Решение № 136707612, 21.05.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 травня 2026 року № 520/2456/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (вул. Нетіченська, буд. 14,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61010, код ЄДРПОУ40867285) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:

-визнати протиправною бездіяльність Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо невиконання обов`язку з нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди з 01.09.2025 по 16.09.2025.

-зобов`язати Північно-східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду з 01.09.2025 по 16.09.2025 у відповідності до приписів Постанови КМУ 28 лютого 2022 року № 168 в редакції Постанови від 25 червня 2025 р. № 763 в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, виходячи з факту дійсного проходження ОСОБА_1 служби в обсязі 14 днів.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження у справі.

Дослідивши надані матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 ( надалі - Позивач) проходив службу в лавах ДКВС, останнє місце служби у Північно-східному міжрегіональному управлінні з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (надалі - Відповідач), звідки звільнений зі служби 16.09.2025.

Звернувшись через адвоката до відповідача з питання виплати додаткової винагороди, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» № 168 з 01.09.2025 по дату звільнення 16.09.2025 позивач отримав лист про те, що додаткова винагорода не нараховувалась та не виплачувалась.

Підставою цього відповідач вказав, що згідно приписів п.З Порядку № 5251/5 в редакції Наказу Мінюсту від 10 жовтня 2025 року № 2672, який застосовується з 01.09.2025, додаткова винагорода виплачується особам рядового і начальницького складу, які займають штатні посади в органах та установах ДКВС та приступили до виконання обов`язків за цими посадами, в розмірі 10000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (з урахуванням пункту 4 розділу II цих Порядку і умов).

Однак, Наказ від 10 жовтня 2025 року N° 2672 прийнято вже тоді, коли позивач не перебував у штаті відповідача.

Відтак, за відсутності відповідного Порядку та умов виплати додаткової винагороди у позовному періоді, підстави для її нарахування та виплати позивачу - відсутні.

Позивач не погоджується з наведеним, так як відповідач повинен був діяти за приписами ПКМУ N° 168 в редакції ПКМУ N° 763, за якою, на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць.

Отже, виходячи з того, що позивач у періоді з 01.09.2025 по дату звільнення 16.09.2025 проходив службу 14 днів, що підтверджується довідкою відповідача, то додаткова винагорода належна йому, повинна була бути нарахована відповідачем та сплачена у пропорції 14 днів від базису для нарахування 30000 грн, що й стало підставою для звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує наступне.

Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначає Закон України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» N° 2713-ІУ (далі за текстом - Закон N° 2713-ІУ).

Відповідно до частини другої статті 23 Закону N° 2713-ІУ умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата пратті працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.

Згідно з частиною п`ятою статті 23 Закону № 2713-ІУ на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України затверджено наказом Міністерства юстиції України від 28 березня 2018 року №925/5, яким передбачено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: допомога для оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

При виплаті грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного за повний місяць, на кількість календарних днів цього місяця.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні" та N° 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України ухвалено постанову від 28 лютого 2022 року N° 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі постанова N° 168), в пункті 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони. Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі ЗО 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

У пункті 5 цієї постанови зазначено, що вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Отже, первинна редакція ПКМУ 168 не передбачала розповсюдження названої постанови Уряду на осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби.

Постановою Кабінету Міністрів України № 350 від 22 березня 2023 року було внесено зміну до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", доповнивши абзац перший після слів "та поліцейським" словами ", а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка",".

Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування 24.03.2022 та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Отже, за вказаною постановою Уряду особи рядового та начальницького складу набули право на отримання додаткової винагороди з 24.02.2022.

У подальшому, до ПКМУ 168 вносились зміни відносно порядку та умов виплат додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, однак, саме право цієї категорії осіб на додаткову винагороду, за відповідності умовам, було збережене.

Відповідне право на додаткову винагороду особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби у цілому за ними зберігалось до 31.08.2022, оскільки, постановою Кабінету Міністрів України N° 1146 від 08.10.2022 року (яка набрала чинності 18.10.2022р. та застосовується з 01.09.2022р.) було внесено такі зміни до пункту 1 постанови КМУ від 28.02.2022р. №168: в абзаці першому були виключені слова: "а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) "та "(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)"; цей абзац було доповнено реченням такого змісту: "Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно- стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах".

Отже, з 01.09.2022 припинено загальне право осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби на додаткову винагороду, а діяло спеціальне право проте, лише щодо осіб рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально- виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, на додаткову винагороду в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах ( див редакції ПКМУ 168 з 18.10.2022 по 31.08.2025).

Позивач не відносився до цієї категорії осіб рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально- виконавчої служби та не залучався Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ.

Однак, у подальшому, згадане загальне право на додаткову винагороду особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої було знов поновлено з 01.09.2025 року.

Так, Кабінет Міністрів України ухвалив постанову від 25 червня 2025 р. № 763, якою внесено зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", доповнивши абзац перший після слів "Державної служби з надзвичайних ситуацій" словами ", Державної кримінально-виконавчої служби".

У цій постанові вказано, що вона набирає чинності з 1 вересня 2025 року.

Отже, ПКМУ № 168 в редакції ПКМУ № 763 з 01.09.2025 року мала наступний вигляд: «установити, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної кримінально- виконавчої служби, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць ...».

При цьому, як встановлено судом, на час проходження служби позивача у відповідача з 01.09.2025 по 16.09.2025 діяв Порядок і умови виплати особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та курсантам закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, які належать до сфери управління Міністерства юстиції України, додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду), що затверджені наказом Мінюста 25.11.2022 № 5251/5 (надалі - Порядок № 5251/5), до його редакції згідно наказу Міністерства юстиції України від 10 жовтня 2025 року № 2672, яка набрала чинності 17.10.2025, тобто, вже після звільнення позивача 16.09.2025.

Водночас згідно п.З Порядку № 5251/5 до змін, внесених згідно наказу Міністерства юстиції України від 10 жовтня 2025 року N° 2672. які набрали чинності 17.10.2025 додаткова винагорода на період дії воєнного стану виплачується особовому складу ДКВС, який, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у зв`язку з відсіччю збройної агресії проти України, бере безпосередню участь у бойових діях або забезпечує здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях або заходах.

Таким чином, станом на день набрання чинності ПКМУ від 25 червня 2025 р. N° 763, якою з 01.09.2025 поновлено загальне право осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби на додаткову винагороду в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, приписи Порядку № 5251/5 щодо умов виплати додаткової винагороди не були узгоджені з поточною редакцією ПКМУ № 168 в редакції ПКМУ від 25 червня 2025 р. № 763, оскільки стосувались спеціального права щодо осіб рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно- стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, на додаткову винагороду в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

У подальшому, таке приведення норм Порядку № 5251/5 у відповідність до ПКМУ № 168 в редакції ПКМУ від 25 червня 2025 р. № 763 відбулось шляхом прийняття Мінюстом Наказу від 10 жовтня 2025 року N° 2672. яким Порядок N° 5251/5 викладено в новій редакції та п.З Порядку N° 5251/5 в редакції Наказу від 10 жовтня 2025 року N° 2672 передбачив, що додаткова винагорода виплачується особам рядового і начальницького складу, які займають штатні посади в органах та установах ДКВС та приступили до виконання обов`язків за цими посадами, в розмірі 10000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (з урахуванням пункту 4 розділу II цих Порядку і умов).

Однак, Наказ від 10 жовтня 2025 року N° 2672 набрав чинності з 17.10.2025.

Зазначене свідчить на користь того, що з 01.09.2025 ( дата поновленим загального права осіб рядового та начальницького складу ДКВС) по 16.09.2025 (дата звільненим позивача), жодні спеціальні умови виплати додаткової винагороди за загальним правом у підзаконному акті Порядку № 5251/5 були відсутні.

Однак, за цей період діяло загальне правило, у відповідності до якого повинен був діяти відповідач - виключно у відповідності до приписів ПКМУ № 168 в редакції ПКМУ N° 763, за якою, на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць.

Крім того, слід вказати, що розбіжність між ПКМУ N° 168 в редакції ПКМУ N° 763 за якою, на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць та Порядком N° 5251/5 в редакції наказу від 10 жовтня 2025 року N° 2672. за яким додаткова винагорода виплачується особам рядового і начальницького складу, які займають штатні посади в органах та установах ДКВС та приступили до виконання обов`язків за цими посадами, в розмірі 10000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, саме в базисах для нарахування обумовлює застосування саме норми ПКМУ N° 168 в редакції ПКМУ N° 763 за ієрархією більшої юридичної сили, яка прописана у п.19 ЗУ «Про правотворчу діяльність».

Так, згідно п.5 ч.2 ст.19 «Про правотворчу діяльність» постанови Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Національного банку України приймаються на основі та на виконання Конституції України та (або) законів, чинних міжнародних договорів України, постанов Верховної Ради України та указів Президента України, мають на території України вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти, передбачені пунктами 6-13 цієї частини, і є обов`язковими до виконання на території України.

До п.6 ч.2 ст.19 зазначеного Закону віднесено накази міністерств.

Отже, Порядок № 5251/5 в редакції наказу від 10 жовтим 2025 року № 2672 - як нормативний акт Міністерства юстиції, який має нижчий рівень юридичної сили, значно погіршує умови нарахування додаткової винагороди особам рядового та начальницького складу ДКВС у порівнянні з нормативним актом вищої юридичної сили- постановою Кабінету Міністрів України № 168 в редакції ЇІКМУ № 763.

Таким чином, щодо базису для нарахування додаткової винагороди, застосуванню підлягає саме той базис 30000 грн, який визначено постановою Кабінету Міністрів України № 168 в редакції ПКМУ № 763, на користь, чого також свідчить частина п`ята статті 23 Закону № 2713-ІУ, за якою умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, відповідач, не нараховуючи та не виплачуючи позивачу додаткову винагороду з 01.09.2025 по 16.09.2025 через відсутність на цей період у Порядку №5251/5 відповідних норм, порушив загальне право позивача, передбачене ПКМУ № 168 в редакції ПКМУ № 763 за якою, на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць.

Згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

Суд вказує, що відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243 - 246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (вул. Нетіченська, буд. 14,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61010, код ЄДРПОУ40867285) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо невиконання обов`язку з нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди з 01.09.2025 по 16.09.2025.

Зобов`язати Північно-східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду з 01.09.2025 по 16.09.2025 у відповідності до приписів Постанови КМУ 28 лютого 2022 року № 168 в редакції Постанови від 25 червня 2025 р. № 763 в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, виходячи з факту дійсного проходження ОСОБА_1 служби в обсязі 14 днів.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кухар М.Д.