№ 13668321, 02.02.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2011 рокуСправа № 2а/0370/113/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

при секретарі судового засідання Чміль І.В.,

з участю представника позивача Кравчук Л.В.,

представника відповідача Бугайова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Аміко-Кераміка" до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.12.2010 року №0002012303

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Аміко-Кераміка" звернулося з адміністративним позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.12.2010 року №0002012303.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що працівниками податкової інспекції була проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання ТзОВ «ТД Аміко-Кераміка» вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.09.2009 року, за результатами якої був складений акт №1946/23-1/32857115 від 13.04.2010 року, в якому зафіксовано порушення позивачем пунктів 3.1, 3.2 Постанови правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті», а саме: встановлено проведення готівкових розрахунків на загальну суму 1533,93 грн. без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів. Вказані порушення були вчинені у 2007 році. На підставі акту перевірки Луцькою обєднаною державною податковою інспекцією 14.12.2010 року прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002012303 на суму 1533,93 грн. Вважають що Луцькою ОДПІ пропущені строки накладення адміністративно-господарських санкцій які, відповідно до статті 250 Господарського кодексу України можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення але не пізніше як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. Просить визнати протиправним та скасувати рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002012303 від 14.12.2010 року на суму 1533,93 грн.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні та поданих суду запереченнях адміністративний позов не визнав повністю та пояснив, що за результатами перевірки був складений акт перевірки №1946/23-1/32857115 від 13.04.2010 року, в якому зафіксовано порушення позивачем пунктів 3.1, 3.2 Постанови правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті» за подання звітів про використання коштів без представлення оригіналів відповідних документів, які б підтверджували сплату використаних коштів на загальну суму 1533,93 грн. Крім того, пояснив, що застосовані до позивача штрафні санкції не є адміністративно-господарськими санкціями в розумінні норм Господарського кодексу України, а тому підстави для застосування строків, передбачених статтею 250 ГК України є необґрунтованими. Просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю.

Судом встановлено, що 13.04.2010 року податковими інспекторами Луцької ОДПІ на підставі направлення №00793 від 24.02.2010 року була проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання ТзОВ «ТД Аміко-Кераміка» вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.09.2009 року.

За результатами вказаної перевірки був складений акт №1946/23-1/32857115 від 13.04.2010 року, яким зафіксовано порушення позивачем пунктів 3.1, 3.2 Постанови правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті», а саме: встановлено проведення готівкових розрахунків на загальну суму 1533,93 грн. без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів за період з 02.07.2007 року по 02.11.2007 року.

На підставі акту перевірки №1946/23-1/32857115 від 13.04.2010 року Луцькою обєднаною державною податковою інспекцією 14.12.2010 року прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002012303 на суму 1533,93 грн.

Згідно підпунктів 3.1, 3.2 глави 3 Постанови правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті» касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів. Касові операції, що проводяться відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оформляються згідно з вимогами цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 238 Господарського кодексу України (ГК України) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Згідно із частиною першою статті241 ГК України грошова сума, що сплачується субєктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності, розглядається як адміністративно-господарський штраф.

Статтею 239 ГК України передбачено, що одним із видів адміністративно-господарських санкцій є адміністративно-господарський штраф, який застосовується до субєкта господарювання за порушення визначених законодавством України правил здійснення господарської діяльності. За загальним правилом, встановленим частиною другою статті 241 ГК України, перелік порушень, за які з субєкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Отже, штрафні санкції за порушення субєктами господарювання порядку використання реєстраторів розрахункових операцій є адміністративно-господарськими санкціями в розумінні положень ГК України.

Відповідно до вимог статті 218 даного Кодексу підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким субєктом господарське правопорушення. В силу частини другої зазначеної статті, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Статтею 250 Господарського кодексу України передбачено, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення але не пізніше як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Крім того, судом встановлено, що порушення підпунктів 3.1, 3.2 глави 3 Постанови правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті» дійсно мали місце у 2007 році, що не заперечила представник позивача в судовому засіданні. Однак, рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій винесене тільки 14.12.2010 року, тобто після спливу річного терміну, протягом якого можливе притягнення до відповідальності за порушення порядку проведення господарських операцій з використанням готівки, що передбачено нормами статті 250 ГК України.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм чинного законодавства України та встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002012303 від 14.12.2010 року винесене з порушенням процесуальних строків, встановлених статтею 250 ГК України щодо застосування адміністративно-господарських санкцій.

Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача про те, що застосовані до позивача штрафні санкції не є адміністративно-господарськими санкціями в розумінні норм Господарського кодексу України, а тому підстави для застосування строків, передбачених статтею 250 ГК України є необґрунтованими, оскільки такі твердження не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно із частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представник відповідача не надав суду належних та допустимих доказів в обґрунтування правомірності винесення Луцькою ОДПІ рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.12.2010 року, в звязку з чим суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог ТзОВ «ТД Аміко-Кераміка».

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення увалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, з Державного бюджету України на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 3 грн. 40 коп., сплачений згідно квитанції №ПН770700 від 18 січня 2011 року .

Керуючись статтями 11, 17, 158, частиною 3 статті 160, статтями 162, 163,186 КАС України, на підставі статті 250 Господарського кодексу України, Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” №436/95 від 12.06.1995 року, Постанови правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Луцької обєднаної державної податкової інспекції №0002012303 від 14.12.2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Аміко-Кераміка" витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 07 лютого 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий О.А.Лозовський