Постановление суда № 136641812, 18.05.2026, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № Справа № 314/2571/26

Провадження № 2/314/1917/2026

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

"18" травня 2026 р. суддя Вільнянського районного суду Запорізької області Швець О.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

До Вільнянського районного суду Запорізької області через підсистему «Електронний суд» надійшли матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи передані для розгляду судді Швець О.В.

Згідно з ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці дійшов висновку, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави (п. 53 рішення від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", заява № 28249/95).

Стаття 187 ЦПК України регламентує дії суду перед відкриттям провадження у справі, а саме, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі, встановлено, що поданий позов не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, позивач не зазначив відомі номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти, відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача.

Тобто, позивачем не виконані вимоги п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а саме не зазначені відомі номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти, відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача. Суд звертає увагу, що до позовної заяви не додані докази, які б вказували, що позивачу такі відомості невідомі та які б підтверджували спроби позивача самостійно отримати вказану інформацію та докази.

Згідно з ч.1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення (ч. 7 ст. 43 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи позовна заява надійшла до суду в електронній формі через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС, а відтак на позивача покладається обов`язок надання доказів на підтвердження направлення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Однак в порушення зазначених вимог до позовної заяви не додано доказів, які підтверджують надсилання позивачем відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, відповідно до ч. 7 ст. 43 ЦПК України.

Згідно з ч. 4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Частиною 2 статті 133 ЦПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про судовий збір» (далі Закону № 3674-VI), судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно з ч. 1ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

При цьому, прожитковий мінімум для працездатних осіб у відповідності до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01 січня 2026 року становить 3328,00 грн.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 при зверненні до суду заявив дві позовні вимоги, одну майнового та одну немайнового характеру.

Відповідно до ч. 9 ст. 185 ЦПК України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.

У матеріалах справи відсутні докази сплати позивачем суми судового збору за подання до суду позовної заяви про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності. Позивач не надав суду доказів, що слугували б підставою для відстрочення, розстрочення сплати суми судового збору, зменшення її розміру або звільнення від сплати судового збору.

Згідно з постановою від 24.01.2018 справа № 916/1220/17 Верховний Суд зазначив, що майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці. Таким чином, позовна вимога про визнання права власності є майновою, оскільки за своєю правовою природою пов`язана з підтвердженням прав на майно.

У постанові від 25.08.2020 (справа № 910/13737/19 провадження № 12-36гс20) Велика Палата Верховного Суду зазначає, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

Вимога про визнання права власності є вимогою майнового характеру, тому судовий збір з даної позовної заяви визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Положення ст. 175 ЦПК України визначають зазначення ціни позову обов`язком позивача.

Згідно з п. п. 2, 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Враховуючи, що предметом позову у цій справі є визнання права власності на комплекс будівель, ціна позову повинна бути визначена, виходячи з дійсної вартості об`єкту нерухомого майна, щодо якого позивачем заявлені вимоги.

Згідно з п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Пунктом 16 Постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» передбачено, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов`язок покладається на позивача.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі Закон 2658-III) незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання.

До позовної заяви не додано документів, з яких суд мав би можливість визначити на момент подання позовної заяви дійсну вартість об`єкту нерухомого майна, щодо якого позивачем заявлена вимога про визнання права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 1 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки позовна заява ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши строк для усунення вищевказаних недоліків.

Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом:

- надання відомих номерів засобів зв`язку, адресу електронної пошти, відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача;

- надання суду доказів надсилання відповідачам копій поданих до суду документів (позовної заяви з додатками) з урахуванням положень ст. 43 ЦПК України;

- визначення ринкової вартості об`єкта нерухомого майна щодо якого заявлені позовні вимоги на день подання позовної заяви до суду, з урахуванням вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»;

- визначення ціну позову згідно вимог ст. 176 ЦПК України, виходячи з ринкової вартості спірного об`єкту нерухомого майна;

- сплати судового збору та надання суду квитанції про оплату судового збору за позовну вимогу немайнового характеру у розмірі 1064,96 гривень та у розмірі 1 % від визначеної належним чином ціни позову, виходячи з дійсної вартості об`єкту нерухомого майна, щодо якого позивачем заявлені вимоги, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за позовну вимогу майнового характеру .

Оплату судового збору необхідно здійснити за наступними реквізитами:

Отримувач коштів ГУК в Зап.обл./ТГ м.Вільнянськ/22030101

Код отримувача (код за 37941997 ЄДРПОУ)

Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)

Код банку отримувача 899998 (МФО)

Рахунок отримувача UA688999980313131206000008473

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом _ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вільнянський районний суд Запорізької області (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

Заяву про усунення недоліків необхідно подати до Вільнянського районного суду Запорізької області у встановлений в ухвалі строк.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258, 260, 261 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо від рішення суду в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О. В. Швець