№ 136648939, 30.04.2026, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/190/25

Провадження № 3/163/350/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2026 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Шеремета С.А.

з участю представника Волинської митниці Кунєвої З.Ю.,

розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею матеріали справи за протоколом № 0505/20500/24 про притягнення до відповідальності за ст.485 МК України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , директора ТОВ «КЕВІАН ДРАЙВ»; (код ЄДРПОУ 43953942), РНОКПП НОМЕР_1 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , під час митного оформлення товарів-транспортних засобів за митними деклараціями UA205150/2022/9512, UA205150/20229628, UA205150/2022/9639, UA205150/2022/9947, UA205150/2022/9956, UA2051509/2022/9943, UA205150/2022/9944, UA205150/2022/9972, UA205150/2022/9914, UA205150/2022/9912, UA205150/2022/10207, UA205150/2022/10086, вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів в загальній сумі 516 892,77 гривень шляхом подання митному органу сертифікатів з перевезення товару D387169, D387176, D387193, D382228, D383227, D382225, D383223, D387209, D387219, D387220, D387240, D387239, які згідно листа уповноваженого органу Словацької Республіки не були видані та легалізовані і стали підставою для неправомірного застосування преференційного режиму, заявлених у митних деклараціях, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.485 МК України.

ОСОБА_1 на розгляд справи в суд не з`явився, хоча про час і місце судового розгляду був повідомлений у встановленому законом порядку, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Також повідомлення про розгляд справи надсилалось на електронну адресу. Свої права та інтереси доручив захищати адвокату Таргонію П.В..

Захисник Таргоній П.В. будучи належним чином повідомленим в судове засідання не з`явився, будь-яких заяв, клопотань з приводу розгляду справи не подав.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.41) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Про причини неявки на розгляд справи ні ОСОБА_1 , ні його захисник не повідомили.

Суд вичерпав усі можливі і передбачені законом заходи для сповіщення про розгляд справи, тому підстав для чергового відкладення судового розгляду не вбачає і вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не виконує процесуальних обов`язків своєчасно з`явитися до суду за викликом, не повідомив про причини неявки, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, на підставі ст.268 КУпАП справа розглянута без його участі.

Представник Волинської митниці під час розгляду протоколу заявила, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, просила накласти стягнення в межах санкції ст.485 МК України.

Дослідженням доказів по справі встановлено таке.

Щодо наявного кримінального провадження за ст. 212 КК України.

При вирішенні питання про правову кваліфікацію діяння суд досліджує конкуренцію норм адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 485 МК України, та кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 212 КК України, за критерієм значного/великого/особливо великого розміру ненадходження коштів до бюджету.

В контексті цього питання, судом скеровувався запит до Бюро економічної безпеки (БЕБ) України у Волинській області. За отриманою інформацією, за фактом ввезення транспортних засобів із використанням сертифікатів EUR.1 БЕБ здійснює досудове розслідування у межах кримінального провадження (за ст.ст. 212, 358 КК України). У зв`язку з цим матеріали протоколу були направлені для приєднання до відповідного кримінального провадження для надання правової оцінки щодо наявності складу злочину.

За результатами досудового розслідування детективом Бюро економічної безпеки України прийнято рішення про закриття кримінального провадження у відповідній частині (ст.358 КК України), після чого матеріали були повернуті до суду для розгляду в порядку провадження про порушення митних правил.

Суд враховує, що саме детектив Бюро економічної безпеки України як уповноважений суб`єкт, наділений повноваженнями щодо виявлення та оцінки наявності ознак кримінального правопорушення на етапі досудового розслідування, у тому числі щодо встановлення єдиного умислу, системності дій та інших обов`язкових ознак складу злочину, передбаченого ст. 212 КК України, мав можливість надати відповідну кримінально-правову оцінку встановленим обставинам.

Однак, за результатами досудового розслідування уповноваженим суб`єктом не встановлено достатніх підстав для подальшого здійснення досудового розслідування за фактичними обставинами цього протоколу (в контексті кримінального провадження за ст.212 КК України), у зв`язку з чим матеріали були повернуті для вирішення питання про адміністративну відповідальність.

За таких обставин суд приходить до висновку, що розгляд справи в порядку провадження про порушення митних правил не є підміною можливої кримінальної відповідальності чи способом її уникнення, а здійснюється з урахуванням правової оцінки, наданої компетентним органом досудового розслідування, який не встановив достатніх ознак кримінально караного діяння.

Суд враховує, що прийняття рішення у справі про адміністративне правопорушення унеможливлює подальше притягнення особи до кримінальної відповідальності за ті самі факти, що узгоджується з принципом недопустимості подвійного притягнення до юридичної відповідальності за одне і те саме правопорушення. Водночас зазначена обставина була об`єктивно відома органу досудового розслідування під час прийняття рішення про закриття кримінального провадження та повернення матеріалів до суду.

Ввезення транспортних засобів здійснювалося на підставі окремих митних декларацій, кожна з яких є самостійною юридично значимою дією, з якою закон пов`язує виникнення обов`язку щодо сплати митних платежів. Відтак можливе заниження митних платежів у кожному конкретному випадку має оцінюватися як окреме одиничне правопорушення, передбачене ст. 485 МК України, оскільки за результатами досудового розслідування не було встановлено ознак наявності єдиного умислу, спрямованого на вчинення триваючого кримінально караного діяння. Та обставина, що перевіркою митного органу одночасно охоплено значну кількість митних декларацій, а сума несплачених платежів визначена як загальна, не змінює правової природи вчинених дій.

Отже, суд виходить із того, що сума несплачених митних платежів є результатом арифметичного підсумування окремих епізодів, кожен з яких сам по собі утворює самостійний склад адміністративного правопорушення.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що має всі правові підстави для розгляду справи за матеріалами цього протоколу в межах провадження про порушення митних правил та прийняття рішення за результатами такого розгляду.

Факт ввезення на митну територію України в адресу ПП «КЕВІАН ДРАЙВ» товарів «транспортні засоби» в кількості 12 штук і випуск їх у вільний обіг підтверджується доданими до протоколу копіями вище зазначених митних декларацій типу ІМ40ДЕ.

Декларування товару здійснювалось уповноваженою особою ТОВ «ЗАХІДБРОКСЕРВІС» ОСОБА_2 .

Особою, відповідальною за фінансове врегулювання, в декларація вказано ТОВ "КЕВІАН ДРАЙВ".

У графі 36 митних декларацій заявлена преференція при сплаті мита за митне оформлення товару за кодом 410 (Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС).

Преференція заявлена на підставі сертифікатів з перевезення товару EUR.1 №№D387169, D387176, D387193, D382228, D383227, D382225, D383223, D387209, D387219, D387220, D387240, D387239.

У відповіді уповноваженого органу Словацької Республіки від 14.08.2024 №401777/2024-2000102/MY-069/24 повідомлено, що 129 сертифікати з перевезення EUR.1 (зазначені в Додатку 1) не видавались та не засвідчувались митним органом у Міхайловце, в тому числі D387169, D387176, D387193, D382228, D383227, D382225, D383223, D387209, D387219, D387220, D387240, D387239.

Жодного прямого чи непрямого доказу, який би ставив під сумнів вказану відповідь митних органів Словацької Республіки, у справі не здобуто.

З огляду на таку інформацію начальник УК та АМП у доповідній записці №15/15-03/9822 від 24.09.2024 констатувала, що вказані сертифікати EUR.1 не відповідають вимогам ст.16 Доповнення І «Визначення поняття походження товарів і методів адміністративного співробітництва» Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження. Для здійснення контрольно-перевірочних заходів щодо платника податків ТОВ «КЕВІАН ДРАЙВ» у відповідності до положень статей 345-354 МК України вирішено скерувати відповідні матеріали до підрозділу митного аудиту за місцем реєстрації товариства.

Відповідно до цієї ж доповідної записки управління контролю та адміністрування митних платежів Волинської митниці, товари зазначені у сертифікатах з перевезення товару EUR.1 не мають преференційного походження, а різниця митних платежів, які мали б бути сплачені під час митного оформлення за 12-ма митними деклараціями становить 516 892,77 гривень, у тому числі: мито - 430 743,97 гривень; ПДВ - 86 148,80 гривень.

Аналогічна сума недоборів митних платежів за цими митними деклараціями типу ІМ40ДЕ встановлена проведеною Волинською митницею в порядку ст.ст.345-354 МК України стосовно ТОВ «КЕВІАН ДРАЙВ» документальною невиїзною перевіркою, що підтверджується Актом від 01.08.2025 №109/25/19-03/43953942.

Згідно з ч.1 ст.41 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару.

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару (ч.3 ст.41 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.43 МК України перевірка документів, що підтверджують країну походження товару, зазначених у статті 41 цього Кодексу, здійснюється відповідно до цієї статті після завершення митного оформлення.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.280 МК України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України. Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Частиною 1 статті 281 МК України встановлено, що допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Протоколу І Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: (a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або (b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься "декларацією інвойс", надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.

За змістом ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частина восьма статті 257 МК України передбачає, що митне оформлення товарів здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МК України для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, у тому числі про країну походження товару.

Стаття 485 МК України визначає відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

При цьому, статтею 485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів, що вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.

Так із відповіді митних органів Словацької Республіки вбачається, що сертифікати не були видані та завірені Митницею Міхаловіце.

