Постановление суда № 136678098, 19.05.2026, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № № 585/4824/17

Номер провадження 1-кп/585/12/26

У Х В А Л А

19 травня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 307, ч.2 ст. 307, ст. 336, ч.4 ст. 186, ч.1 ст. 357 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу тримання під вартою ОСОБА_5 терміном на 60 днів, про що надав клопотання у письмовому вигляді. В обґрунтування клопотання вказав, що у провадженні Роменського міськрайонного суду Сумської області перебуває об`єднаного кримінального провадження відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 1, 2 ст. 307, ст. 336, ч.1 ст. 357 КК України (справа № 585/4824/17). 09.11.2025 ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 357 КК України. 11.11.2025 підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 09.01.2026. Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025200470000813 відносно ОСОБА_5 28.11.2025 спрямовано до суду, яке під час підготовчого судового засідання 17.12.2025 об`єднано з кримінальним провадженням відносно ОСОБА_5 за ч. 1, 2 ст. 307, ст. 336 КК України, яке вже перебувало на розгляді в суді. Під час підготовчого судового засідання 17.12.2025 ОСОБА_5 обрано запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 діб до 14.00 год. 14.02.2026. На даний час ризики, встановлені під час обрання запобіжного заходу не перестали існувати, а судовий розгляд провадження потребує значного часу, тому є необхідність продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК Україну і в обґрунтування застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , покладається необхідність запобігання переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, або потерпілого. В обґрунтування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України вказав, що ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні проступку та тяжкого кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена виключно у виді позбавлення волі до 10 років, та усвідомлюючи відповідальність, яка йому загрожує у випадку доведеності його вини, може залишити місце мешкання та переховуватися від суду. Також відсутність в останнього міцних соціальних зв`язків, які б забезпечили його належну процесуальну поведінку, підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилятися від суду. В обґрунтування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, вказує, що ОСОБА_5 може незаконного впливання на потерпілу ОСОБА_6 , та свідків, які були очевидцями вчинення ним кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що останній достовірно знає, де вони проживають, так як останньому в силу його процесуального статусу відомі анкетні дані потерпілої та свідків, з останніми в нього склалися певні особисті відносини, у зв`язку з чим він може вчиняти психологічне та фізичне насильство, впливати на них іншими способами, з метою переконання чи примушування до зміни показань у цьому кримінальному провадженні, викривленні відомих їм обставин скоєння ним інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Незважаючи на те, що судовий розгляд у вказаному кримінальному провадженні перебуває на стадії підготовки до судових дебатів, в разі повернення судом до з`ясування певних обставин, в тому числі шляхом додаткового виклику учасників даного кримінального провадження, зазначений ризик є достатньо високим. В обґрунтування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується) зазначає, що ОСОБА_5 , не має постійного джерела доходу, обвинувачується у скоєнні проступку та тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого з корисливих мотивів, у зв`язку з відсутністю засобів для існування. Не виключаються спроби вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки також є можливість усвідомлення своєї безкарності за скоєне кримінальне правопорушення та допустив вчинення правопорушення коли відносно нього на розгляді в суді перебувало кримінальне провадження за ч. 1,2 ст. 307, ст. 336 КК України, на час скоєння інкримінованих йому кримінальних правопорушень останній не був офіційно працевлаштований, тобто у нього відсутній постійний дохід, що у свою чергу свідчить про відсутність у обвинуваченого стримуючих факторів від вчинення інших кримінальних правопорушень, що також дає обгрунтовану підставу вважати наявність ризику продовження вчинення ним інших кримінальних правопорушень у випадку звільнення з-під варти. На даний час встановлена відсутність у ОСОБА_5 , соціально-стримуючих факторів, які б давали підстави вважати, що він не вчинить інше кримінальне правопорушення. Будь-яких відомостей щодо незадовільного стану здоров`я та неможливості ОСОБА_5 , тримання під вартою не має. Всі ці фактори в разі не застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дають ймовірну можливість продовження обвинуваченим протиправної поведінки у подальшому. Викладені обставини свідчать про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України які є реальними і їм неможливо запобігти в умовах застосування до обвинуваченого будь-якого іншого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою. Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу. Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, в тому числі, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. Метою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Застосування будь-якого іншого, більш м`якого запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_5 , не зможе запобігти ризикам, наведеним у вказаному клопотанні. Так, особисте зобов`язання та особисту поруку до ОСОБА_5 , застосувати неможливо, оскільки він, вчинив злочин та своєю поведінкою в момент вчинення злочину продемонстрував свою девіантну спрямованість своєї особистості, та в подальшому, перебуваючи на свободі, може продовжувати свою злочинну діяльність. Застава не може бути обрана, так як обвинувачений ОСОБА_5 , не буде ізольований від суспільства, а тому зможе продовжувати свою злочинну діяльність, пов`язану із вчиненням злочинів проти власності. Домашній арешт до ОСОБА_5 застосувати не представляється за можливе оскільки сукупність встановлених обставин вказують на те, що останній, перебуваючи за місцем свого проживання, матиме реальну можливість продовжувати свою злочинну діяльність, в тому числі матиме можливість втечі та подальшого переховування від суду з метою не буди ізольованим від суспільства. Таким чином, єдиною ефективною в даному випадку мірою запобіжного заходу є тримання під вартою, оскільки виключно така міра запобіжного заходу зможе повністю виключити ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 , покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити останнім дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Перелічені ризики виправдовують тримання ОСОБА_5 , під вартою.

