Постановление суда № 136609642, 11.02.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

_________________

Провадження 1-кс/760/1224/26

В справі 760/1474/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

11 лютого 2026 року слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 розглянув клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні №42022100000000625 від 14.12.2022 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.

ІІ. Мотивувальна частина

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, тимчасово вилучене 23 січня 2026 року в ході обшуку, проведеного за адресою проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: АДРЕСА_1 , - мобільний телефон Redmy note 70 темного кольору в напівпрозорому захисному чохлі, imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 .

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи або є необхідним для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів. При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

За змістом ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Системний аналіз наведених норм свідчить, що для накладення арешту на тимчасово вилучений мобільний термінал систем зв`язку прокурор зобов`язаний обґрунтувати наявність хоча б однієї з виключних умов, передбачених ч. 3 ст. 168 КПК України, а також довести належність такого пристрою до речових доказів у розумінні ст. 98 КПК України.

Між тим, наданих суду матеріалів є недостатньо для висновку про обґрунтованість таких підстав.

По-перше, мобільний телефон вилучений у ОСОБА_5 , який не має процесуального статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні. Клопотання не містить жодних аргументів щодо того, у чому полягає зв`язок належного йому пристрою з обставинами кримінально протиправної діяльності, у вчиненні якої підозрюється ОСОБА_4 .

По-друге, з наданого суду протоколу огляду вбачається, що власник майна - ОСОБА_5 - під час проведення обшуку добровільно видав мобільний телефон, не обмежуючи доступ до нього та до інформації, що на ньому міститься. Доказів того, що доступ до пристрою був пов`язаний з подоланням системи логічного захисту, прокурором не надано. За таких обставин відсутні передбачені ч. 3 ст. 168 КПК України підстави для тимчасового вилучення мобільного терміналу систем зв`язку, оскільки такий пристрій не отриманий у результаті вчинення кримінального правопорушення, не є засобом або знаряддям його вчинення, а доступ до нього його володільцем не обмежувався.

По-третє, постанова старшої слідчої в ОВС СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 від 23.01.2026 про визнання вилученого мобільного телефону речовим доказом є формальною, без зазначення в ній, яке саме доказове значення має вказаний пристрій для розслідування кримінального провадження. У клопотанні також не наведено та матеріалами не підтверджено, у чому полягає зв`язок належного ОСОБА_5 мобільного телефону з обставинами кримінально протиправної діяльності, у вчиненні якої підозрюється ОСОБА_4 .

По-четверте, посилання прокурора на призначення комп`ютерно-технічної експертизи з метою встановлення видалених файлів саме по собі не свідчить про необхідність арешту фізичного носія, оскільки з моменту вилучення мобільного телефону орган досудового розслідування за умови добровільно наданого власником доступу мав достатньо часу для копіювання його вмісту з метою подальшого дослідження, та в клопотанні не наведено обґрунтування того, чому проведення відповідного дослідження не може бути забезпечене таким шляхом без позбавлення власника права користування пристроєм.

З огляду на наведене, прокурором не доведено наявності сукупності достатніх підстав вважати, що тимчасово вилучений мобільний телефон, що належить ОСОБА_5 , відповідає критеріям ст. 98 КПК України, а також не обґрунтовано наявності виключних обставин, за яких допускається тимчасове вилучення мобільних терміналів систем зв`язку в розумінні ч. 3 ст. 168 КПК України.

За таких обставин клопотання прокурора є необґрунтованим та задоволенню не підлягає, а тимчасово вилучене майно підлягає поверненню його володільцю.

ІІІ. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 98, 168, 170, 171, 172 КПК України, слідчий суддя ухвалив:

1.У задоволенні клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме мобільний телефон Redmy note 70 темного кольору в напівпрозорому захисному чохлі, imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , вилучений 23 січня 2026 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, - відмовити.

2. Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя: