Постановление суда № 136745304, 21.05.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/42586/25

Провадження № 1-кс/947/7314/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2026 року м.Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в місті Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025160000001156, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.11.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання слідчого, головним управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025160000001156, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.11.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

Процесуальне керівництво здійснюється Одеською обласною прокуратурою.

Під час досудового розслідування встановлено, що до слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшли матеріали Управління стратегічних розслідувань Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України щодо незаконного використання гуманітарної допомоги під час воєнного стану представниками Благодійної організації «Благодійний фонд «Долоні Півдня» (код ЄДРПОУ: 45990682) з метою отримання прибутку.

В межах кримінального провадження №12025160000001156 від 06.11.2025, 30.04.2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України за кваліфікуючими ознаками: укладення правочинів щодо розпорядження товарів (предметів) гуманітарної допомоги, з метою отримання прибутку, вчиненому у значному розмірі, за попередньою змовою групою осіб, під час воєнного стану.

Слідчий зазначає, що санкція ч.3 ст. 201-2 КК України передбачає можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна,

Окрім того, встановлено, що відповідно до відомостей, що містяться у Державному реєстрі актів цивільного стану, наявний наступний актовий запис: актовий запис про шлюб №190 від 23.04.1999 р.н.: наречений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та наречена ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Станом на теперішній час, відомості про розірвання шлюбу, укладеного між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - відсутні.

В ході досудового слідства, за результатами аналізу отриманої інформації ОСОБА_5 та членам його сім`ї, а також набуті останніми за час їх спільного проживання, на праві власності належать транспортні засоби, зокрема:

1) автомобіль марки «SMART FORTWO», VIN: НОМЕР_1 , 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , що на праві приватної власності належить підозрюваному ОСОБА_5 ;

2) автомобіль марки «TOYOTA RAV-4 HYBRID», VIN: НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 , 2019 року випуску, що на праві приватної власності належить ОСОБА_7 .

3) автомобіль марки «AUDI Q7», VIN: НОМЕР_5 , державний номерний знак НОМЕР_6 , 2018 року випуску, що на праві приватної власності належить ОСОБА_7 .

Враховуючи вище викладене, майно, яке на праві власності належить ОСОБА_7 є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, 1/2 частка якої належить її чоловіку ОСОБА_5 .

Слідчий звертається з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що з метою попередження приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження рухомого майна, яке перебуває у власності майна подружжя підозрюваного ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні, необхідним є накладення арешту на таке майно в порядку, передбаченому ст.170 КПК України із забороною на вчинення дій, пов`язаних зі здійсненням будь яких дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (в тому числі поділу, об`єднання, виділу частки).

Слідчий надав до суду заяву, в якій клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав викладених в ньому.

Відповідно до вимог ч.2 ст.172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Слідчим суддею, враховуючи наявні реальні ризики незаконного приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження об`єктів нерухомого майна, з метою забезпечення арешту майна, було прийнято рішення про задоволення клопотання слідчого щодо розгляду клопотання про арешт майна без участі власників.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, якими слідчий обґрунтовує його задоволення, оцінивши всі обставини у сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.

Відповідно до п.п.1,2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1)збереження речових доказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Слідчим суддею встановлено, що 30.04.2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України за кваліфікуючими ознаками: укладення правочинів щодо розпорядження товарів (предметів) гуманітарної допомоги, з метою отримання прибутку, вчиненому у значному розмірі, за попередньою змовою групою осіб, під час воєнного стану.

Так, за результатами аналізу отриманої інформації ОСОБА_5 та членам його сім`ї, а також набуті останніми за час їх спільного проживання, на праві власності належать транспортні засоби, зокрема:

1) автомобіль марки «SMART FORTWO», VIN: НОМЕР_1 , 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , що на праві приватної власності належить підозрюваному ОСОБА_5 ;

2) автомобіль марки «TOYOTA RAV-4 HYBRID», VIN: НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 , 2019 року випуску, що на праві приватної власності належить ОСОБА_7 .

3) автомобіль марки «AUDI Q7», VIN: НОМЕР_5 , державний номерний знак НОМЕР_6 , 2018 року випуску, що на праві приватної власності належить ОСОБА_7 .

Також, встановлено, що відповідно до відомостей, що містяться у Державному реєстрі актів цивільного стану, наявний наступний актовий запис: актовий запис про шлюб №190 від 23.04.1999 р.н.: наречений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та наречена ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Станом на теперішній час, відомості про розірвання шлюбу, укладеного між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - відсутні.

Відповідно ч.3 ст.368 Цивільного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.60 Сімейного кодексу України (далі СКУ) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст.70 СКУ у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Таким чином, наразі вказане майно має статус спільного сумісного майна ОСОБА_5 та ОСОБА_7 .

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що в цілях запобігання можливості відчуження вищевказаного майна та забезпечення можливої конфіскації майна, враховуючи наявність достатніх підстав вважати, що вказане майно підлягає конфіскації майна як виду покарання, а також беручи до уваги правове обґрунтування клопотання слідчого, клопотання про накладення арешту майна підлягає задоволенню.

Таким чином, повністю доведена необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.93, 100, 131, 132, 170-175, 309, 369-372, 392-395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025160000001156, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.11.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України задовольнити.

Накласти арешт на:

- автомобіль марки «SMART FORTWO», державний номерний знак НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_1 , 2013 року випуску, що на праві приватної власності належить ОСОБА_5 ;

- автомобіль марки «TOYOTA RAV-4 HYBRID», державний номерний знак НОМЕР_4 , VIN: НОМЕР_3 , 2019 року випуску, що на праві приватної власності належить ОСОБА_7 ;

- автомобіль марки «AUDI Q7», державний номерний знак НОМЕР_6 , VIN: НОМЕР_5 , 2018 року випуску, що на праві приватної власності належить ОСОБА_7

шляхом позбавлення права на відчуження та розпорядження вказаними транспортними засобами власником та іншими особами.

Виконання ухвали покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .

Відповідно до ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду, водночас відповідно до ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Слідчий суддя ОСОБА_1