Досліджені в справі докази жодним чином не спростовані, тому є належними і допустимими у підтвердженні фактів і обставин, які підлягають доведенню у цій справі.

Досліджені у справі докази у своїй сукупності свідчать про те, що саме отримувач товару - ТОВ "КЕВІАН ДРАЙВ" - був заінтересованою стороною з економічної точки зору у здійсненні поставки товару із застосуванням тарифної преференції на підставі сертифікатів з перевезення товару EUR.1, оскільки використання таких сертифікатів безпосередньо впливає на розмір митних платежів, які підлягають сплаті при митному оформленні товару.

Згідно з встановленим Порядком заповнення преференційних документів, графа 11 сертифіката EUR.1 є обов`язковим реквізитом, який підтверджує факт державного контролю. Наявність у цій графі лише відтиску загальної печатки без обов`язкового проставлення особистої номерної печатки посадової особи митниці є грубим порушенням стандартів оформлення. Для професійного імпортера, який регулярно користується тарифними преференціями, відсутність ідентифікатора службової особи на сертифікатах за різні дати є очевидними ознаками технічного виготовлення документів поза межами встановленої процедури.

Оскільки саме імпортер є безпосереднім вигодонабувачем від застосування тарифної преференції, на нього покладається підвищений обов`язок перевірки легітимності підстав для такої пільги. Добросовісний імпортер, виявивши дефекти у формі документа (графа 11), мав би утриматися від його подання до митних органів до моменту з`ясування автентичності. Подання завідомо дефектних документів свідчить про свідоме прийняття ризику використання недійсних сертифікатів задля отримання неправомірної економічної вигоди.

Суд оцінює поведінку ТОВ "КЕВІАН ДРАЙВ" після складання протоколу про порушення митних правил як таку, що підтверджує усвідомленість дій. Протягом тривалого часу імпортер не вчинив жодної дії, притаманної добросовісній особі, чиї права були порушені контрагентом (продавцем): не ініційовано претензійну роботу щодо постачання товару з фіктивними документами; не надіслано запитів до продавця або митних органів Словацької Респубілки для підтвердження видачі сертифікатів; керівник ОСОБА_1 ігнорував виклики митного органу для надання пояснень.

Сукупність факторів - від прийняття документів з очевидними дефектами до повної відсутності реакції на виявлену фіктивність доводить, що дії ТОВ "КЕВІАН ДРАЙВ" не носили характеру випадкової помилки внаслідок недобросовісності контрагента. Навпаки, така поведінка є системною та спрямованою на умисне приховування дійсних обставин походження товару з метою ухилення від сплати митних платежів у повному обсязі.

Сукупність наведених доказів є внутрішньо узгодженою, взаємопов`язаною та такою, що виключає випадковий характер подання недостовірних сертифікатів походження товару, а відтак підтверджує наявність у діях ОСОБА_1 прямого умислу на неправомірне зменшення розміру митних платежів.

Згідно із ч.2 ст.459 МК України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил … при вчиненні таких порушень підприємствами можуть бути посадові особи цих підприємств.

Пунктом 43 ст.4 МК України визначено, що посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання такими підприємствами вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.

В силу вище наведених норм митного законодавства ОСОБА_1 , будучи на момент подання аналізованих по справі митних декларацій типу ІМ40ДЕ керівником ТОВ "КЕВІАН ДРАЙВ", є належним суб`єктом відповідальності за вчинення порушення митних правил.

Таким чином, ураховуючи встановлені фактичні обставини справи та норми чинного законодавства, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ст.485 МК України порушення митних правил є повністю доведеною поза будь-яким розумним сумнівом, тому він підлягає відповідальності в межах санкції даної норми.

Враховуючи конкретні обставини справи, відсутність обтяжуючих та пом`якшуючих відповідальність обставин, стягнення на ОСОБА_1 слід накласти у виді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів.

З порушника відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України № 3674-VI підлягає стягненню судовий збір у відповідному розмірі.

Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, і накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 516 892 (п`ятсот шістнадцять тисяч вісімсот дев`яносто дві) гривні 77 копійок.

Штраф у розмірі 516 892 (п`ятсот шістнадцять тисяч вісімсот дев`яносто дві) гривні 77 копійок підлягає стягненню на рахунок UA758999980313010106005003500 в Казначействі України (ЕАП) (ЄДРПОУ 38009371, отримувач ГУК у Волинській області/село Вишнів, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу "адміністративні штрафи та інші санкції "05" Державна митна служба України").

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору на рахунок UA958999980313161206000003480 в Казначействі України (ЕАП) (отримувач ГУК у Волинській області/місто Любомль, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "судовий збір").

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області С.А.Шеремета