не встановлено, а тому слідчий суддя вважає, що заявлені ризики виправдовують тримання особи під вартою, що також доведено прокурором при розгляді даного клопотання.

Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

З огляду на викладене слідчий суддя вважає за доцільне та необхідне клопотання задовольнити та продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою на 41 (сорок один) день, тобто до 28 червня 2026 року (включно), в межах строку досудового розслідування.

Посилання захисників підозрюваного - адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з приводу необгрунтованості, на їх думку, повідомленої ОСОБА_4 підозри за ч. 5 ст. 186, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 353 КК України, судом до уваги не приймаються, з огляду на наступне.

Питання повідомлення особі про підозру врегульоване нормами глави 22 КПК України.

Стандарт «достатніх підстав (доказів) для підозри» є нижчим ніж стандарт «обґрунтованої підозри». Для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри.

На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.

Таким чином визначальним, під час перевірки обґрунтованості підозри є причетність особи до вчинення злочину, яке є похідним від встановлення факту вчинення тих діянь, які підпадають під кваліфікацію кримінальних правопорушень, передбачених КК України.

За змістом повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру ОСОБА_4 від 13.04.2026 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 186, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 353 КК України слідує, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у:

- у відкритому викрадені чужого майна (грабіж), поєднаному з проникненням у житло, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, вчиненому в особливо великих розмірах;

- у самовільному присвоєнні владних повноважень, поєднаному із вчиненням суспільно небезпечного діяння, пов`язане з використанням форменого одягу та службового посвідчення працівника правоохоронного органу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб

На переконання слідчого судді, дані, що містяться у наданих до суду копіях кримінального провадження № 12025020030000513 можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 міг вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 186, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 353 КК України, та виправдовують подальше розслідування.

В той же час, всі заперечення сторони захисту з цього приводу вказують тільки на необхідність перевірки та/або уточнення певних обставин версії сторони обвинувачення, можливу необхідність проведення додаткових слідчих та процесуальних дій, проведення експертних досліджень тощо, але не спростовують того, що наразі достатньо даних, які виправдовують подальше розслідування.

Як уже зазначалося, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, доведеність вини підозрюваного, правильність кваліфікації дій особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

За таких обставин та висновків, питання про те, чи утворюють зазначені в підозрі події склад злочину та чи правильно вони кваліфіковані за ч. 5 ст. 186, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 353 КК України знаходиться за межами тих питань, які слідчий суддя вирішує на досудовому провадженні.

За визначенням Європейського суду з прав людини "обґрунтована підозра" у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Аналізуючи надані слідчим для вивчення матеріали кримінального провадження щодо обґрунтованості здійснення повідомлення про підозру ОСОБА_4 слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, допустимість доказів щодо встановлення його винуватості, вважає, що зміст таких матеріалів може свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, а отже про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 186, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 353 КК України.

Окремо варто зауважити, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, перевірялася Вінницьким апеляційним судом при апеляційному перегляді ухвал слідчих суддів Вінницького міського суду Вінницької області про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу та його продовження.

Що стосується розміру застави, то слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для зміни розміру застави, з огляду на наступне.

Ухвалою Вінницького Вінницького міського суду Вінницької області від 25.12.2025 по справі №127/40468/25 застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто з 23.12.2025 по 20.02.2026 включно з одночасним визначенням застави у розмірі 13 000 000 (тринадцять мільйонів) гривень.

Вказаний розмір застави в сумі 13 000 000 (тринадцять мільйонів) гривень уже неодноразово переглядався судом першої інстанції, при розгляді клопотань про зміну запобіжного заходу та про його продовження, та судом апеляційної інстанції за результатами апеляційного перегляду рішень першої інстанції.

Востаннє, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16.04.2026 по справі №127/12431/26 продовжено строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 38 (тридцять вісім) днів, тобто до 12 години 37 хвилини 23 травня 2026 року, в межах строку досудового розслідування.

Цією ж ухвалою, заставу визначену ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25.12.2025 (справа №127/40468/25) залишено у тому ж розмірі.

За наслідками апеляційного перегляду вказаної ухвали слідчого судді, ухвалою Вінницького апеляційного суду від 08.05.2026 ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 16 квітня 2026 року залишено без змін.

Мотивуючи судове рішення апеляційним судом зазначено наступне:

«Апелянт стверджує, що розмір застави 13 000 000 гривень визначено неправомірно, та те що суд пов`язав його виключно з розміром завданої шкоди

Разом із тим, скаржниця зазначає, що сума 280 000 євро не підтверджена доказами у зв`язку із чим розмір застави є непомірним та непропорційним, що є порушенням стандартів встановлених рішеннями ЄСПЛ, зокрема у справі "Istomina v. Ukraine".

