Постановление суда № 136751579, 20.05.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/14981/26 1-кс/760/7244/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого у кримінальному провадженні заступника начальника слідчого відділення відділу поліції №1 Солом?янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені 18.05.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026100090001159 стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, українця, громадянина України, без визначеного місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

20.05.2026 року до Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого у кримінальному провадженні заступника начальника слідчого відділення відділу поліції №1 Солом?янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені 18.05.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026100090001159 стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Клопотання обґрунтовано наступним.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану на території України», у зв`язку з військовою агресією російсько федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Ураїні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжений та діє по теперішній час.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи раніше неодноразово судимим, саме:

-14.07.2017 Київським районним судом міста Харкова, за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі терміном 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;

-19.10.2017 Київським районним судом міста Харкова, за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі терміном 2 роки 2 місяці, на підставі ст.71 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі терміном 2 роки 6 місяців;

-01.02.2018 Київським районним судом міста Харкова, за ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі терміном 2 роки, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі терміном 2 роки 10 місяців;

-15.09.2023 Київським районним судом міста Харкова, за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, на підставі ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі терміном 5 років 1 місяць, який ухвалою суду Вінницького районного суду Вінницької області від 26.01.2026 умовно-достроково звільнений від відбування покарання з невідбутим строком покарання 1 рік, 5 місяців, 10 днів, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та повторно підозрюється у вчиненні нового умисного корисливого кримінального правопорушення на території Солом`янського району м. Києва при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_7 , приблизно о 12:12 годині 18.05.2026, проходячи по тротуару поблизу приміщення «McDonald's», що за адресою: м. Київ, пл. Севастопольська, 1, у раніше невідомої ОСОБА_8 , яка рухалась по тротуару у тому ж напрямку, помітив в бічній кишені рюкзака мобільний телефон марки «iPhone» та переслідуючи корисливі мотиви та бажаючи незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану, вирішив повторно таємно викрасти чуже майно, що належить ОСОБА_8 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану, з метою особистого незаконного матеріального збагачення, ОСОБА_7 , впевнившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає та не завадить у вчиненні крадіжки, наблизився до потерпілої ОСОБА_8 та непомітно для останньої своєю правою рукою витягнув з правої бічної кишені рюкзака належний ОСОБА_8 мобільний телефон марки «iPhone 15 Pro Max» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , вартістю 45 000 гривень, в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора «Київстар» за номером НОМЕР_3 , яка матеріальної цінності для потерпілої не становить.

Після цього, діючи умисно, передбачаючи можливість настання наслідків у вигляді спричинення майнових збитків та бажаючи настання таких наслідків, ОСОБА_9 , діючи з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, утримуючи при собі повторно таємно викрадене чуже майно, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_8 , матеріальної шкоди на суму, що становить 45 000 гривень.

Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.

18.05.2026 о 18:00 годин ОСОБА_5 фактично затриманий у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

19.05.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

На переконання ініціатора клопотання, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

У органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, за який відповідно до ч.4 ст.185 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

На переконання ініціатора клопотання, відносно ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою оскільки, існують ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які вказують на те, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні з розгляду даного клопотання, прокурор клопотання підтримала в повному обсязі з підстав та мотивів зазначених в ньому.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_4 ,просив відмовити в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою, зокрема, цілодобовий домашній арешт.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника.

Вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що Солом`янським УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадженні №12026100090001159 від 18.05.2026 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України (витяг з ЄРДР а.с. 7).

Якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення вище вказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України.

Зокрема, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України підтверджується долученими до клопотання доказами (в їх копіях), а саме: рапорт № 31144 від 18.05.2026 (а.с.10); протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення № 31144 від 18.05.2026 (а.с.11-12); протокол огляду місця події від 18.05.2026 (а.с.13-15); протокол допиту потерпілого від 18.05.2026 (а.с.16-18); протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 18.05.2026 (а.с.19-21); протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 19.05.2026 (а.с.22-25); протокол огляду від 19.05.2026 (а.с.26-27); протокол огляду документу від 18.05.2026 (а.с.30-33); протокол огляду документу від 18.05.2026 (а.с.34-36); протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.05.2026 (а.с.39-43), протокол допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 18.05.2026 (а.с. 47-50); повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 19.05.2026 (а.с.64-66); протокол проведення слідчого експерименту від 19.05.2026 (а.с. 67-69) та іншими матеріалами клопотання в їх сукупності.

Що стосується доведеності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які заявлено слідчим в клопотанні та підтримано прокурором в судовому засіданні, слідчий суддя дійшов висновку про їх доведення в судовому засіданні з розгляду клопотання.

При оцінці ризику переховування від органів досудового розслідування та суду може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішенні ЄСПЛ «Пунцельт протии Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.

Так, слідчий суддя, враховуючи те, що ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція за вчинення якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, є підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового слідства та суду.

Крім того ОСОБА_5 , є особою раніше судимою за скоєння корисливих злочинів, судимості за які у встановленому порядку не зняті а не погашені, знову підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення в умовах воєнного стану.

Наразі підозрюваний ОСОБА_5 не працевлаштований та не має стабільного легального доходу, що свідчить про те, що належних висновків підозрюваний для себе не зробив і на шлях виправлення ставати не бажає. За таких обставин слідчий суддя вважає, що ризик можливого продовження злочинної діяльності може справдитися із великим ступенем вірогідності, з огляду на дані про особу підозрюваного.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 , обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання ОСОБА_5 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, який відносяться до тяжких злочинів, тому з урахуванням наявних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, положень п.4 ч.2 ст.183 КПК України, а також доведеність в судовому засіданні всіх складових ч.1 ст.194 КПК України, до підозрюваного може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

За таких обставин, слідчий суддя вважає необхідним застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 строком на 60 днів в межах строку досудового розслідування, тобто до 16 липня 2026 року.

Слідчий суддя, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на викладене, враховуючи обставини кримінального провадження, можливу роль ОСОБА_5 у ньому, враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, з покладенням на підозрюваного обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Враховуючи викладене вище, клопотання слідчого, погоджене прокурором підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 205,206, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого у кримінальному провадженні заступника начальника слідчого відділення відділу поліції №1 Солом?янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені 18.05.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026100090001159 стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 16 липня 2026 року.

Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з дня його фактичного затримання, тобто з 18 травня 2026 року з 18 год. 00 хв.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчується о 18 год. 00 хв. 16 липня 2026 року.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Банк отримувача коштів: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059; Рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089; призначення платежу: «застава за … (П.І.Б.), … (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….», та надати документ, що це підтверджує, до Солом`янського районного суду міста Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду на першу їх вимогу, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;

- не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, або інший документ, що дає право на виїзд з України.

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити до 19.07.2026, включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом`янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом`янського районного суду м. Києва.

З моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора в кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1