№ 136678628, 20.05.2026, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №3/748/461/26

Єдиний унікальний № 748/1096/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2026 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої-судді: Костюкової Т.В.,

при секретарі: Зеленській О.В.,

за участю захисника адвоката Підмогильної Я.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, учасника бойових дій, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за частиною 1 статті 130 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

02.04.2026 року о 07 год. 16 хв., ОСОБА_1 , по вул. Дружби,10 у с. Количівка, Чернігівського району, Чернігівської області, керував автомобілем марки «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя, виражене тремтіння пальців рук), та від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, за допомогою приладу Драгер ARLM-0316 та у медичному закладі ЧОПНЛ у лікаря нарколога, відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність, згідно ч.1 ст.130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 , пояснив, що він є військовим та зранку їхав до селища Козелець, де проходить військову службу, оскільки об 08 год 00 хв. мала бути нарада. Їхав близько 50 км/год. Побачив позаду транспортний засіб поліції, який їхати з проблисковими маяками та подав вимогу про зупинку. Він зупинився та поцікавився причиною зупинки, на що поліцейська вказала, що в нього на транспортному засобі номерний знак недержавний. Він показав їй документ що автомобіль ввезений як гуманітарна допомога. Після цього працівниця поліції вказала, що в нього наявні ознаки алкогольного сп`яніння, такі як тремтіння пальців рук та бліда шкіра і запропонувала пройти огляд на стан сп`яніння. Він просив викликати ВСП однак на це зауваження не було відредаговано. Від проходження огляду на місці він відмовився, так як має недовіру до приладу Драгер та необхідності вчасно зявитися на нараду. В медичний заклад до Чернігова він їхати не захотів, разом з тим згоджувався проїхати до медичного закладу в селищі Козелець. Вважає, що так як була безпідставна зупинка, не зобов`язаний був виконувати вимогу працівника поліції.

Захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності адвокат Підмогильна Я.Я. подала письмове клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 , мотивуючи тим, що зупинка працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 була незаконною, оскільки жодних правил дорожнього руху він не порушував, а отже усі подальші дії поліції є похідними від порушення закону, а тому докази не можуть бути допустимими. Під час зупинки ОСОБА_1 не було повідомлено жодних ознак алкогольного сп`яніння і прямої та однозначної відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння не було, він лише повідомив що їде на службу у наряд та пройде перевірку на стан алкогольного сп`яніння за місцем проходження служби у с. Козелець. Від права керування транспортним засобом її підзахисний відсторонений не був та оскільки він був абсолютно впевнений, що не вживав алкогольні напої. 02.04.2026 року о 08.50 год. (після наради) звернувся за місцем проходження служби у с. Козелець до КНП «Козелецька лікарня інтенсивного лікування» Козелецьої селищної ради для самостійного проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, разом із тим, йому було відмовлено у зв`язку із відсутністю направленні від поліції. Не погоджуючись із таким рішенням 02.04.2026 року о 10.10 год. (менше ніж через 2 години від часу складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №629908 від 02.04.2026 року о 07.34 год.) ОСОБА_1 звертається до КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» Чернігівської обласної ради для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Згідно Виписки №199 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 02.04.2026 року ОСОБА_1 , тверезий, ознак алкогольного сп`яніння не виявлено. Згідно результату приладу Алкотестер Драгер 6820 - показник 0,00%о. Взята кров і сеча, згідно результатів токсикологічного обстеження етанол не виявлено (кров - показник 0,00%о, сеча - показник 0,00%о). Таким чином, ОСОБА_1 не перебував в стані алкогольного сп`яніння ані під час керування транспортним засобом Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_2 02.04.2026 року, ані під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №629908 від 02.04.2026 року. Зупиняючи транспортний засіб 02.04.2026 року, яким керував ОСОБА_1 працівники патрульної поліції самостійно придумали норму для зупинки, перекручуючи зміст п.10 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» (об`єктивно розуміючи, що водій, ОСОБА_1 не допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити), окрім цього працівниками патрульної поліції не було повідомлено жодних ознак алкогольного сп`яніння водія ОСОБА_1 . Сама поведінка ОСОБА_1 , який не відмовлявся під проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння зумовлена тим, що він поспішав на службу у с. Козелець для несення військового обов`язку і неодноразово просив працівників патрульної поліції провести огляд на стан алкогольного сп`яніння в с. Козелець. Окрім цього вирішуючи питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 захисник просить враховувати особу правопорушника, який до адміністративної відповідальності раніше за ст.130 КУпАП не притягувався, окрім того є військовослужбовцем, а керування транспортним засобом є вкрай необхідним при виконанні ним службових завдань в умовах воєнного стану пов`язаних з виїздами в зону активних бойових дій. Окрім цього на утриманні ОСОБА_1 перебувають четверо малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та дружина ОСОБА_5 , яка є інвалідом III групи з дитинства, керування транспортним засобом є необхідним для забезпечення нормальної життєдіяльності, навчання та лікування дітей та дружини.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 захисника Підмогильної Я.Я., які просили закрити провадження у справі за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП в діях ОСОБА_1 посилаючись на доводи вкладені в письмових поясненнях, перевіривши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.ст.245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст.266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція №1452/735) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 (далі Порядок №1103).