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Частина 6 ст. 182 КПК України встановлює критерії визначення розміру застави: тяжкість кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; інші обставини.

Частина 8 ст. 182 КПК України передбачає, що у виняткових випадках з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, особи підозрюваного, обвинуваченого та майнового стану застава може бути застосована у розмірі, що перевищує межі, встановлені частиною шостою цієї статті.

Колегія суддів встановила, що суд першої інстанції визначив розмір застави з урахуванням сукупності обставин, а не лише розміру завданої шкоди

Зокрема судом першої інстанції встановлено:

Тяжкість кримінального правопорушення:

Підозрюваному інкримінується особливо тяжкий злочин, передбачений ч. 5 ст. 186 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до тринадцяти років з конфіскацією майна, а також ч. 2 ст. 353 КК України санкція якого передбачає обмеження волі на строк до чотирьох років або позбавлення волі на строк до трьох років.

Особа підозрюваного:

Суд першої інстанції врахував, що ОСОБА_4 є адвокатом Ради адвокатів Донецької області, з урахуванням чого може здійснювати тиск на свідків та потерпілих і переховуватися від слідства та суду, підвищений ризик впливу на учасників кримінального провадження.

Ці обставини об`єктивно підвищують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та вимагають застосування більш суворих заходів забезпечення.

Обставини вчинення злочину:

Злочин вчинено в умовах воєнного стану, що є обтяжуючою обставиною відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 67 КК України, організованою групою з ретельним плануванням, із використанням атрибутики правоохоронних органів, зокрема камуфльованого одягу з шевронами СБУ та документів, схожих на службові посвідчення, крім того, злочин спрямований проти осіб похилого віку та вчинений шляхом обману довірливих громадян під приводом проведення обшуку.

Ці обставини свідчать про високий ступінь суспільної небезпеки як самого діяння, так і особи підозрюваного.

Згідно з матеріалами провадження, загальна вартість викраденого майна становить 17 175 282 гривні, що включає: грошові кошти у сумі 280 000 євро, що еквівалентно 13 546 904 грн за курсом НБУ, грошові кошти у сумі 100 000 грн, ювелірні вироби на суму 3 462 496 грн, мисливську рушницю, мобільні телефони.

Посилання скаржниці щодо підтвердження наявності суми коштів у потерпілих спростовуються послідовними та детальними показаннями потерпілих, які вказали конкретну суму викрадених коштів, пояснили джерело походження коштів, описали місце зберігання коштів у домоволодінні та надали узгоджені показання про обставини викрадення.

Розмір застави 13 000 000 гривень становить лише 75,69 % від загального розміру завданої шкоди, а не перевищує її, як це могло б свідчити про неправомірне визначення застави виключно на підставі шкоди.

Колегія суддів детально проаналізувала рішення ЄСПЛ у справі "Istomina v. Ukraine" № 33581/14, рішення від 13.01.2022 та встановила принципові відмінності між обставинами тієї справи та цього провадження.

Зокрема у зазначеному вище проваджені розмір застави у 125 разів перевищував максимальний розмір, передбачений КПК, суди не з`ясовували майновий стан заявниці, застава визначена виключно на підставі суми збитків та у оскаржуваному рішенні було відсутнє обґрунтування винятковості випадку.

Разом із тим у цьому провадженні розмір застави 13 000 000 грн не перевищує суми завданої шкоди - 17 175 282 грн, судом першої інстанції здійснено індивідуальний аналіз обставин вчинення злочину, а розмір застави визначено з урахуванням тяжкості злочину, особи підозрюваного, обставин вчинення злочину, розміру шкоди.

Європейський суд з прав людини у справах "Iwanczuk v. Poland", "Mangouras v. Spain" зазначав, що застава має бути пропорційною меті та враховувати фінансові можливості особи.

Водночас у справі "Mangouras v. Spain" (§ 78) ЄСПЛ підкреслив: при винятково тяжких злочинах та значному розмірі шкоди розмір застави може бути суттєвим.

Таким чином, розмір застави визначено правомірно, обґрунтовано та з дотриманням стандартів ЄСПЛ.

Доводи апелянта про порушення принципів справи "Istomina v. Ukraine" є безпідставними, оскільки обставини справ принципово відмінні, а суд здійснив обґрунтований індивідуалізований підхід при визначенні суми застави.

