Решение № 136702039, 21.05.2026, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/583/26

Провадження № 2-о/135/31/26

РІШЕННЯ

іменем України

21.05.2026 м. Ладижин Вінницька область

Ладижинський міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді: Кривешко І.В.,

за участю секретаря судових засідань: Сяба А.В.,

заявника: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, про встановлення факту проживання,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, з викликом заінтересованої особи Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, про встановлення факту постійного проживання нею в період з 26 квітня 1986 року по 16 червня 1988 рік в місті Ладижин, Гайсинський район, Вінницької області.

В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що їй виповнилось 55 років, а тому отримала право на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». У зв`язку із цим було подано 16 січня 2026 року заяву про призначення пенсії в сервісний центр № 11 в місті Ладижин Головного управління юстиції у Вінницькій області. Заяву було передано в порядку екстериторіальності до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яким було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії 23 січня 2026 року у зв`язку із тим, що проживала на території зони посиленого радіоекологічного контролю менше 4-х років, а саме 3 роки 4 місяці та 3 дні.

Має статус постраждалої особи внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки проживала на території зони посиленого радіоекологічного контролю більше 4 років. Зокрема, було видано посвідчення постраждалої особи 4 категорії серії НОМЕР_1 , що свідчить про набуття статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи та її проживання більше 4 років в період з 26 квітня1986 року по 1 січня 1993 року.

Як випливає з довідок органу місцевого самоврядування (відділ веденняреєстру Ладижинської територіальної громади) її проживання офіційно зареєстровано в наступні періоди: з 10.09.1986 року по 10.10.1986 в АДРЕСА_1 , з 29.08.1989 року по 25.05.1993 року в

АДРЕСА_2 данному випадку не підтверджено проживання в період з 26 квітня 1986 року по 16.06.1988 року, коли навчалася в Ладижинській школі № 1 ( в період 1978 по 1988 роки), внаслідок чого не отримує право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.

Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 14.04.2026 відкрито окреме провадження в цивільній справі, призначено судовий розгляд в порядку окремого провадження.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримали вимоги заяви в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи - Головного Управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання заінтересована особа повідомлена належним чином, представник заінтересованої особи Самардак С.С., через систему «Електронний суд», надала додаткові пояснення, у яких просила розглянути справу без участі представника Головного управління. В обґрунтування своїх пояснень зазначила, що наявність посвідчення відповідної категорії не є безумовною підставою для призначення пенсії зі зниження віку, відповідно до ст. 55 Закону № 796-ХІІ. Наявність посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи є підставою для призначення до пенсій надбавок, допомог, додаткової пенсії, компенсації, пенсії за особливі заслуги перед Україною та підвищень. Однак, для призначення пенсії за віком зі зменшення пенсійного віку, позивач, зобов`язаний підтвердити довідкою органу місцевого самоврядування відповідний період(періоди) проживання(роботи) на територіях радіоактивного забруднення.

Суд, вислухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, приходить до висновку про те, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до статті 315 Цивільного процесуального кодексу України - суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Приписами пункту 2 частини першої статті 55 Закону №796-ХІІ передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, зокрема, потерпілим від Чорнобильської катастрофи: особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років - зменшення віку передбачено на 2 роки* та додатково 1 за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

*Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Аналіз наведених положень Закону свідчить, що обов`язковою умовою наявності у особи права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на підставі пункту 2 частини першої статті 55 Закону № 796-ХІІ є факт постійного проживання та (або) роботи такої особи у зоні посиленого радіологічного контролю протягом чотирьох років до 01 січня 1993 року.

При цьому, особам, які додатково до зазначеної умови постійно проживали у зоні посиленого радіологічного контролю в період з моменту аварії (26 квітня 1986 року) по 31 липня 1986 року, ще встановлюється початкова величина зниження пенсійного віку - 2 роки.

Особам, які постійно не працювали/постійно не проживали в зазначеній зоні з моменту аварії по 31 липня 1986 року, але постійного проживали/постійно працювали у зоні посиленого радіологічного контролю протягом чотирьох років до 01 січня 1993 року, зменшення пенсійного віку застосовується без початкової величини зменшення пенсійного віку, з розрахунку - 1 рік за 3 роки проживання/роботи.

Відповідно до підпункту 7 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 №22-1, у редакції постанови правління ПФУ від 07.07.2014 №13-1, документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку потерпілим від Чорнобильської катастрофи, є:

для осіб, які постійно працювали (працюють) на територіях радіоактивного забруднення, додаються документи, видані підприємствами, установами, організаціями, органами місцевого самоврядування, що підтверджують період(и) постійної роботи в населених пунктах, віднесених до відповідних територій радіоактивного забруднення;

для осіб, які постійно проживали (проживають) на територіях радіоактивного забруднення, додаються відомості про місце проживання, зазначені у пункті 2.22 цього розділу, та/або документи про проживання, видані органами місцевого самоврядування;

посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи - за наявності) (при призначенні пенсії згідно зі статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»);

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української PCP про порядок введення в дію законів Української PCP «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» місто Ладижин Тростянецького району Вінницької області було віднесене до зони посиленого радіологічного контролю.

16.01.2026 заявник ОСОБА_1 звернулася із заявою до Сервісного центру №11 м. Ладижин Головного управління ПФУ у Вінницькій області з метою призначення їй пенсії згідно зі ст.55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зменшенням пенсійного віку.

