Постановление суда № 136752809, 22.05.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 травня 2026 р.Справа № 160/13265/26 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Юрков Е.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради, третя особа: ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування розпорядження, -

УСТАНОВИВ:

18 травня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради, третя особа: ОСОБА_1 , з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради від 08.05.2026 р. за №67р, яким затверджено висновок органу опіки та піклування.

Позов обґрунтовано тим, що спірним розпорядженням затверджено висновок органу опіки та піклування про встановлення графіку спілкування ОСОБА_1 з неповнолітнім ОСОБА_2 , з яким погодитись не можна через те, що таке розпорядження і висновок прийняті формально, без вчинення до його прийняття відповідних заходів, з порушенням процедури яка встановлена відповідними порядком і законами, а також всупереч думці дитини і обставинам, які свідчать що таке рішення не може бути виконано і його виконання призведе до заподіяння шкоди нормальному фізичному, психічному розвитку дитини. Зазначено, що 23.11.2023 року начальником Покровської міської військової адміністрації було постановлено розпорядження №2057рг про визначення місця проживання неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком. Позивач вважає, що орган опіки та піклування зобов`язаний був до постановлення висновку відреагувати на ті обставини із життя неповнолітнього у відповідності до своїх повноважень і орган опіки та піклування очевидно зобов`язаний був зробити висновок про відсутність в діях батька дитини ОСОБА_1 зловживання своїми правами, що він не вчиняє протиправного перешкоджання тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, так як таке спілкування суперечить волевиявленню самої дитини та скоріш за все буде перешкоджати нормальному розвитку дитини.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши поданий адміністративний позов на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України суд доходить висновку про наступне.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так, за приписами пункту 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Слід зазначити, що публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте, сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що спірним розпорядженням голови Адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради від 08.05.2026 року №67р визначено години для участі та у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матері дитини ОСОБА_1 , а саме: кожну першу суботу місяця з 10:00 до 19:00 за місцем постійного проживання дитини (м.Дніпро) або іншим узгодженим батьками дитини містом з можливістю відвідування з дитиною розважальних закладів.

Вказане розпорядження прийнято на підставі ст.ст.157, 158 Сімейного кодексу України та врегульовує питання спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Таким чином, зважаючи на те, що поданий позов стосується сімейних правовідносин, а саме - щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї, такий спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 19, 170, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради, третя особа: ОСОБА_1 , визнання протиправним та скасування розпорядження.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 5 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Відповідно до частини 6 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, роз`яснити позивачу, що розгляд даної позовної заяви відноситься до юрисдикції місцевого суду, в порядку та у строки передбачені Цивільним процесуальним кодексом України.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Е.О. Юрков