Постановление суда № 136644177, 12.05.2026, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 458/386/17

Провадження № 2/452/18/2026

УХВАЛА

Іменем України

12 травня 2026 року м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючої судді Бікезіної О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кухар О.П.,

представника позивача (за первісним позовом) адвоката Канарєєва О.І.,

представника відповідача

(за первісним позовом) адвоката Бобанича І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про визнання права власності на житловий будинок та господарські споруди в порядку спадкування за заповітом та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Боринська селищна рада Самбірського району Львівської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватний нотаріус Турківського нотаріального округу Федаш Микола Михайлович, про визнання права власності на житловий будинок та господарські споруди в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Самбірського міськрайонного суду Львівської області перебуває дана цивільна справа.

Ухвалою суду від 16 лютого 2026 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.

31 березня 2026 року розпочався розгляд справи по суті.

05 травня 2026 року адвокат Бобанич І.Б. через систему «Електорнний суд» надав клопотання про долучення до матеріалів провадження доказів, в якому зазначив, що у даній справі однією з ключових обставин, що підлягає встановленню, є час (рік) побудови спірного житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки саме від цього залежить правовий режим такого майна (спільне майно подружжя). Вимоги зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 обґрунтовано доводами про те, що вказаний житловий будинок було збудовано (набуто) ОСОБА_3 та її чоловіком ОСОБА_5 за час їхнього шлюбу, який було зареєстровано 13 лютого 1956 року. Разом з тим, 31.03.2026 року під час судового засідання, у якому судом було розпочато розгляд справи по суті, представником позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_6 у вступному слові щодо заявлених позовних вимог вперше було заявлено нову обставину для обґрунтування вимог первісного позову, а саме про те, що начебто спірний житловий будинок АДРЕСА_1 , нібито обліковувався за ОСОБА_5 вже станом на 01.01.1956 року, і докази цього начебто наявні матеріалах справи у вигляді викопіювань з книг погосподарського обліку за погосподарськими номерами господарств 310 і 311 (1958-1959-1960 роки). Зазначає, що вказана обставина раніше стороною позивача ОСОБА_1 не заявлялась та не була предметом доказування у справі. На поставлене представником відповідача за первісним позовом питання щодо того, які саме документи, наявні у матеріалах справи, підтверджують такі обставини, представник позивача ОСОБА_6 не зміг надати чіткої відповіді, зазначивши узагальнено що « - викопіювання з книг погосподарського обліку, які долучені до письмових пояснень від 02.09.2024 року». Ознайомившись додатково з електронними матеріалами справи, що розміщено в системі електронного суду та із змістом таких письмових пояснень представника позивачки за первісним позовом та доданих до них викопіювань з книг погосподарського обліку за погосподарськими номерами господарств 310 і 311 ( 1958-1959-1960 роки) встановлено, що такі викопіювання дійсно долучено до письмових пояснень. Однак такі викопіювання є неповними. Тож з огляду на появу нової, раніше не заявленої стороною позивача обставини щодо обліку спірного будинковолодіння за № 408 за спадкодавцем станом на 01.01.1956 року, у сторони позивача за зустрічним позовом виникла об`єктивна необхідність перевірки достовірності таких тверджень та їх спростування. З цією метою було подано адвокатські запити до Боринської селищної ради як правонаступника Нижньовисоцької сільської ради. Таке звернення обумовлене зокрема появою у ході розгляду справи нової фактичної обставини, яка раніше не була предметом доказування у справі, тому сторона відповідача за зустрічним позовом була змушена вжити заходів для подання до суду відповідних доказів, які спростовують саме ці доводи. Таким чином, неподання зазначених доказів на попередніх стадіях розгляду справи зумовлено не недбалістю сторони, а об`єктивною відсутністю процесуальної необхідності та неможливістю їх отримання до моменту виникнення нової обставини, заявленої іншою стороною у ході розгляду справи по суті, що повністю відповідає критеріям ч. 8 ст. 83 ЦПК України. Наголошує, що в більшій частині долучені до даного клопотання викопіювання з книг погосподарського обліку не є новими доказами у розумінні процесуального закону, оскільки відповідні документи як джерело доказової інформації вже містяться у матеріалах справи та використовуються обома сторонами для обґрунтування своїх позицій. У зв`язку з цим у даному випадку йдеться не стільки про подання нових доказів поза процесуальними строками, а про усунення неповноти вже наявних у справі доказових матеріалів з метою встановлення їх повного змісту.

На підставі викладеного просить суд визнати поважними причини неподання зазначених доказів раніше, з огляду на те, що такі отримані лише у квітні 2026 року як запереченя на нові обставини, заявлені стороною позивача, та мають характер уточнення і доповнення вже наявних у справі доказів, і долучити до матеріалів справи наступні письмові докази: копію адвокатського запиту від 30.03.2026 року; копію відповіді вх .№7/17/21 від 01.04.2026 року (за підписом старости ОСОБА_7 (на бланку старостинського округу); копію відповіді вх. №7/17/21 від 01.04.2026 року (за підписом старости Буштин В ( на бланку Боринської селищної ради); копію адвокатського запиту від 06.04.20206 року; копію відповіді Боринської селищної ради на запит за підписом селищного голови Шкітака М. від 09.04.2026 року; викопіювання (копії) книг погосподарського обліку за 19581960, 19611963, 20012005 роки. Викликати у судове засідання представника третьої особи Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області для надання пояснень щодо ведення та змісту погосподарського обліку, а також відомостей, що містяться у відповідних книгах погосподарського обліку стосовно спірного домогосподарства.

В судовому засіданні 12 травня 2026 року представник відповідачки за первісним позовом, позивачки за зустрічним позовом - адвокат Бобанич І.Б. заявлене клопотання підтримав, просив задовольнити.

Представник позивачки за первісним позовом, відповідачки за зустрічним позовом -адвокат Канарєєв О.І. просив у задоволенні даного клопотання відмовити, з посиланням на втиоги ч. 8 ст. 83 ЦПК України, вважав, що представником не обґрунтовано неможливість їх подання у визначений законом строк з причин, що не залежали від сторони, враховуючи, що справа в суді перебуває з 2018 року.

Вислухавши представників сторін, суд прийшов до наступних висновків.

ЦПК України містить класичні постулатами про те, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України), обов`язок доказування покладається на сторони (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України) і збирання доказів у цивільних справах за загальним правилом не є обов`язком суду (ч. 2 ст. 12 ЦПК України).

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 7 ст. 81 ЦПК України).

Отже, законодавцем чітко розподілені функції сторін та суду у доказовій діяльності.

Тобто, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а роль суду зводиться до керування ходом судового процесу; роз`яснення у випадку необхідності учасникам судового процесу їхніх процесуальних прав та обов`язків, наслідків вчинення або не вчинення процесуальних дій, сприяння учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ЦПК (п. п. 1, 3, 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Суть доказів, їх належність, допустимість, достовірність та достатність, оцінка їх судом та умови їх розгляду судом визначені статтями 76-80 ЦПК України. Оцінку доказів суд здійснює відповідно до статті 89 ЦПК України.

Статтею 83 ЦПК України регламентовано правила подання доказів.

Так, згідно частини 1, 2, 4, 5 статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Згідно ч. 8 ст. 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Так, у постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 760/16979/15-ц вказано, що: «учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

За змістом вимог частин третьої, четвертої статті 83 ЦПК України, відповідач повинен подати докази разом з поданням відзиву на позовну заяву. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано, причини, з яких не може бути подано доказ у зазначений строк, докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, вставовленого законом або судом (частина перша статті 126 ЦПК України)».

У постанові Верховного Суду від 27 липня 2022 року у справі № 754/695/20 зазначено: «при поданні доказів учасник справи має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України. Також у пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків».

Як встановлено судом ухвалою судді від 22 травня 2025 року відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження. Підготовчі засіданні у справі проводилися неодноразово, під час яких судом розглянуті чисельні клопотання та заяви представників сторін. У підготовчому засіданні 16 лютого 2026 року учасники справи повідомили суду, що судом були проведені всі підготовчі дії, передбачені ст. 197 ЦПК України.

Ухвалою суду від 16 лютого 2026 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті, який розпочався 31 березня 2026 року.

Представник відповідачки за первісним позовом, позивачки за зустрічним позовом, адвокат Бобанич І.Б. під час підготовчого провадження, не повідомляв суду про наявність додаткових доказів, та не звертався до суду з клопотаннями щодо витребування таких. Суд вважає, що представником Бобаничем І.Б. не доведено які об`єктивні причини не дозволяли йому подати зазначені ним докази у встановлений законом строк. Як зазначено самим представником у клопотанні, вимоги зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 обґрунтовано доводами про те, що вказаний житловий будинок було збудовано (набуто) ОСОБА_3 та її чоловіком ОСОБА_5 за час їхнього шлюбу, отже при поданні такого позову сторона самостійно повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, зокрема коли вказаний житловий будинок було збудовано (набуто) подружжям, обираючі ті докази, які вона вважає належними та допустимими.

Крім того, адвокат Бобанич І.Б. зазначає, що надані ним викопіювання з книг погосподарського обліку не є новими доказами, оскільки відповідні документи як джерело доказової інформації вже містяться у матеріалах справи та використовуються обома сторонами для обґрунтування своїх позицій.

Суд наголошує, що згідно частини 6 статті 95 ЦПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Отже, при дослідженні письмових доказів учасник справи не позбавлений можливості звернутися до суду з клопотанням про огляд оригіналів книг погосподарського обліку, на що суд звертав увагу представників сторін в попередніх засіданнях.

Таким чином, представником відповідачки за первісним позовом, позивачки за зустрічним позовом адвокатом Бобаничем І.Б. не доведено, а судом не встановлено поважних причин пропуску строку на подання до суду доказів, що передбачений ч. 2, 3 ст. 83 ЦПК України, тому в задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку для подання доказів слід відмовити, а докази, які долучені до клопотання від 05 травня 2026 року до розгляду не приймати на підставі ч. 8 ст. 83 ЦПК України.

Керуючись ст. 43, 44, 83, 259, 260, 268, 353 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання представника відповідачки за первісним позовом, позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_2 адвоката Бобанича І.Б. про визнання поважними причин неподання доказів і долучення до матеріалів справи наступних письмових доказів: копії адвокатського запиту від 30.03.2026 року; копії відповіді вх. №7/17/21 від 01.04.2026 року (за підписом старости Буштин В.М. (на бланку старостинського округу); копії відповіді вх. №7/17/21 від 01.04.2026 року (за підписом старости Буштин В ( на бланку Боринської селищної ради); копії адвокатського запиту від 06.04.20206 року; копії відповіді Боринської селищної ради на запит за підписом селищного голови Шкітака М. від 09.04.2026 року; викопіювання (копії) книг погосподарського обліку за 19581960, 19611963, 20012005 роки відмовити.

Ухвала набирає законної сили в момент її підписання та окремому оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду виготовлено 18 травня 2026 року.

Головуюча суддя