Постановление суда № 136647712, 19.05.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/4354/26

УХВАЛА

19 травня 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Іванюк І.Д., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Сьома Державна нотаріальна контора Львівської області про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, -

встановив:

Заявниця звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт спільного проживання на час відкриття спадщиниз бабусею ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , що необхідно їй для оформлення спадщини.

Розглянувши заяву та додані матеріали, суд дійшов висновку про необхідність залишення такої без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. У відповідності до 3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Згідно із роз`ясненнями, які містяться у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати, у тому числі, і загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви.

При цьому відповідно до п. 2, 5,8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Відповідно до ч. 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Також згідно зі ст. 318 ЦПК України в заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Окрім того, згідно із ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Водночас, згідно із ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

У постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного суду від 25 вересня 2023 року у справі № 641/5425/21 (провадження № 61-2699св23) зроблено висновок, що «у справах про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем у разі наявності спору, належними відповідача є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування».

Заявниця просить встановити факт спільного проживання, ведення спільного господарства з бабусею ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , на час її смерті, однак всупереч п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України нею не вказано, до якої черги спадкоємців вона себе відносить та з яких підстав має право на спадкування, як і не наведено доказів на підтвердження існування таких обставин; не зазначено, чи мала померла інших членів сім`ї, хто прийняв спадщину після її смерті як у порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України (будучи зареєстрованим за однією адресою із померлою), так і у порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України (шляхом подання заяви про прийняття спадщини), та не долучено доказів на підтвердження цього.

У випадку відсутності спадкоємців, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, заявницею має бути визначено, як заінтересовану особу, відповідний орган місцевого самоврядування.

На час смерті бабусі заявниця була зареєстрована за адресою: квартира АДРЕСА_2 , однак стверджує що проживала разом із бабусею за адресою: АДРЕСА_1 , однак жодних відомостей на підтвердження обставин щодо спільного проживання, ведення спільного господарства, побуту вказана заява не містить.

Також всупереч п. 8, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України заява не містить відомостей щодо наявності у заявниці чи у інших осіб оригіналів письмових доказів, копії яких долучено до матеріалів заяви, як і підтвердження про те, що нею не подано іншої заяви з тим самим предметом та з тих самих підстав.

У відповідності до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, то таку слід залишити без руху і надати позивачу строк, п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для їх усунення.

Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України,

постановив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Сьома Державна нотаріальна контора Львівської області про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини- залишити без руху.

Надати заявнику для усунення недоліків строк протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити заявнику, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Копію ухвали надіслати заявнику для відома та виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.Д. Іванюк