Згідно пунктів 2, 3, 6, 7 розділу І Інструкція №1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В свою чергу, у відповідності до п.6, п.8 Порядок №1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Як зазначено в протоколі ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, за допомогою приладу Драгер ARLM-0316 та у медичному закладі ЧОПНЛ у лікаря нарколога, що зафіксовано в режимі відеозапису на пв №470973.

З переглянутого у судовому засідання відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, після зупинки та перевірки документів об 07:18:41 поліцейська вказала на наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, на що він 07:19:24 вказав, що на місці проходити огляд не буде. Об 07:19:35 поліцейська пропонує проїхати для освідування до найближчого закладу охорони здоров`я та об 07:19:47 роз`яснює відповідальність, яка передбачена за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Об 07:20:09 повторно вказує на наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння з пропозицією пройти огляд. Об 07:20:26 ОСОБА_1 вказує, що він стовідсотково відмовляється від проходження огляду на стан сп`яніння і на місці і в медичному закладі та об 07:20:50 вказує, що не має підстав проходити йому огляд на стан сп`яніння. Об 07:21:36 ОСОБА_1 вказує, що може проїхати до медичного закладу в селищі Козелець, на що поліцейська об 07:21:40 вказує, що або він проходить на місці або в ч. Чернігів. Об 07:22:40 ОСОБА_1 вказує, що в нього нарада, на що поліцейська вказує, про можливість проходження огляду на місці, однак ОСОБА_1 вказує, що хоче їхати до медичного закладу в той населений пункт де працює. Об 07:24:07 поліцейська роз`яснює ОСОБА_1 права особи, що притягується до адміністративної відповідальності та складає відносно нього протокол.

Суд зауважує, що пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Виконання названого пункту Правил дорожнього руху є обов`язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність.

Судом з відеозапису встановлено, що на місці від проходження огляду водій ОСОБА_1 відмовився. Дану обставину ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечував, вказуючи на наявність у нього підстав недовіряти результатам приладу Драгер та тим, що поспішав на службу. Оцінюючи дану позицію суд зауважує, що не має значення для правової кваліфікації дій такої особи як адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, мотиви та причини відмови від проходження такого огляду, адже водій відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. 1.3. Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Вказаний нормативний акт встановлює презумпцію знання водієм транспортного засобу його положень та однозначного обов`язку їх виконання.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до п.9 Інструкції від 09.11.2015 №1452/735, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Варто відмітити, що поліцейські не повинні були умовляти водія пройти огляд, достатньо було пред`явити одну вимогу, за відмову від виконання якої настає відповідальність, так само як і водій не повинен ставити певні умови за яких він може пройти огляд , вибираючи медичний заклад на власний розсуд, адже пункт 9 Інстукції від 09.11.2015 №1452/735 чітко визначає, що таким медичним закладом має бути найближчий від місця зупинки.

Враховуючи те, що водія ОСОБА_1 було зупинено в с. Количівка то найближчим закладом охорони здоров`я був КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» Чернігівської обласної ради, що розташовувався у м. Чернігові, з урахуванням чого вимоги поліцейської були обґрунтованими, коли вона пропонувала проїхати ОСОБА_1 до вказаного закладу. В свою чергу зазначення ОСОБА_1 про бажання пройти огляд в селищі Козелець, яке розташоване більш ніж за 50 км від місця зупинки не ґрунтуються на вимогах п.9 Інструкції від 09.11.2015 №1452/735 та не надає право нехтувати законною вимогою поліцейського, яку водій має неухильно виконувати.

Виконання вимог поліцейського пройти огляд є обов`язком водія, який після проведення огляду та у разі незгоди з вимогами пройти такий огляд мав усі підстави оскаржити дії поліцейського у визначеному Законом порядку.

