Постановление суда № 136692849, 20.05.2026, Доманівський районний суд Миколаївської області

Доманівський районний суд Миколаївської області

Справа № 475/337/26

Провадження № 6/475/9/26

У Х В А Л А

20 травня 2026 р.с-ще. Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Єгорової Н.І.,

за участю секретаря Маковецької Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у с.Доманівка заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Капіталресурс", заінтересовані особи: Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", Доманівський відділ державної виконавчої служби у Вознесенському районі , боржник: ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження,

в с т а н о в и в:

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»» звернулося до суду із заявою, у якій просить скасувати постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження №57732919 та замінити сторону виконавчого провадження по справі № 475/241/18 з АТ «КБ «Приват Банк» на його правонаступника ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" за правом грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 28.03.2024 року між ПАТ «КБ «Приват Банк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»» укладено договір факторингу № ПК-280324, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ПАТ «КБ «Приват Банк» і до ОСОБА_1 за кредитним договором.

Оскільки не було відомо про наявність відкритого виконавчого провадження щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» не зверталося до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні.

У зв`язку з повним фактичним виконанням, виконавче провадження №57732919 закінчено, заборгованість ОСОБА_1 , перерахована на реквізити акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" в зв`язку з надходженням відповідних коштів на рахунок з обліку депозитних сум відділу, проте первинний кредитор АТ КБ «ПриватБанк» повернув на депозитний рахунок відділу вищевказані кошти в зв`язку з відступленням права вимоги за кредитним договором.

25.02.2026 представником ТОВ «ФК» Кредит-Капітал» направлено запит до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, де було поставлено питання про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, винесення постанови про відновлення виконавчого провадження.

На адресу ТзОВ Фінансової Компанії «Кредит- Капітал» надійшла відповідь Управління що правових підстав для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, відновлення провадження та звернення виконавця ВДВС до суду із заявою про заміну сторони провадження, нема.

Отже, оскільки станом на сьогоднішній день рішення суду не виконано, заборгованість перед стягувачем не погашено (не перераховані кошти на рахунок нового кредитора згідно з Договором факторингу). Фактично існують обставини, які унеможливлюють отримати кошти, стягнуті з боржника на користь первісного стягувача, новим кредитором, та повного виконання судового рішення.

Представник заявника у судове засідання не з`явився, у заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду повідомлялись належним чином, тому зважаючи на положення п. 2 ч. 3 ст. 442 ЦПК України, суд ухвалив розглянути справу за їхньої відсутності, оскільки неявка вказаних осіб не є перешкодою для розгляду питання про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів заяви , рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 23.04.2018 року у справі №475/241/18 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Ухвалено стягнути із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 5284.61грн. та судовв витрати. Вказане рішення суду набрало законної сили.

15.06.2018 Доманівським районним судом Миколаївської області за заявою стягувача видано виконавчий лист №475/241/18.

Вказаний виконавчий лист перебував на примусовому виконанні у Доманівському відділі державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області, ВП № 57732919, яке було завершено 30.07.2019 на підставі пункту 2 частини 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

28 березня 2024 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу № ПК-280324 від 28.03.2024 року. За умовами Договору відступлення права вимоги, відбулося відступлення права вимоги за рядом кредитних договорів, в тому числі і відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № б/н від 20.03.2010 року, укладеним з боржником ОСОБА_1 , що підтверджується актом приймання-передачі реєстру боргових зобов`язань від 28.03.2024 року та витягом з реєстру боргових зобов`язань.

У матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про визнання договору факторингу недійсним, або заперечення учасниками справи факту правомірності укладення цього договору.

25 лютого 2026 року заявник звернувся із заявою про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження №57732919, винесення постанови про відновлення виконавчого провадження та звернення до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

Листом-відповіддю № 4263/02-31 від 10.03.2026 Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській, Херсонській областях, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі повідомили заявника, що правові підстави для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження відсутні. В матеріалах виконавчого провадження № 57732919 відсутні документи, що підтверджують повноваження ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" представляти інтереси стягувача у виконавчому проваджені.

Відповідно до приписів статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є юридичні факти.

Згідно з ч.1 ст.510 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Частинами 1 та 2 статті 442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Виходячи зі змісту ст.ст.512, 514 ЦК України, ст.442 ЦПК України, ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Під правонаступництвом у виконавчому провадженні розуміють заміну однієї із сторін (стягувача або боржника) з переходом прав його попередника до іншої особи, що раніше не брала участі у виконавчому провадженні. Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження, а саме з моменту відкриття виконавчого провадження та до його закінчення.

