Постановление суда № 136647742, 11.05.2026, Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер 448/1470/23

Провадження № 2/448/17/26

У Х В А Л А

(повний текст)

11.05.2026 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кічака Ю.В.,

при секретарі судового засідання Романченко І.А.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_1 адвоката Каралюса Л.М.,

представників відповідача ОСОБА_2 та адвоката Крамара Ю.М.,

представника відповідача Сували І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мостиська клопотання представника позивача адвоката Каралюса Любомира Мирославовича про поновлення строку на подання клопотання про приєднання доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Явір» та Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області про визнання договору купівлі продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Явір» та Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області про визнання договору купівлі продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно.

11.05.2026 року на адресу суду надійшло клопотання про поновлення строку на подання клопотання про приєднання доказів, подане представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Каралюсом Л.М., зокрема про приєднання до матеріалів справи архівного витягу №С-262 від 26.11.2025 з протоколу засідання колгоспу «Правда» від 27.12.1991 №12, копії протоколу засідання колгоспу «Правда» від 27.12.1991 №12, виданих Архівним відділом Яворівської РДА. В обґрунтування заявленого клопотання сторона позивача покликається на наступне: сторона відповідача ставить під сумнів достовірність виписки з протоколу №12 зборів уповноважених колгоспу «Правда» від 27.12.1991, про що зазначає у поясненнях від 11.11.2025р.; в подальшому стороною позивача було отримано архівний витяг №С-262 від 26.11.2025 з протоколу засідання колгоспу «Правда» від 27.12.1991 №12 та копію протоколу засідання колгоспу «Правда» від 27.12.1991 №12, видані Архівним відділом Яворівської РДА; оскільки сторона відповідача лише на стадії судового розгляду фактично заявила про недостовірність письмових доказів, а не у відзиві на позовну заяву, то вказана обставина є об`єктивною причиною, яка перешкоджала стороні позивача подати клопотання про приєднання доказів у встановлений законом строк, а тому слід поновити строк на подання клопотання про приєднання доказів; усі документи, що подаються до суду спрямовані на обґрунтування доводів, висловлених стороною позивача у поданих до суду документах по суті справи.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Каралюс Л.М. підтримали подане ними клопотання про поновлення строку на подання клопотання про приєднання доказів. Просять суд таке задовольнити.

Представники відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Явір» Молінська С.С. та адвокат Крамар Ю.М. в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання сторони позивача про поновлення строку на подання клопотання про приєднання доказів з тих підстав, що зазначене клопотання подане з порушенням встановлених строків; стороною позивача не доведено наявність перешкод, що зумовлювали неможливість подання вказаних доказів своєчасно, до початку розгляду справи по суті; ще у відзиві на позовну заяву ними (стороною відповідача) зазначалось про недостовірність виписки з протоколу №12 зборів уповноважених колгоспу «Правда» від 27.12.1991р. Просять відмовити у задоволенні клопотання, заявленого стороною позивача.

Представник відповідача - Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області Сувала І.М. в судовому засіданні зазначив, що документи, які сторона позивача бажає приєднати, - мають значення для вирішення даної цивільної справи. Вважає, що заявлене клопотання підлягає до задоволення.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи та доводи поданого клопотання, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом п.1 ч.5 ст.12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, керує ходом судового процесу.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частина 2 ст.83 ЦПК України передбачає обов`язок позивача, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно ч.5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (ч.3 ст.83 ЦПК України). У відзиві на позовну заяву відповідач викладає заперечення проти позову (ч.1 ст.178 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч.4 ст.83 ЦПК України).

Пунктом 4 ч.2 ст.43 ЦПК України визначено, що учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

З урахуванням чинних вимог законодавства України, позивач при подачі позовної заяви, а відповідач при подачі відзиву на позовну заяву, зобов`язані надати всі наявні у них докази в обґрунтування та спростування позовних вимог, а у випадку неможливості їх подання - звернутися з клопотанням про витребування доказів.

Строки, встановлені ЦПК України або судом, є обов`язковими для суду та для учасників судового процесу, оскільки, зокрема, визначають час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (ч.1 ст.120 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч.1 ст.127 ЦПК України).

Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.

Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.

Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Ухвала про відкриття провадження у даній справі постановлена судом ще 26.09.2023р.

Ухвалою суду від 20.02.2024 прийнято до розгляду письмову заяву позивача ОСОБА_1 про зміну предмета позову, подану в порядку ст.49 ЦПК України, згідно якої позивач просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений між ним (позивачем ОСОБА_1 ) та Колективним сільськогосподарським підприємством «Явір» (на даний час сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Явір»); визнати за ним (позивачем ОСОБА_1 ) право власності в цілому на квартиру та сарай АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 06.05.2025р. закрито підготовче провадження у даній цивільній справі.

Клопотання про поновлення строку на подання клопотання про приєднання доказів подано представником позивача 11 травня 2026 року через систему електронний суд.

Реалізація процесуальних прав та обов`язків учасників справі перебуває у тісному зв`язку зі стадіями судового провадження і пов`язана з перебігом процесуальних строків.

Суд звертає увагу, що можливість поновлення процесуального строку виникає у тому разі, коли у передбачені строки виконати певному учаснику справи певні процесуальні дії є неможливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації та суд має право поновити строк, установлений відповідно законом, за клопотанням конкретного відповідного учасника справи у разі його пропущення з поважних причин.

Питання щодо поновлення процесуального строку безпосередньо пов`язане з відповідним конкретним учасником справи, його процесуальним правом і обов`язком та спрямоване на реалізацією саме його суб`єктивних процесуальних прав (обов`язків).

Поважність причин пропущення процесуального строку та необхідність його поновлення чи продовження підлягають доказуванню ініціатором відповідного клопотання за загальними правилами доказування в цивільному процесі (ст.ст. 12, 13, 76-81 ЦПК України).

Обставини, на які покликається у заявленому клопотанні сторона позивача щодо поновлення строку на подання клопотання про приєднання доказів, суд визнає неповажними, оскільки такі обставини залежали тільки від волевиявлення самої сторони та належного виконання нею своїх процесуальних обов`язків, визначених ЦПК України.

Також суд зауважує, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності, а також стимулюють учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Згідно ч.2 ст.214 ЦПК України, головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Відтак, з урахуванням встановлених судом обставин справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку на подання клопотання про приєднання доказів слід відмовити, у зв`язку з відсутністю поважних причин пропуску визначеного законом строку, продовживши розгляд судової справи за наявними в ній письмовими матеріалами.

Суд зауважує, що сама по собі відмова у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку не свідчить про упереджене ставлення до сторін або про надмірний формалізм зі сторони суду.

Суд також звертає увагу, що за змістом ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 2 ст.258 ЦПК України визначено, що процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу. (ч.7 ст.127 ЦПК України).

Керуючись ст.ст.12, 43, 83, 127, 258-260 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання представника позивача адвоката Каралюса Любомира Мирославовича про поновлення строку на подання клопотання про приєднання доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Явір» та Судововишнянської міської ради Яворівського району Львівської області про визнання договору купівлі продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 18.05.2026р.

Суддя Ю.В.Кічак