Постановление суда № 136754836, 22.05.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/31794/25

УХВАЛА

22 травня 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника Військової частини НОМЕР_1 про роз`яснення рішення суду від 13.01.2026 року по справі №420/31794/25, -

ВСТАНОВИВ:

Одеським окружним адміністративним судом розглядалась справа №420/31794/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 року по справі №420/31794/25, із врахуванням ухвали від 30.01.2026 року про виправлення описки в судовому рішенні, було задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 .

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку у розмірі 15 днів за 2024 рік та за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій у розмірі 28 днів за 2024-2025 роки, без урахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку у розмірі 15 днів за 2024 рік та за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій у розмірі 28 днів за 2024-2025 роки, з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", з урахуванням раніше виплачених сум..

Рішення по справі №420/31794/25 набрало законної сили.

До суду від представника Військової частини НОМЕР_1 надійшла заява про роз`яснення рішення суду від 13.01.2026 року по справі №420/31794/25, в якій представник відповідача просить суд роз`яснити порядок виконання рішення в частині здійснення нарахування позивачу грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку, та невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій, з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", а саме, порядок розрахунку одноденного розміру грошового забезпечення з урахуванням додаткової винагороди.

В обґрунтування вказаної заяви представник відповідача зазначив, що під час розрахунку грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку у розмірі 15 днів за 2024 рік та за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій у розмірі 28 днів за 2024-2025 роки, з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 встановлено, що позивач за останньою займаною посадою не отримував додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 за період 2025 року.

При розгляді вищевказаної заяви суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання.

За положеннями ч.ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 254 КАС України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.

Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

Крім того, роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги, оцінювати нові факти та обставини, він лише пояснює положення постановленого ним рішення, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 27 лютого 2019 року у зразковій справі №806/3265/17.

Суд зазначає, що судове рішення від 13.01.2026 року по справі №420/31794/25 є чітким, зрозумілим, належним чином вмотивованим з посиланням на відповідні норми чинного законодавства України, а тому підстави для його роз`яснення відсутні.

Крім того, зміст вищевказаної заяви представника відповідача фактично зводиться до того, що військова частина не погоджується із висновками суду, що, на думку суду, не є підставою для роз`яснення судового рішення.

Варто також зазначити, що під час розгляду справи по суті представник відповідача не скористався своїм правом на подання відзиву на адміністративний позов та не виклав заперечення щодо позовних вимог в частині невключення до складу грошового забезпечення позивача сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168, при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2025 рік.

Відповідно до ч. 2 ст. 241 КАС України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5-11, 14, 241, 243, 248, 254, 256, 293-295 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про роз`яснення рішення суду від 13.01.2026 року по справі №420/31794/25 відмовити.

Ухвалу суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп. 15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.

Суддя Білостоцький О.В.