Потерпіла до суду не прибула.

Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, вважав клопотання не обґрунтованим і безпідставним. Вважав достатнім для запобігання можливим ризикам застосування домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти продовження запобіжного заходу, просив пом`якшити з огляду на те що має родичів похилого віку.

Вислухавши думку прокурора, захисника та обвинуваченого, суд приходить до переконання, що клопотання підлягає задоволенню.

Таке переконання склалося в зв`язку з тим, що прокурор довів наявність вказаних в обґрунтування клопотання ризиків, передбачених п.1),п.3) п.5) ч. 1 ст. 177 КПК України, що підтверджено і матеріалами даного кримінального провадження. Наявність вказаних ризиків об`єктивно підтверджена матеріалами кримінального провадження, а саме тим, що ОСОБА_7 не прибував до суду для розгляду кримінального провадження, яке вже розглядається відносно нього судом. Ризик впливати на потерпілу і свідків існує, так як обвинувачений напевно знає де проживає потерпіла і знає свідків. А потерпіла в судовому засіданні відмовилася давати покази, що дає обвинуваченому можливість схилити її до дачі свідчень на свою користь. Ризик вчинення нових кримінальних правопорушень, об`єктивно існує, оскільки протягом часу розгляду даного кримінального провадження, до суду надійшло кілька нових обвинувальних актів, які об`єднані в одне провадження. З урахуванням тяжкості покарання, яке загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винним, надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд вважає такі дії цілком вірогідними.

На підставі вищевикладеного, а також враховуючи дані про особу обвинуваченого, в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність зазначених у клопотанні ризиків.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

В зв`язку з вказаним суд приходить до переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, тому, обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вирішуючи клопотання захисника, щодо зміни запобіжного заходу на більш м`який, суд вважає, що ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати, в зв`язку з чим підстави для зміни запобіжного заходу відсутні. Тому обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід продовжити.

У відповідності до п.3, п.4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Розмір застави має відповідати вимогам ч. 5 ст. 182 КПК України та бути достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

В зв`язку з вказаним, обвинуваченому ОСОБА_5 слід визначити розмір застави тридцять прожиткових мінімумів на працездатну особу, в грошовому виразі 99840 гривень, що достатньою мірою буде гарантувати виконання обвинуваченому покладених на нього обов`язків, і такий розмір застави не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на більш м`який відмовити.

Задоволити клопотання прокурора.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжити на шістдесят діб, до 11 години 30 хвилин 17 липня 2026 року.

Визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатної особи, що становить 99840 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися з місця проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави з дня її внесення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосування запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі не виконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини неявки або якщо порушить покладені на нього обов`язки, застава звертається в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Роменський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 7 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали оголошено о 14 годині 20 хвилин 20 травня 2026 року.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_1