Стосовно доводів захисниці про витік відомостей, що становлять таємницю досудового розслідування, системний протиправний тиск на сторону захисту, зокрема публікації у місцевому ЗМІ, які порушують презумпцію невинуватості підозрюваних та ототожнюють її з підозрюваними, називаючи «подільницею», то колегія суддів зауважує, що захисниця не позбавлена права ініціювати проведення досудового розслідування за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 387 КК України (розголошення даних досудового розслідування) та за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.397 КК України (втручання в діяльність захисника).

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п.3 ч. 5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Європейський суд з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, підтвердив, що внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи підозрюваного та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа підозрюється.

Слідчий суддя, залишаючи без змін, визначений розмір застави в межах вимог ст. 182 КПК України, урахував фактичні обставини та тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , особу підозрюваного, розмір завданої потерпілим шкоди, а тому вважав, що застава у меншому розмірі не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним покладених обов`язків.

Вказане, на переконання колегії суддів, об`єктивно зумовлює підвищений ризик ухилення підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, продовження злочинної діяльності чи перешкоджанню кримінальному провадженню, а тому зменшення застави, яка виконує гарантійну та запобіжну функцію, забезпечуючи належну процесуальну поведінку підозрюваного призведе до втрати превентивного ефекту запобіжного заходу та не відповідатиме вимогам справедливого балансу між інтересами особи та інтересами правосуддя. Інших переконливих доказів в частині необхідності зменшення розміру застави підозрюваному стороною захисту не надано.»

Таким чином, апеляційним судом проаналізовано та надано оцінку усім посиланням сторони захисту, щодо розміру застави та прийнято рішення про те, що застава в розмірі 13 000 0000 грн. виконує гарантійну та запобіжну функцію, забезпечуючи належну процесуальну поведінку підозрюваного, а зміна розміру застави призведе до втрати превентивного ефекту запобіжного заходу та не відповідатиме вимогам справедливого балансу між інтересами особи та інтересами правосуддя.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що вищевказане рішення апеляційного суду постановлено 08 травня 2026 року, а через 10 днів після його постановлення стороною захисту ініціюється теж саме питання, щодо зменшення розміру застави, при цього доказів суттєвої зміни обставин кримінального провадження суду не надано.

Таким чином, враховуючи викладені обставини, та взявши до уваги висновки суду апеляційної інстанції, зазначені вище, слідчий суддя дійшов до висновки про відсутність підстав для зменшення розміру застави.

Надаючи оцінку твердженням сторони захисту про істотне погіршення стану здоров`я підозрюваного та неможливість отримання лікування в умовах СІЗО, слідчий суддя констатує наступне.

Судом встановлено, що сторона захисту, неодноразово зверталась до слідчих суддів у порядку статті 206 КПК України щодо необхідності організації та забезпечення медичного обстеження стану здоров`я підозрюваного ОСОБА_4 , та надання останньому належної медичної допомоги та забезпечення лікарськими засобами.

Зазначенні звернення (скарги) сторони захисту, внесені в порядку статті 206 КПК України, слідчими суддями у своїй переважній більшості задоволено.

Разом із тим, слідчий суддя враховує, що відповідно до медичних документів ОСОБА_4 має захворювання та потребує відповідного лікування. Слідчий суддя констатує, що в межах установи, де утримується ОСОБА_4 , останньому надається необхідна медична допомога та відповідне лікування, а тому, на теперішній час, ці обставини не можуть бути підставою для застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу або ж для зменшення підозрюваному розміру застави.

До такого ж висновку 08.05.2026 прийшла колегія суддів Вінницького апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 16.04.2026 по справі №127/12431/26, якою продовжено строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка містить наступне: «….Щодо доводів захисниці про неналежну оцінку стану здоров`я ОСОБА_4 , колегія суддів звертає увагу на те, що слідчий суддя врахував надані медичні документи та дійшов висновку, що хоча ОСОБА_4 має певні захворювання, які потребують лікування, але в межах установи, де він утримується, йому надається необхідна медична допомога. Тому ці обставини не можуть бути підставою для зміни запобіжного заходу…»

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176 - 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 199, 309, 372, 400 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 41 (сорок один) день, тобто до 28 червня 2026 року (включно), в межах строку досудового розслідування.

Розмір застави визначений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25.12.2025 по справі №127/40468/25 залишити без змін.

Ухвала про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 діє до 28 червня 2026 року (включно).

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя