Постановление суда № 136619092, 18.05.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 759/3823/26

Провадження №2/367/6279/2026

УХВАЛА

Іменем України

18 травня 2026 року м. Ірпінь

Суддя Ірпінського міського суду Київської області Одарюк М.П., розглянувши клопотання представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Дьяченка А.В. про поновлення строку на подання заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження,

УСТАНОВИВ:

В травні 2026 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АРТЕМІДА-Ф" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою від 04 травня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення ( виклику) сторін.

13 травня 2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Дьяченка А.В. про поновлення строку на подання заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки відповідач проходить службу за призовом під час мобілізації, матрос ВЧ НОМЕР_1 , що обмежує його час для підготовки та подачі документів процесуального характеру, в нього відсутня належна правова кваліфікація з цих питань, він невідкладно звернувся до органу уповноваженого для надання безоплатної правової допомоги, а також факт, що вступ представника став можливий починаючи з 11 травня 2026 року.

Розглянувши клопотання представника відповідача про поновлення строку на подання заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.120 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до ч.1 ст.126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх клопотанням.

Тому, у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.

Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Згідно із ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Статтю 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Зазначена норма гарантує «право на суд», одним з елементів якого є право на доступ до суду, тобто право ініціювати судовий розгляд цивільної справи (див. mutatismutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі за текстом - ЄСПЛ) від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golderv. theUnitedKingdom), заява № 4451/70, § 36).

Так у справі «Delcourt v. Belgium» Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (даліКонвенція), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало меті та призначенню цього положення.

Надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя та є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини: від 28 жовтня 1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13 січня 2000 року у справі «МірагальЕсколано та інші проти Іспанії», від 08 березня 2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).

Згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Надто суворе тлумачення судом процесуальних норм позбавляє позивача, або інших учасників справи права доступу до суду, що згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Разом з тим, до клопотання про поновлення строку на подання заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, представником відповідача не додано саме клопотання із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а тому суд відмовляє у задоволенні клопотання представника відповідача.

Керуючись вимогами статей 19, 178, 187, 192, 260, 261, 274, 278, 353 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Дьяченка А.В. про поновлення строку на подання заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Суддя М.П. Одарюк