Постановление суда № 136690153, 04.05.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/4573/26

Провадження № 2/761/8246/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Саадулаєва А.І.,

за участю секретаря - Сідого В.Ю.,

розглядаючи у відкритому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва знаходиться вказана цивільна справа.

Предметом позову є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитними договорами у загальному розмірі 36850,00 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 16.02.2026 відкрито провадження у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 08.04.2026 позовну заяву залишено без руху, у зв`язку із тим, що позивачу слід доплатити судовий збір за другу позовну вимогу майнового характеру у розмірі 3328,00 грн, та надати докази сплати судового збору (оригінал квитанції).

23.04.2026 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якій вона зазначила, що по справі №761/4573/26 позивачем подано 1 (одну) позовну заяву, в якій об`єднано позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідача за 2 кредитними договорами, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, а саме:

всі 2 правочини укладені з одним відповідачем;

право вимоги заборгованості до відповідача за всіма кредитними договорами перейшло до одного Позивача;

всі позовні вимоги подані одним позивачем до одного й того самого відповідача;

всі позовні вимоги мають однорідний характер (стягнення кредитної заборгованості) та регулюються одними і тими ж нормами чинного законодавства України.

Отже, на її думку, ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулося до суду з позовною заявою до одного і того ж відповідача, в якій об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення, однорідністю позовних вимог та поданими доказами. При цьому додає, що якщо суд доходить висновку, що розгляд в одному провадженні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за двома договорами ускладнює вирішення справи, що розширює предмет доказування та може призвести до порушення вимог ЦПК України, суд може з власної ініціативи виділити в окреме провадження позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договорами.

Суд не погоджується із вищенаведеними доводами представника позивача з огляду на наступне.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 08.04.2026 про залишення позовної заяви без руху, позивачу було роз`яснено, що зі змісту позовної заяви та її вимог встановлено, що предметами спору у даній справі є 2 (два) Кредитних договорів.

Згідно з положеннями п.10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №10 від 17.10.2011 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

Верховний Суд у справі № 909/243/18 акцентував увагу на відмінностях між поняттями «предмет спору» та «предмет позову». Зокрема, ВС зазначив, що предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Згідно з ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Під позовною вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Об`єднані можуть бути позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18, провадження № 12-231гс18).

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 15.02.2019 у справі № 910/11811/18 зауважив, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов`язаними між собою (кредитні договори, договори забезпечення, тощо).

Отже, кожна із вимог про стягнення шкоди, заборгованості є самостійною вимогою.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позов містить дві самостійних вимоги з різними предметами спору.

Щодо тверджень представника позивача про виділення в окреме провадження позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитними договорами, суд зазначає, що на стадії вирішення питання про відкриття провадження судом не вирішувалось питання щодо роз`єднання позовних вимог.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 122 ЦПК України визначає, що строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ч. 1 ст. 123 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до ч. 13 ст. 187 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Крім того, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Оскільки, судом було надано можливість представнику позивача усунути недоліки, а саме доплатити судовий збір за другу позовну вимогу майнового характеру у розмірі 3328,00 грн, але вказані недоліки не усунено, а тому суд дійшов висновку про залишення без розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Керуючись ст. 187, 257, 259-261, 353-355 ЦПК України, суддя

постановив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.

Суддя: