Постановление суда № 136751738, 18.05.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/5292/26

Провадження № 2/761/8423/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Саадулаєва А.І.,

за участі секретаря: Сідого В.Ю.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в приміщенні суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з вищевказаним позовом.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 23.02.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання, яке відбулось 18.05.2026, представник позивача не з`явилася, проте в матеріалах справи наявна заява, в якій вона повідомила, що відповідачем сплачено заборгованість за кредитним договором, у зв`язку із чим просить закрити провадження, оскільки відсутній предмет спору, та повернути сплачений судовий збір.

В судове засідання, яке відбулось 18.05.2026, відповідач не з`явилася, проте в матеріалах справи наявна заява, в якій вона повідомила, що нею сплачено заборгованість за кредитним договором, у зв`язку із чим просить закрити провадження, оскільки відсутній предмет спору.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору.

Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, на відміну від раніше чинної конституційної норми про те, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Проте поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу зазначеної Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами, у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самі сторони врегулювали спірні питання. Вказана позиція відображена у постанові ВС у справі №404/251/17 від 03.05.2018 та у постанові ВС у справі № 638/3792/20 від 20.09.2021.

В судовому засіданні встановлено, що предметом позову є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором. Одночасно в судовому засіданні встановлено, що відповідач сплатила заборгованість, а тому в подальшому в позовних вимогах відсутній предмет спору між позивачем та відповідачем, у зв`язку із чим, провадження у справі підлягає закриттю.

Тому, з врахуванням викладеного, наявні підстави передбачені п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України для закриття провадження по справі.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Законом України «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі:1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

На підставі вище викладеного, суд дійшов висновку, що заява в частині про повернення судового збору також підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст. 2, 5, 13, 89, 142, 200, 222, 255, 256, 263-265 ЦПК України, суд

постановив:

Заяву в частині про закриття провадження - задовольнити.

Закрити провадження у справі № 761/5292/26 (провадження № 2/761/8423/2026) за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заяву в частині про повернення судового збору - задовольнити.

Повернути Акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570), судовий збір у розмірі 2662,40 грн, сплачений відповідно до:

- платіжної інструкції № BOJ65B4GOL від 05.02.2026, одержувач - УДКСУ у Шевченківському р-ні м. Києва, код 37995466, назва банку - Казначейство України (ел. у м. адм. подат) рах. №UA628999980313151206000026011.

Виконання ухвали доручити Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві.

Ухвала в частині повернення судового збору оскарженню не підлягає.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення та підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 261 ЦПК України.

Суддя: