Постановление суда № 136611073, 11.05.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/3435/26

Провадження № 1-кс/461/2949/26

УХВАЛА

11.05.2026 року, слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваного:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Яворів, Львівської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023140000000249 від 04.10.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

Слідчий звернувся до суду з вказаним клопотанням, яке обґрунтоване тим, що ОСОБА_4 виконуючи обов`язки Головного метролога акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», за попередньою змовою групою осіб із начальником Відділу обслуговування вузлів обліку газу Управління метрології ОСОБА_7 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, зокрема невстановленими працівниками відділу капітального будівництва акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», у період з червня 2021 року по листопад 2022 року, перебуваючи на території АТ «Львівгаз», що за адресою м. Львів, вул. Золота, 42, будучи службовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем, достовірно знаючи обсяги виконання робіт, забезпечив внесення до облікових документів, які використовуються у бухгалтерському обліку, завідомо неправдивих відомостей щодо виконання Плану розвитку газорозподільної системи на 2021 2030 роки газорозподільного підприємства АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ЛЬВІВГАЗ», у частині виконання робіт з «Встановлення пристроїв дистанційної передачі даних на КВОГ в контрольних групах, монтажем та налаштуванням пристрою передачі даних та виготовленням проектної документації», чим здійснив розтрату товарно матеріальних цінностей та грошових коштів акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (далі АТ «Львівгаз») на загальну суму 5 436 721 гривень 36 копійок, які були виділені на виконання Плану розвитку газорозподільної системи на 2021 2030 роки газорозподільного підприємства АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ЛЬВІВГАЗ» затвердженого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, за наступних обставин.

Відповідно до Статуту АТ «Львівгаз» затвердженого протоколом Загальних зборів акціонерів ПАТ «Львівгаз» №20 від 23.03.2019 року, передбачено:

- підпунктом 1.1.1. передбачено, що Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (ідентифікаційний код 03349039) є новим найменуванням Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» (ідентифікаційний код 03349039) відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства»;

- підпунктом 1.1.2. передбачено, що Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (надалі Товариство) є юридичною особою (господарським товариством) приватного права за законодавством України, створене та діє відповідно до положень Цивільного кодексу України, законів України «Про акціонерні товариства», «Про цінні папери та фондовий ринок», а також інших нормативно-правових актів України. Товариство створене на підставі рішення Державного комітету по нафті та газу від 11 березня 1994 р. № 101 шляхом перетворення Державного підприємства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» у Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» на підставі Указу Президента України «Про корпоратизацію підприємств» від 15 червня 1993 року №210/93. У зв`язку з набранням чинності Закону України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 року №514-VI Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» перейменовано у Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»;

- підпунктом 1.1.3. передбачено, що місцезнаходження Товариства: 79039, Україна, Львівська область, м. Львів, вул. Золота, 42;

- підпунктом 1.2.1. передбачено, що Товариство є правонаступником всіх прав та обов`язків Державного підприємства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»;

- підпунктом 1.5.1. передбачено, що Товариство є юридичною особою, яке створене відповідно до чинного законодавства України без обмеження строку діяльності, має найменування, самостійний баланс, круглу печатку та штампи із своїм найменуванням, фірмові бланки, має знаки для товарів та послуг, промислові зразки та інші об`єкти інтелектуальної власності Товариства, має право відкривати (закривати) поточні, валютні, депозитні та інші рахунки в банківських установах, а також складає зведену консолідовану звітність, включаючи баланси по всіх структурних підрозділах Товариства відповідно до вимог законодавства України;

- підпунктом 5.1.1. передбачено, що для забезпечення діяльності Товариства створено статутний капітал у розмірі 170 070 грн.;

Окрім цього, встановлено, що станом на період з 01.06.2021 року по 31.11.2022 року частка статутного капіталу АТ «Львівгаз» у розмірі 47 000 грн. належить Акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» власником якого є держава в особі Кабінету Міністрів України.

У відповідності до посадової інструкції ОСОБА_4 Головного метролога Управління метрології, затвердженої 21.04.2021 року Головою Правління АТ «Львівгаз» ОСОБА_8 , передбачено, що Головний метролог:

- відповідно до пункту 3.1 здійснює загальне керівництво підпорядкованими структурними підрозділами Управління метрології;

- відповідно до пункту 3.5 сприяє впровадженню державних і галузевих стандартів, стандартів підприємства та іншої нормативно-технічної документації, яка регламентує норми точності вимірювань, методи та засоби перевірки;

- відповідно до пункту 3.6 керує роботою щодо складання установленої звітності;

Розділом 4 «Права» передбачено, що Головний метролог має право:

- представляти інтереси АТ «Львівгаз» на промислових, комунально-побутових підприємствах, бюджетних установах та організаціях, у спілкуванні з фізичними особами з питань обліку газу та розрахунків за газ;

- надавати доручення підлеглим та вимагати їх виконання;

- вносити на розгляд керівництва пропозиції щодо покращення роботи, пов`язаної з обов`язками, що передбачені цією інструкцією;

- вимагати та отримувати за доручення безпосереднього керівника, від керівників структурних підрозділів та фахівців інформацію та документи, необхідні для виконання його посадових обов`язків;

- вносити пропозиції з виплат премій та інших винагород за результатами праці підлеглих;

- вносити пропозиції з притягнення підлеглих до дисциплінарної та матеріальної відповідальності за порушення трудової та виробничої дисципліни, порушення правил техніки безпеки та охорони праці, низьку якість виконання робіт;

- контролювати виконання рішень відповідно до покладених на нього даною посадовою інструкцією та визначених у рамках спеціальних проектів обов`язків.

У відповідності до Положення про відділ обслуговування вузлів обліку газу Управління метрології затвердженого Головою Правління АТ «Львівгаз»:

- підпунктом 1.1 передбачено, що відділу обслуговування вузлів обліку газу є структурним підрозділом Управління метрології АТ «Львівгаз»;

- підпунктом 2.1 передбачено, що відділ обслуговування вузлів обліку газу очолюється начальником відділу та підпорядковується головному метрологу;

- підпунктом 2.2 передбачено, що начальник відділу обслуговування вузлів обліку газу призначається на посаду та звільняється з посади наказом Голови Правління, за подання Головного метролога за погодженням Директора технічного;

- підпунктом 2.4 передбачено, що до складу підрозділу входять: сектор повірки побутових лічильників, сектор обслуговування ВОГ на балансі АТ, сектор обслуговування пристроїв дистанційної передачі даних.

- підпунктом 3.1.1 передбачено, що основними завданнями та призначеннями Сектору повірки побутових лічильників є демонтаж/монтаж/пломбування на/після повірку(и) ремонту або експертизи ПЛГ по населенню;

- підпунктом 3.1.2 передбачено, що основними завданнями та призначеннями Сектору повірки побутових лічильників є проведення та внесення документів в програмні комплекси (RGC Metering, RGC Industry, RGC Billing);

- підпунктом 3.1.3 передбачено, що основними завданнями та призначеннями Сектору повірки побутових лічильників є внесення документів у систему електронного документообігу для моніторингу постанови НКРЕКП № 1156;

- підпунктом 3.1.4 передбачено, що основними завданнями та призначеннями Сектору повірки побутових лічильників є заходи щодо зниження дебіторської заборгованості за експертизу засобів вимірювання техніки;

- підпунктом 3.2.1 передбачено, що основними завданнями та призначеннями Сектору обслуговування ВОГ на балансі АТ є демонтаж/монтаж/пломбування на/після повірку(и) ремонту та експертизи ЗВТ у складі ВОГ (власність АТ);

- підпунктом 3.2.2 передбачено, що основними завданнями та призначеннями Сектору обслуговування ВОГ на балансі АТ є проведення та внесення документів в програмні комплекси (RGC Metering, RGC Industry, RGC Billing);

- підпунктом 3.2.3 передбачено, що основними завданнями та призначеннями Сектору обслуговування ВОГ на балансі АТ є внесення документів у систему електронного документообігу для моніторингу постанови НКРЕКП № 1156;

- підпунктом 3.3.1 передбачено, що основними завданнями та призначеннями Сектору обслуговування пристроїв передачі даних є забезпечення стабільної безперебійної роботи пристроїв дистанційної передачі даних;

- підпунктом 3.3.2 передбачено, що основними завданнями та призначеннями Сектору обслуговування пристроїв передачі даних є демонтаж/монтаж на ремонт та з ремонту пристроїв дистанційної передачі даних;

- підпунктом 3.3.3 передбачено, що основними завданнями та призначеннями Сектору обслуговування пристроїв передачі даних є забезпечення стабільної безперебійної роботи пристроїв телемтрії;

- підпунктом 3.3.4 передбачено, що основними завданнями та призначеннями Сектору обслуговування пристроїв передачі даних є дотримання стандартів обслуговування клієнтів;

- підпунктом 4.3.1 передбачено, що обов`язками та функціями Сектору обслуговування пристроїв передачі даних є контроль та організація безперебійної роботи пристроїв дистанційної передачі даних контрольної групи по населенню;

- підпунктом 4.3.2 передбачено, що обов`язками та функціями Сектору обслуговування пристроїв передачі даних є контроль та організація безперебійної роботи модемів споживачів що не є побутовими (з типорозміром лічильника G-10 та більше, або річним обсягом споживання більше 10 тис. м3);

- підпунктом 4.3.3 передбачено, що обов`язками та функціями Сектору обслуговування пристроїв передачі даних є вирішення питання з відновлення зв`язку з пристроями дистанційної передачі даних;

- підпунктом 4.3.4 передбачено, що обов`язками та функціями Сектору обслуговування пристроїв передачі даних є зняття пристроїв дистанційної передачі даних для подальшого направлення на ремонт, встановлення після ремонту;

- підпунктом 4.3.5 передбачено, що обов`язками та функціями Сектору обслуговування пристроїв передачі даних є програмування пристроїв дистанційної передачі даних;

- підпунктом 4.3.6 передбачено, що обов`язками та функціями Сектору обслуговування пристроїв передачі даних є ведення реєстру актів зняття та встановлення пристроїв дистанційної передачі даних.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Кримінального Кодексу України, службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Таким чином, ОСОБА_4 як виконуючому обов`язки Головного метролога АТ «Львівгаз», надано організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, визначені посадовою інструкцією, та, відповідно до положень ч. 3 ст. 18 КК України, він є службовою особою.

30.12.2020 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг винесено постанову № 2799 «Про затвердження Плану розвитку газорозподільної системи на 2021 2030 роки газорозподільного підприємства АТ «ЛЬВІВГАЗ»», якою затверджено План розвитку газорозподільної системи на 2021 2030 роки газорозподільного підприємства АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ЛЬВІВГАЗ», одним з розділів якого передбачено виконання робіт «Встановлення пристроїв дистанційної передачі даних на КВОГ в контрольних групах, монтажем та налаштуванням пристрою передачі даних та виготовленням проектної документації» у кількості 6966 одиниць з визначеним обсягом фінансування у розмірі 25 297 170 гривень без ПДВ. Директором Департаменту із регулювання відносин у нафтогазовій сфері Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановлено планові джерела фінансування Плану розвитку газорозподільної системи на 2021 2030 роки газорозподільного підприємства АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «ЛЬВІВГАЗ», серед яких: амортизаційні відрахування, витрати на встановлення індивідуальних лічильників газу населенню, витрати на заміну індивідуальних лічильників, витрати на обмінний фонд індивідуальних лічильників, прибуток на виробничі інвестиції, на виконання підпункту 2 пункту 2 постанови НКРЕКП від 23.07.2021 № 1162.

У невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше червня 2021 року, у ОСОБА_4 , який був обізнаний про затвердження плану розвитку газорозподільної системи на 2021 2030 роки газорозподільного підприємства АТ «ЛЬВІВГАЗ»» (далі інвестиційна програма), виник злочинний умисел на розтрату товарно матеріальних цінностей та грошових коштів АТ «Львівгаз», які були призначені для виконання інвестиційної програми у частині «Встановлення пристроїв дистанційної передачі даних на КВОГ в контрольних групах, монтажем та налаштуванням пристрою передачі даних та виготовленням проектної документації» (далі встановлення пристроїв дистанційної передачі даних). Так, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що у підпорядкуванні начальника відділу обслуговування вузлів обліку газу Управління метрології АТ «Львівгаз» ОСОБА_7 перебувають інженери сектору обслуговування пристроїв передачі даних, які володіють знаннями необхідними для виконання робіт з встановлення пристроїв дистанційної передачі даних, з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на розтрату товарно матеріальних цінностей та грошових коштів, вступив з останнім у злочинну змову.

Окрім цього, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше червня 2021 року, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що виконання інвестиційної програми покладено на відділ капітального будівництва АТ «Львівгаз», вступили у злочинну змову із невстановленими досудовим розслідування працівниками відділу капітального будівництва АТ «Львівгаз» та, спільно з ними, у період з червня 2021 року по листопад 2022 року організовували тимчасові відрядження у відділ капітального будівництва працівників сектору повірки побутових лічильників, сектору обслуговування ВОГ на балансі АТ, сектору обслуговування пристроїв дистанційної передачі даних, які були підпорядковані ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , й володіють знаннями та навичками необхідними для налаштування та встановлення пристроїв дистанційної передачі даних, для подальшого залучення їх до встановлення та налаштування пристроїв дистанційної передачі даних на виконання інвестиційної програми.

