Постановление суда № 136724430, 19.05.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кп/759/1009/26

ун. № 759/5016/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року Святошинський районний суд м. Києва в складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в режимі ВКЗ, клопотання захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100100004192 від 19.12.2025 щодо обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , за ч.ч. 2,3 ст. 307 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_10 ,

обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_12 ,

ВСТАНОВИЛА:

До Святошинського районного суду міста Києва надійшли клопотання захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

У судовому засіданні захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_5 підтримали подані клопотання, наполягали на їх задоволенні. Дані клопотання обґрунтовані тим, що обвинувачений ОСОБА_7 тривалий час перебуває під вартою та за весь цей час ним не вчинялося жодних дій, які могли б свідчити про намір ухилитися від органу досудового розслідування або суду. Захисник ОСОБА_6 зазначила, що обвинувачений ОСОБА_7 має бажання надавати показання щодо обставин кримінального провадження. Ризики, які перелічував прокурор в клопотанні про продовження запобіжного заходу, надумані та відсутні. Обвинувачений ОСОБА_7 під час перебування в СІЗО зарекомендував себе посередньо. Захисник ОСОБА_5 зазначив, що у даному кримінальному провадженні змінилась стадія (судовий розгляд), згідно відповіді Центру охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України від 23.04.2026 обвинувачений ОСОБА_7 має дерматологічне захворювання, лікування якого в СІЗО об`єктивно ускладнене обмеженим доступом до спеціалізованої дерматологічної допомоги, спеціальної гігієни та дієтичного харчування. Повідомлена ОСОБА_7 підозра необґрунтована. У зв`язку з викладеним, захисники просили задовольнити клопотання та змінити обвинуваченому Кінцелю запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт або визначити розмір застави з урахуванням майнового стану обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримав клопотання захисників.

Захисник ОСОБА_11 та обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у судовому засіданні не заперечували щодо заявлених клопотань.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту, зазначив, що на момент розгляду клопотання ризики, передбачені ст. 177 КПК України продовжують існувати, тому просив відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту.

Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що клопотання задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальною юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, та покладених на нього слідчим суддею, судом чи про зміну способу їх виконання.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до положень ч. 1 ст. 178 КПК України при обранні чи зміні запобіжного заходу суд окрім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Щодо клопотання ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 , колегія суддів вважає, що відсутні обґрунтовані підстави для їх задоволення, оскільки наведені захисниками обставини не встановлюють відомостей про відсутність або зменшення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Разом з тим, колегія суддів враховує правову позицію Європейського суду, яка сформульована, зокрема, у п.80 рішення у справі "Марченко проти України" про те, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Колегія суддів зауважує, що належна процесуальна поведінка обвинуваченого, не може бути самостійною підставою для зміни запобіжного заходу, оскільки така фактично забезпечується саме обмеженнями обраного запобіжного заходу та інші, більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, будуть недостатніми для забезпечення його належної процесуальної поведінки.

Посилання захисників на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є необґрунтованими та враховувались колегією суддів під час постановлення ухвали від 09.04.2026. Доводи про те, що обвинувачений ОСОБА_7 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягався, має постійне місце проживання, саме по собі не може слугувати підтвердженням його належної процесуальної поведінки та відсутності ризиків, з якими закон пов`язує можливість застосування або продовження такого запобіжного заходу, як тримання під вартою.

Стосовно посилання захисників на стан здоров`я обвинуваченого, колегія суддів звертає увагу, що згідно долученої відповіді Центру охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України стан здоров`я ОСОБА_7 станом на 27.04.2026 розцінюється як стабільний, задовільний. Таким чином, під час розгляду даних клопотань сторони захисту, колегією суддів не встановлено обставин та стану здоров`я обвинуваченого, які б перешкоджали його утриманню в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Разом з тим, доводи захисників щодо бажання обвинуваченого надавати показання та сприяти судовому розгляду спростовуються позицією ОСОБА_7 , висловленою у даному судовому засіданні, відповідно до якої він повідомив про небажання надавати показання під час судового розгляду.

Сторона захисту у своїх клопотаннях стверджує про відсутність вагомих доказів причетності обвинуваченого до інкримінованого злочину. Проте такі доводи є передчасними на даному етапі провадження, оскільки рішення про доведеність вини особи за пред`явленим обвинуваченням, щодо правильності кваліфікації її дій стороною обвинувачення, колегія суддів приймає лише на підставі досліджених доказів, яким оцінка надається в нарадчій кімнаті.

При вирішенні питання щодо можливості зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м`який, колегія суддів враховує вимоги ст.29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» № 12369/86 від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, що виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Така ж позиція відображена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/97 від 26 липня 2001 року.

Враховуючи вищенаведене, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям Європейського суду з прав людини колегія суддів вважає, що діючий щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, відповідає конкретним підставам і меті запобіжного заходу, обґрунтованій підозрі, характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються обвинуваченому, а також покаранню, що може бути призначене обвинуваченому в разі визнання його винуватим.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що на день розгляду клопотань про зміну запобіжного заходу обставини і ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які стали підставою для продовження запобіжного заходу та на які посилався прокурор не спростовані, не змінились та продовжують існувати.

Отже, у задоволенні клопотань захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 177-178, 183, 201 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні клопотань захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та проголошено 20.05.2026 року.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3