Частиною 1 статті 447 ЦПК України визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

У ч.1 ст.447-1 ЦПК України наголошується, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договір цесії) є правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження. Заміна сторони виконавчого провадження внаслідок відступлення права вимоги до боржників можлива як під час виконання судового рішення, так і поза межами виконавчого провадження.

Як уже зазначалось вище, згідно ч.1 ст. 510 ЦК України визначено, що сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор, дана норма кореспондується у ч.1 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Частина 1 статті 514 ЦК України наголошує на тому, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Натомість, як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі ст. 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі ч.5 ст.442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства (правова позиція Великої Палати Верховного суду викладена 08.02.2022 року у справі № 2-7763/10 провадження № 14-197цс21).

Відповідно до правових висновків викладених Великою Палатою Верховного Суду, у постановах: від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14, провадження № 12-39гс20; від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10, провадження № 14-197цс21, про те, що заявник, якщо виконавче провадження закінчене, разом із заявою про правонаступництво має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.

Частина 1 статті 263 ЦПК України вказує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Так, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження»).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).

У постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425, провадження № 12-69гс21, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 15 вересня 2021 року у справі № 727/9430/13-ц, провадження № 61-10801св21, щодо порядку здійснення заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, згідно з яким за відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є можливою.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначала, що заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому, на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Разом із цим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10, провадження № 14-197цс21, уточнила висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13, щодо можливості заміни сторони виконавчого провадження, якщо таке закінчено.

Зокрема, у пунктах 80, 81, 84, 86, 90, 92, 94 та 97 указаної постанови Велика Палата Верховного Суду вказала, що на стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку норми статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з нормами статті 55 ЦПК України.

Вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення, можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження.

Наслідком закінчення виконавчого провадження є те, що виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» (абзац другий частини першої статті 40 цього Закону), зокрема, у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу буде визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку (частина перша статті 41 Закону України «Про виконавче провадження»).

Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється саме для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених ч.1 ст.2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.

Тобто, у випадку закінчення виконавчого провадження заявник, що звертається із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, повинен поставити перед судом питання щодо відновлення виконавчого провадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження). За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні й підстави для процесуального правонаступництва.

Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.

Для вирішення питання щодо заміни сторони у виконавчому провадженні вирішальним є встановлення наявності відкритого виконавчого провадження, в якому ставиться таке питання.

Судом встановлено, що виконавче провадження № 57732919 з виконання судового рішення від 23.04.2018 у справі № 475/241/18 було завершено 30.07.2019 на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.5 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Із листа-повідомлення виконавчої служби судом встановлено, що виконавче провадження завершено 30.07.2019, копії даної постанови заявником до заяви не долучено.

Згідно копії договору факторингу № ПК-280324 від 28.03.2024, право грошової вимоги у заявника виникло після завершення виконавчого провадження. Заявник у визначені законом строки, не вчиняв дій, спрямованих на відновлення виконавчого провадження. Заміна стягувача у виконавчому провадженні в цьому випадку не відповідатиме завданням цивільного судочинства.

Крім цього, суд звертає увагу, що згідно п. 8.1 договору Факторингу: Клієнт повідомив, а фактор обізнаний про всі справи, щодо стягнення заборгованості, які на дату укладення цього договору перебувають у провадженні судів та/або виконавчі документи по яким перебувають на виконанні в органах Державної виконавчої служби, а також наявність вчинених заходів щодо стягнення заборгованості у позасудовому порядку.

За відсутності підстав для відновлення закінчення виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби/приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження, як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача, як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому, заміна стягувача як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, і він не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 07 травня 2025 року у справі № 755/19644/17, провадження № 61-2630св25.

Як вказувалося вище, виконавче провадження № 57732919 було завершено на підставі п. 2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий лист було повернуто стягувачу.

Відомостей про те, що стягувач звертався до суду повторно для виконання рішення суду, відкриття нового провадження, заявником не надано. На підставі чого первинним кредитором повернуті кошти на депозитний рахунок відділу ДВС не зрозуміло, оскільки виконавче провадження на цей час було завершено і повторно не відкривалося. Відомості про зарахування коштів на депозитний рахунок ДВС також заявником документально не підтверджені. Причини пропуску строку на оскарження постанови ДВС не наведені.

Положеннями ст.1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Дослідивши надані заявником письмові докази, суд приходить до висновку, що заява ТОВ ФК "Кредит Капітал про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, заміни сторони виконавчого провадження є необгрунтованою , а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.260, 353, 442 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», заінтересовані особи: Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", Доманівський відділ державної виконавчої служби у Вознесенському районі , боржник: ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження,- відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (вручення) шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.

СуддяН. І. Єгорова