Вказана заява за принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області.

За результатами розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області прийняте рішення № 025350014797 від 23.01.2026, яким заявнику ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв`язку з не підтвердженням факту проживання (роботи) у зоні посиленого радіологічного контролю. В рішенні зазначено,що до страхового стажу не зараховано: період роботи з 01.07.2000 по 21.06.2005 згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 , оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутні дані про роботу. Період роботи до 31.12.2003 згідно трудової книжки серії НОМЕР_3 , доцільно підтвердити додатковими документами або результатами перевірки проведеної, в тому числі за заявою власника трудової книжки.

Однією із обов`язкових умов для призначення пенсії за віком відповідно статті 55 Закону №796 є постійно проживати чи постійно працювати в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 1 січня 1993 не менше 4 років.

Документами підтверджено факт проживання станом на 01.01.1993 - 03 роки 04 місяці 03 дні. До періоду проживання в зоні посиленого радіологічного контролю не зараховано період навчання з 01.09.1988 по 28.06.1989 згідно диплома серії Б.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 згідно Посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (Категорія 4) серії НОМЕР_1 , видане 24.11.1995 року Вінницькою облдержадміністрацією, має право на пільги і компенсації, встановлені законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для осіб, які постійно проживають або постійно працюють на території зони посиленого радіологічного контролю за умови, що вони на 1 січня 1993р. прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років. Зазначене посвідчення на сьогодні дійсне і недійсним не визнавалося.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 11 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

Приписами пункту 4 частини першої статті 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, серед них особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.

В пункті 6 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 №501, який діяв на момент видачі заявникові ОСОБА_1 посвідчення, визначено, що громадянам, які постійно проживають або постійно працюють на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В.

Відповідно до пункту 2 цього ж Порядку посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно з п.10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №51 від 20.01.1997 р. посвідчення потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи видаються особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - на підставі довідки встановленого зразка.

Таким чином, Посвідчення громадянина, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю (Категорія 4) фактично є документом, який підтверджує статус ОСОБА_1 як потерпілої від Чорнобильської катастрофи та надає право на пільги, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в тому числі, призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку.

З долучених до справи письмових доказів судом встановлені наступні обставини.

Заявник ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Басаличівка Гайсинського району Вінницької області, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_4 виданим 03 березня 1998 року Ладижинським МВМ УМВС України у Вінницькій області (а.с.9).

В період з 1978 по 16.06.1988 роки заявник ОСОБА_1 навчалась у Ладижинській загальноосвітній школі I-III ступенів №1 Тростянецького району Вінницької області, та отримала атестат про повну загальну середню освіту № НОМЕР_5 , реєстраційний номер 239, що підтверджується довідкою №49 від 10.02.2026, виданою Ліцеєм №1 Ладижинської міської ради Вінницької області (а.с.5).

Згідно диплома НОМЕР_6 ОСОБА_2 , вступила 01.09.1988 року до Вінницького середнього професійно-технічного училища і 30 червня 1989 року закінчила повний курс професійно-технічного училища на базі середньої освіти за професією кравець легкого жіночого одягу.(8,зворот)

1989 року вступила до Ладижинського радгоспу-технікуму та 27 червня 1992 року закінчила повний курс, що підтверджується дипломом НОМЕР_7 від 27.06.1992 (а.с. 8)

26.02.1993 заявник ОСОБА_1 , яка мала дошлюбне прізвище ОСОБА_3 , уклала шлюб з ОСОБА_4 , який був зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Ладижинського міського управління юстиції Вінницької області, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00055934375 від 16.01.2026 (а.с.8).

ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Ладижин Тростянецького району Вінницької області заявник народила доньку ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_8 від 17.09.1999 (а.с.6).

Згідно довідки відділу реєстру Ладижинської територіальної громади від 16.01.2026 № 23-14-20 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована у період з 29.08.1989 по 26.05.1993 за адресою АДРЕСА_3 ; у період з 26.05.1993 по 25.02.1994; 02.09.1994 по 19.12.1997 та з 28.04.1998 по теперішній час за адресою АДРЕСА_4 .

Під час розгляду справи судом були допитані свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які підтвердили факт проживання заявниці у місті Ладижин у період з 26 квітня 1986 року по 16 червня 1988 року.

Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Проаналізувавши дані, що знаходяться у матеріалах справи та дослідивши докази у їх сукупності суд приходить до висновку, що обставини, які викладені заявником у заяві знайшли своє підтвердження у наданих суду доказах, а саме підтверджено, що заявник ОСОБА_1 в період часу з 26.04.1986 по 16.06.1988 року постійно проживала в м. Ладижин Гайсинського району (раніше Тростянецького району) Вінницької області.

Враховуючи обставини справи, а також те, що встановлення факту проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю має юридичне значення для заявника з метою оформлення пенсії зі зниженням пенсійного віку, виходячи із наданих доказів, суд вважає за необхідне заяву задовольнити.

Керуючись ст.ст. 76-81, 211, 247, 258-259, 263-265, 293, 315, ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, про встановлення факту проживання задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у місті Ладижин Гайсинського району Вінницької області в період часу з 26.04.1986 по 16.06.1988 роки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Заявник: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаюча за адресою АДРЕСА_5 );

Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21036, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7 , код ЄДРПОУ: 13322403).

Суддя Кривешко Ірина Володимирівна