Решение № 136665005, 13.05.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/18526/25

Номер провадження 2/205/566/26

Справа № 205/18526/25

Провадження № 2/205/566/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі: головуючого судді Федотової В.М., за участю секретаря судового засідання Волошенко Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року представник позивача Старинець М.О. звернулася до суду із вищевказаною позовною заявою.

В обґрунтування позову зазначила, що 18.02.2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 41302-02/2025, який було підписано електронним підписом відповідача, відтвореного шляхом використання одноразового ідентифікатора, надісланого на номер мобільного телефону відповідача. 29.07.2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 29072025, відповідно до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передає (відступає), а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні права вимоги до боржників, які вказані у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 29072025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за вказаним кредитним у розмірі 19 910 грн., з яких: 5 500 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 4 455 грн. сума заборгованості за відсотками, 9 955 грн. - сума заборгованості за штрафом. Таким чином відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитними договорами № 41302-02/2025 від 18.02.2025 року.

Далі зазначає, що 14.03.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5990973, який було підписано електронним підписом відповідача, відтвореного шляхом використання одноразового ідентифікатора, надісланого на номер мобільного телефону відповідача. 28.07.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 28072025, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає), а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні права вимоги до боржників, які вказані у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників № 2 від 28.07.2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у розмірі 20 550 грн., з яких: 5 000 сума заборгованості за основним зобов`язанням, 1 250 грн. сума заборгованості по комісії за надання кредиту, 6 300 грн. сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 8 000 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня). Таким чином відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором № 5990973 від 14.03.2025 року.

08.03.2025 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 8838949, який було підписано електронним підписом відповідача, відтвореного шляхом використання одноразового ідентифікатора, надісланого на номер мобільного телефону відповідача. 28.10.2025 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 28102025, відповідно до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передає (відступає), а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні права вимоги до боржників, які вказані у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 28.10.2025 року до Договору факторингу № 28102025 від 28.10.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у розмірі 27 000 грн., з яких: 10 000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 12 000 грн. сума заборгованості за відсотками, 5 000 грн. сума заборгованості за пенею, штрафами. Таким чином відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором № 8838949 від 08.03.2025 року.

08.03.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 71542613, який було підписано електронним підписом відповідача, відтвореного шляхом використання одноразового ідентифікатора, надісланого на номер мобільного телефону відповідача. 27.03.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 27/03/25, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає), а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні права вимоги до боржників, які вказані у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у розмірі 15 277,50 грн., з яких: 9 000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 607,50 грн. сума заборгованості за відсотками, 4 320 грн. сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом, 1 350 грн. комісія за надання кредиту. Таким чином відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором № 71542613 від 08.03.2025 року.

На підставі викладеного, представник позивача звертається до суду та просить стягнути із відповідача заборгованість за:

- кредитним договором № 41302-02/2025 від 18.02.2025 року у розмірі 19 910 грн., з яких: 5 500 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 4 455 грн. сума заборгованості за відсотками, 9 955 грн. - сума заборгованості за штрафом;

- кредитним договором № № 5990973 від 14.03.2025 року у розмірі 20 550 грн., з яких: 5 000 сума заборгованості за основним зобов`язанням, 1 250 грн. сума заборгованості по комісії за надання кредиту, 6 300 грн. сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 8 000 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня);

- кредитним договором № 8838949 від 08.03.2025 року у розмірі 27 000 грн., з яких: 10 000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 12 000 грн. сума заборгованості за відсотками, 5 000 грн. сума заборгованості за пенею, штрафами;

- кредитним договором № 71542613 від 08.03.2025 року у розмірі 15 277,50 грн., з яких: 9 000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 607,50 грн. сума заборгованості за відсотками, 4 320 грн. сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом, 1 350 грн. комісія за надання кредиту, а всього стягнути заборгованість за вказаними договорами у загальному розмірі 82 737,50 грн. та судові витрати по справі.

Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 22.12.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі та призначено судове засідання.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у прохальній частині позову просив розгляд справи провести за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про день, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується конвертами, які повернулися на адресу суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», про причини своєї неявки суд не повідомив, відзив не подав, будь-яких заяв від нього не надходило.

Суд у зв`язку з вищевикладеним зазначає, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

При цьому, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 року у справі № 755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Суд, враховуючи ту обставину, що позивачу та відповідачу були створені належні та достатні умови для подання суду відповідних заяв по суті справи, заяв із процесуальних питань та доказів, вважає, що чергове відкладення розгляду справи порушуватиме розумний строк розгляду цивільної справи, у зв`язку із чим суд вважає за необхідне ухвалити відповідне рішення по справі на підставі наявних матеріалів.

На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов наступного висновку.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 18.02.2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 41302-02/2025, який було підписано електронним підписом відповідача, відтвореного шляхом використання одноразового ідентифікатора, надісланого на номер мобільного телефону відповідача.

29.07.2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 29072025, відповідно до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передає (відступає), а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні права вимоги до боржників, які вказані у реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 29072025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за вказаним кредитним у розмірі 19 910 грн., з яких: 5 500 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 4 455 грн. сума заборгованості за відсотками, 9 955 грн. - сума заборгованості за штрафом.

Представником позивача також надано розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідно до якого заборгованість відповідача складає 19 910 грн., з яких: 5 500 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 4 455 грн. сума заборгованості за відсотками, 9 955 грн. - сума заборгованості за штрафом.

Матеріалами справи також підтверджено, що 14.03.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5990973, який було підписано електронним підписом відповідача, відтвореного шляхом використання одноразового ідентифікатора, надісланого на номер мобільного телефону відповідача.

28.07.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 28072025, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає), а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні права вимоги до боржників, які вказані у реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з реєстру боржників № 2 від 28.07.2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у розмірі 20 550 грн., з яких: 5 000 сума заборгованості за основним зобов`язанням, 1 250 грн. сума заборгованості по комісії за надання кредиту, 6 300 грн. сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 8 000 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Представником позивача також надано розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідно до якого заборгованість відповідача складає 20 550 грн., з яких: 5 000 сума заборгованості за основним зобов`язанням, 1 250 грн. сума заборгованості по комісії за надання кредиту, 6 300 грн. сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 8 000 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Судом також встановлено, що 08.03.2025 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 8838949, який було підписано електронним підписом відповідача, відтвореного шляхом використання одноразового ідентифікатора, надісланого на номер мобільного телефону відповідача.

28.10.2025 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 28102025, відповідно до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передає (відступає), а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні права вимоги до боржників, які вказані у реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 28.10.2025 року до Договору факторингу № 28102025 від 28.10.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у розмірі 27 000 грн., з яких: 10 000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 12 000 грн. сума заборгованості за відсотками, 5 000 грн. сума заборгованості за пенею, штрафами.

Представником позивача також надано розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідно до якого заборгованість відповідача складає 27 000 грн., з яких: 10 000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 12 000 грн. сума заборгованості за відсотками, 5 000 грн. сума заборгованості за пенею, штрафами.

Матеріалами справи підтверджено, що 08.03.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 71542613, який було підписано електронним підписом відповідача, відтвореного шляхом використання одноразового ідентифікатора, надісланого на номер мобільного телефону відповідача.

27.03.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 27/03/25, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає), а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні права вимоги до боржників, які вказані у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у розмірі 15 277,50 грн., з яких: 9 000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 607,50 грн. сума заборгованості за відсотками, 4 320 грн. сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом, 1 350 грн. комісія за надання кредиту.

Представником позивача також надано розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідно до якого заборгованість відповідача складає 15 277,50 грн., з яких: 9 000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 607,50 грн. сума заборгованості за відсотками, 4 320 грн. сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом, 1 350 грн. комісія за надання кредиту.

Оскільки відповідач у добровільному порядку свої договірні зобов`язання не виконує, то між сторонами виник спір, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Поняття договору факторингу закріплено у ст. 1077 ЦК України.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Форма правочину щодо заміни кредитора у зобов`язанні визначено у ст. 513 ЦК України, згідно вимог якої правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно із ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду по справі № 465/646/11 (Постанова від 31.10.2018 року) зазначила, що у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Враховуючи надані суду докази, суд встановив, що до позивача перейшло право вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за вказаними кредитними договорами.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За правилом частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Особливості укладання договорів в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі Закон).

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що між сторонами по справі було укладено кредитні договори у електронній формі та погоджені всі їх істотні умови.

Матеріали справи свідчить про досягнення сторонами згоди щодо істотних умов договору, як того вимагають положення ст. 638 ЦК України.

Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 07.10.2020 року, по справі № 127/33824/19, обґрунтованим висновком є те, що без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на веб-сайт Кредитора до особистого кабінету, без отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані відповідачу.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Верховним Судом у постанові від 07.06.2023 року по справі № 234/3840/15-ц (провадження № 61-3014св22), наголошено, що заборгованість визначається умовами кредитного договору та вимогами закону, а суд у будь-якому разі має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву, оскільки за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення із відповідача на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованості за вказаними кредитними договорами за основною сумою боргу, нарахованими відсотками та комісіями.

Разом з тим, щодо вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості за пенею та штрафами, суд зазначає наступне.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до висновку Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 31.01.2024 року у справі № 183/7850/22, тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань і така особливість проявляється: - в періоді існування особливих правових наслідків, яким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; - в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки, зокрема, договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; - у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Зважаючи на те, що в Україні діє воєнний стан та з огляду на викладені положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, згідно із якими у період дії в Україні воєнного стану позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки за таке прострочення, позивачем безпідставно нараховано відповідачу штрафи та пеню, які стягненню не підлягає, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи зазначені обставини та надані суду докази, а також те, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу, а також заборгованості за відсотками та комісією є законними, обґрунтованими, у повному обсязі доведеними з його боку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині. В частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості за пенею та штрафами слід відмовити через їх необґрунтованість та недоведеність.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення із відповідача на користь позивача судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у розмірі 1 686,51 грн. (6 082,50 грн. * 3 028 грн. / 82 737,50 грн.).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 15-16, 526, 598-599, 610, 612, 626, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 12-13, 76-81, 89, 141, 247, 258-259, 263-266, 280, 282-284, 289, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ: 35625014, місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30) заборгованість за:

- кредитним договором № 41302-02/2025 від 18.02.2025 року у розмірі 9 955 грн., з яких: 5 500 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 4 455 грн. сума заборгованості за відсотками;

- кредитним договором № № 5990973 від 14.03.2025 року у розмірі 12 550 грн., з яких: 5 000 сума заборгованості за основним зобов`язанням, 1 250 грн. сума заборгованості по комісії за надання кредиту, 6 300 грн. сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту;

- кредитним договором № 8838949 від 08.03.2025 року у розмірі 22 000 грн., з яких: 10 000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 12 000 грн. сума заборгованості за відсотками;

- кредитним договором № 71542613 від 08.03.2025 року у розмірі 15 277,50 грн., з яких: 9 000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 607,50 грн. сума заборгованості за відсотками, 4 320 грн. сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом, 1 350 грн. комісія за надання кредиту, а всього стягнути заборгованість за вказаними кредитними договорами у загальному розмірі 46 082,50 грн. (сорок шість тисяч вісімдесят дві) гривні 50 копійок.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ: 35625014, місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30) судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1 686,51 (одна тисяча шістсот вісімдесят шість) гривень 51 копійка.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем може бути подана апеляційна скарга на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Федотова В.М.