Постановление суда № 136753252, 21.05.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ РОЗГЛЯДУ ЗВІТУ ПРО ВИКОНАННЯ СУДОВОГО РІШЕННЯ

21 травня 2026 рокуСправа № 280/11881/24 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про прийняття звіту щодо виконання судового рішення в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року по справі №280/11881/24 позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до статті 54 Закону № 796-ХІІ, у редакції Закону №230/96-ВР, виходячи із шести мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності у розмірі, визначеному статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону № 230/96-ВР, в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України Про Державний бюджет України на відповідний рік, починаючи з 08.11.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року по справі №280/11881/24 набрало законної сили 20 серпня 2025 року.

Від представника позивача до суду надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій заявник просить суд встановити судовий контроль за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.02.2025 у справі №280/11881/24 з поданням Відповідачем звіту.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що на виконання рішення суду Головне управління позивача повідомило, що розмір пенсії становить 14 366,82 однак листом від 11.03.2026 року позивача повідомлено, що виплата пенсії на виконання рішення суду здійснюється з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 про «Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» (далі Постанова 821). З огляду на вищезазначене, пенсія виплачується у попередньому розмірі, період з грудня 2025 по квітень 2026 виплачено 40 876,03 грн. Тобто, з моменту набрання рішенням законної сили позивач практично не отримував перерахований розмір пенсії 14 366,82 на виконання рішення суду. Наголошує, що обмежене фінансування відповідача жодним чином не може впливати на право позивача на отримання пенсії у належному розмірі після проведеного на виконання судового рішення перерахунку.

Ухвалою суду від 06 травня 2026 року встановлено судовий контроль за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року по справі №280/11881/24. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подати до Запорізького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року по справі №280/11881/24 протягом 30 календарних днів з дня отримання даної ухвали суду.

14 травня 2026 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області подано до Запорізького окружного адміністративного суду заяву, відповідно до якої просить прийняти звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року по справі №280/11881/24 з підтверджуючими документами.

У звіті Головне управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області покликається на те, що на виконання рішення суду у справі №280/11881/24 здійснено перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 у розмірі, визначеному статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону № 230/96-BP, в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України Про Державний бюджет України на відповідний рік, починаючи з 08.11.2024, про що свідчить рішення/розпорядження №923140184169, дата розрахунку 16.10.2025. Розмір прожиткового мінімуму з 01.01.2024 для осіб, що втратили працездатність, Законом України «Про державний бюджет на 2024 рік» №3460-IX від 21.09.2024, також з 01.01.2025 Законом України «Про державний бюджет на 2025 рік» №4059-IX від 19.11.2024, а відповідно і розмір мінімальної пенсії, встановлено у розмірі 2361,00 грн. Внаслідок перерахунку з урахуванням Законів України «Про державний бюджет» на 2024, 2025 роки розмір пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 08.11.2024, склав 14336,82, де: 14166,00 грн - 6 мінімальних розмірів пенсії особам з інвалідністю ЧАЕС; 170,82 грн - додаткова пенсія особам з інвалідністю З групи з числа потерпілих від ЧЕАС. В результаті перерахунку пенсії ОСОБА_1 нараховано суму боргу за пенсійними виплатами в розмірі 146315,55 грн, про що свідчить протокол індивідуального перерахунку пенсії.

Щодо виплати сум боргу зазначено, що виплати пенсії на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.02.2025 у справі №280/11881/24 здійснюються Головним управлінням на умовах, визначених Порядком №821. Зазначає, що доплата за судовим рішенням у справі №280/11881/24 за період після набрання рішення суду чинності виплачується позивачу щомісячно в межах коштів, передбачених Планом доходів та видатків та Помісячним розписом доходів і видатків Головного управління, перерахованих на виконання рішень суду. Часткове погашення боргу у справі №280/11881/24 в сумі 30104,81грн Головним управлінням було здійснено через банківський рахунок позивача, відкритий в АТ КБ «Приватбнак». Кошти банківською установою були прийняті та на рахунки ПФУ не повертались. Станом на день подання звіту не виплаченою залишається сума боргу в розмірі 116210,74грн, яка буде виплачуватися в межах коштів, передбачених Планом доходів та видатків та Помісячним розписом доходів і видатків Головного управління, перерахованих на виконання рішень суду. В подальшому новий розмір пенсії та залишок заборгованості буде нараховуватись та виплачуватись відповідно до постанови №821. З урахуванням викладеного та повним виконанням судового рішення просить прийняти поданий звіт.