Суд звертає увагу, що протокол про адмінправопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженими державою особами. Проте, ОСОБА_1 та його захисник не скористались процесуальною можливістю та не звертались зі скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, якими були складені відповідні процесуальні документи у цій справі. Також, ОСОБА_1 та його захисником не надано відомостей про те, що останні звертались до суду в порядку КАС України щодо оскарження дій або бездіяльності відповідних посадових осіб працівників поліції. Тобто, матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ`єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції, незаконності складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, як ОСОБА_1 так і його захисником суду не надано.

Посилання ОСОБА_1 щодо незаконної зупинки транспортного засобу працівниками патрульної поліції не знайшли свого підтвердження, оскільки з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, незгода водія із причинами зупинки або ненадання працівниками поліції доказів вчинення правопорушення, не позбавляє водія обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння, та не впливає на причину зупинки. Крім того, на даний час діє воєнний стан і працівники поліції мають право зупиняти та перевіряти усі транспортні засоби, та осіб, які ними керують. До того ж питання поважності чи неповажності причин зупинки автомобіля поліцейськими не є предметом судового розгляду в справі про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП.

Суд також не може взяти до уваги Виписку із медичної карти (амбулаторного) стаціонарного хворого №199 від 10.04.2026, відповідно до якого ОСОБА_1 , 02 квітня 2026 об 10.10 год, пройшов огляд у КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» Чернігівської обласної ради та відповідно до якого є тверезий, ознак алкогольного сп`яніння не виявлено, оскільки даний результат було отримано ОСОБА_1 на підставі його самозвернення, без присутності працівників поліції, та пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення, що є порушенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та ст.266 КУпАП. Суд визнає дані докази неналежними, так як протокол відносно ОСОБА_1 складено працівниками поліції за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а не за керування в стані алкогольного сп`яніння, що є самостійним складом правопорушення у відповідності до положень ч.1 ст.130 КУпАП.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №629908 від 02.04.2026 року, який є документом, що офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій і є одним із джерел доказів; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02.04.2026; рапортом поліцейського взводу 1 роти №4 БУПП в Чернігівській області Гуз С. від 02.04.2026; довідками старшого інспектора ВАП УПП в Чернігівській області Літош Д. від 03.04.2025; та відеозаписом з бодікамери поліцейського, що містяться в матеріалах справи.

Враховуючи обставини вчиненого правопорушення, яке носить суспільно небезпечний характер, дані про особу, що притягається до адміністративної відповідальності, який є військовослужбовцем, учасником бойових дій, має на утриманні чотирьох малолітніх дітей та позитивно характеризується за місцем несення служби, з метою виховного впливу та запобігання вчиненню нових правопорушень, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.

Санкція ч. 1 ст.130 КУпАП передбачає безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

У цьому разі, загальні засади призначення адміністративного стягнення (ст.33 КУпАП) не наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення - у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. Тобто, у цій справі ця функція за своєю правовою природою не є дискреційною, оскільки не потребує врахування та оцінки характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини та майнового стану.

Законодавство про адміністративні правопорушення, на відміну від закону України про кримінальну відповідальність, не передбачає накладення адміністративного стягнення більш м`якого, ніж передбачено законом.

Одночасно, суддя звертає увагу, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 отримавши посвідчення водія зобов`язався дотримуватися Правил дорожнього руху України та був достовірно обізнаний з можливістю притягнення його до відповідальності у разі недотримання цих правил.

Враховуючи вище викладене, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, оскільки законом суд обмежений у праві на часткове застосування стягнення передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Вирішуючи питання щодо стягнення судового збору з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд зважає на наступне. За змістом ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено пільги щодо сплати судового збору, зокрема, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав (пункт 13 вказаної статті). Очевидно, що дана справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не пов`язана з порушенням його прав, а навпаки розглядається порушення останнім норм КУпАП, тому з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у зв`язку з прийняттям судового рішення про накладення адміністративного стягнення стосовно нього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.401, 283, 284 п.1 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним та притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Реквізити для сплати адміністративних штрафів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху: отримувач коштів - ГУК у Чернігів.обл/Черніг.обл/21081300, рахунок отримувача: UA528999980313070149000025001, код ЄДРПОУ: 37972475, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, найменування коду класифікації доходів бюджету Адміністративні штрафи у сфері забезпечення дорожнього руху, 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу «Стягнення судового збору»).

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення .

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.308 КУпАП, у порядку примусового виконання цієї постанови органам державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу в сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) грн.

Суддя Т.В.Костюкова