Так, у період з червня 2021 року по листопад 2022 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи на території АТ «Львівгаз», що за адресою м. Львів, вул. Золота, 42, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 володіючи інформацією щодо обсягу встановлених пристроїв дистанційної передачі даних на виконання інвестиційної програми та маючи у розпорядженні Акти встановлення ПДПД, які підтверджують встановлення пристрою дистанційної передачі даних, організували складання списків встановлених пристроїв дистанційної передачі даних на виконання інвестиційної програми, із зазначенням завідома неправдивої інформації щодо кількості встановлених пристроїв дистанційної передачі даних з метою штучного завищення обсягу виконаних робіт. Після складання зазначених списків, ОСОБА_4 , усвідомлюючи недостовірність внесених до них відомостей, з метою надання видимості достовірності зазначеній інформації, та за його вказівкою ОСОБА_7 , підписували вказані списики.

У період з червня 2021 року по листопад 2022 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи на території АТ «Львівгаз», що за адресою м. Львів, вул. Золота, 42, працівниками відділу капітального будівництва АТ «Львівгаз», на підставі поданих ОСОБА_4 у відділ капітального будівництва списків встановлених пристроїв дистанційної передачі даних на виконання інвестиційної програми, внесено у систему програмного забезпечення для автоматизації бухгалтерського обліку «1С» недостовірну інформацію щодо кількості встановлених пристроїв та сформовано щомісячні «Реєстри встановлених модемів», які подавалися у центральну бухгалтерію АТ «Львівгаз». Так, на підставі «Реєстрів встановлених модемів» сформованих з системи програмного забезпечення для автоматизації бухгалтерського обліку «1С», центральною бухгалтерією АТ «Львівгаз», у період з червня 2021 року по листопад 2022 року, здійснено списання з балансу товариства 1498 одиниць пристроїв дистанційної передачі даних, які не встановлювалися за адресами споживачів, та працівникам АТ «Львівгаз» нараховано оплату праці за виконання робіт з встановлення 1498 одиниць пристроїв дистанційної передачі даних, які не виконувались, що призвело до збитків АТ «Львівгаз» на загальну суму 5 436 721 гривень 36 копійок.

Таким чином, ОСОБА_4 , у період з червня 2021 року по листопад 2022 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи на території АТ «Львівгаз», що за адресою м. Львів, вул. Золота, 42, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, будучи службовою особою, виконуючи обов`язки Головного метролога АТ «Львівгаз», керуючись корисливим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом зловживання своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану, здійснив розтрату грошових коштів та товарно матеріальних цінностей АТ «Львівгаз» на загальну суму 5 436 721 гривень 36 копійок (п`ять мільйонів чотириста тридцять шість тисяч сімсот двадцять одна гривня та тридцять шість копійок), чим спричинив АТ «Львівгаз» матеріальні збитки на суму 5 436 721 гривень 36 копійок, що є особливо великим розміром на момент вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у розтраті чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, вчиненій в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Прокурор в судовому засіданні подане клопотання підтримав, просив таке задоволити.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість повідомленої підозри та недоведеність заявлених ризиків. Крім того, вони зазначили, що визначений розмір застави є непомірним для підозрюваного та належним чином не обґрунтований слідчим. Просили суд врахувати наявність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків, а саме те, що останній перебуває у шлюбі та утримує двох неповнолітніх дітей. Зазначив, що визначений розмір застави 2715648 грн. є для підозрюваного надмірним та фактично непосильним, оскільки його офіційний дохід за три місяці 2026 року склав 103 888, 87 грн. Підозрюваний є особою з інвалідністю III групи, страждає на хронічний гломерулонефрит та цукровий діабет, у зв`язку з чим потребує щоденного прийому лікарських засобів і періодичного проходження стаціонарного профілактичного лікування за умови відсутності загострень захворювань. У зв`язку з цим сторона захисту просила застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб або обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника щодо поданого клопотання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023140000000249 від 04.10.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та встановивши наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, відповідно до ст.ст. 40, 42, 276, 277, 278, 279 КПК України.

08 травня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов`язані оцінити, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.