Суд, дослідивши звіт про виконання судового рішення, зазначає наступне.

Згідно зі статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Згідно з ч.2 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статті 8 Конституції України принципу верховенства права.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили незважаючи на те, чи погоджується учасник справи з висновками суду, викладеними в цьому рішенні, яке набрало законної сили.

Стаття 129-1 Конституції України визначає, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Відповідно до частини 3 статті 14 КАС України невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року по справі №280/11881/24, яке набрало законної сили 20 серпня 2025 року, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності у розмірі, визначеному статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону № 230/96-ВР, в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України Про Державний бюджет України на відповідний рік, починаючи з 08.11.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.

Суд зазначає, що зі змісту поданого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області звіту та доданих до нього документів вбачається, що на виконання рішення суду відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача та визначено розмір пенсії починаючи з 08.11.2024 в сумі 14336,82 грн, що підтверджується рішенням про перерахунок пенсії №923140184169 від 16.10.2025.

Разом з тим, проведення перерахунку пенсії не свідчить про повне виконання рішення суду.

Як вбачається зі змісту протоколу індивідуального перерахунку пенсії та доданих до звіту відомостей про здійснення виплат, відповідачем нараховувався позивачу перерахований розмір пенсії 14336,82 грн, проте виплата пенсії в такому розмірі після набрання рішенням суду законної сили не здійснюється.

Суд зауважує, що заявник посилається не лише на невиплату заборгованості за минулий період, а й на те, що поточна пенсія після проведеного перерахунку на виконання рішення у справі №280/11881/24 фактично виплачується в меншому розмірі, ніж нарахований розмір пенсії.

З наданих відповідачем документів убачається, що впродовж відповідних періодів позивачу виплачувались значно менші суми, зокрема, 8415,46 грн, 7788,31 грн, 7052,91 грн, тоді як визначений на виконання рішення суду розмір пенсії становить 14336,82 грн.

Суд зауважує, що ст.1 Першого протоколу до Конвенції встановлено, що кожна фізична чи юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У цій справі судом встановлено, що остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення, ухвалене на користь позивача, залишається невиконаним, що свідчить про порушення права позивача на виконання судового рішення.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що за змістом конституційних норм, Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.

Як наслідок Постанова КМУ №821 від 14.07.2025 "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень", не є законом, а тому як підзаконний нормативно-правовий акт не може змінювати в бік звуження права громадян, які встановлені нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.

Окрім цього, пунктом 1 Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого вказаною вище Постановою КМУ, прямо передбачено, що цим Порядком визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування).

Отже, такий Порядок не може ставити у залежність виплату в повному обсязі перерахованої пенсії після набрання відповідним рішенням суду законної сили.

Суд звертає увагу, що рішенням суду в цій справі відповідача зобов`язано здійснити перерахунок та виплату пенсії у визначеному законом розмірі, а тому після набрання таким рішенням законної сили позивач повинен отримувати поточну пенсійну виплату саме у перерахованому розмірі, встановленому на виконання судового рішення.

Натомість надані відповідачем документи свідчать про те, що після набрання рішенням суду законної сили позивачу фактично не забезпечено щомісячну виплату пенсії у визначеному рішенням суду розмірі, а здійснювались лише окремі часткові виплати та часткове погашення нарахованих сум.

Суд зазначає, що станом на момент розгляду звіту належних доказів повного виконання рішення суду, зокрема доказів виплати поточної пенсії в розмірі, нарахованому на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року по справі №280/11881/24, матеріали справи не містять.

Відповідно до частини 1 3 статті 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини 5 статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин 2 та/або 3 статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Враховуючи встановленні судом обставини, суд вважає за необхідне відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року по справі №280/11881/24 та зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у місячний строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною третьою ст. 382-3 КАС України визначено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 383-3 КАС України, якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Враховуючи зазначене, суд попереджає, що частиною 3 статті 382-3 КАС України передбачена можливість суду для накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у разі подальшого невиконання або неналежного виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст.241, 243, 248, 382 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року по справі №280/11881/24.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області новий строк для подання звіту про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року по справі №280/11881/24 - один місяць з дня набрання цією ухвалою законної сили, з урахуванням висновків суду, викладених у цій ухвалі.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ж.М. Чернова