Решение № 136678521, 20.05.2026, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/993/26

Провадження № 2/740/1272/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

20 травня 2026 року місто Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області у складі головуючої судді Гагаріної Т.О., за участі секретаря судового засідання Мартиненко Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Ніжині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Лисичанський відділ державної виконавчої служби у Сіверськодонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів, -

встановив:

27.02.2026 адвокат Шолох О.В. звернулась до суду в інтересах ОСОБА_1 з вказаним позовом, який в подальшому згідно заяви від 06.04.2026 збільшила, та в якому просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) в розмірі 68 383,53 грн за прострочення сплати аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.06.2021 по 17.05.2025.

В обґрунтування посилалася на те, що рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 25.11.2008 було стягнуто з відповідача на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 530 грн щомісяця, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03.11.2008 до повноліття дитини.

Державним виконавцем 16.07.2018 було відкрито провадження ВП №56778055 за виконавчим листом № 415/3235/18 від 31.05.2018. З часу відкриття виконавчого провадження відповідач аліменти сплачував не регулярно, що призвело до утворення заборгованості зі сплати аліментів на дитину у сумі 68 383,53 грн. Зазначає, що нею було проведено розрахунок неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на дочку, який становить 68 383,53 грн.

17.03.2026 ухвалою судді позов був прийнятий до провадження, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У судове засідання позивач не зявилася, представник позивача адвокат Шолох О.В. подала до суду заяву про розгляд справи без їх участі поданий позов підтримує, просить його задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач про місце, день та час слухання справи належним чином повідомлений шляхом направлення рекомендованого повідомлення на адресу місця його проживання та місця реєстрації. Будь-яких заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подавав, заперечень проти позову не надав, не подав відзиву на позов.

Повідомлення відповідача про розгляд справи також здійснено шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційній сторінці Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області веб-порталу судової влади України.

Третя особа - Лисичанський відділ державної виконавчої служби у Сіверськодонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про розгляд справи повідомлений належним чином.

Суд, з`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази по справі, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, приходить до наступного висновку.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судом встановлено, що згідно рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 25.11.2008 з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 530 грн щомісяця, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03.11.2008 до повноліття дитини.

Згідно із розрахунком заборгованості по аліментах за виконавчим провадженням № 56778055, складений державним виконавцем Лисичанського відділу державної виконавчої служби у Сіверськодонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України станом на 17.05.2025 заборгованість відповідача по сплаті аліментів на утримання дитини становить 68 383,53 грн за період з 01.06.2021 по 17.05.2025 (а.с.50-51).

Довідкою про неотримання аліментів, виданої державним виконавцем Лисичанського відділу ДВС, підтверджується, що ОСОБА_1 не отримувала аліменти з 01.06.2021 по 17.05.2025 за ВП №56778055, заборгованість становить 68 383,53 грн (а.с.50).

Копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 від 12.07.2019 підтверджується зміна прізвища позивача з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 (а.с.6).

Відповідач не позбавлений батьківських прав відносно дитини, він не звільняється від обов`язку щодо утримання дочки відповідно до ч.2 ст.166 СК України.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно вимог ч.4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст.182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини заповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

На підставі ч. 1,2 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Згідно з ч.1,2 ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Отже, відповідач зобовязаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч.1 ст.196 СК України. Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.04.2019 у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02.11.2016 у справі № 6-1554цс16, від 16.03.2016 у справі № 6-2589цс15, від 03.02.2016 у справі № 6-1477цс15 та від 16.03.2016 у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.

Суд виходить з того, що рішенням суду з відповідача на користь позивача стягнуто на утримання неповнолітньої дочки у розмірі 530 грн щомісяця, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03.11.2008 до повноліття дитини. У разі несплати аліментів у поточному місяці з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки. Згідно розрахунку державного виконавця сума боргу зі сплати аліментів на утримання дитини станом на 17.05.2025 становить 68 383,53 грн. Тому нарахування пені здійснюється з 01.06.2021. При цьому суд приймає розрахунок пені позивача, оскільки він відповідає положенням ч.1 ст.196 СК України і фактично узгоджується з правовими позиціями суду.

У зв`язку із тим, що розмір неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення більший ніж розмір заборгованості по сплаті аліментів, суд погоджується із визначенням розміру неустойки (пені) виходячи із розміру 100 відсотків заборгованості, а саме 68 383,53 грн.

Відповідач зобовязаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч.1 ст.196 СК України. Матеріалами справи підтверджено, що відповідач ухилявся від сплати аліментів.

Відповідач не обґрунтував несплату аліментів скрутним матеріальним становищем (несвоєчасною виплатою заробітної плати роботодавцем, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками тощо) тому відсутні підстави для звільнення відповідача від відповідальності як платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені).

Суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу. Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозвязок доказів у їх сукупності.

Суд вважає, що позовні вимоги про стягнення пені /неустойки/ за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей та дружини в такому вигляді не суперечать вимогам закону, а тому підлягають задоволенню.

У відповідності зі ст.141 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Позивач звільнена від сплати судового збору, тому з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в сумі 1331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.15, 16, 18, 49, 509, 526, 549, 551 ЦК України, ст.141, 150, 155, 180, 182, 191, 196 СК України, ст.ст.4, 5, 18, 43, 49, 76-81, 84, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.06.2021 по 17.05.2025 у розмірі 68 383 (шістдесят вісім тисяч триста вісімдесят три) грн 53 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір в розмірі 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Ніжинським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.О. Гагаріна