Частиною 5 ст. 9 КПК України встановлено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність підозрюваного до вчинення такого злочину вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема:

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 11.12.2023;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 08.12.2023;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 22.04.2026;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 26.03.2026;

- висновок експерта за результатами проведення економічної експертизи №348/26-22 від 29.04.2026;

- довідка (висновок) від 03.11.2025 спеціаліста Західного офісу Держаудитслужби;

- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваної, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваної, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність її вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Крім того, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведене існування ризиків, а саме:

- ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 може ухилитися від органу досудового розслідування та суду, оскільки злочин, який йому інкримінується, є особливо тяжким корупційним кримінальним правопорушенням, у разі доведення винуватості ОСОБА_4 , йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує, підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, у тому числі за межами території України.

Окрім цього, тяжкість інкримінованого правопорушення та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі вже самі по собі можуть бути підставою та мотивом для підозрюваного ОСОБА_4 до втечі з метою уникнення кримінальної відповідальності.

- ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, обґрунтовується тим, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України) такі ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу обвинувального вироку відносно нього;

При цьому, слідчий суддя зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.

Щодо розміру запобіжного заходу у вигляді застави.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.

Злочини інкриміновані підозрюваному передбачають покарання у виді:

- за ч. 5 ст. 191 КК України - караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Пунктом 3 ч. 5 ст. 182 КПК України встановлено, що розмір застави, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Разом з тим, суд враховує те, що розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на особу підозрюваної, належне їй майно, іншими словами, з огляду на ступінь впевненості, що можлива перспектива втрати застави у випадку неналежного виконання процесуальних обов`язків буде достатнім стримуючим фактором. Оскільки відповідне питання є основоположним правом на свободу, гарантованим статтею 5 Конвенції, органи державної влади повинні докладати максимум зусиль для встановлення належного розміру застави. Тяжкість обвинувачень, пред`явлених особі, не може бути вирішальним фактором для виправдання розміру застави.

Запобіжний захід у вигляді застави не має бути надмірним тягарем і призвести до скрутного матеріального становища особи (підозрюваного, обвинуваченого) та її родини, не є способом покарання, а скерована лише на забезпечення виконання покладених на таку особу обов`язків. При цьому слідчий суддя/суд має тільки переконатися, що обраний розмір застави здатний примусити таку особу виконувати обов`язки і не перешкоджати розслідуванню.

У даному конкретному випадку фактично розмір застави запропонований слідчим та прокурором ґрунтується на наявності у підозрюваного нерухомого майна. Разом з тим, положення чинного КПК України не вказують на те, що розмір застави повинен бути визначений виходячи із наявного у підозрюваного майна. Такі відомості повинні бути враховані у сукупності із усіма обставинами справи. Перспектива втратити заставу у разі неявки особи на судове засідання або для проведення процесуальної чи слідчої дії повинна діяти як достатній стримувальний фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання підозрюваного чи обвинуваченого переховуватися. Виключна увага на розмірі ймовірних збитків від кримінального правопорушення або на розмірі статків підозрюваного є порушенням Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Саме тому суд також має ретельно оцінити спроможність особи сплатити визначений розмір застави та його обґрунтувати. Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого боку, він не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу до особи було застосовано безальтернативне ув`язнення. Сума застави повинна бути оцінена, враховуючи самого підозрюваного, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.

Належного обґрунтування застосування застави у максимальному розмірі визначеному КПК України, слідчим та прокурором не наведено. Фактично прокурор та слідчий посилаються на категорію злочину, залишаючи поза увагою принцип презумпції невинуватості.

Слідчим суддею враховується, що підозрюваний одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, є інвалідом 3 групи, має місце постійного проживання.

На підставі ч. 5 ст. 182 КПК України, з врахуванням особи підозрюваного, інших обставин встановлених під час розгляду клопотання, в тому числі обставин визначених ст. 178 КПК України, матеріального та сімейного становища підозрюваного, беручи до уваги те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним своїх процесуальних обов`язків, у сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266240 гривень.

Крім того, у частині 5 ст. 194 КПК України закріплено, що якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором. Такі обов`язки, відповідно до ч. 7 ст.194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

Такі обов`язки обумовлюються доведеністю існування ризиків та за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для ОСОБА_4 , проте будуть здатними запобігти спробам переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 369-372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого задоволити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Яворів, Львівської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді застави, визначеної у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266240 гривень, з покладенням на підозрюваного ОСОБА_4 наступних обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, строком на два місяці:

- прибувати до слідчого, прокурора в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, слідчого судді або суду за першим викликом;

- не відлучатися із Львівської області, без дозволу слідчого, прокурора в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, слідчого судді або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування із свідками та підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 .

Повний текст ухвали проголошено 18 травня 2026 року о 16 год. 40 хв.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1